Рішення

від 12.03.2009 по справі 11/203пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/203пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.03.09 р.                                                                                                       Справа № 11/203пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота     

при секретарі судового засідання Руденко Ю.В.

За участю представників:

від позивача: Проскурін С.І. – за довіреністю

від відповідача: Зуєв М.А., Козюберда В.І.– за довіреностями

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:  Малого приватного виробничо - впроваджувального підприємства  „ГЕРМЕС”        м. Донецьк

до відповідача:   Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард” м.Донецьк

про визнання недійсним договору фінансового  лізингу  № 73/85 від 28.09.2001р., застосувавши двосторонню реституцію,  зобов'язавши відповідача повернути  позивачу будівлю в натурі

У судовому засіданні оголошено перерву

                                                                                                              з 24.02.2009р. по 03.03.2009р.,

                                                                                                              з 03.03.2009р. по 12.03.2009р.,

                                                                                                      згідно ст. 77 ГПК України

В С Т А Н О В И В:

          Позивач, Мале приватне виробничо - впроваджувальне підприємство  „ГЕРМЕС” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард” м.Донецьк, про визнання недійсним договору  фінансового  лізингу  № 73/85 від 28.09.2001р., застосувавши двосторонню реституцію,  зобов'язавши відповідача повернути  позивачу будівлю в натурі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору фінансового лізингу № 73/85 від 28.09.2001р., копію акту приймання-передачі  основних засобів, які передаються в лізинг згідно договору № 73/85 від 28.09.2001р.,  копію  мирової  угоди від 22.11.2005р.,  копію  звіту  про  оцінку майна, копію ухвали від 22.11.2005р. по справі № 43/326пн, копію рішення від 26.12.2005р. по справі № 18/400пд  та  інше.

Відповідач надав відзив  та  просить відмовити  у задоволенні  позову  з  підстав,  викладених   у  відзиві.

Позивач надав заяву, в якій просить ознайомитися з матеріалами справи. Суд розглянув заяву та задовольнив.

Керуючий санацією ЗАТ „Завод Авангард”  Сидельніков В.М. надав письмові пояснення та доповнення до відзиву на позовну заяву, які долучено до матеріалів справи.

Позивач надав пояснення № 21-01/1111 від 21.01.2009р. щодо повноважень осіб, які підписували договір фінансового лізингу №73/85 від 28.09.2001р.

Відповідач  надав пояснення від 13.02.2009р. щодо дати експертної оцінки майна, яке передано у лізинг.

Позивач надав доповнення до позовної  заяви № 17-02/1445 від 17.02.2009р., в якому просить визнати договір фінансового лізингу № 73/85 від 28.09.2001р. недійсним на підставі                 ст. 57 ЦК УРСР. Суд розглянув доповнення та прийняв до розгляду.

Від відповідача, через канцелярію суду, надійшли пояснення від 23.02.2009р., в яких заперечує проти позовних вимог з підстав, викладених у поясненнях.

Позивач надав пояснення № 24-02/1014 від 24.02.2009р., в яких наполягає на задоволенні позовних вимог.

Позивач надав пояснення щодо зміни адреси будівель, які належать йому на праві власності.

У  судовому  засіданні  12.03.2009р. представник  позивача  просить  задовольнити  позов  на  підставі  ст. 48  Цивільного  кодексу УРСР ( у редакції 1963р.)  та  Закону  України  „Про  фінансовий  лізинг”.

Представників сторін, було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

 У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Справа слуханням була відкладена, згідно ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  господарський суд встановив, що  28.09.2001р. між  ЗАТ „Завод Авангард”  м.Харцизьк в особі керуючого санацією Сидельникова В.М. (лізингодавець) та ТОВ „Авангард” м. Донецьк (лізингоотримувач) в особі директора Чвала О.Ю., був  укладений договір  фінансового  лізингу  № 73/85 (далі по тексту – Договір) , згідно п. 1.1 якого  лізингодавець зобов'язується передати, а лізингоотримувач прийняти у виключне платне використання на умовах фінансового лізингу майно, вказане у Додатку №1 до даного Договору, індивідуальне визначене, як основні фонди у відповідності з законодавством, розташоване за адресою: м.Харцизьк,  вул.Кірпічна,2, з метою його  використання для виробництва металовиробів та інших видів діяльності, передбачених статутом лізингоотримувача, за умови уплати Лізингоотримувачем періодичних лізингових платежів, у порядку та на умовах, викладених у даному договорі.

Загальна вартість майна, яке передається - складає 53 315,00грн. в т.ч. ПДВ (п. 1.3 Договору).

Майно, яке передане лізингодавцем є його власністю на протязі всього строку дії Договору. Право власності на майно – об'єкт лізингу переходить до лізингоотримувача з дати уплати лізингоотримувачем повної вартості об'єкту лізингу у відповідності з умовами даного договору (п. 1.5 Договору).

Згідно умов п. 1.7 Договору, при переході права власності на об'єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи  договір лізингу зберігає чинність для нового власника, про що лізингодавець зобов'язаний попередити нового власника.

Відповідно до розділу 4 Договору   було  узгоджено  сторонами порядок  розрахунків.

           Згідно п.5.4 вищевказаного  договору: „В  случае  банкротства Лізингополучателя, ареста или конфискации его имущества имущество, являющееся объектом лизинга согласно условиям  данного договора, обособляется от общего имущества Лизингополучателя и подлежит возврату Лизингодателю, который может распоряжаться им по собственному усмотрению».

           Строк лізингу  встановлений  з моменту підписання акту приймання - передачі  майна  до 28.09.2016р.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту прийому - передачі  без  дати та  номеру,  відповідачу було передано  основні  засоби  на  виконання  умов  договору,  а  саме будівля  блочного  цеху. Також  визначено вартість об'єкту за  договором –                        53 315,00грн.

На  час  укладання  договору  ЗАТ  „Завод  Авангард”  знаходився  у  процедурі  санації, що підтверджується ухвалою господарського суду від 30.03.2001р. по справі № 24/146Б.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Харцизької міської ради № 355 від 06.06.2008р. „Про надання поштової адреси”  присвоєна поштова адреса МПВВП „Гермес” м. Харцизьк, вул. Шаумяна, 2Б.

Ухвалою господарського  суду   від 22.11.2005р.  по  справі № 43/326  за позовом  ЗАТ „Завод  Авангард”  до відповідача  Малого приватного виробничо - впроваджувального підприємства  „ГЕРМЕС” м.Донецьк  про  витребування  майна  з  чужого  незаконного  володіння що  знаходиться  за  адресою: м. Харцизьк,  вул. Шаумяна та  складається  із  переліку  майна  в  тому  числі – Будівля блочного  цеху,  було  затверджено мирову  угоду  від 22.11.2005р.    

Ухвала господарського суду  на даний час не скасована.

Згідно до вимог ст.8 Закону України  „Про  фінансовий лізинг” -  у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу.

Згідно вищевказаної мирової угоди,  було   визнано право власності Малого приватного виробничо - впроваджувального підприємства  „ГЕРМЕС” на майно в т.ч. будівлю блочного цеху.

Тому,  суд вважає,  що  на  момент  прийняття  ухвали  від 22.11.2005р.  про  затвердження мирової  угоди,  майно  було  спірним.

Отже, позивач мав право на звернення до суду за захистом свого порушеного права відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України ( у редакції 2003р.).

Позивач вважає, що вартість об'єкту лізингу занижена ТОВ „Авангард” та ЗАТ „Авангард”, посилаючись на  звіт Консалтингової фірми у формі ТОВ „Эксперт-аналитик” про експертну вартість будівлі блочного цеху, який належав ЗАТ „Завод Авангард”, розташованого за адресою:м. Харцизьк, вул. Кірпична, 2.  

Згідно п. 1 даного звіту, дата оцінки – 30.09.2001р.

Позивач стверджує, що сторонами у договорі фінансового лізингу занижено вартість будівлі блочного  цеху, що є істотним порушенням умов договору.

             З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору фінансового лізингу від  28.09.2001р. зі сторони ЗАТ „Авангард”  виступав – керуючий санацією Сидельников В.М., який діяв на підставі ухвали господарського суду по справі № 24/146Б.

          Відповідно до вимог п. 8 ст. 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керуючим санацією Синельниковим В.М. від комітету кредиторів  отримано згоду на укладення  договору фінансового лізингу.

19.12.2007р. ЗАТ „ Завод „Авангард” ліквідовано як юридичну особу  відповідно до ухвали господарського суду  по справі № 45/90б.

          А, згідно звіту  Консалтингової фірми у формі ТОВ „Эксперт-конгресс BV”  про незалежну оцінку майна – будівлі блочного цеху, розташованого за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Шаумяна (раніше пер. Кірпичний,2), встановлено ринкова вартість спірного майна станом на 31.08.2001р. складає 176 213 грн.

З огляду на норми чинного законодавства слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України,  Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

У зв'язку з тим,  що  цивільні відносини  щодо лізингу продовжують існувати, суд застосовує у т.ч.  положення Цивільного кодексу України ( у редакції 2003р.).

Відповідно до ст.1 Закону України „Про лізинг” у редакції, яка діяла на момент укладення договору,  лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

   Фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору ( п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ „Про лізинг” у редакції, яка діяла на момент укладення договору).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються вищевказаним Законом.

Відповідно до положень ст. 3 закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”  від 12.07.2001р. (в редакції на момент укладення договору) оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

             Відповідно до ст. 48 Цивільного  кодексу УРСР ( у редакції 1963р.)  недійсною є та угода, що  не  відповідає  вимогам   закону.

              По недійсній  угоді  кожна  з  сторін  зобов'язана  повернути другій  стороні  все  одержане  за  угодою,  а  при   неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені  законом.

              Угода, визнана недійсною, вважається недійсною з  моменту  її укладення (ч. 1 ст. 59 ЦК УРСР у редакції 1963р.).

              Таким чином,  заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що  ЗАТ                         „ Завод „Авангард”  та ТОВ „Авангард” дійсно  в договорі фінансового лізингу № 73/85 від 28.09.2001р. включена вартість майна, оцінка якого здійснена після його укладення – 30.09.2001р.

Діючим законодавством України, яке діяло на момент  укладення договору фінансового лізингу  не передбачало можливість оцінки майна після укладення договору.

На момент розгляду справи, звіт про експертну оцінку вартості будівлі блочного цеху станом на 30.09.2001р. не оскаржений.

 Суд не приймає посилання відповідача на той факт, що на момент укладення договору фінансового лізингу був готовий попередній звіт про оцінку майна, оскільки діючим законодавством не передбачено укладення договору на підставі попереднього звіту.

Відповідач по справі просить застосувати строк позовної давності .

Суд дослідив  можливість  застосування  строку  позовної  давності,  та  дійшов  висновку  про  наступне: спірне майно було передане у власність позивачу за мировою угодою, затвердженою ухвалою від 22.11.2005р.

Відповідачем на адресу позивача направлений лист № 41 від 18.10.2007р. щодо виконання  умов спірного договору.

Після тривалого листування між сторонами, позивачем 02.12.2008р. отриманий  звіт про незалежну оцінку спірного майна.

Відповідно до положень п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України ( у редакції 2003р.),    правила  Цивільного  кодексу  України про позовну давність застосовуються до позовів,  строк пред'явлення яких,  встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Саме з  цього моменту  право  позивача  було  порушено  відповідачем.

Відповідно  до ст. 806 Цивільного кодексу  України, договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є  договором  купівлі-продажу. Істотними умовами договору купівлі-продажу є   ціна  відповідно до  ст. 655 ЦК України.

Згідно додатку №  4 до плану санації ЗАТ „Завод „Авангард” залишкова вартість  будівлі блочного цеху складала 334 352,36грн. ( арк. спр. 86).

Суд  не  приймає  як докази  по  справі,   посилання  відповідача  на  той  факт,  що   вже  було розглянуто  справу  № 18/400пд за позовом  МПВВП „Гермес” до ТОВ „Авангард” та ЗАТ „Завод „Авангард” про визнання недійсним договору фінансового лізингу № 73/85 від 28.09.2001р., оскільки спір розглядався з інших підстав.  

У  даному  випадку,  позивач  просить визнати недійсним договір фінансового лізингу                   № 73/85 від 28.09.2001р.  на  підставі  відсутності істотних  умов  договору,  а  саме: не визначено  на  момент  укладання  договору вартості  майна.

          Під час слухання справи, представник відповідача зазначив, що частка коштів за лізинговими платежами знаходяться на депозитному рахунку нотаріуса.

Щодо вимог про застосування двосторонньої реституції,  то  суд  дійшов  висновку  про  повернення  майна, а саме будівлі блочного цеху, яка  знаходиться за адресою: вул. Щаумяна,2б,               м. Харцизьк,  позивачу в  місячний  термін з дня набрання рішенням законної сили,  відповідно  до  вимог  ч.1  ст.216  Цивільного  Кодексу  України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги  є обґрунтованими, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 16, 216, 806 Цивільного кодексу України, ст. 48 Цивільного кодексу УРСР ( у редакції 1963р.) та на підставі  ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги  – задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 73/85 від 28.09.2001р., укладений між ЗАТ „Завод Авангард”  м.Харцизьк та ТОВ „Авангард” м. Донецьк з моменту його укладення.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Авангард” м.Донецьк  (вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк, 83052, р/р № 26008079730000 в АБ ИКАР-БАНК                         м. Донецька, МФО 334594, код 30871667)  повернути Малому приватному виробничо - впроваджувальному підприємству  „ГЕРМЕС”    м. Донецьк ( вул. Владичанського, 32,                        м. Донецьк, 83052, р/р № 26008186130001 в ДРУ КБ „Приватбанк” в м. Донецьку, МФО 335496, код 30277741) будівлю блочного цеху, яка знаходиться за адресю: вул. Шаумяна, 2б,  м. Харцизьк (попередня адреса: вул.  Кірпічна, 2, м. Харцизьк), у  місячний термін з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард” м.Донецьк (вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, м. Донецьк, 83052, р/р № 26008079730000 в АБ ИКАР-БАНК                         м. Донецька, МФО 334594, код 30871667) на користь Малого приватного виробничо - впроваджувального підприємства  „ГЕРМЕС” м. Донецьк ( вул. Владичанського, 32, м. Донецьк, 83052, р/р № 26008186130001 в ДРУ КБ „Приватбанк” в м. Донецьку, МФО 335496, код 30277741) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Видати накази.

У судовому засіданні 12.03.2009р., за погодженням сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  підписання повного тексту рішення.

               Суддя                                                                                                                                           

Повний текст рішення підписаний  13.03.2009р.