Постанова

від 08.05.2013 по справі 812/3445/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2013 року Справа № 812/3445/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гончарової І.А.,

за участі секретаря - Майбороди С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Інтеко» про накладення арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2013 Державна податкова інспекція у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби звернулась до суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Інтеко» про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банках обслуговуючих відповідача.В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, що станом на грудень 2012 року відповідач має податковий борг на загальну суму 163940,67 грн., який утворився в липні 2010 року. У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 12.11.2009 року внесено запис про реєстрацію податкової застави ПП «Інтеко» під номером 25305085 з терміном дії податкової застави до 12.11.2014 року. Відповідно до довідки ВРЕР м.Сєвєродонецька при УДАІ ГУМВС України в Луганській області №11/8-64-975 від 13.11.2012 року за ПП «Інтеко» транспортні засоби не зареєстровані, відповідно до довідки КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації» Луганської області №01/1542 від 05.12.2012 року за ПП «Інтеко» права власності на нерухоме майно не зареєстровано.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив.

Поштові відправлення були повернуті на адресу Луганського окружного адміністративного суду з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» (аркуші справи 52,73).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду, У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства зборів, регулює Податковий кодекс України.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приватне підприємство «Інтеко» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 24.01.2000 (арк. справи 9).

У відповідача станом на грудень 2012 року утворилася податкова заборгованість у розмірі 165541,48 грн., яка складається з орендної плати за земельні ділянки в сумі 160700,86 грн., що підтверджується податковими деклараціями №2318 від 30.01.2010, №2749 від 10.02.2011 року, №15022 від 20.03.2011 року, №20269 від 20.04.2011 року, №24387 від 19.05.2011 року, №25588 від 17.06.2011 року, №30074 від 20.07.2011 року, №34574 від 12.08.2011 року, №36717 від 28.09.2011 року, №40975 від 19.10.2011 року, №45440 від 21.11.2011 року, №46252 від 14.12.2011 року, №50421 від 18.01.2012 року, №136 від 18.01.2012 року та пені за несвоєчасну сплату в сумі 4840, 62 грн. (арк. справи 11-36).

З урахування часткової сплати заборгованості, а саме 1600,81 грн., податкова заборгованість ПП «Інтеко» складає 163940,67 грн.

14.10.2009 позивачем було сформовано податкову вимогу № 1/473, яку відповідач отримав 14.10.2009, а також податкову вимогу №2/527 від 16.11.2009 року, яку позивач отримав 16.11.2009 року (арк. Справи 37-38 ).

Таким чином, судом установлено, що за відповідачем дійсно існує податковий борг, про який він повідомлений.

Пунктами 95.1-95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позивачем по даній справі не заявляється вимога про стягнення з відповідача в рахунок погашення його податкового боргу коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а також не ставиться питання про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Вимоги податкового органу стосуються виключно накладення арешту на кошти та інші цінності у банках, обслуговуючих ПП «Інтеко», у рахунок погашення податкового боргу платника податків - відповідача.

Статтею 94 Податкового кодексу України визначено поняття, умови та порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків.

У відповідності до пунктів 94.3, 94.4, 94.10 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, зазначеною нормою чітко передбачено обставини, за яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків: у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Зазначене зумовлене тим, що адміністративний арешт майна (складовою якого є в тому числі кошти платника податків), у відповідності до статті 94 Податкового кодексу України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків своїх податкових зобов'язань.

У відповідності до підпункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 12.11.2009 року внесено запис про реєстрацію податкової застави ПП «Інтеко» під номером 25305085, згідно якого об'єктом обтяження є всі активи платника податків (арк. справи 39). Однак, згідно довідок Сєвєродонецького КП БТІ, ВРЕР м. Сєвєродонецька за ПП «Інтеко» право власності на нерухоме майно та автотранспорт не зареєстровано (а.с.41-42), а тому у позивача не має інших джерел погашення податкової заборгованості, аніж накладення арешту на кошти та інші цінності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, а також приписи підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, якими закріплено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, що обслуговують такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки заявник у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору, а його стягнення з відповідача в даному випадку не передбачено.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Інтеко» про накладення арешту на кошти та інші цінності задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства «Інтеко» (вул.Силікатна,б.7, м.Сєвєродонецьк, код ЄДРПОУ 30672379), які знаходяться у банках.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 13 травня 2013 року.

Суддя І.А. Гончарова