Рішення

від 20.01.2009 по справі 44/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/19

20.01.09

За позовом   Приватного підприємства «Самоцвіти»

До         Національного заповідника «Софія Київська»

Про      зобов'язання виконати свої обов'язки по договору оренди від 23.03.1998 р., договору оренди від 01.06.1998 р., договору оренди від 01.06.1998 р. та договору оренди від 03.04.1999 р.

                                                                                                                  Суддя     Чеберяк П.П.

Представники:

Від позивача:       Онопрієнко В.Ф. –дов. від 12 січня 2009 р.

Від відповідача:   Кириленко В.В. - представник

                  Антонович А.В. - представник

                  Кушнірова Г.В. –представник

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовом зобов'язати відповідача виконати свої обов'язки по договору оренди від 23.03.1998 р., договору оренди від 01.06.1998 р., договору оренди від 01.06.1998 р. та договору оренди від 03.04.1999 р.

             В судовому засіданні представник позивача подав доповнення до позовної заяви та просив зобов'язати Національний заповідник «Софія Київська»забезпечити працівникам Приватного підприємства «Самоцвіти»вільний доступ до орендованих ним приміщень відповідно з договором оренди приміщення від 23.03.1998 р., площею 38.4 кв.м., договором оренди приміщення від 01.06.1998 р. площею 24,0 кв.м., договором оренди приміщення від 01.06.1998 р., площею 23,5 кв.м. та договором оренди приміщення від 03.04.1999 р., площею 10,0 кв.м. та не перешкоджати користуватися вказаними приміщеннями та зобов'язати Національний заповідник «Софія Київська»виконати умови п. 3.7 договору оренди приміщення від 23.03.1998 р., площею 38.4 кв.м., договору оренди приміщення від 01.06.1998 р. площею 24,0 кв.м., договору оренди приміщення від 01.06.1998 р., площею 23,5 кв.м. та п. 3.8 договору оренди приміщення від 03.04.1999 р., площею 10,0 кв.м. та вважати дію цих договорів продовженими на строк з 01 січня 2009 р. до 25 липня 2009 р.

               Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення відносно позовних вимог виклав у відзиві на позовну заяву від 12.01.2009 р.

              Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, в сукупності оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,-

ВСТАНОВИВ:

                  Між Національним заповідником «Софія Київська»(орендодавцем) та Приватним підприємством «Самоцвіти»(орендарем) було укладено договір оренди приміщення від 23.03.1998 р. площею 38,4 кв.м., договір оренди приміщення від 01.06.1998 р. площею 24,0 кв.м., договір оренди приміщення від 01.06.1998 р., площею 23,5 кв.м. та договір оренди приміщення від 03.04.1999 р., площею 10,0 кв.м. Строк дії договорів закінчується 31 грудня 2008 р. Згідно умов вищевказаних договорів відповідач зобов'язаний забезпечувати передані ним  оренду приміщення електропостачанням.

       Пунктом 3.7 договорів оренди приміщення від 23.03.1998 р., від 01.06.1998 р., від 01.06.1998 р. та пунктом 3.8 договору оренди приміщення від 03.04.1999 р. передбачено, що у разі виникнення потреби у орендодавця проведення будь-яких довгострокових (більше 30 календарних днів) робіт в приміщеннях або будівлях, які орендує орендар, і пов'язаним з цим тимчасовим припиненням господарської діяльності орендаря, останній звільняється від сплати орендної плати на термін проведення таких робіт, а строк дії цього договору продовжується на цей же термін.

                Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач  в порушення умов зазначених вище договорів оренди 08 січня 2003 р. самовільно, не маючи на це будь-яких (технічних чи інших ) підстав припинив електропостачання в приміщеннях які орендує підприємство чим зупинив роботу належних підприємству магазинів. Факт неправомірних дій орендодавця доведено та підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 19 лютого 2003 р. у справі № 10/105 залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2003 р. та частково зміненого постановою Вищого господарського суду України від 22 жовтня 2003 р. в частині задоволення позову про стягнення з Національного заповідника «Софія Київська»1100 гривень витрат, пов'язаних з наданням адвокатських послуг.

          Вказаним рішенням було встановлено, що відключення електропостачання було внутрішнім відключенням по мережах відповідача та мало місце з його ініціативи та з вини останнього.

          Крім того, судом було також встановлено, що припинення електропостачання призвело до зупинки роботи магазинів по торгівлі продукцією позивача через неможливість функціонування касових апаратів, терміналів для обслуговування кредитних карток і, як пояснив позивач, недостатність природного освітлення приміщень для нормальної роботи..

          Відповідно до вказаних рішень Національний заповідник «Софія Київська»було зобов'язано негайно поновити електропостачання приміщень, які орендуються Приватним підприємством «Самоцвіти». Однак, заповідник добровільно не виконав рішення суду, а електропостачання в приміщеннях було поновлено в примусовому порядку відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції, про що свідчить Акт державного виконавця Лігай Л.Д. від 17 липня 2003 р. про примусове виконання наказу №10/105 від 25.04.2003 р. Господарського суду м. Києва. Таким чином, Приватне підприємство «Самоцвіти»не могло користуватися орендованими приміщеннями з 08.01.2003 р. по 17.07.2003 р., тобто 190 днів.

       Не зважаючи на це, Національний заповідник «Софія Київська»08 грудня 2008 р. надіслало листа Приватному підприємству «Самоцвіти»за № 572/01-19 яким пропонувало Підприємству з'явитися 30 грудня 2008 р. до технічно-господарського відділу Національного заповідника «Софія Київська»для підписання актів прийому передачі орендованих приміщень. У разі неявки представників підприємства у зазначений день заповідник попереджав підприємство, що з 01.01.2009 р. орендовані приміщення будуть зачинені та опечатані.

       02 січня 2009 р. Національним заповідником «Софія Київська»в односторонньому порядку було замінено замки на вхідних дверях орендованих приміщень, що зробило неможливим доступ в них працівників Приватного підприємства «Самоцвіти»чим фактично було припинено роботу підприємства.

    Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази  за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона самостійно повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

        Національний заповідник «Софія Київська»та Приватне підприємство «Самоцвіти»уклали договір оренди приміщення від 23.03.1998 р, площею 38,4 кв.м., договір оренди приміщення від 01.06.1998 р. площею 24,0 кв.м., договір оренди приміщення від 01.06.1998 р., площею 23,5 кв.м. та договір оренди приміщення від 03.04.1999 р., площею 10,0 кв.м. Строк дії договорів закінчується 31 грудня 2008 р.

       Пунктом 3.7 договорів оренди приміщення від 23.03.1998 р., від 01.06.1998 р., від 01.06.1998 р. та пунктом 3.8 договору оренди приміщення від 03.04.1999 р. передбачено, що у разі виникнення потреби у орендодавця проведення будь-яких довгострокових (більше 30 календарних днів) робіт в приміщеннях або будівлях, які орендує орендар, і пов'язаним з цим тимчасовим припиненням господарської діяльності орендаря, останній звільняється від сплати орендної плати на термін проведення таких робіт, а строк дії цього договору продовжується на цей же термін.

          Статтею 193 ГПК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.          

         Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Згідно абзацу 2 частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

         Відповідно із статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

         Статтею 526 ЦК України також передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

        Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 08 січня 2003 р. Національний заповідник «Софія Київська»самовільно припинив електропостачання в приміщеннях які орендує Підприємство чим зупинив роботу належних Підприємству магазинів. Цей факт було доведено та підтверджено рішенням Господарського суду м. Києва від 19 лютого 2003 р. у справі № 10/105 залишеного без змін Київським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом України, а електропостачання в приміщеннях було поновлено в примусовому порядку відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції 17 липня 2003 р. про що свідчить Акт державного виконавця Лігай Л.Д. від 17 липня 2003 р. про примусове виконання наказу №10/105 від 25.04.2003 р. Господарського суду м. Києва. Таким чином, Приватне підприємство «Самоцвіти»не користувалося орендованими приміщеннями з 08.01.2003 р. по 17.07.2003 р., тобто 190 днів.

        В наданому відповідачем відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що посилання позивача на п. 3.7 та п. 3.8 договорів оренди є недоречними, оскільки вказаними пунктами передбачено, що орендар звільняється від сплати орендної плати, а договір продовжується на термін проведення орендодавцем будь-яких довгострокових (більше 30 календарних днів) робіт в приміщеннях або будівлях, що орендуються, а таких робіт Заповідник у вказаний позивачем період не проводив, а тому і зобов'язань, викладених у п. 3.7 та п. 3.8 договорів оренди не виникало. Крім того, відповідачем було відшкодовано позивачеві збитки, заподіяні йому своїми діями, а тому не має будь-яких підстав для задоволення вимог позивача. Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам по справі та вимогам чинного законодавства.

          Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони. Як вбачається із рішення Господарського суду    м. Києва від 19 лютого 2003 р. у справі № 10/105 судом було встановлено факт відключення електроенергії в приміщеннях, які орендує Приватне підприємство «Самоцвіти»саме Національним заповідником «Софія Київська». Листом від 16.01.2003 р. за вих. № 5 Центральні районні кабельні мережі АЕК «Київенерго»було повідомлено, що відключення електроенергії було здійснено Національним заповідником «Софія Київська»з його власної ініціативи. Причин відключення при судовому розгляді Національним заповідником «Софія Київська»не було повідомлено.

              Пункт 3 частини 3 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань в натурі.

        Частиною 7 ст. 226 Господарського кодексу України передбачено, що відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі. Тому заперечення відповідача, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як ним було відшкодовано позивачу збитки судом не приймаються до уваги, оскільки такі твердження не відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, як вбачається із рішення Господарського суду м. Києва від 19 лютого 2003 р. у справі № 10/105 та не заперечується відповідачем збитки позивачеві було відшкодовано за період з 08.01.2003р. по 21.01.2003р., а електроенергію було включено і користуватися приміщенням позивач став лише 11.07.2003р.

      За таких обставин суд приходить до висновку, що внаслідок неправомірних дій Національного заповідника «Софія Київська»Приватне підприємство «Самоцвіти»не могло користуватися орендованими приміщеннями з 08.01.2003 р. по 17.07.2003 р., тобто 190 календарних дні.

          Також судом встановлено, що 02.01.2009 р. відповідачем здійснено заміну замків на вхідних дверях орендованих позивачем приміщень та опечатано їх печаткою Національного заповідника «Софія Київська», що зробило неможливим використання цих приміщень позивачем за призначенням. Цей факт підтверджується наданими суду актами за період з 02.01.2009р. по 13.01.2009р., складеними працівниками Приватного підприємства «Самоцвіти»та не спростовано в судовому засіданні представниками Національного заповідника «Софія Київська». При цьому, суд виходить з того, що договорами оренди, укладеними між Національним заповідником «Софія Київська»та Приватним підприємством «Самоцвіти»не передбачено таких умов передачі майна на момент припинення дії договорів оренди, а визначено, що сторони зобов'язуються підписати акти прийому передачі орендованого майна. Як встановлено судом, таких актів сторони не укладали та майно не передавалося від позивача відповідачеві. За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо продовження дії договорів оренди на час з 02.01.2009р. по 13.01.2009р. також підлягає задоволенню, оскільки у вказаний період позивач не міг і не користувався орендованими приміщеннями з вини відповідача.                            

                Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд м. Києва –

ВИРІШИВ:

              1. Позов задовольнити повністю.

         2. Зобов'язати Національний заповідник «Софія Київська»виконати умови п. 3.7 договору оренди приміщення від 23.03.1998 р, площею 38,4 кв.м., договору оренди приміщення від 01.06.1998р. площею 24,0 кв.м., договору оренди приміщення від 01.06.1998 р., площею 23,5 м2 та п. 3.8 договору оренди приміщення від 03.04.1999 р., площею 10,0 м2 та вважати дію цих договорів продовженими на строк з 01 січня 2009 р. до 25 липня 2009р.

          3. Продовжити безоплатно дію договору оренди приміщення від 23.03.1998 р, площею 38,4 м2, договору оренди приміщення від 01.06.1998 р. площею 24,0 м2, договору оренди приміщення від 01.06.1998 р., площею 23,5 м2 та договору оренди приміщення від 03.04.1999 р., площею 10,0 м2  на строк  з 01 січня 2009 р. до 25 липня 2009 р.

          4. Стягнути з Національного заповідника «Софія Київська»(01034,  м. Київ, вул. Володимирська, 24, код ЄДРПОУ 02498145) на користь Приватного підприємства «Самоцвіти»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 24, к. 2, код ЄДРПОУ 25399724) 85 (вісімдесят п'ять) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати накази.

       Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                    П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення 23.01.2009р.