Постанова

від 10.09.2009 по справі 8/480-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/480-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

10.09.09 р.                                                                                          № 8/480-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                     (доповідач по справі),

суддів:

судді-доповідача

за участю представників :

від позивача-1: Змаєва О.Є. –представник;

від позивача-2: Сіра Л.М –представник (приймала участь 18.06.2009 р.,  16.07.2009 р., 06.08.2009 р.;

від відповідача: Даценко Б.В., Тонковид Н.М. –представники,

розглянувши апеляційну скаргу Васильківської міської ради Київської області та Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009 року

у справі № 8/480-08 (головуючий суддя Чорна Л.В.)

за позовом          1. Васильківської міської ради Київської області

          2. Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради

до          Головного Управління статистики у Київській області в особі Васильківського районного відділу статистики

про          виселення з самовільно займаного приміщення,-  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.05.2009 року у справі  № 8/480-08 відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Васильківської міської ради Київської області та Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради до Головного Управління статистики у Київській області в особі Васильківського районного відділу статистики про виселення з самовільно займаного приміщення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням господарського суду Київської області, Васильківська міська рада Київської області та Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради звернулися до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В своїх доводах заявники посилались на те, що при винесені рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Представники відповідача в судовому засіданні надали свої пояснення, підтримали доводи, які викладені у відзиві та просили рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Васильківської міської ради Київської області та Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради - без задоволення.

Представник Васильківської міської ради Київської області в судовому засіданні надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009 року у справі  № 8/480-08 та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Проте, представник позивача-2 приймав участь у минулих судових засіданнях 18.06.2009 року, 16.07.2009 року, 06.08.2009 року та надав свої пояснення, згідно яких підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009 року у справі  № 8/480-08 та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Однак, вказана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки, представник позивача-2, який не з'явився в судове засідання, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. За таких обставин справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським міжобласним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 11.03.1974 року № 101 засідання виконкому Васильківської міської ради було вирішено зобов'язати будинкоуправління міста прийняти на баланс житловий будинок заводу холодильників по вул. Леніна, 23 балансовою вартістю 467,41 тис.грн.

Відповідно до рішення № 133 від 17.03.1992 року виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів з 01.04.1992 року передано частину житлового будинку № 23 по вул. Леніна (теперішня вул. Грушевського) в м. Василькові, корисною площею 182,7 м2 з балансу Васильківської житлово-експлуатаційної контори на баланс районного відділу статистики без прав відчуження цього будинку іншому власнику (а.с. 8, 63).

Між тим, рішенням № 29 від 18.02.1999 року виконавчого комітету Васильківської міської ради народних депутатів відмінено рішення № 133 від 17.03.1992 року про передачу Васильківському районному відділу статистики частину житлового будинку № 23, корисною площею 182,7 м2 по вул. Грушевського в м. Василькові, при цьому передавши вказане приміщення з балансу відділу статистики на баланс Васильківського управління житлово-комунального господарства міської ради (а.с. 9).

Розпорядженням № 13/8.07 від 24.01.2001 року Васильківської міської ради надано в оренду  Васильківському  районному  відділу  статистики  приміщення  комунальної власності по вул. Грушевського, 23, загальною площею 170,4 м2 (а.с. 13).

Матеріали справи свідчать, що 24.01.2001 року між Управлінням з питань економіки і власності Васильківського міськвиконкому та Васильківським відділенням статуправління укладено договір № 138 оренди нежилих приміщень по вул. Грушевського, 23  м. Василькова, загальною площею 170,4 м2 (а.с. 14).

Відповідно до п. 2.1 названого договору встановлено, що вступ орендаря у тимчасове володіння та користування нежилим приміщенням настає з моменту підписання сторонами договору та акта прийому-передачі нежилого приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що об'єкт оренди передано по акту прийому-передачі від 24.01.2001 року (а.с. 16).

Пунктом 3.1.8 вказаного договору передбачено, що угоди на технічні, комунальні та інші послуги, пов'язані з обслуговуванням приміщення орендар в обов'язковому порядку укладає самостійно з відповідними підприємствами, організаціями та установами і розраховується за ці послуги власними коштами.

Відповідно до п 8.1 зазначеного вище договору строк його дії з 24.01.2001 року по 24.01.2002 року. Пунктом 8.4. договору визначено, що строк дії договору може бути продовжений, якщо ні одна із сторін письмово за один місяць до закінчення строку дії договору не попередить другу сторону про розірвання договору та звільнення приміщення.

Згідно доводів позивачів, оскільки відповідачем порушено пункти 3.1.2, 3.1.3, 3.1.5 договору оренди № 138 від 24.01.2001 року, це й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом до Головного Управління статистики у Київській області в особі Васильківського районного відділу статистики про виселення з самовільно займаного приміщення.

При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачі не навели суду і не довели самовільне займання приміщення відповідачем.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивачем-1 зроблено посилання на ст.ст. 328, 387 ЦК України та на те, що спірне приміщення є комунальною власністю згідно свідоцтва права власності серія ЯЯЯ № 342999 від 18.05.2007 року, а суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував те, що Васильківська міська рада звернулась з позовом звільнити приміщення комунальної власності для власних потреб.   

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду –без змін, з наступних підстав.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами   виникнення цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання  майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати  безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, 24.01.2001 року між Управлінням з питань економіки і власності Васильківського міськвиконкому та Васильківським відділенням статуправління укладено договір № 138 оренди нежилих приміщень по вул. Грушевського, 23, загальною площею 170,4 м2.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, при винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відхилення доводів позивачів з посиланням на рішення виконкому Васильківської міськради народних депутатів № 29 від 18.02.1999 року та свідоцтво права власності серія ЯЯЯ № 342999 від 18.05.2007 року, оскільки предметом спору не є право власності, а як вже зазначалось - виселення з самовільно займаного приміщення на підставі порушення відповідачем умов договору оренди.

Важливим елементом позову є його предмет і підстава. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, підставою посилання на належне йому право, юридичні факти що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому слід зазначити, що предметом спору у даній справі є виселення з самовільно займаного приміщення.

Між тим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що заявлені позовні вимоги про виселення відповідача із самовільно займаного приміщення спростовуються матеріалами справи та суттєво різняться від доводів на які посилаються позивачі. Так, позивачі визначили свої позовні вимоги як «виселення відповідача із самовільно займаного приміщення», при цьому аргументують зазначені вимоги як те, що у відповідача немає правових підстав займати спірне приміщення. Апріорі, безпідставно займати приміщення, тобто не маючи ніяких підстав та самовільно вселитися і займати приміщення мають різну правову природу, зміст та тлумачення.

Нормами статті 387 ЦК України регламентовано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

В даному випадку, відповідач користується приміщенням на законній підставі - на підставі укладеного з Управлінням з питань економіки і власності Васильківського міськвиконкому договору майнового найму.

Відтак, в контексті заявлених позовних вимог вбачається, що позивачем подано віндикаційний  позов. Віндикаційним визнається позов власника, що не володіє майном, до не власника, що незаконно володіє майном, про вилучення майна в натурі. Власник може вимагати повернення свого майна за цим позовом лише в тому випадку, якщо інша особа володіє його майном незаконно. Якщо ж володілець чужим майном на законних підставах, то власник не може витребувати свою річ з такого володіння шляхом пред'явлення віндикаційного позову.

Натомість, негаторний позов може бути поданий до осіб, які самовільно зайняли нежилі чи жилі приміщення власника або які продовжують їх займати після припинення правової підстави, що раніше давала їм можливість користуватися ними.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користуватися і розпоряджатися майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Набуття, збереження майна без достатньої правої підстави регулюється главою 83 ЦК України.

Так, статтею 1212 ЦК України визначено, що особа,  яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 статті 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави  застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Таким чином, шляхом визначення та пред'явлення позовних вимог про виселення відповідача з самовільно займаного приміщення у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору оренди та необхідністю використання спірного приміщення для власних потреб, позивачами вибрано невірний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування  збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Позивачами під час розгляду справи ні місцевому господарському суду, ні апеляційному господарському суду не доведено та не надано доказів того, що відповідач самовільно займає спірне приміщення.

Даючи оцінку доказам у справі та доказам, які були надані суду під час розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про відсутність  факту самовільного займання відповідачем приміщення частини будівлі площею 182,7 м2, яка знаходиться за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 23.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність відмови місцевого господарського суду в задоволенні позовних вимог про виселення відповідача з самовільно займаного приміщення по вул. Грушевського, 23 в м. Васильків, оскільки позивачем в порядку ст.ст. 33 та 34 ГПК України не доведено факт безпідставного займання відповідачем приміщення.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є законним та обґрунтованим.

Таким чином, апеляційну скаргу Васильківської міської ради Київської області та Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Васильківської міської ради Київської області та Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради на рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009 року у справі № 8/480-08 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 12.05.2009 року у справі        № 8/480-08 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 8/480-08 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя:                                                                      

Судді:

Дата відправки  16.09.09