Рішення

від 21.01.2009 по справі 27/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/41

21.01.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Караван»

доАкціонерного товариства відкритого типу «Святошино»

простягнення 42 701, 11 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Кантемір В.І. –представник за довіреністю б/н від 24.10.2008 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Караван» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства відкритого типу «Святошино»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором поставки № 1/09 від 18.09.2006 року у розмірі 30 000, 00 грн. –основного боргу, 2 456, 51 грн. –пені, 8 910, 00 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1 334, 60 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.12.2008 року.

У судове засідання 24.12.2008 року представник позивача з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань за договором поставки № 1/09 від 18.09.2006 року та не сплачує позивачу вартість поставленого товару.

Представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 27/41 від 10.12.2008 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю повноважного представника бути присутнім в даному судовому засіданні.

        Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає вирішенню спору по суті суд відклав розгляд справи на 21.01.2009 року.

Представник позивача у судове засідання 21.01.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 21.01.2009 року не з'явився, вимоги  попередньої ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника суд не повідомив.

Оскільки, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

18.09.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Караван» (надалі –постачальник) та Акціонерним товариством відкритого типу «Святошино»(надалі –покупець) було укладено договір № 1/09 (надалі –Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця гофрокартону продукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар на умовах договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2006 року.

Згідно із додатковою угодою від 15.01.2007 року строк дії договору № 1/09 від 18.09.2006 року пролонгований до 31.12.2007 року.

Виконуючи зобов'язання по Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 41 198, 64 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-          № 007 від 25.01.2007 року на суму 18 114, 00 грн.;

-          № 014 від 20.02.2007 року на суму 23 084, 64 грн.

Продукція була отриман представниками відповідача Селентій О.П. на підставі довіреності серія ЯНН № 663070 від 25.01.2007 року та Шаран Н.П. на підставі довіреності серія ЯНН № 663132 від 20.02.2007 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору порядок і строки розрахунків за поставлений товар оговорюються і вказуються сторонами в специфікаціях до даного договору і в заявках покупця.

Специфікацією № 2 від 15.01.2007 року передбачено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції на склад покупця.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити за поставлений товар за накладною  №007 до 11.03.2007 року (включно), а за накладною № 014 до 06.04.2008 року (включно).

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму 11 198, 64 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків, який підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем складає 30 000, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.   

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази оплати за поставлений товар суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань встановлений судом, що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння розрахунків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 30 000, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 2 456, 51 грн. за період з 12.03.2007 року по 07.10.2007 року. Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, контррозрахунку пені не надав.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 2.3 Договору встановлено, що при несвоєчасній оплаті за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, протягом якого сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

   Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

         Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже було встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем  за накладною  №007 до 11.03.2007 року (включно), а за накладною № 014 до 06.04.2008 року (включно).

Таким чином, розмір пені становить:

6 915, 36 грн. (сума заборгованості) * 17% * 25 днів (з 12.03.2007 року по 06.04.2007 року) / 365 = 80, 52 грн.

30 000, 00 грн. (сума заборгованості) * 17% * 55 днів (з 07.04.2007 року по 31.05.2007 року) / 365 = 768, 49 грн.

30 000, 00 грн. (сума заборгованості) * 16% * 103 дні (з 01.06.2007 року по 12.09.2007 року) / 365 = 1 354, 52 грн.

23 084, 64 грн. (сума заборгованості) * 16% * 25 днів (з 13.09.2007 року по 07.10.2007 року) / 365 = 252, 98 грн.

Отже, сума пені за становить 2 456, 51 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 1 334, 60 грн. та індекс інфляції  у сумі 8 910, 00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, розмір 3% річних становить:

30 000, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 269 днів (з 07.04.2007 року по 31.12.2007 року) / 365 = 663, 29 грн.

30 000, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 273 дні (з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року) / 366 = 671, 31 грн.

Таким чином, загальна сума 3% річних становить 1 334, 60 грн. та підлягає задоволенню згідно розрахунку позивача.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір індексу інфляції за період з травня 2007 року по вересень 2008 року за перерахунком суду становить:

30 000, 00 грн. (заборгованість) * 100, 6% * 102, 2% * 101, 4% * 100, 6% * 102, 2% * 102, 9% * 102, 2% * 102, 1% * 102, 9% * 102, 7% * 103, 8% * 103, 1% * 101, 3% * 100, 8% * 99, 5 % * 99, 9% * 101, 1% - 30 000, 00 грн. = 8 790, 00 грн. та підлягає задоволенню у визначеному розмірі.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 425, 81 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117, 67 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 626, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

     2.  Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу «Святошино»(03115, м. Київ, вул. Кричевського, 19; р/р 26006962480998 в філії ПУМБ м. Києва, МФО 322755, код ЄДРПОУ 19480830), або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Караван»(юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2 н/п 43; фактична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-Б, оф. 1014; р/р 26001060103734 в філії «Розрахунковий Центр»ПриватБанку, МФО 320649, код ЄДРПОУ 33940942) заборгованість у розмірі  30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп., пеню у сумі 2 456 (дві тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 51 коп., 3% річних у розмірі 1 334 (одна тисяча триста тридцять чотири) грн. 60 коп. індекс інфляції у розмірі 8 790 (вісім тисяч сімсот дев'яносто) грн.. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 425 (чотириста двадцять п'ять) грн. 81 коп., та 117 (сто сімнадцять) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В решті позовних вимог відмовити.

     4.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.