Постанова

від 15.05.2013 по справі 36/69-41/379-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа№ 36/69-41/379-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш енд Кері Україна"

на рішення господарського суду міста Києва

від 11.02.2013 року

у справі №36/69-41/379-2012 (головуючий суддя - Спичак О.М., судді Котков О.В., Стасюк С.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ФК Факторинг", м.Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш енд Кері Україна", м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. товариство з обмеженою відповідальністю „Версія -Сістемс", м.Київ,

2. публічне акціонерне товариство „Міжнародний інвестиційний банк", м.Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю „Метро груп Байінг Україна", м.Київ,

про стягнення 250 839,77 грн., -

за участю представників:

від позивача: Сопільняк Д.В. - представник (дов. б/н від 02.03.2013р.);

від відповідача: не з'явився;

від ТОВ „Версія-Сістемс": не з'явився;

від ПАТ „Міжнародний інвестиційний банк": не з'явився;

від ТОВ „Метро груп Байінг Україна": не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ФК Факторинг" (надалі - ТОВ „ФК Факторинг") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш енд Кері Україна" (надалі - ТОВ „Метро Кеш енд Кері Україна"), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю „Версія-Сістемс" (надалі - ТОВ „Версія-Сістемс"), публічне акціонерне товариство „Міжнародний інвестиційний банк" (надалі - ПАТ „Міжнародний інвестиційний банк") та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю „Метро груп Байінг Україна" (надалі - ТОВ „Метро груп Байінг Україна") про стягнення 250 839,77 грн., мотивуючи вимоги наявністю заборгованості, зумовленої неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки №22612 від 01.01.2009 року з урахуванням генерального договору факторингу № 053-09Ф від 20.10.2009 року.

05.11.2012 року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача 248 040,00грн. заборгованості, 24 059,89 грн. інфляційних втрат та 17 854,43 грн. 3% річних (т.3 а.с.102-108).

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року у справі №36/69-41/379-2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 109 710,00 грн. основного боргу, 10 532,16 грн. інфляційних втрат, 7 565,48 грн. 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш енд Кері Україна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне з'ясування обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено в судове засідання на 01.04.2013 року.

В судових засіданнях 01.04.2013 року та 29.04.2013 року розгляд справи у відповідності до ст.77 ГПК України відкладався до 29.04.2013 року та 15.05.2013 року відповідно.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 15.05.2013 року представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив повністю, вважає, що підстав для його скасування немає, а рішення суду находить законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просив відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін.

Представники скаржника та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про поважність причин своєї неявки в судове засідання не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Вислухавши думку представника позивача з приводу можливості розгляду апеляційної скарги без участі інших учасників судового процесу, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити перевірку рішення у відсутність представників скаржника та третіх осіб за наявними у справі доказами.

15.05.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.01.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Груп Байінг Україна», яке діяло від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш енд Кері Україна» (в тексті договору - покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Версія-Сістемс» (в тексті договору - постачальник) було укладено договір поставки товарів та надання послуг №22612 (надалі - договір №22612), за умовами якого постачальник зобов'язався постачати покупцю товари, а покупець - приймати та оплачувати товари на умовах цього договору (т.1 а.с.26-38).

Зі змісту пункту 1.2 договору №22612 вбачається, що покупець надає постачальникові рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги у порядку та згідно з додатковими угодами та додатками до цього договору. Надання рекламних та інших послуг підтверджується актами приймання виконаних робіт. Покупець також надаватиме постачальнику послуги з логістики товарів згідно з процедурою та умовами, які вказані в додатку № 6 до цього договору.

Відповідно до пункту 2.4 договору №22612 постачальник поставляє товари разом з усією відповідною документацією, яка вимагається за законодавством України для оптової чи роздрібної реалізації товару.

Згідно пункту 2.8 договору №22612 право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено вивантаженими на приймальну платформу ТЦ, і сторони підписали транспортну накладну, що засвідчує факт отримання товарів покупцем.

Відповідно до пункту 2.9 договору №22612 зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважається виконаним, якщо постачальник: 1) поставить товари до ТЦ, зазначеного у замовленні, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається чинним законодавством та цим договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, що передбачені законодавством або процедурі, що встановлена законом, умовами замовлення та цьому договору; 2) надасть покупцю товарну та податкову накладну, в яких ціни повністю співпадають із цінами, у затвердженій сторонами специфікації (додаток № 2 до договору), а кількість товару співпадає з фактичною кількістю товару в підписаній сторонами транспортній накладній.

Згідно пункту 3.1 договору №22612 постачальник зобов'язаний поставляти товари за цінами, зазначеними у специфікації/прайс-листі, затвердженому сторонами. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцю до його головного офісу для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості поставленого товару, як зазначено у транспортній накладній із відповідними можливими виправленнями, згідно актів розбіжностей.

В свою чергу, покупець повинен вчасно здійснити розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом безготівкового переказу грошових коштів на рахунок постачальника, протягом терміну платежу, зазначеного у п. 1.1 додатку № 7 (пункт 3.2 договору №22612).

Сторони погодили строк дії договору з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року. При цьому, строк дії договору автоматично продовжується у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його спливу будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмові формі про свій намір змінити його чи припинити його дію (п.9.1 договору №22612).

До вказаного договору сторонами були укладені додатки, зокрема, додаток № 7, яким останні передбачили, що товари оплачуються покупцем протягом 88 днів з дня отримання товарів у торгівельному центрі покупця за умови надання постачальником належним чином оформлених податкових та товарних накладних за адресою покупця протягом не більше ніж 5 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть товарні та податкові накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів (т.1 а.с. 39-54).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Версія-Сістемс» та ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки та одночасно договору купівлі-продажу, а також договору про надання послуг.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Отже, укладення ТОВ «Версія-Сістемс» та ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» договору №22612 від 01.01.2009 р. було спрямоване на отримання останнім товару, послуг та обов'язку здійснювати плату за отриманий товар, послуги.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що договір №22612 від 01.01.2009р. припинив свою дію 31.12.2009р., оскільки не був пролонгований, а тому поставка товару в 2010 році, на переконання останнього, здійснювалась на підставі іншого договору поставки за №22612 від 01.01.2010 р.

Дані твердження скаржника колегія суддів находить безпідставними з огляду на положення пункту 9.1 договору, згідно якого строк дії договору автоматично продовжується у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку його дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію.

Під час розгляду справи скаржник належних доказів припинення дії договору в порядку, наведеному вище не надав.

Матеріали справи свідчать, що 01.01.2010 року між ТОВ «Версія-Сістемс» та ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україїна» був укладений договір №22612 з додатками, який за своїми умовами є аналогічним договору №22612 від 01.01.2009р. (т.4 а.с.93-119). Доводи апелянта про те, що зазначений договір №22612 від 01.01.2010 р. у відповідності до положень статті 604 Цивільного кодексу України є новацією та свідчить про припинення зобов'язання за договором №22612 від 01.01.2009р., судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки умови договору №22612 від 01.01.2010р. відповідних положень про новацію не містять.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт поставки відповідачеві товару по договору №22612 підтверджується товарними накладними № С-00413 від 18.03.2010 р. на суму 18 126,00 грн., № С-00414 від 18.03.2010р. на суму 15264,00 грн., № С-00415 від 18.03.2010 р. на суму 13 356,00 грн., № С-00416 від 18.03.2010 р. на суму 11 448,00 грн., № С-00417 від 18.03.2010 р. на суму 9 540,00 грн., № С-00418 від 18.03.2010 р. на суму 10 494,00 грн., № С-00419 від 18.03.2010 р. на суму 10 494,00 грн., № С-00420 від 18.03.2010 р. на суму 9 540,00 грн., № С-00421 від 18.03.2010 р. на суму 13 356,00 грн., № С-00422 від 18.03.2010 р. на суму 7 632,00 грн., № С-00423 від 18.03.2010 р. на суму 8 586,00 грн., № С-00424 від 18.03.2010 р. на суму 6 678,00 грн., № С-00425 від 18.03.2010 р. на суму 7 632,00 грн., № С-00426 від 18.03.2010 р. на суму 10 494,00 грн., № С-00427 від 18.03.2010 р. на суму 7 632,00 грн., № С-00428 від 18.03.2010 р. на суму 5 724,00 грн., № С-00429 від 18.03.2010 р. на суму 8 586,00 грн., № С-00430 від 18.03.2010 р. на суму 8 586,00 грн., № С-00431 від 18.03.2010 р. на суму 9 540,00 грн., № С-00432 від 18.03.2010р. на суму 5 724,00 грн., № С-00433 від 19.03.2010 р. на суму 10 494,00 грн., № С-00434 від 19.03.2010 р. на суму 11 448,00 грн., № С-00435 від 19.03.2010 р. на суму 11 448,00 грн., № С-00436 від 19.03.2010 р. на суму 5 724,00 грн., № С-00437 від 19.03.2010 р. на суму 10 494,00 грн., транспортними накладними на загальну суму 248 040,00 грн. (т.1 а.с.55-107).

Дані накладні містять інформацію про їх складання на виконання договору №22612, без зазначення дати договору, підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з положень пункту 1.1 додатку № 7 до договору №22612, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що термін платежу за зазначеними накладними, за яким товар був поставлений у строк 18.03.2010р. та 19.03.2010 р., сплив 14.06.2010р. та 15.06.2010 р. відповідно. Отже, саме з цього моменту у ТОВ «Версія-Сістемс» виникло право вимоги погашення заборгованості за товар, поставлений на виконання умов договору №22612.

Судовою колегією відхиляються як необгрунтовані посилання скаржника на відсутність у нього заборгованості за договором №22612 від 01.01.2009р., що підтверджується відомостями його бухгалтерського обліку, оскільки в розумінні статей 33, 34 ГПК України зазначена обставина не є належним доказом виконання відповідачем зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що 09.12.2009 року між ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» (в тексті договору - банк) та ТОВ «Версія-Сістемс» (в тексті договору - позичальник) було укладено кредитний договір № 109-CBD (т.2 а.с.4-11).

З метою забезпечення зобов'язання за вказаним договором, ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» (в тексті договору - заставодержатель) та ТОВ «Версія-Сістемс» (в тексті договору - заставодавець) уклали договір застави №109-CBD/PR від 05.04.2010 року (надалі - договір №109-CBD/PR) та додатковий до нього договір №1 від 16.04.2010р., предметом яких є передача заставодержателю в заставу позичальником майнових прав (прав вимоги) щодо отримання винагороди за поставлені товари, згідно рахунків, наведених у додатку № 1 до договору застави, для забезпечення виконання в повному обсязі грошових зобов'язань позивача за кредитним договором (т.2 а.с.12-16).

Згідно додатку №1 до договору № 109-CBD/PR заставодавець передає в заставу майнові права по 30 (тридцяти) рахунках-фактурах (контрагентом по яким є ТОВ „Метро Кеш енд Кері Україна"), у тому числі на суму 138 330,00 грн. по рахункам-фактурам №СЧ-03005 від 12.03.2010р., №СЧ-03006 від 12.03.2010р., №СЧ-03016 від 12.03.2010р., №СЧ-03020 від 12.03.2010р., №СЧ-03021 від 12.03.2010р., №СЧ-03023 від 12.03.2010р., №СЧ-03024 від 12.03.2010р., №СЧ-03025 від 12.03.2010р., №СЧ-03027 від 12.03.2010р., №СЧ-03010 від 12.03.2010р., №СЧ-03017 від 12.03.2010р., №СЧ-03019 від 12.03.2010р., №СЧ-03028 від 12.03.2010р., №СЧ-03029 від 12.03.2010р.

Водночас, місцевим господарським судом встановлено, що 20.10.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг» (за текстом договору - фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Версія Сістемс» (за текстом договору - клієнт) був укладений генеральний договір факторингу № 053-09Ф (надалі - договір № 053-09Ф), за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржників, найменування та реквізити яких вказуються у додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною та здійснювати факторові плату за користування фінансуванням (т.1 а.с.108-118).

За умовами пункту 2.2 договору № 053-09Ф клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до боржників за продукцію, поставлену з умовою відстрочки платежу або інших умовах вказаних у додаткових угодах до цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2009 року (п.13.1 договору № 053-09Ф).

13.04.2010р. до договору № 053-09Ф укладена додаткова угода №119, згідно умов якої клієнт відступає факторові майбутню грошову вимогу до боржника - ТОВ «МЕТРО кеш енд Кері Україна» за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до договору поставки № 22612 від 01.01.2009 р. за наступними видатковими накладними: № С-00413 від 18.03.2010 р. на суму 18 126,00 грн., № С-00414 від 18.03.2010р. на суму 15 264,00 грн., № С-00415 від 18.03.2010 р. на суму 13 356,00 грн., № С-00416 від 18.03.2010 р. на суму 11 448,00 грн., № С-00417 від 18.03.2010 р. на суму 9 540,00 грн., № С-00418 від 18.03.2010 р. на суму 10 494,00 грн., № С-00419 від 18.03.2010 р. на суму 10 494,00 грн., № С-00420 від 18.03.2010 р. на суму 9 540,00 грн., № С-00421 від 18.03.2010 р. на суму 13 356,00 грн., № С-00422 від 18.03.2010 р. на суму 7 632,00 грн., № С-00423 від 18.03.2010 р. на суму 8 586,00 грн., № С-00424 від 18.03.2010 р. на суму 6 678,00 грн., № С-00425 від 18.03.2010 р. на суму 7 632,00 грн.; № С-00426 від 18.03.2010 р. на суму 10 494,00 грн., № С-00427 від 18.03.2010 р. на суму 7 632,00 грн., № С-00428 від 18.03.2010 р. на суму 5 724,00 грн., № С-00429 від 18.03.2010 р. на суму 8 586,00 грн., № С-00430 від 18.03.2010 р. на суму 8 586,00 грн., № С-00431 від 18.03.2010 р. на суму 9 540,00 грн., № С-00432 від 18.03.2010р. на суму 5 724,00 грн., № С-00433 від 19.03.2010 р. на суму 10 494,00 грн., № С-00434 від 19.03.2010 р. на суму 11 448,00 грн., № С-00435 від 19.03.2010 р. на суму 11 448,00 грн., № С-00436 від 19.03.2010 р. на суму 5 724,00 грн., № С-00437 від 19.03.2010 р. на суму 10 494,00 грн., на загальну суму 248 040,00 грн. (т.1 а.с.120-121).

Додатком №1 до договору № 053-09Ф сторони погодили форму «Повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові (т.1 а.с.119).

У відповідності з вищевказаним додатком 13.04.2010р. ТОВ «Версія Сістемс», а 26.05.2010 року ТОВ «ФК Факторинг» було направлено на адресу ТОВ «МЕТРО кеш енд Кері Україна» повідомлення про відступлення права грошової вимоги від 13.04.2010р. та вимога про сплату заборгованості по договору № 053-09Ф на суму 248 040,00 грн. (т.1 а.с.122-127).

Відповідач проти заявленого розміру заборгованості заперечив, зазначивши у своєму листі №2899 від 11.06.2010р. про те, що строк оплати за поставлений товар не настав (т.1 а.с.128).

ТОВ «ФК Факторинг» з метою розрахунку, в черговий раз, 23.06.2010 року було надіслало відповідачеві лист №51 разом з копіями товарних та транспортних накладних (т.1 а.с.129-130), проте останній, з посиланням на п.2.18, 4.5 договору №22612 повідомив, що розрахунок неможливий до підписання між ТОВ „Метро Кеш енд Кері Україна" та ТОВ „Версія-Сістемс" акту взаєморозрахунків (лист №3458 від 13.07.2010р.) (т.1 а.с.131).

В подальшому, ТОВ «ФК Факторинг» було надіслано відповідачеві листа №79 від 30.08.2010 року, яким витребувані додаткові документи (т.1 а.с.132-133), а 10.12.2010 року - лист № 4 від 10.12.2010 р. з вимогою повідомити про результати перевірки взаємних розрахунків та сплатою на користь позивача заборгованості у розмірі 248 040,00 грн. (т.1 а.с.134-135).

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Положення статей 512-519 Цивільного кодексу України передбачають умови та порядок заміни кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що на підставі договору №053-09Ф від 13.04.2010р., з урахуванням додаткової угоди №119, до суми відступлення грошової вимоги в розмірі 248 040,00 грн. увійшли майнові права на суму 138 330,00 грн., які були предметом застави по договору №109-CBD/PR.

Таким чином, майнові права щодо отримання оплати за поставлені товари по 14 накладних, які є предметом розгляду у даній справі, згідно договору застави №109-CBD/PR ТОВ «Версія-Сістемс» передало в заставу ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк».

Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.01.2011 р. у справі № 61/49-37/293 з ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» на користь ПАТ «Міжнародний інвестиційний Банк» було стягнуто 82 044,00 грн. боргу (т.2 а.с.211-219). Судове рішення мотивовано неналежним виконанням ТОВ «Версія-Сістемс» умов кредитного договору №109-CBD від 09.12.2009 р., що стало підставою звернення стягнення на предмет застави - отримання винагороди за поставлені позичальником товари, зокрема, на товари, поставлені з метою їх реалізації ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна».

Пунктом 3.3 договору №22612 передбачено, що покупець має право зменшити оплату, що належить постачальникові за товари на суму штрафів, вартість товарів, повернених постачальникові, наданих йому послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені постачальником згідно з цим договором та додатками, шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться покупцем без підписання сторонами додаткових документів.

Під час розгляду справи № 61/49-37/293 судом було встановлено, що за договором №22612 покупець частково розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим він має заборгованість перед постачальником у розмірі 138 330,00 грн. Дана суму боргу судом, з урахуванням умов п. 3.3 договору №22612, зменшена та стягнуто заборгованість з покупця в сумі 82 044,00 грн.

Отже, враховуючи рішення господарського суду м. Києва у справі № 61/49-37/293, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що у ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» на час розгляду даної справи існує заборгованість за договором №22612, з урахуванням генерального договору факторингу №053-09Ф від 20.10.2009 р., в сумі 109 710,00 грн. (248 040,00 грн. - 138 330,00 грн.), яка виникла на підставі товарних накладних № С-00415 від 18.03.25010 р., № С-00416 від 18.03.2012 р., № С-00417 від 18.03.2010 р., № С-00418 від 18.03.2010 р., № С-00419 від 18.03.2010 р., № С-00420 від 18.03.2010 р., № С-00421 від 18.03.2010 р., № С-00422 від 18.03.2010 р., № С-00424 від 18.03.2010 р., № С-00427 від 18.03.2010 р., № С-00431 від 18.03.2010 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить також стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 24 059,89грн. та 3% річних в сумі 17 854,43грн.

Виходячи з положень статей 530, 611, 612, 614 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності та, відповідно до розрахунку місцевого господарського суду, стягнення з ТОВ „Метро Кеш енд Кері Україна" на користь ТОВ „ФК Факторинг" 10 532,16 грн. інфляційних втрат та 7 565,48 грн. 3% річних.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог ТОВ „ФК Факторинг" до ТОВ „Метро Кеш енд Кері Україна" в частині стягнення 109 710,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 10 532,16 грн. інфляційних втрат та 7 565,48 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш енд Кері Україна" без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Метро Кеш енд Кері Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року у справі №36/69-41/379-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року у справі №36/69-41/379-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №36/69-41/379-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Жук Г.А.

Скрипка І.М.