Постанова
від 29.01.2009 по справі 22/225/08
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/225/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.01.09                                                                                       Справа №22/225/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Колодій Н.А.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі: Шерник О.В.

За участю представників сторін:

відпозивача  –       Діденко Є.В.(довіреність б/н  від 12.09.2008 р.)

від відповідача  –  не з'явився

                            

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» (м. Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 р.                                             у  справі  № 22/225/08

за позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергореммонтаж»

                           (м. Запоріжжя)

до відповідача Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід»

  Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» (м. Запоріжжя)

про стягнення суми,

15.10.2008 Р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергореммонтаж» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення  з Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» 5063,86 грн. основного боргу. Також позивач просив відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати, в т.ч. 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 р.                                    у справі  № 22/225/08 (суддя  Скиданова Ю.О.)  позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5063,86 грн. Заборгованості. Відшкодовано позивачу за рахунок відповідача 102,00 грн.  державного мита, 118,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу  та  1000,00 грн.  витрат  на  оплату  послуг  адвоката.

Рішення суду обґрунтовано  приписами статей 525, 526, 530 ЦК України, статей 174, 175, 193 ГК України та умовами укладеного між сторонами договору субпідряду № 20 ЭРМ/08 від 09.08.2008 р., існуванням заборгованості у розмірі 5063,86 грн. за виконані роботи та   відсутністю документальних доказів її погашення відповідачем.     З посиланням на роз'яснення ВАСУ від 04.03.1998 р. № 02-5/78, господарський суд обмежив розмір витрат позивача на оплату послуг адвоката, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача,  до  1000,00 грн.

Не погоджуючись з  прийнятим  судовим  актом, Електромонтажне дочірнє підприємство «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 р. у справі № 22/225/08 та прийняти нове рішення, яким  відмовити в задоволенні позовних вимог.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає рішення суду незаконним, стверджує, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено окремі норми матеріального та процесуального права. Зокрема, вважає безпідставним застосування до спірних відносин норм ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, які регулюють договірні відносини, мотивує це тим, що на час звернення позивача до суду укладений між сторонами по справі Договір підряду вже не був чинним – строк його дії, згідно п. 4.1 Договору, закінчився 29.09.2008 р. Разом з тим, заявник зауважує, що Договір слід вважати неукладеним, оскільки в ньому визначені не всі  істотні умови: п. 1.2 Договору визначено, що невід'ємною частиною цього договору є локальний кошторис № 2-1-1 (Додаток № 2), однак  зазначений додаток сторонами не узгоджувався і не підписувався.

Заявник стверджує, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано умови  п. 3.2 Договору, згідно якого Підрядник компенсує послуги Замовника в розмірі   2%  від вартості виконаних робіт, що становить 103,34 грн.

Вважає, що при вирішенні даного спору мають бути враховані всі взаємовідносини сторін, зокрема те, що під час виконання договору від 04.07.2007 р. № 10 ЭРМ/52- ГЮВ-06 ЕДП  «ГЕМ-Південь-Схід» було допущено переплату ТОВ «Енергореммонтаж» в розмірі 20000,00 грн. (платіжне доручення № 1499 від     16.11.2006 р.). За рахунок цієї переплати сума боргу за договором підряду № 20-ЭРМ/50-ГЮВ-06 від 05.05.2006 р., яку визначив позивач, на думку заявника, підлягає взаємозаліку.

Порушення господарським судом норм процесуального права заявник вбачає в тому, що, всупереч  ст.ст. 22, 77 ГПК України,  господарський  суд Запорізької  області не відклав судове засідання і вирішив справу по суті без участі відповідача.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р. апеляційна скарга Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 24.12.2008 р.

На підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника відповідача (заявника апеляційної скарги) та враховуючи подане  ним  клопотання про відкладення  слухання справи,   розгляд  справи  було відкладено  на  29.01.2009 р.

Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 130 від 29.01.2009 р. справу № 22/225/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді           Колодій  Н.А.,  Мойсеєнко Т.В.

Позивач  у справі –  ТОВ «Енергореммонтаж» апеляційну скаргу відповідача не визнає. Свою позицію виклав у письмовому відзиві, поданому в судове  засідання 24.12.2008 р. Вважає вимоги  заявника необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Мотивує, зокрема, тим, що грошове зобов'язання відповідача за Договором підряду виникло під час його дії і не було виконане відповідачем в порядку та на умовах, передбачених Договором. Позивач наполягає на тому, що всі додатки до договору сторонами узгоджені, а витрати, вказані у договірній ціні, повністю відповідають Локальному кошторису. Вважає спірний  Договір укладеним, оскільки сторонами, на його думку, узгоджено всі істотні умови. Стосовно доводів відповідача про проведення взаємозаліку позивач зауважує, що переплата з боку відповідача за договором від 04.07.2007 р. № 10 ЭРМ/52- ГЮВ-06 відсутня і, навпаки, у відповідача існує заборгованість за вказаним договором.  

Посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, позивач просить  залишити  її  без  задоволення, а рішення  суду першої інстанції  у справі – без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 24.12.2008 р. представники позивача Севастьянов Р.Ю. (адвокат) та Діденко Є.В. підтримали у повному обсязі вищевикладені доводи в обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу відповідача, вважають її надуманою, а рішення суду у справі – законним, обґрунтованим, прийнятим на підставі наданих доказів та з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначили, що, на думку позивача, дії відповідача спрямовані на ухилення протягом якомога довшого часу від оплати виконаних позивачем робіт.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 29.01.2009 р. представником позивача Діденком Є.В. було надано суду додаткові письмові пояснення за підписом представника позивача адвоката Севастьянова Р.Ю. Останній, посилаючись на стан здоров'я, клопоче про розгляд справи 29.01.2009 р. за його відсутності, за участю представника позивача Діденка Є.В., який є його помічником, має довіреність і відповідно до ст. 8 Закону України «Про адвокатуру» також зобов'язаний виконувати доручення Клієнта (ТОВ «Енергореммонтаж», позивача у справі). Крім того, адвокат Севастьянов Р.Ю. просить апеляційний суд при прийнятті остаточного рішення по справі врахувати до судових витрат  витрати на послуги адвоката, передбачені статтями 44, 48 ГПК України, які були сплачені його Клієнтом («ТОВ «Енергореммонтаж») додатково – в сумі 500,00 грн. за адвокатські послуги при  розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Відповідач (заявник апеляційної скарги) 29.01.2009 р. свого представника в судове засідання знов не направив, про причини неявки  суду не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

 Колегія суддів, порадившись, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача (заявника апеляційної скарги).

За клопотанням представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

           29.01.2009 р. за згодою присутнього в судовому засіданні представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2008 р. між Електромонтажним дочірнім підприємством «ГЕМ-Південь-Схід» ВАТ «ГЕМ» (Генпідрядником, відповідачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергореммонтаж» (Субпідрядником, позивачем у справі) було укладено  договір субпідряду № 20-ЭРМ/08 (далі – Договір).

          Предметом Договору, згідно пункту 1.1, є виконання робіт по ремонту кабельної лінії трансформаторів Т-2 Дніпровської ГЄС.

Строк дії Договору – з моменту його підписання сторонами і до 29.09.2008 р.    (п. 4.2 Договору).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору обумовлено, що вартість робіт визначається на підставі договірної ціни, яка є динамічною (не остаточною) і підлягає перегляду з моменту виникнення підстав, перелічених у пунктах  2.2.1-2.2.3 Договору.

          Загальна вартість робіт, що доручаються Субпідряднику за цим Договором, згідно Договірної ціни та п. 2.3 Договору складала 5167,20 грн., в т.ч. ПДВ – 861,20 грн.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач у вересні 2008 року виконав  для відповідача субпідрядні  роботи на суму 5167,20 грн., що  підтверджується  двостороннім підписаним актом приймання  виконаних  підрядних  робіт (форма КБ-2в) за вересень 2008 р., копія якого міститься у справі (арк. справи  15-16).   

Пунктом 3.1 Договору визначено, що розрахунки з Субпідрядником за виконані роботи здійснюються Генпідрядником відповідно до акту виконаних робіт (форма  КБ-2в) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника протягом 10 календарних днів з дати підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Згідно з п. 3.2 Договору сторони домовились, що за виконання генпідрядних зобов'язань Субпідрядник оплачує Генпідряднику винагороду в сумі 2,0 % від вартості виконаних робіт.

Виходячи з долученої до матеріалів справи копії Довідки (форми КБ-3) за вересень 2008 року, сторони визначили  розмір винагороди   Генпідрядника в сумі         103,34 грн., і встановили, що вартість виконаних  позивачем  за  цей  період  робіт, яка підлягає  оплаті,  складає  5063,86 грн.  (арк. справи 14).

Відповідачем вартість виконаних позивачем робіт не сплачена.

Стягнення з Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» ВАТ «ГЕМ» на користь ТОВ «Енергореммонтаж» 5063,86 грн. основного боргу стало предметом судового розгляду у справі № 22/225/08.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України  підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є:  договори   та  інші  правочини…  Цивільні права та обов'язки  можуть  виникати  безпосередньо  з актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст.193 ГК України.

         Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало виконання робіт, визначених у розділі 1.1 Договору, а обов'язком відповідача – прийняття виконаних позивачем робіт і оплата їх вартості.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Взяті на себе зобов'язання щодо виконання підрядних робіт за Договором позивач виконав у повному обсязі, про що свідчать матеріали справи, а саме підписаний відповідачем без заперечень двосторонній Акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за вересень 2008 р. (на суму 5167,20 грн.).

Виходячи з вищевказаного Акту, а також підписаної сторонами 25.09.2008 р. Довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за вересень 2008 р., вартість виконаних позивачем протягом вересня 2008 року робіт, що належить до сплати, становить 5063,86 грн.

Колегія суддів зауважує, що при складанні Довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2008 р., з дотриманням вимог п. 3.2 Договору, були вирахувані послуги Генпідрядника в розмірі 103,34 грн. Зазначена Довідка (КБ-3) з боку Генпідрядника (відповідача у справі)  підписана без заперечень.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Умовами Договору, а саме пунктом 3.1 було встановлено, що розрахунки з позивачем за виконані роботи здійснюються відповідачем відповідно до акту виконаних робіт (форма КБ-2в) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 календарних днів з дати підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Однак, всупереч умов Договору та вимог закону, з боку Генпідрядника (відповідача у справі) зобов'язання щодо оплати прийнятих підрядних робіт не було виконано.

Внаслідок цього у відповідача утворилась заборгованість за Договором в сумі 5063,86 грн.

Доказів оплати виконаних робіт відповідачем не було надано ані суду першої, ані апеляційної інстанцій.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 5063,86 грн. основного боргу  за  Договором заявлені обґрунтовано та правомірно задоволені судом першої інстанції у повному обсязі.

Доводи заявника апеляційної скарги не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на вищевикладене, а також наступне.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Аналогічна норма закріплена в ст. 180 ГК України, якою також передбачено, що при  укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається зі змісту Договору субпідряду від 09.08.2008 р. № 20-ЭРМ/08, при його укладанні сторонами досягнуто згоди щодо предмету Договору  (п. 1.1 Договору – виконання робіт по ремонту кабельної лінії трансформаторів Т-2 Дніпровської ГЄС), ціни (розділ  2 Договору - загальна вартість робіт, згідно Договірної ціни складає 5167,20 грн., в т.ч. ПДВ) та строку дії договору (п. 4.2 Договору – з моменту підписання до 29.09.2008 р.). Крім того, в матеріалах справи міститься надана позивачем у якості додатку до позовної заяви копія двосторонньої, узгодженої, підписаної та скріпленої печатками обох підприємств Договірної ціни  (на суму   5167,20 грн.).

Таким чином, проаналізувавши умови спірного Договору в контексті додержання приписів норм чинного законодавства при його укладенні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав вважати Договір неукладеним.

Хибним є висновок заявника апеляційної скарги про те, що оскільки строк дії Договору закінчився, до спірних відносин не повинні застосовуватись норми права, які регулюють виконання договірних зобов'язань. Відповідачем не враховано, що хоча пунктом 4.1 Договору його дія і обмежена в часі, грошове зобов'язання відповідача за цим Договором виникло під час дії Договору і не було виконане в порядку та на умовах, передбачених Договором субпідряду від 09.08.2008 р. № 20-ЭРМ/08.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Колегія суддів звертає увагу заявника апеляційної скарги також на приписи ч. 4      ст. 631 ЦК України, згідно якої закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги щодо порушення господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Як  свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 15.10.2008 р.  про порушення  провадження у справі № 22/225/08 та призначення її до розгляду на  17.11.2008 р. було надіслано  на адреси  сторін, зазначені в  позовній  заяві,     20.10.2008 р. (згідно вихідного штемпелю  канцелярії  господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст. 87  ГПК України, і майже за місяць до дати судового засідання.

Колегія суддів відзначає, що юридичною адресою заявника (відповідача) є та сама адреса, яка зазначена у позовній заяві: 69006, м. Запоріжжя, а/с 107, проїзд Дружній, 9-А. Цю ж саму адресу заявник вказав у якості своєї адреси в апеляційній скарзі.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового зв'язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси,  листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання  тотожних випадків. В матеріалах даної справи докази, які б свідчили, що ухвала ГСЗО від 15.10.2008 р., яка була відправлена господарським судом Запорізької області на адресу відповідача,  повернулась у зв'язку із незнаходженням адресата, відсутні.

Отже, відповідач був  своєчасно  та  належним  чином  повідомлений  господарським судом про час і місце  слухання справи.  Проте, в судове засідання свого представника він не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання відзиву на позовну заяву та документів, які б підтвердили заперечення проти позову, жодним чином не спростував доводи позивача.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі відповідачем не наведено жодних доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, не надано доказів безпідставного задоволення позовних вимог позивача.

Розгляд справи судом у разі неявки в судове засідання  представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи,  не є порушенням приписів ст. 77 ГПК України та не є підставою для скасування рішення господарського суду.  

Колегія суддів зауважує, що відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Якщо ж суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Статтею 75 ГПК України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву  витребуваних господарським судом  матеріалів  справу  може  бути  розглянуто                  за  наявними  в  ній  матеріалами.

Апеляційна інстанція не вбачає порушень господарським судом норм процесуального права при прийнятті даного рішення.

Треба відзначити, що в обидва судових засідання апеляційної інстанції відповідач (заявник апеляційної скарги) також не з'явився. При цьому, якщо про причини неявки у перше судове засідання (24.12.2008 р.) відповідач принаймні повідомив, надіславши клопотання про його відкладення у зв'язку з відрядженням свого представника – адвоката Савченка В.І., то  про причини неявки в друге судове засідання, призначене на   29.01.2009 р.,   апеляційному суду взагалі  повідомлено не було.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів погоджується з рішенням місцевого суду щодо розподілу судових витрат між сторонами  за результатами розгляду справи в суді першої інстанції.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової  експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволені позову – на відповідача; при відмові в позові – на позивача; при частковому задоволені позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених  позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому  Законом України «Про адвокатуру».

Згідно ст. 2 Закону України «Про адвокатуру» адвокатом може бути  громадянин  України,  який  має  вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та  прийняв Присягу адвоката України.

До  матеріалів справи долучено копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською  діяльністю, виданого Севастьянову Роману Юрійовичу.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката  здійснюється  на  підставі  угоди  між громадянином  чи  юридичною  особою  і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

За  договором № 04/10 від 06.10.2008 р. адвокат Севастьянов Р.Ю. зобов'язався за  винагороду  надати юридичну допомогу позивачу (ТОВ «Енергореммонтаж») по стягненню на його користь з Електромонтажного дочірнього підприємства  «ГЕМ-Південь-Схід» ВАТ «ГЕМ» заборгованості за Договором  субпідряду від 09.08.2008 р. № 20-ЭРМ/08.

Доказом виконання позивачем оплати послуг адвоката є квитанція до прибуткового касового ордеру № 149, згідно якої ТОВ «Енергореммонтаж»    12.01.2009 р. додатково оплатило  адвокату Севастьянову Р.Ю. послуги за Договором № 04/10 від  06.10.2008 р. в  сумі 500,00 грн. за участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, судові витрати сторін на апеляційний перегляд справи, в тому числі витрати позивача на оплату послуг  адвоката,  відповідно до вимог  ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача (заявника апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

                 

       Апеляційну скаргу Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» (м. Запоріжжя) залишити без задоволення.  

          Рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 р.                                             у  справі  № 22/225/08  залишити  без  змін.

Стягнути з Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» (м. Запоріжжя) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергореммонтаж» 500,00 грн. витрат на послуги адвоката. Видати  наказ.

          Видачу  відповідних наказів із  вказівкою  необхідних  реквізитів  доручити господарському  суду Запорізької області.

             

  

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Колодій Н.А.  Мойсеєнко Т. В.

СудЗапорізький апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення29.01.2009
Оприлюднено19.03.2009
Номер документу3142584
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —22/225/08

Рішення від 17.11.2008

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Скиданова Ю.О.

Постанова від 29.01.2009

Господарське

Запорізький апеляційний господарський суд

Зубкова Т.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні