Постанова

від 22.05.2013 по справі 820/2813/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И     22 травня 2013 р.                                                                       справа № 820/2813/13-а  Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Акціонерного товариства закритого типу "Сінтез" про накладення арешту на кошти, -   В С Т А Н О В И В:           Позивач, Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Сінтез", в якому просить суд накласти арешт на кошти у розмірі 164297,71 грн. та інші цінності Акціонерного товариства закритого типу "Сінтез", що знаходяться у банківських установах. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Відповідач має заборгованість перед бюджетом на суму 164297,71 грн.. Органом податкової служби згідно з п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України направлено податкову вимогу на погашення податкового боргу до АТЗТ  “Сінтез”, про що було складено акт про неможливість вручення податкової вимоги. Позивач просить накласти арешт на кошти та цінності на банківських рахунках відповідача, оскільки у  платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п. 20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України). Позивач свого представника до  судового засідання не направив, просив розглянути справу за його відсутності. Відповідач  у судове засідання не прибув;  про розгляд справи повідомлявся належним чином у порядку, визначеному ст. 35 КАС України, поштовим повідомленням, яке направлялось за його місцем знаходженням. Відповідно до приписів ч.8 ст.35 КАС України суд вважає відповідача належно повідомленим про розгляд справи. Згідно з ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. У відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України - у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.   Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.             З матеріалів справи вбачається, що АТЗТ "Сінтез" (код 20056876) зареєстроване як юридична особа 23.03.2001 року та перебуває на податковому обліку в Західній МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС з 29.03.2001 року. АТЗТ  "Сінтез" має податковий борг перед бюджетом у сумі 164297,71 грн., а саме: з  орендної плати з юридичних осіб. Наявність у відповідача податкового боргу підтверджено позивачем  наданими до суду:   копією зворотнього боку облікової  картки платника податків  ЗАТ «Сінтез»                             ( код 20056876) з посиланням  на декларацію  №1056 від 27.01.2011 року  із зазначенням суми   податкового боргу у сумі 9704,27 грн., яку збільшено  за  період з серпня 2011 року по грудень 2012 року  до суми у розмірі 164972, 59 грн. Суму боргу відповідача визначено позивачем з урахуванням наявної у відповідача переплати у сумі 54,00 грн. та  сплаченої відповідачем суми у розмірі  2500,00 грн. Органом податкової служби згідно з п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України направлено  податкову вимогу № 526 від 01.08.2011 року, якою повідомлено відповідача  про суму податкового боргу та попереджено про право податкового органу на застосування до відповідача заходів,  направлених на примусове стягнення податкового боргу. Відповідач податкову вимогу не отримав, про що позивачем було складено відповідний акт №111/24-050 від 12.08.2011 року про неможливість вручення податкової вимоги. Щодо позовних вимог позивача про накладання арешту на кошти та цінності на банківських рахунках відповідача, суд зазначає наступне. Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги посилається виключно на п. 20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Отже,  законодавець чітко встановив підстави для застосування арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку, а саме: 1) відсутність майна у платника податків, котрий має податковий борг, 2) наявність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, 3) відсутність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Для підтвердження правомірності вимог позивачем до суду надано такі документи : - копія листа № 25/01  від 25.01.2012 р. відповідача про те, що станом на 01.01.2012 р. на балансі АТЗТ «Сінтез» відсутні основні фонди; - довідка №203/4 від 15.02.2012 року з Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» про те,  що право власності ТОВ “Сінтез” на об'єкти нерухомого майна не зареєстровано; - копія листа № 15/02 від 15.02.2013 р.   відповідача  про  перехід права користування земельною ділянко по вул.. Котлова,210 до ПАТ «Мегабанк» у зв'язку з переходом права власності на нерухомість, розташовану за вказаною адресою. Відповідно до  ст. 139 Господарського кодексу України (ГКУ) майном суб'єкта  господарювання визнається сукупність речей на інших цінностей ( включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визнання, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Майнові цінності належать до основних фондів, оборотних  засобів, коштів, товарів. Відповідно до пунктів 4,6 ст. 139 ГКУ - Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети  та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери. Таким чином, надання позивачем інформації про відсутність у нього  основних фондів, у тому числі  зареєстрованого  належним чином нерухомого майна, не виключає наявність у відповідача оборотних засобів, товарів, цінних паперів, які також можуть бути джерелом  погашення податкового боргу. Відомості, які б свідчили про заходи ,здійсненні позивачем з метою виявлення наявних у відповідача оборотних активів, товарів, тощо , а також  про те, що наявного у відповідача майна недостатньо для погашення податкового боргу позивачем до суду не надано. Крім  того, суд вважає за необхідне зазначити, що  надані позивачем  документи, у яких зазначається  про  відсутність у відповідача основних фондів станом на  01.01.2012 р., у тому числі  відомості про  відсутність нерухомого майна станом на 15.02.2012 р., не  можуть розглядатись такими, що є незмінними  на момент розгляду справи. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86). Керуючись приписами наведених норм процесуального права, суд зазначає, що звертаючись до суду, суб'єкт владних повноважень не надав у повному обсязі доказів наявності у відповідача майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу; доказів відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, що є обов'язковими умовами для накладення арешту на кошти та цінності на банківських рахунках відповідача за приписами п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України. Дослідивши матеріали справи у їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції та не  надав до суду доказів вжиття передбачених законом дій з проведення перевірки складу та структури активів платника податків. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Означене завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. За результатами  повного та всебічного    з'ясування усіх обставин справи суд зазначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, оскільки податковим органом висунуто вимогу про накладення арешту на розрахункові рахунки платника податків за відсутності жодної з законодавчо встановлених підстав. З огляду на те, що вимога позивача про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться в банку, заявлена з порушенням вимог діючого законодавства, суд дійшов висновку про те,  що позов не підлягає задоволенню. Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. На підставі викладеного  та  керуючись ст.ст. 9, 11, 41, 128, 160-163 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В:      В задоволенні адміністративного позову Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Акціонерного товариства закритого типу "Сінтез" про накладення арешту на кошти - відмовити.                Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Суддя                                                                                       Котеньов О.Г.