Ухвала

від 16.05.2013 по справі 0814/12254/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2638//13 Головуючий у 1 інстанції: Козлова Н.Ю.

Суддя-доповідач: Бабак А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

Полякова О.З.

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2013 року

у справі за позовом Запорізької державної інженерної академії в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу Запорізької державної інженерної академії до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року Запорізька державна інженерна академія в особі Запорізького гідроенергетичного коледжу Запорізької державної інженерної академії (далі ЗГЕК ЗДІА) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до умов укладеного між ЗГЕК ЗДІА та ВАТ «Дніпроенерго» Договору оренди нерухомого майна №2 від 30.12.1998 року, СЕ «Дніпроенергоспецремонт», що є структурним підрозділом ВАТ «Дніпроенерго», в строкове платне користування з 01.01.1999 року по 01.01.2011 року була передана частина приміщення п'ятого поверху гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 565 кв.м., що знаходиться на балансі ЗГЕК ЗДІА з метою проживання працівників ВАТ «Дніпроенерго». Ордери для вселення своїх працівників в орендовані приміщення видавало ВАТ «Дніпроенерго».

З 30.12.1998 року відповідачі користуються кімнатою 512 у зазначеному гуртожитку, користувалися житлово-комунальними послугами та своєчасно сплачували їх вартість до 2008 року. Проте, з цього періоду, відповідачі продовжують користуватися кімнатою, споживати послуги з водопостачання, газу, тощо, однак не сплачують вартість цих послуг, у зв'язку з чим, станом на 01.07.2012 року за ними утворилася заборгованість на загальну суму 10 697,26 грн.

З урахуванням зазначених обставин, просили стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на свою користь суму заборгованості з квартплати в розмірі 1029,34 грн., суму заборгованості зі сплати комунальних послуг в розмірі 9667,92 грн., та покласти на відповідачів судові витрати.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2013 року позов ЗГЕК ЗДІА задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ЗГЕК ЗДІА суму заборгованості з квартплати (за утримання будинків та прибудинкової території та сплати комунальних послуг) в розмірі 10 697,26 грн., та судовий збір в сумі 214,60 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи і наданим доказам, порушення судом норм матеріального права, оскільки судом не взято до уваги, що позовна заява є необґрунтованою, позивачем не надано ніяких доказів заборгованості з квартплати. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що ЗГЕК ЗДІА є балансоутримувачем студентського гуртожитку по АДРЕСА_1 та надає комунальні послуги, а оскільки відповідачі, що проживають у кімнаті НОМЕР_1 вказаному будинку з 2010 року оплату комунальних послуг здійснюють не належним чином та не в повному обсязі, стягнув суму заборгованості.

Судова колегія вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України, повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу, та правильно вирішив спір.

Відповідно ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно ст.. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, а у відповідності з п. 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків, що затверджені Постановою КМУ України № 572 від 08.10.1992 року власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач, не надав належних доказів на підтвердження своїх заперечень відносно позовних вимог позивача про те, що у нього відсутня заборгованість за комунальними послугами.

Доводи апелянта відносно того, що сума, визначена судом у розмірі 10 697,26 грн. не відповідає позовним вимогам, оскільки у позові зазначено період за який виникла заборгованість з 01.01.2008 року, а у рішенні вказаний період з 01.01.2010 року по 01.07.2012 року є безпідставні.

З матеріалів справи вбачається, що за весь час розгляду справи, позивач не змінював позовні вимоги, а сума заборгованості підтверджується довідкою заборгованості станом на 01.07.2012 року (а.с. 6) та становить 10 697,26 грн., за період з 01.01.2008 року по 01.07.2012 року, що відповідає сумі, стягнутій за рішенням суду. Разом з цим, у описовій частині рішення вказаний період, у який виникла заборгованість з 01.01.2010 року по 01.07.2012 року.

Зазначене не є підставою для скасування рішення суду, а в силу ст. 219 ЦПК України, вказана описка підлягає виправленню за заявою осіб, які беруть участь у справі або за ініціативою суду.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: