Постанова

від 21.05.2013 по справі 12/124-12/5

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа№ 12/124-12/5

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Дикунської С.Я.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Кац О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Журавльов П.В. - дов. б/н від 12.10.2012р.;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги фермерського господарства «Л.Ю.К.С.»,

на рішення господарського суду Київської області від 05 березня 2013 року,

у справі № 12/124-12/5 (суддя Подоляк Ю.В.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Аграрник», м. Київ,

до фермерського господарства «Л.Ю.К.С.», с. Лехнівка, Баришівський р-н, Київська обл.

про стягнення 24 653,29 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Агрофірма «Аграрник» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ФГ «Л.Ю.К.С.» про стягнення 24 653,29 грн. (а.с. 2).

07 лютого 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області із заявою в якій збільшив суму позову та просив стягнути з відповідача 31 921,25 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 05 березня 2013 року по справі № 12/124-12/5 позовні вимоги задоволено повністю (а.с. 53-56).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 05 березня 2013 року у справі № 12/124-12/5 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем належним чином та відвантажив товар на 125,35 тон більше, ніж передбачено договором.

Автоматизованою системою документообігу апеляційну скаргу ФГ «Л.Ю.К.С.» по справі № 12/124-12/5 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 13 квітня 2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 12/124-12/5 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Дикунська С.Я., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 26 квітня 2013 року.

В судовому засіданні 26 квітня 2013 року оголошено перерву до 21 травня 2013 року.

В судовому засіданні 21 травня 2013 року представник позивача надав суду свої пояснення, в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення господарського суду Київської області від 05 березня 2013 року у справі № 12/124-12/5 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 21 травня 2013 року не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою (а.с. 81).

У зв'язку з належним повідомленням учасників судового процесу про час та місце судового засідання, з урахуванням вимог статей 102 ГПК України і тієї обставини, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

26 жовтня 2011 року між ФГ «Л.Ю.К.С.» (продавець) та ТОВ «Агрофірма «Аграрник» (покупець) укладено договір купівлі продажу від № 25/10 (далі - договір), (а.с. 3).

Відповідно до п.п. 1.1 вказаного договору, продавець зобов'язався передати у власність покупця кукурудзу надалі - «товар», а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Згідно з п. 3, 4.1 договору, кількість товару становить 200,000 тон, +/- 5%; ціна однієї тони товару складає 600,00 грн., загальна вартість товару складає 120000,00 грн. Остаточна кількість товару визначається при відвантаженні товару покупцю, та зазначається в накладній. Умови поставки: самовивіз покупцем.

Пунктом 5 договору погоджено, що розрахунок за товар, що продається за даним договором, проводиться в національній валюті будь-яким шляхом, який не заперечує діючому законодавству України.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання його умов (п. 8.1 договору).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу, погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

За своєю правовою природою, договір укладений між сторонами є договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Позивач в період з 26 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у вигляді попередньої оплати в розмірі 112 419 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за вказаний період (а.с. 6-7).

Також позивач сплатив в касу відповідача готівкою грошові кошти в розмірі 30 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 26 жовтня 2011 року № 2 на суму 30 000 грн. (а.с. 10).

Загалом позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти у вигляді попередньої оплати в сумі 142 419 грн.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав частково на суму 90 097,75 грн., що підтверджується видатковими накладними від 26 жовтня 2011 року № 004 на суму 52 177,75 грн. та від 01 грудня 2011 року № 008 на суму 37 920 грн. (а.с. 11-12).

Не маючи змоги виконати взяті на себе зобов'язання щодо здійснення поставки товару в повному обсязі відповідач повернув позивачу частину сплачених ним грошових коштів в сумі 20 400 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (а.с. 31-33).

Проте, на суму 31 921,25 грн. відповідач так і не повернув та не поставив на зазначену суму товар (142 419 грн. - 90 097,75 грн. - 20 400 грн.)

25 вересня 2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про поставку товару в якій вимагав здійснення поставки товару, або ж повернення решти сплачених грошових коштів попередньої оплати (а.с. 8). Зазначена вимога була отримана відповідачем 28 вересня 2012 року, про що свідчить підпис повноважної особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 9).

Однак, в матеріалах справи відсутня відповідь на вказану вимогу та докази сплати заборгованості.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували сплату зазначеної позивачем суми чи поставку товару, то колегія суддів дійшла висновку про неналежне виконання відповідачем умов договору, а відтак про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та про необхідність їх задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається те, що він виконав свої зобов'язання перед позивачем належним чином та відвантажив товар на 125,35 тон більше, ніж передбачено договором. На підтвердження своїх доводів відповідач надав копії накладних (а.с. 67-82).

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що наведені доводи скаржника не можуть бути прийняті апеляційним судом, оскільки вказані докази не були подані в суді першої інстанції підчас розгляду справи.

В частині 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Скаржник не обґрунтував неможливість подання до суду першої інстанції накладних, які були подані в суд апеляційної інстанції. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судді першої інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, однак в судові засідання не з'являвся (а.с. 16, 36).

Крім того, колегія суддів зазначає, що у поданих скаржником накладних відсутні відомості про особу, що отримала вказаний в накладних товар. Отже відсутні документальні докази отримання безпосередньо уповноваженим представником позивача зазначеного товару.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Відповідач в судових засіданнях, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, не надав доказів сплати заявленої позивачем суми чи відвантаження товару на вказану суму. Тому, вимога позивача є законною та обґрунтованою.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду Київської області від 05 березня 2013 року по справі № 12/124-12/5 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга фермерського господарства «Л.Ю.К.С.» на рішення господарського суду Київської області від 05 березня 2013 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. І ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фермерського господарства «Л.Ю.К.С.» на рішення господарського суду Київської області від 05 березня 2013 року по справі № 12/124-12/5 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 05 березня 2013 року по справі № 12/124-12/5 залишити без змін.

3. Справу № 12/124-12/5 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Дикунська С.Я.

Суховий В.Г.