Постанова

від 16.05.2013 по справі 21/149-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. Справа№ 21/149-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Новікова М.М.

Мартюк А.І.

секретар: Комок І.А.

за участю представників:

позивача: Рибачок В.А.;

відповідача: Шпортило Я.І.;

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Росія"

в особі Представництва "ОАО „Авиакомпания "Россия"

на рішення Господарського суду Київської області

від 21.01.2013р.

у справі №21/149-12 (Суддя Ярема В.А.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Росія"

в особі Представництва "ОАО "Авиакомпания "Россия"

до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт

"Бориспіль"

про стягнення 192 159,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Росія" в особі Представництва "ОАО "Авиакомпания "Россия" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - відповідач) 192 159,53 грн. збитків, завданих позивачу внаслідок пошкодження лопатки вентилятора двигуна у зв'язку з потраплянням до двигуна птаха під час зльоту літака в міжнародному аеропорту „Бориспіль".

Відповідач проти позову заперечував, наголошуючи на безпідставності та непідтвердженості позовних вимог належними доказами. Зокрема, відповідач зазначав наступне:

- командир літака не повідомив диспетчера обслуговування повітряного руху про зіткнення з птахом;

- проведення розслідування авіаційної події відбувалось без участі представника відповідача;

- відповідач вживає необхідні заходи для звільнення злітно-посадкової смуги від птахів та звірів;

- аналіз біоакустичної системи „ULTIMA" від 22.05.2011р. свідчить про те, що в день вильоту літака позивача у період часового проміжку з 05:44 до 08:19 в зоні злітно-посадкової смуги 36/18L міжнародного аеропорту „Бориспіль" птахів не було.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.01.2013р. у справі №21/149-12 в позові було відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2013р. у справі № 21/149-12 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Зокрема, позивач зазначав наступне:

- суд невірно визначив часовий проміжок, протягом якого не було птахів на злітно-посадковій смузі міжнародного аеропорту „Бориспіль". На підставі даних системи „ULTIMA" суд дійшов висновку про відсутність птахів у період часу з 05:43 до 08:19. Однак згідно з інформацією, викладеною в Бюлетені №22 орнітологічної обстановки на аеродромі Київ/Бориспіль за 22.05.2011р. з 07:20 до 07:30 на висоті 50-60 м були зграї граків у кількості 80-100. Окрім того, данні системи „ULTIMA" свідчать про те, що саме граки були зафіксовані в 07:13, а інші птахи - в 06:43 та 08:43;

- судом не було враховано положення Розділу 5 Імплетаційних процедур, схвалених координатором з контролю за птахами Державіаслужби України, що встановлює перелік методів з переслідування та розганяння птахів, які повинні використовуватись на території аеродромів. Зокрема, в п.5.29 Імплетаційних процедур передбачено, що методами розганяння птахів є фари автомобіля, сирен та рупорів; біоакустичні засоби; лазерні та механічні засоби; світові засоби (імпульсні вогні); піротехнічні заряди; бойові патрони. Натомість відповідачем застосовувався лише один метод - система „ULTIMA";

- поза увагою суду залишились докази, надані позивачем, на підтвердження завдання йому збитків внаслідок того, що відповідачем не було забезпечено безпечну орнітологічну обстановку на території міжнародного аеропорту „Бориспіль", а саме інформація програми СКАТ (програма, яка відтворює інформацію, отриману з „чорної скриньки" літака);

- висновок суду про те, що чинне законодавство України не містить прямої норми, яка б передбачала обов'язок відповідача забезпечити абсолютну відсутність на території аеродрому птахів, суперечить положенням Додатку №14 „Аеродроми" до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.04.2013р.

В судове засідання 08.04.2013р. з'явився лише представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 16.05.2013р.

14.05.2013р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив суд залишити скаргу без задоволення з огляду на її необґрунтованість.

В судовому засіданні 16.05.2013р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2013р. у справі № 21/149-12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні 16.05.2013р. представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 16.05.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

22.05.2011р. літак АН-148-100В RА-61704 (далі - літак), який перебуває в експлуатації у Відкритого акціонерного товариства "Авиакомпания "Россия", здійснив рейс SDM 842 Київ - Санкт-Петербург.

Позивач зазначає про те, що після зльоту о 07:50 із міжнародного аеропорту "Бориспіль" на висоті 200-300 м екіпаж літака відчув удар по лівій стороні фюзеляжу, спричинений потраплянням птаха до двигуна №1 літака. Враховуючи параметри роботи двигуна, екіпаж літака продовжив політ до м. Санкт-Петербург.

22.05.2011р. після приземлення літака було проведено його огляд, в ході якого виявлено сліди потрапляння птаха до двигуна №1 та погнутість лопатки вентилятора двигуна.

Для розслідування причин авіаційної події, яка мала місце 22.05.2011р., на підставі наказу Північно-західного міжрегіонального управління повітряного транспорту Федерального агентства повітряного транспорту №146 від 23.05.2011р. (том справи - 1, аркуш справи - 18) було створено спеціальну комісію.

За результатами проведеного комісією розслідування було встановлено, що причиною авіаційної події стало потрапляння птаха під час зльоту літака в міжнародному аеропорту "Бориспіль".

На думку позивача, відповідачем, який є підприємством, що здійснює приймання і відправлення повітряних суден та екіпажів, було порушено вимоги Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944), частини 3 „Небезпека, що створена птахами та методи її зниження" (ІКАО, doc №9137-AN/898, прийнятий Радою ІКАО) та наказу Державної авіаційної служби України від 22.07.2011р. №118 „Про впровадження системи управління ризиками зіткнень повітряних суден з птахами у зоні аеродрому" в частині орнітологічного забезпечення польотів, внаслідок чого літак, який експлуатувався позивачем, зазнав пошкоджень.

15.09.2011р. між позивачем, як замовником, та Публічним акціонерним товариством „Мотор Січ", як виконавцем, було укладено договір №10118/11-К(ЭРО), за умовами якого (п.п.1.1, 3.2) замовник зобов'язався оплатити та прийняти, а виконавець зобов'язався виконати роботи по заміні однієї лопатки вентилятора (ремонт) на двигуні Д-436-148 №2251482900015. Двигун належить замовнику та експлуатується у складі повітряного судна АН-148-100, призначеного для цивільної авіації. Ціна ремонту двигуна, який виконується за даним договором, складає 17 260 доларів США без ПДВ.

За виконані по договору №10118/11-К(ЭРО) від 15.09.2011р. роботи позивач сплатив на користь Публічного акціонерного товариства „Мотор Січ" 548 255,27 рублів (еквівалентно 17 260 доларів США за офіційним курсом купівлі-продажу валюти, встановленого на день здійснення платежу) та 98 685,95 рублів (еквівалентно 3 106,80 доларів США за офіційним курсом купівлі-продажу валюти, встановленого на день здійснення платежу), що підтверджується платіжними дорученнями №1828 від 22.12.2011р. та №1830 від 22.12.2011р. (том справи - 1, аркуші справи - 41-42).

Окрім того, позивачем були понесені витрати, пов'язані з відновленням літака, у загальній сумі 206 520,02 рублів без ПДВ, а саме:

- вартість робіт спеціалістів Департаменту авіаційно-технічного забезпечення по відновленню літака АН-148 у розмірі 65 260 рублів без ПДВ;

- вартість робіт по відновленню (заміні лопатки вентилятора) літака АН-148 у розмірі 133 030 рублів без ПДВ;

- витрати по запуску та випробовуванню двигуна у розмірі 8 230,02 рублів з урахуванням ПДВ.

Таким чином, загальна сума витрат позивача на відновлення літака склала 753 566,77 рублів.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №30/17 від 24.01.2012р., в якій просив відшкодувати вищезгадані витрати у повному обсязі (том справи - 1, аркуші справи - 43-44).

Відповідач листом №35-22-73 від 19.03.2012р. відмовив у задоволенні претензії позивача (том справи - 1, аркуші справи - 45-46).

Зважаючи на відмову відповідача у добровільному порядку відшкодувати збитки, позивач, посилаючись на ст. 1166 Цивільного кодексу України, звернувся за захистом своїх прав до суду та просив стягнути з відповідача 192 159,53 грн. збитків (еквівалентно 753 566,77 рублів по курсу Національного банку України станом на 24.01.2012р.).

Місцевий господарський суд відмовив у позові повністю, визнавши вимоги позивача необґрунтованими та документально непідтвердженими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає його таким, що відповідає фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

В ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини відповідачів. При цьому обов'язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданих збитків та прямого причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками покладено на позивача.

Тобто, в даному випадку насамперед підлягає доведенню, що протиправна дія чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача, як потерпілої особи, є наслідком такої протиправної поведінки (дій або бездіяльності).

Як уже зазначалось вище, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки в частині орнітологічного забезпечення польотів, внаслідок чого позивачу було завдано збитки.

Насамперед, необхідно зазначити, що посилання позивача на порушення відповідачем наказу Державної авіаційної служби України від 22.07.2011р. №118 "Про впровадження системи управління ризиками зіткнень повітряних суден з птахами у зоні аеродрому" в частині орнітологічного забезпечення польотів є безпідставними, оскільки на час настання авіаційної події, тобто 22.05.2011р., вказаний наказ ще не був прийнятий.

Відповідно до ст. 48 Повітряного кодексу України, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2006р. №709 „Про затвердження Положення про Державну службу з нагляду за забезпеченням безпеки авіації" та з метою впорядкування і забезпечення ефективного проведення робіт із сертифікації аеропортів та суб'єктів комерційного обслуговування в аеропортах наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13.06.2006р. №407 було затверджено Правила сертифікації аеропортів.

В п.1.5 названих Правил передбачено, що аеропорт - це підприємство, що здійснює приймання і відправлення повітряних суден, пасажирів, багажу, пошти і вантажів, обслуговування польотів повітряних суден і екіпажів, яке має для цього аеродром, аеровокзал, інші наземні споруди, а також необхідну структуру, обладнання, авіаційний персонал та інших працівників.

Згідно зі ст. 48 Повітряного кодексу України за своїм призначенням аеропорти поділяються на внутрішні та міжнародні.

Відповідач є міжнародним аеропортом.

07.12.1944р. у м. Чикаго було підписано Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію яка набула чинності 04.04.1947р. (дата приєднання України - 10.08.1992р.) та є основним джерелом міжнародного повітряного права. В додатку 14 названої Конвенції, до якого включені стандарти та рекомендована практика (SARPs) щодо ризику зіткнення повітряного судна з птахами та потенційне збільшення ймовірності ризику зіткнення з птахами, що обумовлені існуванням або змінами ознак найбільш привабливих місць на території аеродрому або поблизу нього для розташування птахів, встановлено, що загроза зіткнення з птахами на території аеродрому або поблизу нього оцінюється шляхом:

a) встановлення національної процедури реєстрації та повідомлення про зіткнення повітряних суден з птахами;

b) збору інформації від експлуатантів повітряних суден, персоналу аеродрому тощо про присутність птахів на території аеродрому або поблизу нього, які становлять потенційну загрозу експлуатації повітряних суден.

Коли загрозу зіткнення з птахами виявлено на аеродромі, відповідні служби вживають заходи зі зменшення кількості птахів, що становлять потенційну загрозу для експлуатації повітряних суден, шляхом вжиття заходів щодо перешкоджання їх присутності на території аеродрому або поблизу нього.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд у своєму рішенні, у відповідності до положень вищезгаданої Конвенції про міжнародну цивільну авіацію аеропорти, у разі необхідності, зобов'язані вживати заходи щодо зменшення ризиків зіткнення повітряного судна з птахами та запобігання появи в аеропорті або його околицях птахів, що спричиняють небезпеку польотам повітряних суден. Однак, ані в Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, ані іншими нормативно-правовими актами, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачений обов'язок аеропортів забезпечити абсолютну відсутність на території аеродрому будь-яких птахів.

В процесі судового розгляду було встановлено, що на аеродромі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" виконується безперервне орнітологічне забезпечення польотів з використанням біоакустичної системи "ULTIMA", за допомогою якої орнітолог вчиняє дії спрямовані на відлякування птахів з території аеродрому і одночасно вводить в базу даних вказаної системи інформацію про місцезнаходження птахів на аеродромі, їх кількість та напрям руху після відлякування.

В матеріалах справи наявний аналіз біоакустичної системи "ULTIMA" за 22.05.2011р. (дата авіаційної події), з якого вбачається, що протягом часового проміжку 05:44 - 08:19 UTC, який охоплює час зльоту спірного літака, в зоні злітно-посадкової смуги 36/18L міжнародного аеропорту "Бориспіль" птахів не було. Наявність птахів на території вказаної злітно-посадкової смуги було зафіксовано лише о 05:43 та 08:20 UTC.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що птах потрапив в двигун саме на приаеродромній території Міжнародного аеропорту „Бориспіль".

Екіпаж літака, який експлуатувався позивачем, не доповідав диспетчеру обслуговування повітряного руху про авіаційну подію (про зіткнення з птахом або інших подіях під час зльоту і польоту літака) в межах зони відповідальності органу Управління повітряного руху „Київ", що не заперечується позивачем.

Позивач не викликав представників відповідача для прийняття участі в огляді літака після прильоту останнього до м. Санкт-Петербург з метою встановлення причин авіаційної події.

Доводи позивача про те, що відповідачем не використовуються всі засоби по відлякуванню птахів, внаслідок чого позивачу було завдано збитків, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як уже зазначалось вище, ані законодавство України, ані міжнародні акти з цивільної авіації не містять приписів, у відповідності до яких аеропорти повинні забезпечити 100% відсутність птахів на приаеродромній території. Аеропорти лише повинні вживати заходів щодо зменшення ризиків, пов'язаних із зіткненнями повітряних суден з птахами.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що згідно з інформацією, викладеною в Бюлетені №22 орнітологічної обстановки на аеродромі Київ/Бориспіль за 22.05.2011р., з 07:20 до 07:30 на висоті 50-60 м були зграї граків у кількості 80-100. Окрім того, данні системи „ULTIMA" свідчать про те, що саме граки були зафіксовані в 07:13, а інші птахи - в 06:43 та 08:43. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у вказаному Бюлетені відсутні відомості про наявність на приаеродромній території Міжнародного аеропорту „Бориспіль" птахів на час зльоту літака позивача (том справи - 1, аркуш справи - 152).

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Підсумовуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачу було завдано збитків саме внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, не доведено вини відповідача у настанні авіаційної події, яка мала місце 22.05.2011р.

Тобто, за результатами розгляду справи не було встановлено повний склад правопорушення, з яким закон пов'язує відшкодування збитків, а відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність особи (в даному випадку - відповідача).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 192 159,53 грн. правомірно визнані місцевим господарським судом недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності заявлених ним вимог.

За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Росія" в особі Представництва "ОАО „Авиакомпания "Россия" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2013р. у справі №21/149-12 - без змін.

2. Матеріали справи №21/149-12 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Зубець Л.П.

Судді Новіков М.М.

Мартюк А.І.