Рішення

від 17.11.2008 по справі 22/226/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/226/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.08                                                                                        Справа №  22/226/08

   Скиданова Ю.О.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергореммонтаж” (69000, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 66, кв. 155)

До відповідача Електромонтажне дочірнє підприємство “ГЕМ-Півден-Схід” відкритого акціонерного товариства “ГЕМ” (69006, м. Запоріжжя, проїзд Дружній, 9А, а/с 107)

Про стягнення 31729,47 грн.

                                                                                                                  Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Севастьянов Р.Ю. - довіреність б/н від 19.09.2008 р.

                              Діденко Є.В –довіреність б/н від 19.09.2008р.

від відповідача: не прибув

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за  виконані роботи в сумі 22555,97грн.; 1525,07грн. - 3% річних; 7,07грн. пені; 7641,36грн. витрат від інфляції, а також судових витрат 3605,29грн., з яких 3170,00грн. –витрати на оплату послуг адвоката; 317,29грн. –державне мито та 118,00грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

Ухвалою суду від 15.10.2008 р. порушено провадження у справі № 22/226/08, судове засідання призначено на 17.11.2008 р.

У судовому засіданні 17.11.2008р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників позивача).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив.

Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань”, затверджених наказом Міністерства зв'язку України № 115 від 05.08.1994р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994 р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати  - між районними центрами області - три дні.

При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення  збільшується на один день.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України  № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідач у справі № 22/226/08 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, його справи повинні вести його органи, керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка сторін чи їх представників в судове засідання не звільняє від  виконання вимог суду, викладених в попередніх  ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

За клопотанням представників позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, суду пояснив наступне. 14 вересня 2006 року між сторонами було укладено договір підряду № 11-ЭРМ/53-ГЮВ-06. За умовами даного договору позивач (Підрядник) виконує електромонтажні роботи по монтажу вакуумних вимикачів 35 кВ і в строки, передбачені договором, а відповідач (Замовник), зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість в межах Договірної ціни. Відповідно до умов підрядного договору, позивач виконував і здавав роботи відповідачу шляхом двостороннього підписання актів прийому виконаних робіт (форма КБ-2в) і довідок про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3) на загальну суму 126 571 грн. 17 коп. Таким чином, Позивач виконав свої зобов'язання за Договором підряду № 11-ЭРМ/53-ГЮВ-06 від 14.09.2006 року належним чином, що підтверджується актами прийому виконаних робіт, а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт. Відповідно до п. 3.1. Договору підряду № 11-ЭРМ/53-ГЮВ-06 від 14.09.2006 року, розрахунки з Підрядником за виконані роботи здійснюються Замовником у відповідності з актом виконаних робіт (форма КБ-2в) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 10 календарних днів з дати підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3). На виконання умов договору відповідач сплатив вартість виконаних робіт частково, на загальну суму 100 368 грн. 07 коп. Також, на підставі довідок про вартість виконаних робіт, із суми боргу відповідача підлягають відрахуванню послуги Генпідрядника у загальній сумі 3 647,16 грн. Таким чином, на підставі довідок про вартість виконаних робіт, позивачем були виконані роботи з вирахуванням послуг Генпідрядника на загальну суму 122 924 грн. 04 коп. Таким чином, основний борг відповідача складає 22 555 грн. 97 коп.  Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача борг за  виконані роботи в сумі 22555,97грн.; 1525,07грн. - 3% річних; 7,07грн. пені; 7641,36грн. витрат від інфляції, а також судових витрат 3605,29грн., з яких 3170,00грн. –витрати на оплату послуг адвоката;

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності,  суд встановив, що 14 вересня 2006 року між ТОВ “Енергореммонтаж”  (надалі позивач) та Електромонтажним дочірнім підприємством “ГЕМ-Півден-Схід” відкритого акціонерного товариства “ГЕМ” (надалі відповідач) було укладено договір підряду № 11-ЭРМ/53-ГЮВ-06 (надалі Договір).

Згідно п. 1.1. предметом Договору є виконання електромонтажних робіт з монтажу вакуумних вимикачів 35 кВ на ПС “Правобережна”, в кількості двох штук, ЗВЭС ВАТ “ЗОЭ” м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки з позивачем за виконані роботи здійснюються відповідачем у відповідності з актом виконаних робіт (форма КБ-2в) шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 календарних днів з дати підписання довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Так, в період вересень-листопад 2006року позивачем було виконано та здано роботи на загальну суму 126571,17грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в від 30.09.2006р., 30.10.2006р. та листопад 2006р., а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт Форми КБ-3 від 30.09.2006р., 30.10.2006р. та листопад 2006р. (копії в матеріалах справи).

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем вартість виконаних робіт погашена частково в сумі 100368.07грн.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача із суми основного боргу відповідача також треба відрахувати затрати на послуги генпідрядника в сумі 3647,16грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт.

Таким чином, на час судового розгляду спору за відповідачем рахується заборгованість по Договору в сумі 22555,97грн.

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 22555,97грн. відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 22555,97гнр. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 7,07грн. пені за період часу з 12.12.2006р. по 11.06.2007р.

ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

п. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2.2. Договору, яким передбачено, що за невиконання Замовником своїх обов'язків у строки, визначені Договором, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,05 % від суми неоплачених робіт за кожний день прострочення, але не більше 5 % від загальної вартості робіт у межах даного Договору.

Відповідно до розрахунку  позивача сума пені за період з 12.12.2006р. по 11.06.2007р. складає 7,07грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем  заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, які складають за період з 11.10.2006р. по 08.10.2008р. 1525,07грн. та витрат від інфляції за період часу з лютого 2007 року по серпень 2008р. в сумі 7641,36грн.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь  час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та витрат від інфляції,  встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім того позивачем до стягнення заявлено витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3170,00грн.

Відповідно до п. 12 роз'яснень ВАС України № 02-5/78 від 04.03.1998р. вирішуючи   питання   про   розподіл   судових  витрат, господарський  суд  має  враховувати,  що   розмір   відшкодування названих  витрат, крім  державного  мита,   не  повинен  бути неспіврозмірним,  тобто явно завищеним.  За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи,  зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з  огляду  на  розумну  необхідність  судових витрат  для даної справи.

Таким чином суд вимоги в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 3170,00грн. задовольняє частково в сумі 2000,00грн.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов  задовольнити.

        2.Стягнути з електромонтажного дочірнього підприємства “ГЕМ-Півден-Схід” відкритого акціонерного товариства “ГЕМ” (69006, м. Запоріжжя, проїзд Дружній, 9А, а/с 107, код ЄДРПОУ 25219099,  р/р 2600736701 в ЗФ АБ “Енергобанк” в м. Запоріжжі,  МФО   313850)   на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Енергореммонтаж” (69000, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 66, кв. 155, код ЄДРПОУ 32585236, р/р 26007301000418 в ЗФ ВАТ Банку ВТБ банк, МФО 313742) 22555(двадцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять)грн. 97коп. заборгованості; 7(сім)грн. 07коп. пені;  1525(одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять)грн. 07коп. 3% річних; 7641(сім тисяч шістсот сорок одна)грн. 36коп. –збитків від інфляції; 317(триста сімнадцять)грн. 29коп. державного мита, 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу та 2000(дві тисячі)грн. 00коп. витрат на оплату послуг адвоката. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення  десятиденного  строку  з дня  його  підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.12.2008р.