Рішення

від 05.02.2009 по справі 30/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/17

05.02.09

За позовом      Дочірнього підприємства «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»

До                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 1»

Про                   стягнення 1 660,87 грн.

                                                                                                         Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача       Білоусов Д.В. –представник за довіреністю № 11 від 08.01.09.

Від відповідача   не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 1»про стягнення 1 524,08 грн. основного боргу та 136,79 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору  № 715 від 01.01.07. про надання комунальних послуг на приміщення, що здані в оренду, та утримання прибудинкової території.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за надані комунальні послуги, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 1»виникла заборгованість перед Дочірнім підприємством «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»в сумі 1 524,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.08. порушено провадження у справі № 30/17, розгляд справи було призначено на 15.01.09. о 15-15.

Представник відповідача в судове засідання 15.01.09. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/17 від 18.12.08. не виконав, про  час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про поважні причин неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.09. розгляд справи № 30/17 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 05.02.09. о 15-00.

Представник відповідача повторно в судове засідання 05.02.09. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/17 від 18.12.08. не виконав, про  час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про поважні причин неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 05.02.09. представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 05.02.09 за згодою представника позивача було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                 ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Київської міської адміністрації № 142 від 15.05.95. будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Лісовий, 12а належить Холдинговій компанії «Київміськбуд».

11.03.96. Холдингова компанія «Київміськбуд»своїм рішенням № 5 передала вищезазначений будинок в оперативне господарче відання нижче підпорядкованій організації Житловому управлінню «Лівобережне»ДП «ЕКОС».

01.01.07. між Житловим управлінням «Лівобережне»ДП «ЕКОС»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 1»(споживач) було укладено Договір про надання комунальних послуг на приміщення, що здані в оренду, отримання прибудинкової території № 714 (далі Договір), відповідно до умов якого ЖУ «Лівобережне»ДП «ЕКОС» зобов'язується надавати комунальні послуги на нежиле приміщення, що передане відповідачу в орендне користування під офіс, за адресою: пр. Лісовий, 12а, загальною площею 31,00 кв.м., а саме послуги на використання ХВП, ГВП, опалення, газу, електроенергії та ін. (при відсутності приладів обліку та прямих договорів між відповідачем і комунальними службами) згідно з розрахунком, що є невід'ємною частиною цього договору, а відповідач зобов'язується  оплатити отриманий рахунок за комунальні послуги, відшкодувати вартість землі не пізніше п'яти днів від дня його отримання, незалежно від фінансових результатів своєї господарської діяльності.

Але, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов Договору в повному обсязі не оплатив за надані Дочірнім підприємством «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»комунальні послуги, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 1 524,08 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по оплаті комунальних послуг в сумі 1 524,08 грн. не виконав, а тому позовні вимоги Дочірнього підприємства «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 1»заборгованості в сумі 1 524,08  грн.  слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах за отримані послуги електрозв'язку, позивач на підставі п. 2 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 136,79 грн. пені, за період прострочення платежу з 01.01.07. по 31.03.07. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2 Договору, відповідач зобов'язаний за несвоєчасну оплату платежів сплачувати на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми платежу за кожний прострочений день.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,  передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку пені, що заявлена до стягнення за період з 01.01.07. по 31.03.07. (182 дні), позивач в порушення вищенаведених норм не обґрунтував чому саме 01.01.07. слід вважати датою порушення відповідачем оплати за надані комунальні послуги.

Крім того, відповідачем не надано суду жодного доказу, який би свідчив про направлення та/або отримання відповідачем до оплати рахунків-фактур за надані комунальні послуги (копії у справі), у разі прострочення оплати по яким (п. 2.1 Договору) з відповідача б підлягала стягненню пеня.        

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 136,79 грн. за період прострочення платежу з 01.01.07. по 31.03.07. не обґрунтовані, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.  

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49,  82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

                                     В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 1»(04070, м. Київ, вул. Спаська, 31-б; м. Київ, пр-т Лісовий, 12-а, код ЄДРПОУ 30677073) на користь Дочірнього підприємства «ЕКОС»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162) 1 524 (одна тисяча п'ятсот двадцять чотири) грн. 08 коп. –основного боргу, 93 (дев'яносто три) грн. 60 коп. –державного мита та 108 (сто вісім) грн. 28 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                         Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 10.02.09.