Постанова

від 26.02.2009 по справі 2/81-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/81-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 26 лютого 2009 р.                                                                                    № 2/81-08  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

    Головуючого судді:Кота О.В.

    суддів:Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.

  розглянув касаційну скаргуПриватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест"

  на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 23.10.2008р.

  та рішеннягосподарського суду Вінницької області від 09.06.2008р.

   у справі№2/81-08

   за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна"

   доПриватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест"

   простягнення 4345,71грн.,

за участю представників:

-          позивача: не з'явились;

-          відповідача: не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

          У травні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" про стягнення 1465,19грн. інфляційних, 370,77грн. 7% річних від простроченої суми, 917,3грн. пені, 1592,45грн. штрафу, всього 4345,71грн.

          Рішенням господарського суду Вінницької області від 09.06.2008р. у справі №2/81-08 (суддя Мельник П.А.) позов задоволено частково; стягнуто з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна" 1592,45грн. штрафу, 553,62грн. пені, 370,37грн. річних, 1465,19грн. індексу інфляції, 91,81грн. витрат по сплаті держмита, 107,5грн. інформаційних витрат; у стягненні 364,08грн. відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.10.2008р. у справі №2/81-08 (колегія суддів у складі: головуючого судді Ляхевич А.А., суддів Вечірка І.О., Зарудяної Л.О.) у задоволенні апеляційної скарги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" відмовлено; рішення господарського суду Вінницької області від 09.06.2008р. у справі №2/81-08 скасовано в частині відмови у стягненні 364,08грн. пені з прийняттям нового рішення у цій частині про задоволення позову; резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції:  "Позов задовольнити. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна" - 1592,45грн. штрафу, 917,3грн. пені, 370,37грн. річних, 1465,19грн. інфляційних, 102грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

Не погоджуючись з рішенням  місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Пера-Інвест", звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення господарського суду Вінницької області від 09.06.2008р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 23.10.2008р. у справі №2/81-08 скасувати, та справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В судове засідання 26.02.2009р. представники сторін не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна" просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п. 1, 6 постанови від 29.12.1976 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за договором купівлі-продажу №Ук-02-0013, укладеним 02.04.2007р. між ТОВ "Хімагромаркетинг Україна" (продавець) та ПВКП "Пера Інвест" (покупець), за яким продавець зобов'язався передати у власність покупцеві засоби захисту рослин, а покупець - прийняти зазначений товар і вчасно здійснити оплату на умовах даного договору (п.1.1. договору). Згідно п.1.2. даного договору, ціна договору становить 300000грн.

Пунктом 2.2. договору купівлі-продажу сторони обумовили, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю 100% вартості замовленої партії товару протягом п'яти днів з моменту отримання відповідної партії товару.

У пункті 5.4. договору сторони встановили відповідальність покупця у випадку прострочення його зобов'язання по сплаті продавцю 100% вартості замовленої партії товару протягом п'яти днів з моменту її отримання (п.2.2. договору) у вигляді штрафу в розмірі 5% від ціни договору.

Строни прийшли до угоди про зміну розміру процентної ставки, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України, і встановили її у розмірі 7 відсотків (п.5.5 договору).

На виконання вказаного договору, за видатковими накладними №Ук-02-0138 від 23.05.2007р., №Ук-02-0144 від 25.05.2007р., №Ук-02-0242 від 27.06.2007р., №Ук-02-0090 від 08.05.2007р., №Ук-02-0083 від 03.05.2007р., №Ук-02-0169 від 06.06.2007р., №Ук-02-0170 від 06.06.2007р., №Ук-02-0202 від 14.06.2007р., №Ук-02-0265 від 05.07.2007р., №Ук-02-0048 від 20.04.2007р., №Ук-02-0068 від 26.04.2007р., №Ук-02-0049 від 20.04.2007р., №Ук-02-0049 від 20.04.2007р., №Ук-02-0041 від 18.04.2007р., №Ук-02-0073 від 27.04.2007р. та довіреностей серії ЯНШ №518710 від 26.06.2007р., ЯМВ №205900 від 03.05.2007р., ЯНШ №518709 від 05.06.2007р., ЯМВ №205894 від 17.04.2007р., позивач поставив, а відповідач отримав товарно-матеріальні цінності на суму 42621,09грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати отриманого товару виконав частково, а саме в сумі 24441,72грн. Крім того, відповідачем за накладною №6/07 від 06.07.2007р. повернуто позивачу товарно-матеріальні цінності на суму 10772грн.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.02.2008р. у справі №13/334-07 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна" до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" про стягнення 21531,69грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог до 7407,37грн. було задоволено та стягнуто з останнього на користь позивача 7407,37грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №Ук-02-0013 від 02.04.2007р.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання своїх грошових зобов'язань за договором №Ук-02-0013, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" про стягнення 917,3грн. пені (відповідно до п.5.2. договору) за період з 10.07.2007р. по 26.03.2008р., 1592,45грн. штрафу у розмірі 5% від ціни договору (згідно п.5.4. договору), 370,77грн. 7% річних (згідно п.5.5. договору, ст.625 ЦК України) та 1465,19грн. інфляційних (ст.625 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Згідно ч.1 ст.612 цього кодексу боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

     Відповідно до ч.2 ст.625 цього кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши невиконання відповідачем умов договору щодо строку виконання грошового зобов'язання, суд першої інстанції виклав в оскаржуваному рішенні висновки про виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати 1592,45грн. штрафу, 553,62грн. пені за період з 26.09.2007р. по 26.03.2008р., 370,37грн. річних, 1465,19грн. індексу інфляції.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про прострочення відповідачем виконання своїх грошових зобов'язань за вказаним договором, зазначив при цьому, що незважаючи на наявність рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.2008р. у справі №13/334-07, заборгованість за  цим договором відповідач погасив лише 27.03.2008р. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача інфляційних згідно ч.2 ст.625 ЦК України, 7% річних на підставі п.5.5 договору №Ук-02-0013 від 02.04.2007р. з урахуванням ч.2 ст.625 ЦК України, штрафу передбаченого п.5.4 цього договору, залишив без змін рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача інфляційних нарахувань, річних та штрафу.

Проте суд апеляційної інстанції визнав помилковими висновки суду першої інстанції про відмову у стягненні пені на суму 364,08грн. зі стягненням судом першої інстанції пені лише за період з 26.09.2007р. по 26.03.2008р. на суму 553,62грн. з наступних підстав.

В обґрунтування наведеного суд апеляційної інстанції вірно вказав, що відповідно до п.5.2 вказаного договору покупець –відповідач у даній справі відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення п.2.2 даного договору) відповідно до діючого законодавства України та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст.611 ЦК України у  разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ст.549 цього кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

            Пенею  є  неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф,пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами обумовлено у договорі (п.5.3 даного договору), що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції встановив, що договором передбачено інший строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, та дійшов висновку про скасування в цій частині рішення місцевого суду та прийняття нового рішення про задоволення позову та стягнення пені за період з 10.07.2007р. по 26.03.2008р. у сумі 917,3грн.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення по справі повно з'ясував обставини справи, проте не правильно застосував норму матеріального права, зокрема ст.232 ГК України, що призвело до прийняття помилкового рішення в частині відмови у стягненні 364,08грн. пені, та стало підставою для його часткового скасування судом  апеляційної інстанції відповідно до ст.104 ГПК України та прийняття в цій частині нового рішення про стягнення всієї суми пені.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст.43 ГПК України постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 23.10.2008р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" не спростовують правильних висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 23.10.2008р. у справі №2/81-08 залишити без змін.

        Головуючий суддя:О. Кот

       Судді:

С. Владимиренко

С. Шевчук