Постанова

від 29.01.2009 по справі 22/226/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/226/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.01.09                                                                                       Справа №22/226/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Колодій Н.А.  , Мойсеєнко Т. В.

при секретарі: Шерник О.В.

За участю представників сторін:

відпозивача  –       Діденко Є.В.(довіреність б/н  від 12.09.2008 р.)

від відповідача  –  не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» (м. Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 р.                                             у  справі  № 22/226/08

за позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергореммонтаж»

                           (м. Запоріжжя)

до відповідача Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід»

   Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» (м. Запоріжжя)

про стягнення суми,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергореммонтаж» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» 22555,97 грн. основного боргу за договором № 11-ЭРМ/53-ГЮВ-06 від 14.09.2006 р., 7,07 грн. пені,  7641,36 грн. втрат від інфляції та       1525,07 грн. – 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Також позивач просив відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати, в т.ч.        3170,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 р.                                    у справі  № 22/226/08 (суддя  Скиданова Ю.О.)  позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача  22555,97 грн. основного боргу, 7,07 грн. пені, 7641,36 грн. втрат від інфляції, 1525,07 грн. – 3 % річних. Відшкодовано позивачу за рахунок відповідача     317,29 грн. державного мита, 118,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу  та  2000,00 грн.  витрат  на  оплату  послуг  адвоката.

Не погоджуючись з  прийнятим  судовим  актом, Електромонтажне дочірнє підприємство «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 р. у справі № 22/226/08 та прийняти нове рішення, яким  відмовити в задоволенні позовних вимог.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає рішення суду незаконним, стверджує, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено окремі норми матеріального і процесуального права. Зокрема, вважає безпідставним застосування до спірних відносин норм ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, які регулюють договірні відносини, у зв'язку з тим, що на час звернення позивача до суду укладений між сторонами по справі Договір підряду вже не був чинним – строк його дії, згідно п. 4.1 Договору, закінчився 31.12.2006 р. Разом з тим, заявник зауважує, що Договір слід вважати неукладеним, оскільки в ньому визначені не всі  істотні умови: п. 1.2 Договору визначено, що невід'ємною частиною цього договору є договірна ціна (Додаток № 1), локальний кошторис № 2-1-1 (Додаток № 2), локальний кошторис № 2-1-2 (Додаток № 3) та підсумкова відомість ресурсів (Додаток № 4), однак  зазначені додатки сторонами не узгоджувались і не підписувались. Крім того, заявник наполягає на тому, що  вартість виконаних підрядних робіт, які мають бути оплачені ним як замовником, згідно пункту 2.3 Договору складає 65882,40 грн., а вартість робіт в сумі 126571,17 грн., на яку претендує позивач, сторонами не узгоджувалась.

Заявник зазначає, що Довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2006 р., всупереч вимог  п. 3.1 укладеного між сторонами по справі Договору підряду, не містить дати підписання, у зв'язку з чим підстави для оплати робіт за листопад 2006 р. у нього не виникли.

Стверджує, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано умови  п. 3.2 Договору, згідно якого Підрядник компенсує послуги Замовника в розмірі   4%  від вартості виконаних робіт, що становить 5 062,86 грн.

На думку заявника, у зв'язку з відсутністю підстав для стягнення суми основного боргу підстави для нарахування фінансових (штрафних) санкцій, які визначені у позовній заяві, також відсутні.

Порушення господарським судом норм процесуального права заявник вбачає в тому, що, всупереч  ст.ст. 22, 77 ГПК України,  господарський  суд Запорізької  області не відклав судове засідання і вирішив справу по суті без участі відповідача.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р. апеляційна скарга Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 24.12.2008 р.

На підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника відповідача (заявника апеляційної скарги) та враховуючи подане  ним  клопотання про відкладення  слухання справи,   розгляд  справи  було відкладено  на  29.01.2009 р.

Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 129 від 29.01.2009 р. справу № 22/226/08 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді Колодій  Н.А.,  Мойсеєнко Т.В.

Позивач  у справі –  ТОВ «Енергореммонтаж» апеляційну скаргу відповідача не визнає. Свою правову позицію виклав у письмовому відзиві, поданому в судове засідання 24.12.2008 р. Вважає вимоги  заявника необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Мотивує, зокрема, тим, що грошове зобов'язання відповідача за Договором підряду виникло під час його дії і не було виконане відповідачем в порядку та на умовах, передбачених Договором. За твердженням позивача, всі необхідні додатки до Договору сторонами узгоджені, а витрати, вказані у договірній ціні, повністю відповідають Локальному кошторису. Позивач наполягає на тому, що Договір є укладеним, оскільки сторонами узгоджено всі істотні умови. Зазначає, що з боку позивача зобов'язання за Договором підряду виконані у повному обсязі, що, зокрема, підтверджується Актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт та Довідками за формою КБ-3 за вересень-листопад 2006 р. Підкреслює, що відповідно до наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 237/5 99 від 21.06.2002 р. акти приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3) підписувались сторонами в останній день звітного місяця, в якому відповідні роботи виконувались, зокрема, за листопад 2006 р. акт і довідку було підписано 30.11.2006 р.

Посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, позивач просить  залишити  її  без  задоволення, а рішення  суду першої інстанції  у справі – без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 24.12.2008 р. представники позивача Севастьянов Р.Ю. (адвокат) та Діденко Є.В. підтримали у повному обсязі вищевикладені доводи в обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу відповідача, вважають її надуманою, а рішення суду у справі – законним, обґрунтованим, прийнятим на підставі наданих доказів та з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначили, що, на думку позивача, дії відповідача спрямовані на ухилення протягом якомога довшого часу від оплати виконаних позивачем робіт.

Також в засіданні суду представники позивача надали для огляду колегії суддів оригінал Акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт за листопад 2006 р. та Довідку про вартість виконаних робіт за листопад 2006 р., в яких з боку Підрядника (ТОВ «Енергореммонтаж») зазначена дата підписання цих документів – 30.11.2006 р. Згідно наданих представниками позивача пояснень проставити дату  підписання на Акті та на Довідці за листопад 2006 р. ТОВ «Енергореммонтаж» було зобов'язано державною податковою службою під час здійснення нею перевірки фінансово-господарської діяльності  підприємства позивача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 29.01.2009 р. представником позивача Діденком Є.В. було надано суду додаткові письмові пояснення за підписом представника позивача адвоката Севастьянова Р.Ю. Останній, посилаючись на стан здоров'я, клопоче про розгляд справи 29.01.2009 р. за його відсутності, за участю представника позивача Діденка Є.В., який є його помічником, має довіреність і відповідно до ст. 8 Закону України «Про адвокатуру» також зобов'язаний виконувати доручення Клієнта (ТОВ «Енергореммонтаж», позивача у справі). Крім того, адвокат Севастьянов Р.Ю. просить апеляційний суд при прийнятті остаточного рішення по справі врахувати до судових витрат  витрати на послуги адвоката, передбачені статтями 44, 48 ГПК України, які були сплачені його Клієнтом («ТОВ «Енергореммонтаж») додатково – в сумі 500,00 грн. за адвокатські послуги при  розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Відповідач (заявник апеляційної скарги) 29.01.2009 р. свого представника в судове засідання знов не направив, про причини неявки  суду не повідомив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

 Колегія суддів, порадившись, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача (заявника апеляційної скарги).

За клопотанням представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

           29.01.2009 р. за згодою присутнього в судовому засіданні представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.09.2006 р. між Електромонтажним дочірнім підприємством «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства  «ГЕМ» (Замовником, відповідачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергореммонтаж» (Підрядником, позивачем у справі) було укладено  договір підряду № 11-ЭРМ/53-ГЮВ-06 (далі – Договір).

          Предметом Договору, згідно пункту 1.1,  є виконання електромонтажних робіт з монтажу вакуумних вимикачів 35 кВ на ПС «Правобережна», в кількості двох штук, ЗВЭС ОАО «ЗОЭ» м. Запоріжжя.

Строк дії Договору – з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2006 р.          (п. 4.2 Договору).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору обумовлено, що вартість робіт визначається на підставі договірної ціни, яка є динамічною (не остаточною) і підлягає перегляду з моменту виникнення підстав, перелічених у пунктах  2.2.1-2.2.3 Договору.

          Загальна вартість робіт первісно, згідно Договірної ціни, складала 87482,40 грн.       (в т.ч. ПДВ), з яких: вартість матеріальних ресурсів поставки Замовника: 21600,00 грн.      (в т.ч. ПДВ);  до оплати Підряднику: 65882,40 грн. (в т.ч. ПДВ).

В подальшому сторони шляхом підписання Довідок про  вартість  виконаних  підрядних робіт (форма КБ-3) збільшили договірну ціну.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач протягом вересня-листопада 2006 року виконав  для відповідача підрядні  роботи на суму 126571,17 грн., що  підтверджується  двосторонніми підписаними актами приймання  виконаних  підрядних  робіт (форма КБ-2в) за вересень 2006 р. (на суму  25923,81 грн.), за жовтень 2006 р. (на загальну суму 70006,92 грн.) та за листопад 2006 р. (на суму  30640,44 грн.), копії яких містяться у справі (арк. справи  12-14, 17-27).   

При цьому, виходячи з долучених до матеріалів справи копій Довідок (форми КБ-3) за вересень-листопад 2006 року, загальна вартість виконаних  позивачем  за  цей  період  робіт складає 122924,04 грн. (арк. справи 11, 15, 16).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що розрахунки з Підрядником за виконані роботи здійснюються Замовником відповідно до акту виконаних робіт (форма КБ-2в) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 10 календарних днів з дати підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Згідно з п. 3.2 Договору сторони домовились, що Підрядник компенсує послуги Замовника у розмірі 4% від вартості виконаних робіт без урахування вартості матеріальних ресурсів та витрат по ЕМіМ.

Згідно довідок про вартість виконаних робіт за вересень-листопад 2006 р. послуги Генпідрядника, що підлягають компенсації, виходячи з умов п. 3.2 Договору,  визначено в загальній сумі 3647,16 грн.

За твердженням позивача, відповідач лише частково оплатив вартість виконаних робіт, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в загальній сумі 100368,07 грн., на доказ чого позивачем надано суду банківські виписки з особового рахунку ТОВ «Енергореммонтаж»: від 16.10.2006 р. – на 15000,00 грн., від 01.12.2006 р. – на   39368,07 грн., від 22.12.2006 р. – на 32000,00 грн., від 25.12.2006 р. – на 6000,00 грн., від 12.01.2007 р. – на 5000,00 грн. та від 05.04.2007 р. –  на 3000,00 грн. (арк. справи  28-32).

Тобто, не сплаченими залишились роботи  на загальну суму 22555,97 грн.

Відповідно до п. 7.2.2 Договору за невиконання Замовником своїх зобов'язань у строки, визначені Договором, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,05% від суми неоплачених робіт за кожен день прострочення, але не більш ніж 5% від загальної вартості робіт в межах даного Договору.

Стягнення з Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» ВАТ «ГЕМ» на користь ТОВ «Енергореммонтаж» 22555,97 грн. основного боргу,            7,07 грн. пені, 7641,36 грн. втрат від інфляції та 1525,07 грн. – 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання стало предметом судового розгляду у справі                  № 22/226/08.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України  підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є:  договори   та  інші  правочини…  Цивільні права та обов'язки  можуть  виникати  безпосередньо  з актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало виконання робіт, визначених у розділі 1.1 Договору, а обов'язком відповідача – прийняття виконаних позивачем робіт і оплата їх вартості.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити  виконану роботу.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Умовами Договору, а саме пунктом 3.1 встановлено, що розрахунки з Підрядником за виконані роботи здійснюються Замовником відповідно до акту виконаних робіт (форма КБ-2в) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 10 календарних днів з дати підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Взяті на себе зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, про що свідчать матеріали справи, а саме, підписані відповідачем без заперечень двосторонні Акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за вересень 2006 р. (на суму      25923,81 грн.), за жовтень 2006 р. (на загальну суму 70006,92 грн.) та за листопад 2006 р. (на суму 30640,44 грн.)  – на загальну суму 126571,17 грн.

Виходячи з вищевказаних Актів, а також підписаних сторонами Довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 (за вересень 2006 р. – на суму         25206,24 грн., підписана 30.09.2006 р.; за жовтень 2006 р. – на суму 67 967,34 грн., підписана 30.10.2006 р.; за листопад 2006 р. – на суму 29 750,46 грн., дата підписанні відсутня), загальна вартість виконаних позивачем протягом вересня-листопада 2006 року робіт, що належить до сплати, становить 122924,04 грн.

Колегія суддів зауважує, що при складанні Довідок про вартість виконаних робіт за вересень – листопад 2006 р., з дотриманням вимог п. 3.2 Договору, були вирахувані послуги Замовника в розмірі 3 647,16 грн. Зазначені Довідки (КБ-3) з боку Замовника (відповідача у справі)  підписано без заперечень.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Однак, всупереч умов Договору та вимог закону, з боку Замовника (відповідача у справі) зобов'язання щодо оплати прийнятих підрядних робіт було виконано лише частково. Згідно наданих позивачем доказів протягом жовтня 2006 р. – квітня 2007 р. він отримав від відповідача в якості оплати робіт грошові кошти в загальній сумі        100368,07 грн.

Внаслідок цього у відповідача утворилась заборгованість за Договором в сумі 22555,97 грн.

Доказів оплати решти виконаних робіт відповідачем не було надано ані суду першої, ані апеляційної інстанцій.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 22555,97 грн. основного боргу  за  Договором заявлені обґрунтовано та правомірно задоволені судом першої інстанції у повному обсязі.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання,  покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Тобто, передбачені ст. 625 ЦК відсотки річних та інфляційні  втрати  можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

За таких обставин, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього 7641,36 грн. втрат від інфляції та 1525,07 грн. – 3% річних також заявлені позивачем обґрунтовано і правомірно задоволені судом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України  у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі – Закон)  платники коштів сплачують на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу  пеню у розмірі, що встановлюється  за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.2.2 Договору за невиконання Замовником своїх зобов'язань у строки, визначені Договором, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,05% від суми неоплачених робіт за кожен день прострочення, але не більш ніж 5% від загальної вартості робіт в межах даного Договору.

Однак, статтею 3 вищезгаданого Закону  встановлено, що розмір   пені   не  може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Договору та приписи чинного законодавства,  колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 7,07 грн. заявлені обґрунтовано і правомірно задоволені господарським судом.

Доводи заявника апеляційної скарги не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на вищевикладене, а також наступне.

Чинні на теперішній час типові форми первинних документів з обліку в будівництві було затверджено Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури      № 237/5 від  21.06.2002 р. (далі – Наказ № 237/5).

У відповідності з Наказом № 237/5 акт приймання виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-2в) складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма  № КБ-6) у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику).

Також Наказом № 237/5 було затверджено типову форму № КБ-3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт”. Така довідка складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва. Довідка складається щомісячно фахівцями будівельного підприємства, якщо підприємством у звітному періоді виконувались будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи, незалежно від форми власності цього підприємства та джерел фінансування цих робіт.

Відсутність такого  реквізиту як дата підписання, не спростовує  самого  факту підписання довідки, так само, як і факту виконання робіт Підрядником (позивачем у справі) та їх прийняття Замовником (відповідачем у справі), у листопаді 2006 року. Крім того, приймаючи до уваги вищезазначене та загальні правила цивільного законодавства про визначення та обчислення строків, колегія суддів зазначає, що в даному випадку акт приймання-передачі виконаних робіт за листопад 2006 р. та довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2006 р. підлягали підписанню в останній день місяця, в якому виконувались роботи. Останній день місяця у листопаді припадає на 30 число, отже  датою підписання Акта приймання-передачі виконаних підрядних робіт за листопад 2006 р. та Довідки про вартість виконаних робіт за листопад 2006 р. слід вважати 30.11.2006. р. (доказів, які б спростували такий висновок, відповідачем не надано; при цьому, за твердженням позивача, довідку (КБ-3) за листопад 2006 року було підписано сторонами саме 30.11.2006 р.). Таким чином, строк оплати за виконані у листопаді роботи, з урахуванням умов п. 3.1 Договору, настав 11.12.2006 р.   

Аналізуючи всі обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що посилання відповідача на відсутність дати підписання в Довідці (КБ-3), підписаній сторонами за листопад 2006 року, спрямоване на штучне затягування проведення розрахунків з позивачем.

Також не знаходить  свого  підтвердження  посилання  відповідача на те, що Договір підряду від 14.09.2006 р. № 11-ЭРМ/53-ГЮВ-06  є  неукладеним.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Аналогічна норма закріплена в ст. 180 ГК України, яка також передбачає, що при  укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається зі змісту договору підряду від 14.09.2006 р. № 11-ЭРМ/53-ГЮВ-06, при його укладанні сторонами досягнуто згоди щодо предмету Договору (п.1.1 Договору – виконання електромонтажних робіт з монтажу вакуумних вимикачів 35 кВ на ПС «Правобережна», в кількості двох штук, ЗВЭС ОАО «ЗОЭ» м. Запоріжжя), ціни (розділ  2 Договору - загальна вартість робіт, згідно Договірної ціни складає 87482,40 грн. /в т.ч. ПДВ/, з яких: вартість матеріальних ресурсів поставки Замовника – 21600, грн. /в т.ч. ПДВ/, до оплати Підряднику: 65882,40 грн. /в т.ч. ПДВ/) та строку дії Договору (п. 4.2 Договору – з моменту підписання  до  31.12.2006 р.).

Таким чином, проаналізувавши умови спірного Договору в контексті додержання приписів норм чинного законодавства при його укладенні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав вважати Договір неукладеним.

Щодо доводів заявника про відсутність проектної документації слід зазначити, що обов'язок надати її Підряднику покладений на Замовника згідно п. 6.1.4 Договору.

Умовами Договору, так само, як і чинними нормативними актами, не передбачено необхідність складання двосторонніх  підсумкових відомостей, локальних кошторисів у якості додатків до договору підряду. Надані позивачем підсумкова відомість та локальний кошторис, які складались спеціалістами позивача, були використані для складання Договірної ціни до Договору, яку і було підписано обома сторонами.

В своїй апеляційній скарзі відповідач стверджує, що сума основного боргу визначена позивачем безпідставно, оскільки згідно п. 2.3 Договору вартість підрядних робіт, які мають бути оплачені Замовником, значно менша ніж та, на яку претендує позивач.

На думку колегії суддів, вищевказані доводи заявника є безпідставними, оскільки, як вже зазначалось,  відповідно до умов п. 2.2 Договору, вартість робіт визначається на підставі договірної ціни, яка є динамічною (не остаточною). Таким чином, враховуючи домовленість сторін про динамічність договірної ціни, позивачем правомірно заявлена до стягнення сума, яка була узгоджена Замовником (відповідачем) та Підрядником (позивачем) шляхом підписання Актів прийому-передачі виконаних підрядних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт за спірний період.

Хибним є висновок заявника апеляційної скарги про те, що оскільки строк дії Договору закінчився, до спірних відносин не повинні застосовуватись норми права, які регулюють виконання договірних зобов'язань. Відповідачем не враховано, що хоча пунктом 4.1 Договору його дія і обмежена в часі, грошове зобов'язання відповідача за цим Договором виникло під час дії Договору і не було виконане в порядку та на умовах, передбачених Договором підряду від 14.09.2006 р. №  11-ЭРМ/53-ГЮВ-06.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Також, колегія суддів звертає увагу заявника апеляційної скарги на приписи ч. 4      ст. 631 ЦК України, згідно якої закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги щодо порушення господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Як  свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.10.2008 р.  про порушення  провадження у справі № 22/226/08 та призначення її до розгляду на  17.11.2008 р. було надіслано  на адреси  сторін, зазначені в  позовній  заяві,     20.10.2008 р. (згідно вихідного штемпелю  канцелярії  господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст. 87  ГПК України, і майже за місяць до дати судового засідання.

Колегія суддів відзначає, що юридичною адресою заявника (відповідача) є та сама адреса, яка зазначена у позовній заяві: 69006, м. Запоріжжя, а/с 107, проїзд Дружній, 9-А. Цю ж саму адресу заявник вказав у якості своєї адреси в апеляційній скарзі.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового зв'язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси,  листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання  тотожних випадків. В матеріалах даної справи докази того, що ухвала, яка відправлена господарським судом Запорізької області і повернулась у зв'язку із незнаходженням адресата, відсутні.

Отже, відповідач був  своєчасно  та  належним  чином  повідомлений  господарським судом про час і місце  слухання справи.  Проте, в судове засідання свого представника він не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання відзиву на позовну заяву та документів, які б підтвердили заперечення проти позову, жодним чином не спростував доводи позивача.

Згідно ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі відповідачем не наведено жодних доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, не надано доказів безпідставного задоволення позовних вимог позивача.

Розгляд справи судом у разі неявки в судове засідання  представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи,  не є порушенням приписів ст. 77 ГПК України та не є підставою для скасування рішення господарського суду.  

Колегія суддів зауважує, що відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду                 є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Якщо ж суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Статтею 75 ГПК України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву     і витребуваних господарським судом  матеріалів  справу  може  бути  розглянуто                  за  наявними  в  ній  матеріалами.

Апеляційна інстанція не вбачає порушень господарським судом норм процесуального права при прийнятті даного рішення.

Треба відзначити, що в обидва судових засідання апеляційної інстанції відповідач (заявник апеляційної скарги) також не з'явився. При цьому, якщо про причини неявки у перше судове засідання (24.12.2008 р.) відповідач принаймні повідомив, надіславши клопотання про його відкладення у зв'язку з відрядженням свого представника – адвоката Савченка В.І., то  про причини неявки в друге судове засідання, призначене на      29.01.2009 р.,   апеляційному суду взагалі  повідомлено не було.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової  експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволені позову – на відповідача; при відмові в позові – на позивача; при частковому задоволені позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених  позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому  Законом України «Про адвокатуру».

Згідно ст. 2 Закону України «Про адвокатуру» адвокатом може бути  громадянин  України,  який  має  вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та  прийняв Присягу адвоката України.

До  матеріалів справи долучено копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською  діяльністю, виданого Севастьянову Роману Юрійовичу.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката  здійснюється  на  підставі  угоди  між громадянином  чи  юридичною  особою  і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

За  договором № 02/10 від 06.10.2008 р. адвокат Севастьянов Р.Ю. зобов'язався за  винагороду  надати юридичну допомогу позивачу (ТОВ «Енергореммонтаж») по стягненню на його користь з Електромонтажного дочірнього підприємства  «ГЕМ-Південь-Схід» ВАТ «ГЕМ» заборгованості за Договором  підряду № 11-ЭРМ/53-ГЮВ-06 від 14.09.2006 р.

Доказом виконання оплати позивачем послуг адвоката є квитанція до прибуткового касового ордеру № 148, згідно якої ТОВ «Енергореммонтаж»  12.01.2009 р. додатково оплатило  адвокату Севастьянову Р.Ю. послуги за Договором № 02/1035126 від    06.10.2008 р. в  сумі 500,00 грн. за участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, судові витрати, в тому числі витрати позивача на оплату послуг  адвоката під час апеляційного перегляду справи,  відповідно до вимог  ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

          Апеляційну скаргу Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» (м. Запоріжжя) залишити без задоволення.  

          Рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2008 р.                                             у  справі  № 22/226/08  залишити  без  змін.

Стягнути з Електромонтажного дочірнього підприємства «ГЕМ-Південь-Схід» Відкритого акціонерного товариства «ГЕМ» (м. Запоріжжя) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергореммонтаж» 500,00 грн. витрат на послуги адвоката. Видати  наказ.

          Видачу  відповідних наказів із  вказівкою  необхідних  реквізитів  доручити господарському  суду Запорізької області

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Колодій Н.А.  Мойсеєнко Т. В.