Ухвала

від 16.05.2013 по справі 2а-16501/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16501/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон +» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон +» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним рішення та зобов'язання визнати податкову звітність, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я Сім» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання нечинним рішення № 41439/10/28-005 від 29 жовтня 2010 року щодо подання податкової звітності та зобов'язання визнати та вважати поданою податкову звітність з податку на додану вартість за вересень 2010 року.

У судовому засіданні 18 жовтня 2012 року Окружним адміністративним судом м. Києва задоволено клопотання позивача та здійснено заміну первинного позивача - ТОВ «Сузір'я Сім» на належного - ТОВ «Інтерциклон +», а також здійснено заміну первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва на належного - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19 жовтня 2010 року позивач подав до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, у прийнятті якої йому було відмолено.

19 жовтня 2010 року позивач листом № 09 надіслав відповідачу декларацію з податку на додану вартість (з відповідними додатками, включаючи реєстри отриманих та виданих податкових накладних) за вересень 2010 pоку, a також дискету зі звітністю в xml-форматі поштою з описом вкладеного.

29 жовтня 2010 року відповідачем надана відповідь за № 41439/10/28-005, якою позивача повідомлено про те, що надіслана ним поштою податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року не визнана як податкова звітність, оскільки порушено порядок її подання, затверджений Наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання (зі змінами та доповненнями)» та пп. 4.3-4.5. Наказу ДПА України № 827 від 31 грудня 2008 pоку «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», a саме: невірно зазначено обов'язковий реквізит: у поданій декларації код підприємства не відповідає зазначеному ідентифікаційному коду за ЄДРПОУ на печатці організації. Також, позивачу було запропоновано подати податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року відповідно до чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Судом першої інстанції під час огляду поданої відповідачем належним чином завіреної копії податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року встановлено, що в рядку 041 декларації позивачем зазначено ідентифікаційний код - 3054482, в той час, як на печатці позивача міститься ідентифікаційний код - 33054482, що свідчить про їх розбіжність.

Позивач стверджує, що ним була подана належним чином оформлена податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року із зазначенням правильного ідентифікаційного коду, а представлена відповідачем суду копія декларації з невірним кодом є наслідком його протиправних дій (навмисне підроблення першої сторінки декларації працівниками податкового органу).

Також, позивач наголошує на тому, що примірники декларації з ПДВ за вересень 2010 року виготовлені на комп'ютері за допомогою програми «БЕСТ ЗВІТ ПЛЮС», ліцензованого програмного забезпечення для формування та здачі податкової звітності, та надруковані одночасно на принтері, а тому не могли різнитися між собою за змістом тексту.

Ухвалою суду від 18 березня 2011 року клопотання позивача задоволено, призначено судово-технічну експертизу та поставлено на вирішення експерта наступні питання: чи належать аркуші 1, 2 декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, додатків 2, 3, 5 декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року до різних партій випуску паперу? Чи виготовлено аркуші 1, 2 декларації та додатків декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року на одному принтері? Чи виготовлено аркуш 1 декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року на принтері чи за допомогою копіювально-розмножувальної техніки? Чи виготовлено аркуші 1, 2 декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, додатки 2, 3, 5 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року у різний час? Чи замінювалися в документі - декларації з податку на додану вартість за вересень 2010?

Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 3741/11-13 від 21 жовтня 2011 року встановлено, що перший аркуш податкової декларації за вересень 2010 року виготовлений за допомогою копіювально-множного апарату, спорядженого тонером чорного кольору. Другий аркуш податкової декларації за вересень 2010 року та додатки 2, 3, 5 до неї виготовлені на лазерному принтері, спорядженому картриджем з тонером чорного кольору. Встановити, чи виконані друковані тексти другого аркушу податкової декларації за вересень 2010 року та додатків 2, З, 5 до неї на одному і тому ж лазерному принтері, не виявляється можливим з причин, викладених в дослідницькій частині висновку.

У зв'язку з тим, що ухвала суду про призначення експертизи виконана лише частково, надано відповідь на одне питання, поставлене судом перед експертом, ухвалою від 13 грудня 2011 року суд зупинив провадження у справі до одержання результатів експертизи, призначеної відповідно до ухвали від 18 березня 2011 року.

Згідно з висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 10092/11-34/912/12-33 від 28 серпня 2012 року встановлено, що папір першого та другого аркушів декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року відрізняється від паперу аркушів додатків 2,3,5 декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року за кольором, щільністю та кількісним елементним складом (завищений вміст заліза), що свідчить про їх різну родову належність. Визначити належність паперу першого та другого аркушів декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року і паперу аркушів додатків 2, 3, 5 декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року до однієї партії паперу не видається можливим у зв'язку з відсутністю категорій порівняння, які дозволяють виявити індивідуалізуючи ознаки, партії.

У висновку також зазначено, що відповісти на питання щодо порівняння часу виготовлення першого та другого аркушів декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року та аркушів додатків 2, 3, 5 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року не видається можливим у зв'язку із відсутністю впроваджених в експертну практику України науково-обґрунтованих методик дослідження часу їх виготовлення. Другий аркуш податкової декларації за вересень 2010 p. раніше кріпився до іншого документу. В той же час, встановити, які з аркушів податкової декларації за вересень 2010 р. та додатків 2, 3, 5 до неї замінювались, - не є можливим.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, коли згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган або в разі, коли визначення суми податкового зобов'язання здійснюється за непрямими методами.

Згідно з пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно з п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Проаналізувавши викладені законодавчі норми та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідач під час прийняття рішення № 41439/10/28-005 від 29 жовтня 2010 року щодо подання податкової звітності, яким податкова звітність позивача з податку на додану вартість за вересень 2010 року не визнана і вважається не поданою, діяв у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством, та прийняв рішення, яке відповідає вимогам законодавства, а саме: Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року, на підставі того, що позивачем як платником податку на додану вартість не виконано обов'язку щодо належного оформлення та подання податкової звітності за вересень 2010 року.

Твердження позивача в апеляційній скарзі про необхідність врахування судом висновків експертів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог колегія суддів не бере до уваги, оскільки із системного аналізу висновків експертів, які містяться в матеріалах справи, не вбачається чітких позитивних відповідей на поставлені позивачем питання, тому висновки експертів не є належними та допустимими доказами протиправності дій відповідача із неприйняття податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2010 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон +» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним рішення та зобов'язання визнати податкову звітність.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності прийнятого ним рішення щодо подання податкової звітності, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон +» - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.