Постанова

від 22.05.2013 по справі 8/5007/13/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року Справа № 8/5007/13/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. Жукової Л.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РКС Плюс 2009" на рішення та на постановугосподарського суду Житомирської області від 01.06.2011 Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 у справі№ 8/5007/13/11 за позовомПрокурора міста Житомира в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у місті Житомирі до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ-Плюс" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабудкомплект" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "РКС Плюс 2009" провизнання недійсним договорів купівлі-продажу, скасування рішення третейського суду від 29.07.2008 за участю представників сторін

від прокуратури: Гудименко Ю.В.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: Сищук В.В. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.06.2011 року у справі №8/5007/13/11 частково задоволено позов прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Житомирі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ-Плюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабудкомплект", Товариства з обмеженою відповідальністю "РКС Плюс 2009" про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, скасування рішення третейського суду від 29.07.2008р.

Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду "Перший третейський суд Асоціації "Правопорядок" від 29.07.2008р. у справі №6-Ж/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабудкомплект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Централ Плюс" про визнання договору купівлі-продажу №1 від 23.04.08р. дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно. Визнано недійсним договір купівлі-продажу споруди №1 від 23.04.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Централ-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфабудкомплект". Визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 29.09.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфабудкомплект" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РКС ПЛЮС 2009". Припинено провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабудкомплект".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. рішення господарського суду Житомирської області від 01.06.2011 р. скасовано, провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України припинено.

Постановою Вищого господарського суду від 31.10.2012р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року у справі №8/5007/13/11 скасовано, справу передано на апеляційний розгляд до цього ж суду у іншому складі суду.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. рішення господарського суду Житомирської області від 01.06.2011 року у справі №8/5007/13/11 змінено. В частині визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 23.04.2008 року прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 29.09.2008р., укладений між ТОВ "Альфабудкомплект" та ТОВ "РКС ПЛЮС 2009" суперечить вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України. Крім того, скасовуючи рішення Постійно діючого Першого третейського суду Асоціації "Правопорядок" від 29.07.2008 року суди посилались на те, що третейський суд вирішив питання про права позивача у даній справі - Державної податкової інспекції в м. Житомирі.

Змінюючи рішення та відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу споруди №1 від 23.04.2008р., укладеного між ТОВ "Централ-Плюс" і ТОВ "Альфабудкомплект" суд апеляційної інстанції виходив з того, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ТОВ "РКС ПЛЮС 2009" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. та рішення господарського суду Житомирської області від 01.06.2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в частині припинення провадження залишити рішення судів без змін, а в інший частині відмовити в позові.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23 квітня 2008 року між ТОВ "Централ-Плюс" (продавець) та ТОВ "Альфабудкомплект" (покупець) укладений договір купівлі-продажу споруди №1, відповідно до п.1.1. якого, продавець продав, покупець купив споруду - об'єкт незавершеного будівництва автозаправочної станції, що розташоване за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, Кочерівська с/рада, автодорога Київ-Чоп, 83 км + 500 м на земельних ділянках із кадастровими номерами: 1825084800:05:000:0535 та 1825084800:06:000:0582.

Відповідно до п.1.3 договору, цей продаж вчинено за 175322,00 грн., враховуючи ПДВ та зазначено, що розрахунок може бути здійснено векселем.

На виконання укладеного договору ТОВ "Альфабудкомплект" передало, а ТОВ "Централ-Плюс" прийняло простий вексель серії АА 0296786 на суму 175322,00 грн., про що свідчить акт прийому-передачі від 17.07.2008р.

Пунктом 2.1 вищевказаного договору, передбачено, що договір має бути нотаріально посвідчений та набирає чинності з моменту його реєстрації.

Сторони також погодили, що всі спори, що можуть виникнути у зв'язку з виконанням цього договору або щодо його дійсності будуть вирішені виключно Постійно діючим Першим третейським судом Асоціації "Правопорядок", зареєстрований Дніпропетровським обласним управлінням юстиції 22.09.04р., розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 45.

ТОВ "Альфабудкомплект" звернувся до Постійно діючого Першого третейського суду Асоціації "Правопорядок" з позовом про визнання зазначеного договору купівлі-продажу дійсним та про визнання права власності на нерухоме майно у зв'язку з тим, що ТОВ "Централ Плюс" ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 23.04.2008р.

Рішенням Постійно діючого третейського суду "Перший третейський суд Асоціації "Правопорядок" визнано дійсним договір купівлі-продажу споруди №1 від 23.04.2008р., укладений між ТОВ "Централ-Плюс" та ТОВ "Альфабудкомплект", а також визнано за ТОВ "Альфабудкомплект" право власності на споруду - об'єкт незавершеного будівництва автозаправочної станції, що розташований за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Кочерівська сільська рада, автодорога Київ-Чоп, 83 км+500 м на земельних ділянках із кадастровими номерами: 1825084800:05:000:0535 та 1825084800:06:000:0582.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.09.2008 року на виконання рішення постійно діючого Першого третейського суду Асоціації "Правопорядок" від 29.07.2008 р. видано наказ в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу №1 від 23.04.2008р., який укладений між ТОВ "Централ-Плюс" та ТОВ "Альфабудкомплект".

29.09.2008 року між ТОВ "Альфабудкомплект" та ТОВ "РКС ПЛЮС 2009" укладений договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим М.К. та зареєстрований в реєстрі за №2254, відповідно до п.1.1. якого, продавець передає у власність покупця, а покупець в свою чергу приймає та оплачує наступне нежиле приміщення: споруда (комплекс об'єктів незавершеного будівництва), що розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Кочерівська сільська рада, автодорога Київ-Чоп, 83 км+500 м. Споруда розташована на земельних ділянках із кадастровими номерами: 1825084800:05:000:0535 та 1825084800:06:000:0582.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради від 16.10.2008 року, право власності на об'єкт незавершеного будівництва було зареєстровано за ТОВ "РКС ПЛЮС 2009" 16.10.2008р.

За заявою прокурора ухвалу господарського суду Житомирської області від 04.09.2008 року у справі №2/2-Т про видачу наказу було переглянуто за нововиявленими обставинами та ухвалою від 16.11.2010 року скасовано. Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфабудкомплект" відмовлено в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на виконання спірного рішення постійно діючого третейського суду "Перший третейський суд Асоціації "Правопорядок" від 29.07.2008р. у зв'язку з тим, що об'єкт незавершеного будівництва АЗС в с. Кочерів Радомишльського району, який є предметом договору купівлі-продажу №1 від 23.04.2008 року з 02.08.2005 року знаходився в податковій заставі.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація припинення юридичної особи - ТОВ "Альфабудкомплект" здійснена 10.02.2010 року за рішенням господарського суду.

Таким чином, місцевий господарський суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ "Альфабудкомплект" не може бути стороною у даній справі та правомірно припинив провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфабудкомплект".

Стосовно позовних вимог в частині скасування рішення Постійно діючого Першого третейського суду Асоціації "Правопорядок" від 29.07.2008 року, колегія суддів вважає правомірним висновок судів про задоволення позову, оскільки, майно яке є предметом договору купівлі-продажу №1 від 23.04.2008 року з 02.08.2005 року знаходиться в податковій заставі, що підтверджено витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, актом опису активів, на які поширюється право податкової застави від 02.08.05 №7/10/24-1, листом ДПІ від 18.04.2008р. про відмову ТОВ "Централ Плюс" від звільнення активів з податкової застави.

Згідно з ч.3 ст.51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, зокрема у випадку, якщо третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Таким чином, третейський суд приймаючи рішення про визнання дійсним договору купівлі-продажу №1 від 23.04.2008р. та визнання права власності на нерухоме майно за ТОВ "Альфабудкомплект" не звернув уваги на те, що останнє перебуває в податковій заставі і могло бути відчужене лише за письмової згоди податкового органу, тобто третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі - Державної податкової інспекції в м. Житомирі, що є підставою для скасування рішення Постійно діючого Першого третейського суду Асоціації "Правопорядок" від 29.07.2008 року.

Щодо задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу споруди №1 від 23.04.2008 року, укладеного між ТОВ "Централ-Плюс" та ТОВ "Альфабудкомплект" суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку про зміну рішення в цій частині та відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Однак, згідно ст. 657 ЦК України (в редакції, що діяла на час укладення оскаржуваних договорів купівлі-продажу) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

В пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Таким чином, враховуючи те, що предметом договору купівлі-продажу від 23 квітня 2008 року, між ТОВ "Централ-Плюс" та ТОВ "Альфабудкомплект", є нерухоме майно, то відповідно до ст. 657 ЦК України він підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а оскільки вказаних вимог сторони договору не дотримались, то такий договір не є укладеним.

Крім того, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку про задоволення позовних вимог прокурора в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.09.2008р., укладеного між ТОВ "Альфабудкомплект" та ТОВ "РКС ПЛЮС 2009", оскільки, згідно Витягу з державного реєстру обтяжень всі активи ТОВ "Альфабудкомплект" перебували в податковій заставі, в т.ч. споруда - об'єкт незавершеного будівництва автозаправочної станції, що розташоване за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н, Кочерівська с/рада, автодорога Київ-Чоп, 83 км + 500 м на земельних ділянках із кадастровими номерами:1825084800:05:000:0535 та 1825084800:06:000:0582, а тому не могли бути відчуженні без згоди податкового органу.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статей 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Таким чином, право позивача обрати такий спосіб захисту свого порушеного права як визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, залежить від того, чи порушено таким правочином його право.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу від 29.09.2008р. суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам держави, він підлягає визнанню недійсним відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України.

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку про зміну рішення та відмову в позові в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 23.04.2088 року та про залишення в іншій частині рішення господарського суду Житомирської області від 01.06.2011 без змін.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2013, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РКС ПЛЮС 2009" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 у справі №8/5007/13/11 залишити без змін .

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

Л.В. Жукова