Постанова

від 12.03.2009 по справі ас10/749-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС10/749-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.09           Справа №АС10/749-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді           Малафеєвої І.В.

розглянувши справу

За позовом                              Приватного підприємства «Білопільський рембудмонтаж» Білопільського району  

до відповідача          Сумської міжрайонної державної податкової інспекції  

про визнання  протиправним та нечинним податкового повідомлення - рішення

Представники:

від позивача          Цуканов В.В., Панікар В.С., Олійник Л.М.

від відповідача          Охріменко Н.Я., Покотілова А.Є.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 26.01.2009р. до 16.02.2009р. до 12 год. 50 хв., з 16.02.2009р. до 12.03.2009р. до 12 год. 30 хв.

Суть спору: позивач просить суд визнати  протиправними та нечинними податкове повідомлення - рішення Сумської міжрайонної  державної податкової інспекції (Білопільське відділення) від 17 листопада 2008 року №0000992310/0 про порушення п.5.9 ст.5, п.п.8.1.4 п.8.1. ст.8 Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР у   зв'язку   з   чим,   ПП «Білопільський  рембудмонтаж»   було   визначено   суму податкового   зобов'язання   (з   урахуванням   штрафних   (фінансових)   санкцій)   за платежем :   3011021000,   податок  на  прибуток  приватних  підприємств,  в  розмірі 32016 грн. .

Заявою, поданого 12.03.2009р. він змінив (зменшив) позовні вимоги і просить визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення - рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Білопільське відділення) від 17 листопада 2008 року №0000992310/0 в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 18500 грн., в т.ч. 12500 грн. основного платежу з податку на прибуток, 6000 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач проти позову заперечує, рішення вважає законним та обґрунтованим, оскільки, на його думку, позивачем невірно віднесено на валові витрати кошти на  придбання гуртожитку – як витрати на придбання основних фондів

Відповідач вважає, що віднесення до основних фондів цього об'єкті суперечить  п.п. 8.1.4 п. 8.1 та п.п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування  прибутку підприємств».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Оспорюване рішення прийняте на підставі акту №324/23/33429814/77 від 04.11.2008р. про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства «Білопільський рембудмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.09.2005р. по 30.06.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 09.09.2005р. по 30.06.2008р.

З врахуванням штрафних (фінансових) санкцій позивачу було визначено податкове зобов'язання в сумі 32016 грн. Частково погодившись з рішенням і сплативши суму податкового боргу, позивач згідно уточнених позовних вимог не погоджується з донарахуванням податку на прибуток в сумі 12500 грн. по господарської операції з придбання будівлі гуртожитку за договором від 29.12.2006р.

Суд також вважає висновки акту перевірки в цій частині помилковими, виходячи із наступного.

В  березні - червні 2007 року та вересні 2008 року у вищезазначеній будівлі проводились ремонтні роботи з метою подальшого продажу будівлі, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт (копії подані позивачем , залучені до матеріалі в справи).

Згідно п.п. 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (станом на день прийняття податкового повідомлення-рішення) під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно ч.З п.п. 8.1.3 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (станом на день прийняття податкового повідомлення-рішення) не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам.

Відповідач  вважає, що не можна вважати, що придбаний об'єкт використовувався  в господарській діяльності, але це твердження спростовується матеріалами справи – статутними документами позивача, згідно яким предметом його діяльності є  будівельні та ремонтні роботи та торгівельна діяльність, документальними підтвердженнями виконання на цьому об'єкту будівельно-монтажних робіт, а також самим визначенням господарської діяльності, наданим в ст. 3 Господарського кодексу України, а саме : під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на викладене, суд вважає що змінені позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення - рішення Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Білопільське відділення) від 17 листопада 2008 року №0000992310/0 в частині донарахування приватному підприємству «Білопільський рембудмонтаж» (м.Білопілля, вул. Старопутивльська,43, і.к. 33429814) податкового зобов'язання в сумі 18500 грн., в т.ч. 12500 грн. основного платежу з податку на прибуток, 6000 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3.          Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4.          Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ                                                            І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 16.03.2009  р.