Рішення

від 21.01.2009 по справі 12/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/15

21.01.09

За позовом                    Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок”

До                              Приватного підприємства „Рембуд”

Про                              стягнення 1804,08 грн.

   Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача          Король Л.М. –предст. (дов. №0274/8 від 21.10.08 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства „Рембуд” про стягнення 1804,08 грн. (821,04 грн. –основний борг; 983,04 грн. –договірна санкція) заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку № 698615/1.10482141 від 18.01.2002 р.

Ухвалою суду від 19.12.08 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/15 та призначено розгляд справи на 21.01.09 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі від 19.12.08 р. не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення належним чином повідомлений.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.01.2009 року оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами укладено Договір про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку № 698615/1.10482141 від 18.01.2002 р.

Відповідно до умов Договору Позивач взяв на себе обов'язок надавати Відповідачу послуги стільникового радіотелефонного зв'язку (п. 1.1. Договору), а Відповідач –своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги (підпункт 2.4.2. пункту 2.4. Договору).

 При цьому, п. 3.1. Договору визначає, що кількість та вартість послуг, що надаються Відповідачу на умовах Договору, визначається у відповідності до показників належних Позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості розмов.

Згідно ст. 24 Закону України „Про телекомунікації” умовами застосування технічних засобів телекомунікації є їх відповідність стандартам і технічним регламентам. Технічні засоби телекомунікації повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відомості вимогам нормативних документів у сфері телекомунікації.

Підтвердження відомості технічних засобів телекомунікації здійснюється згідно із Законом України „Про підтвердження відповідності” акредитованими в установленому порядку органами, уповноваженими на проведення цієї діяльності, перелік яких узгоджується НКРЗ.

За твердженням позивача, долучений до матеріалів справи Звіт про баланс  особового рахунку абонента за період з 18.01.2008 р. по 01.07.2008 р. сформований у відповідності до показників належних позивачеві технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію, про що свідчить Свідоцтва №11-П/1542 від 28.11.2006 р., № 11-П/2 від 19.01.2007 р., №11-П/1246 від 22.08.2006 р. про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та Свідоцтво №11-00/481 від 28.08.2006 р. про державну метрологічну атестацію, видані за перевіркою належної позивачеві системи визначення часу розмов центру комутації мобільного зв'язку (належні копії додані до позовної заяви).

Відповідно до пункту 3.1. Договору нарахування плати за надані послуги стільникового радіотелефонного зв'язку здійснюється згідно з тарифами Позивача. Розрахунковий період становить один календарний місяць.

Підписанням спірного Договору відповідач висловив згоду на застосування зазначених тарифів та обізнаність щодо їх змісту.

Умови Договору передбачають, що оплата послуг стільникового радіотелефонного зв'язку має здійснюватися Відповідачем до 15 числа місяця, що є наступним за розрахунковим (п.3.3. Договору).

Підпунктом 2.4. Договору до зобов'язань відповідача віднесено, у разі не одержання рахунків до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, зателефонувати Позивачу за телефоном 8 800 500 0 500 для одержання інформації щодо подальших  розрахунків.

Матеріали справи не містять інформації щодо таких звернень відповідача.

                Враховуючи наведене, позивач просить стягнути  з відповідача 821,04 грн. –основного боргу  та на підставі п.1.3 Додаткової угоди 983,04 грн. –договірної  санкції.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 821,04 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача договірної санкції, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

До спірного договору сторонами була підписана Додаткова угода №2631570 до Договору про надання послуг мобільного зв'язку. До позовної заяви позивачем додано копію Додаткової угоди.

Згідно п. 1.3. Додаткової угоди, забезпеченням виконання зобов'язань відповідача як Абонента перед позивачем не відмовлятися від Договору та Додаткової угоди в частині, що стосується надання послуг зв'язку, зокрема –від послуг голосової телефонії, є штрафна санкція. В разі, якщо відповідач відмовляється від Договору та/або від Додаткової угоди до закінчення строку, встановленого п. 1.1. Додаткової угоди, або коли дія Договору припиняється в зв'язку, в тому числі, з несплатою відповідачем наданих йому послуг зв'язку, останній несе відповідальність у вигляді сплати на користь позивача договірної санкції в розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дій.

Згідно п. 1.1. Додаткової угоди, Договір укладено терміном на 730 календарних днів, починаючи з дати внесення Абонентом початкового авансу. Позивачем до матеріалів справи долучено Розрахунок до претензії за підписом бухгалтера позивача, згідно якого загальний розмір договірних санкцій становить 983,04 грн.

Відповідно до положень ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення  виконання зобов'язання.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума договірної санкції складає 983,04 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Розрахунок договірної санкції відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення договірної санкції у розмірі 983,04 грн. підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 526, 546, 625, 549, 610, 611, 612 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Рембуд" (03150, м.Київ, вул.Горького, 103а, кв.40, п/р 26003000992001 в КФ АТ «Укрінбанк», МФО 300250, код 31565470, або з будь-якого іншого  рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, р/р 26008526 „Райфайзен банк Аваль”, МФО 300335, ЄДРПОУ 14333937) 821,04 грн. основного боргу, 983,04 грн. штрафу,  102  грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                  Л.В. Прокопенко