Рішення

від 27.01.2009 по справі 27/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/40

27.01.09

За позовом     

Приватного підприємства «Анастасія»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фірма «Ясена»

простягнення  8 950, 00 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Вербовський В.В. –директор згідно наказу № 1-К від 01.10.2004 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватного підприємства «Анастасія»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фірма «Ясена»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором поставки товарів № 97 від 08.11.2005 року у розмірі 8 950, 00 грн. –основного боргу та пені у сумі 1 110, 24 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.01.2009 року.

Позивач у судове засідання 27.01.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань за договором поставки товарів № 97 від 08.11.2005 року та не сплачує позивачу вартість переданого товару.

У судове засідання 27.01.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 27/40 від 30.12.2008 року не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника суд не повідомив.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу зазначену в довідці з ЄДРПОУ, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

08.11.2005 року між Приватним підприємством «Анастасія»(надалі –продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фірма «Ясена»(надалі –покупець) було укладено договір поставки товарів № 97 (надалі –Договір), за умовами якого продавець зобов'язується поставити, відпустити, а покупець прийняти та оплатити товар в термін, зазначений в договорі, або в рахунку-фактурі, накладній, яка є невід'ємною частиною договору.

Позивач на виконання зобов'язань за Договором передав відповідачу товар на суму 11 450, 00 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-000905 від 21.08.2007 року, копія якої залучена до матеріалів справи. Факт отримання товару підтверджується печаткою та підписом представника відповідача зазначених у накладній.

Відповідно до п. 3.2 Договору сторони встановили термін оплати за поставлений товар більше десяти календарних днів з дня одержання товару, до 31.08.2007 року включно.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, перерахувавши позивачу 27.02.2008 року –500, 00 грн., 12.03.2008 року –1 000, 00 грн., 07.04.2008 року –500, 00 грн. та 10.11.2008 року –500, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Таким чином, станом на день звернення позивача до суду борг відповідача складає 8 950, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання  не з'явився, докази що підтверджують виконання зобов'язання в строк встановлений договором не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8 950, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пеню у сумі 1 110, 24 грн. за період з 08.06.2008 року по 04.12.2008 року, обґрунтовуючи це посиланням на п. 6.2 Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну оплату вартості відповідної партії товару покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був сплатити за поставлений товар до  31.08.2007 року.

Отже, нарахування пені повинно було починатися з 01.09.2007 року і припинитися 01.03.2008 року.

Як було зазначено, позивач нараховує пеню за період з 08.06.2008 року по 04.12.2008 року, тобто з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1 110, 24 грн. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 90, 74 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104, 97 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 655, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фірма «Ясена»(02156, м. Київ, вул. Шолом Алейхема, 18; р/р 26004401034088 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 322904, код ЄДРПОУ 32222516), або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства «Анастасія»(12345, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с. Троковичі, вул. Молодіжна, 30-А; р/р 26002167619001 в ЖФ КБ «Приватбанк», МФО 311409, код ЄДРПОУ 22309846) суму заборгованості у розмірі  8 950 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 90 (дев'яносто) грн. 74 коп., та 104 (сто чотири) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В решті позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 02.02.2009 року