Рішення

від 22.05.2013 по справі 922/1479/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р.Справа № 922/1479/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Галаган-Транс" (м. Херсон, с. Жовтневе) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (м. Харків) про стягнення 19212,57 грн. за участю представників сторін:

позивача - Харченка М.Є., довіреність б/н від 16.01.2013 р.;

відповідача - Пивоварової Р.В., довіреність б/н від 25.04.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Галаган-Транс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" 17000 грн. боргу, 1641,61 грн. пені, 570,96 грн. 3% річних та судового збору, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договорів - заявок № 29/03 від 29.03.2012 р., № 06/04 від 06.04.2012 р., 18/04 від 18.04.2012 р., № 24/04 від 24.04.2012 р., 21/05 від 21.05.2012 р., 1/06 від 01.06.2012 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати послуг перевезення вантажу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 квітня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23 квітня 2013 року.

23 квітня 2013 року позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

18 квітня 2013 року відповідач надав заяву, в якій просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з неможливістю забезпечити явку представника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2013 року було відкладено розгляд справи на 15 травня 2013 року.

07 травня 2013 року представник відповідача надав заяву, в якій просив суд припинити провадження у справі, у зв"язку з тим, що є рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 року, яким вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

14 травня 2013 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 квітня 2013 року було відкладено розгляд справи на 22 травня 2013 року. Відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

21 травня 2013 року представник позивача надав заяву, в якій зазначив, що з моменту отримання пакету документів на оплату по кожному перевезенню відповідач не здійснив оплату боргу протягом 5-ти днів, як це передбачають умови заявок- договорів, та вже після виконання в повному обсязі своїх договірних обов"язків позивач звертається до суду з захистом порушеного права.

22 травня 2013 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та зазначив, що позивач не виконав свого обов"язку, визначеного п. 1.3 договорів-заявок щодо направлення вантажоодержувачу оригіналів ТТН та договорів-заявок, внаслідок чого у відповідача відсутня можливість відобразити вказані господарські операції в своєму бухгалтерському обліку та оплатити у погоджений сторонами строк - 5 днів з моменту отримання документів. Також відповідач просить застосувати строк позовної давності до правовідносин між сторонами за договорами - заявками № 29-03 від 29.03.12 р., № 06/04 від 06.04.2012 р., № 18/04 від 18.04.2012 р., 24/04 від 24.04.2012 р. з посиланням на те, що для пред"явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Представник позивача у судовому засіданні 22.05.13 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, та просив суд застосувати строк позовної давності до правовідносин між сторонами за договорами - заявками № 29-03 від 29.03.12 р., № 06/04 від 06.04.2012 р., № 18/04 від 18.04.2012 р., 24/04 від 24.04.2012 р..

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Між Приватним підприємством "Галаган-Транс" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (відповідач) були укладені договори-заявки № 29/03 від 29.03.2012 р., № 06/04 від 06.04.2012 р., № 18/04 від 18.04.2012 р., 24/04 від 24.04.2012 р., 21/05 від 21.05.2012 р., № 1/06 від 01.06.2012 р., у відповідності до умов яких позивач надає послуги перевезення вантажів, а відповідач, в свою чергу, оплачує їх.

Позивач вказує на те, що ним були надані відповідачу на виконання вказаних договір-заявок послуги перевезення на загальну суму 21700 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними № 29/03-02 від 29.03.2012 р., 06/04-01 від 06.04.2012 р., від 18.04.2012 р., від 24.04.2012 р., № 32/05-01 від 21.05.2012 р., 01/06-01 від 01.06.2012 р., та актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ГТ-0458 від 30.03.2012 р., ГТ-0528 від 07.04.2012 р., ГТ-0617 від 19.04.2012 р., ГТ-0665 від 25.04.2012 р., ГТ-0927 від 22.05.2012 р., ГТ-1074 від 02.06.2012 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Згідно умов вказаних договорів - заявок позивач зобов"язаний напротязі 3-х робочих днів по закінченню перевезення направити відповідачу документи: оригінал заявки, ттн, а відповідач зобов"язаний сплатити за вказані послуги напротязі 5-ти днів після отримання факсокопій документів.

Позивач зазначає, що підтвердженням направлення документів відповідачу є списки згрупованих відправлень та чеки про відправлення, а саме: за договором - заявкою № 29/03 від 29.03.2012 р.- список № 2039 від 03.04.2012 р, чек № 6944 від 03.04.2012 р.; за договором- заявкою № 06/04 від 06.04.2012 р.- список № 2227 від 10.04.2012 р., чек № 7095 від 10.04.2012 р.; за договором - заявкою № 18/04 від 18.04.2012 р.- список № 2560 від 24.04.2012 р., чек № 7318 від 24.04.2012р.; за договором - заявкою № 24/04 від 24.04.2012 р.- список № 2692 від 28.04.2012 р., чек № 7458 від 28.04.2012 р., за договором - заявкою № 21/05 від 21.05.2012 р.- список № 3290 від 25.05.2012 р., чек № 8018 від 25.05.2012 р., за договором - заявкою № 1/06 від 01.06.2012 р. - список № 3602 від 28.06.2012 р., чек № 8298 від 08.06.2012 р.

Відповідачем було частково оплачені послуги перевезення на суму 4700 грн., що підтверджується витягами банку від 15.11.2012 р. та від 23.11.2012 р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією № 2 від 07.02.2013 р., та разом з тим повторно надіслав відповідачу пакет документів, що підтверджується поштовим описом з відміткою про відправку 08.02.2013 р.

Проте, як зазначає позивач, відповідач остаточний розрахунок за надані послуги не здійснив, внаслідок чого позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідач, в свою чергу, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати строк позовної давності до правовідносин між сторонами за договорами - заявками № 29-03 від 29.03.12 р., № 06/04 від 06.04.2012 р., № 18/04 від 18.04.2012 р., 24/04 від 24.04.2012 р. з посиланням на те, що для пред"явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк, який відповідачем пропущено.

Згідно ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України, для пред'явлення перевізником до ванжовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення , встановлюється шестимісячний строк.

Частиною 5 ст. 307 Господарського Кодексу України передбачено застосування транспортних кодексів, статутів та інших нормативно-правових актів, щодо умов перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також щодо відповідальності суб'єктів господарювання за цим перевезенням, зокрема статуту автомобільного транспорту Української РСР затвердженого Постановою Ради міністрів УРСР від 27 червня 1969 року № 491 та чинного на теперішній час. Відповідно до ст. 168 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, позови автотранспортних підприємств і організацій вантажовідправникам, вантажоодержувачам і пасажирам, що випливають з цього статуту, можуть бути пред'явлені відповідно до встановленої підвідомчості або підсудності в арбітраж або суд протягом 6 місяців. При цьому вказаний шестимісячний строк обчислюється з дня настання події, що стала підставою для пред'явлення позову.

Сторони визначили строки оплати послуг - напротязі 3-х робочих днів по закінченню перевезення направити відповідачу документи: оригінал заявки, ттн, та відповідач зобов"язаний сплатити за вказані послуги напротязі 5-ти днів після отримання факсокопій документів.

Як зазначає в позовній заяві позивач, він направив відповідачу пакети документів за договором - заявкою № 29/03 від 29.03.2012 р.- 03.04.2012 р; за договором - заявкою № 06/04 від 06.04.2012 р.- 10.04.2012 р.; за договором - заявкою № 18/04 від 18.04.2012 р. - 24.04.2012 р.; за договором - заявкою № 24/04 від 24.04.2012 р.- 28.04.2012 р., за договором - заявкою № 21/05 від 21.05.2012 р.- 25.05.2012 р., за договором - заявкою № 1/06 від 01.06.2012 р. 28.06.2012 р., що підтверджується списками згрупованих відправлень та чеками про відправлення, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, не отримавши у передбачений договором строк оплати послуг, перевізник вже знав про порушення свого права та про особу яка його порушила і мав право звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Отже, строк позовної давності для звернення до суду спливає за договором - заявкою № 29/03 від 29.03.2012 р. - 30.09.2012 р, № 06/04 від 06.04.2012 р. - 07.10.2012 р.; за договором - заявкою № 18/04 від 18.04.2012 р.- 19.10.2012 р.; за договором - заявкою № 24/04 від 24.04.2012 р.- 25.10.2012 р., за договором - заявкою № 21/05 від 21.05.2012 р.- 22.11.2012 р, за договором - заявкою № 1/06 від 01.06.2012 р. - 02.12.2012 р.

Проте позовна давність переривається у разі пред"явлення особою позову до одного із кількох боржників.

За договорами - заявками № 21/05 від 21.05.2012 р. та № 1/06 від 01.06.2012 р. строк позовної давності було перервано зверненням позивачем до суду 07.11.2012 р., про що свідчить поштовий штемпель на описі поштового відправлення, в якому позовна заява надійшла до суду.

Згідно п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила. Згідно п. 5 ст. 261 За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання зобов'язання.

Отже, позивач пропустив строки позовної давності для звернення з позовом до суду за договорами заявками № 29/03 від 29.03.2012 р., № 06/04 від 06.04.2012 р., № 18/04 від 18.04.2012 р. та № 24/04 від 24.04.2012 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідачем подано до суду заяву про застосування позовної давності до позовних вимог позивача.

Позивачем в свою чергу не надано мотивованого клопотання про поновлення строків позовної давності, та не наведено жодної поважної причини пропуску зазначених строків.

Таким чином, враховуючи, що позивачем позов подано до суду після закінчення шестимісячного строку, доказів поважності причин пропуску строку позовної давності суду за договорами заявками № 29/03 від 29.03.2012 р., № 06/04 від 06.04.2012 р., № 18/04 від 18.04.2012 р. та № 24/04 від 24.04.2012 р., не подано, доказів на підтвердження вчинення відповідачем які б свідчили про визнання ним свого боргу, та відповідно, переривання строку позовної давності, не надано, суд вважає за необхідне клопотання відповідача про застосування строку позовної давності задовольнити та в задоволені позову в частині стягнення з відповідача 9500 грн. основного боргу за договорами заявками № 29/03 від 29.03.2012 р., № 06/04 від 06.04.2012 р., № 18/04 від 18.04.2012 р. та № 24/04 від 24.04.2012 р. відмовити за пропуском строку позовної давності.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу у розмірі 7500 грн., враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення основного боргу за договорами - заявками № 29/03 від 29.03.2012 р., № 06/04 від 06.04.2012 р., № 18/04 від 18.04.2012 р. та № 24/04 від 24.04.2012 р., суд приймає до уваги періоди прострочення зобов"язання за договором - заявкою № 21/05 від 21.05.2012 р. з 28.05.2012 р. по 27.03.2013 р. та за договором - заявкою № 1/06 від 01.06.2012 р. з 08.06.2012 р. по 27.03.2013 р.

Зважаючи на вищевикладене, позовна вимога позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 185,14 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідає діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 385,82 грн. 3% річних слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 1641,61 грн. пені, суд, визнав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, встановив відсутність угоди сторін про неустойку на випадок порушення зобов"язань з боку відповідача. Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Договори-заявки, укладені між сторонами не встановлювали такий вид відповідальності як пеня за прострочення виконання відповідачем зобов"язання щодо оплати послуг, а Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та встановлює лише обмеження розміру такої неустойки, яка встановлюється за згодою сторін. Крім того, ч.3 п.2. ст. 231 Господарського кодексу України, як підстава стягнення неустойки, не приймається до уваги, оскільки зазначена норма встановлює лише розмір такої неустойки, який нараховується та стягується, відповідно до тлумачення ч. 5 зазначеної статті, лише у випадку встановлення сторонами угоди про неустойку.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. ч. 4 ст. 267, 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, п. 5 ст. 307, ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу

України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металіст-Будметалконструкція" (61007, м. Харків, вул. Свистуна, 11, р/р № 2600906480027 в ПАТ КБ "Правекс-банк", МФОЛ 321983, код ЄДРПОУ 37191082) на користь Приватного підприємства "Галаган-Транс" (73000, м. Херсон, с. Жовтневе, вул. Садова, 1, код ЄДРПОУ 36838630, р/р № 26001290453 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Києва, МФО 380805) 7500 грн. боргу, 185,14 грн. 3% річних та 768,51 грн. судового збору.

В стягненні 1641,61 грн. пені, 9500 грн. основного боргу, 385,82 грн. 3% річних відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.05.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.