Постанова

від 26.01.2009 по справі 06/52-71

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

06/52-71

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                            ПОСТАНОВА                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.09                                                                                           Справа  № 06/52-71

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого –судді                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

          Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Шепель», за вих. №90/5 від 18.12.2008 р.

на ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.12.2008 р. про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 06/52-71 (суддя –В.М.Дем»як)

за позовом Фермерського господарства «Волиньагрохолдинг»(надалі –ФГ «Волиньагрохолдинг»), с. Маяки, Луцького району, Волинської області

до Ліквідаційної комісії Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Шепель»(Ліквідаційна комісія СГВК «Шепель), с. Шепель, Луцький район, Волинська область

про зобов»язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Черніка П.М. –представник (довіреність за вих. №84 від 24.10.08 р.);

від відповідача: Басалик І.В. –адвокат (довіреність за вих. №85/5 від 09.12.08 р.);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.12.2008 р. у справі №06/52-71 вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони ліквідаційній комісії СГВК «Шепель»(45620 Волинська область, Луцький район, с. Шепель, код ЄДРПОУ 03737244) складати ліквідаційний баланс по ліквідації СГВК «Шепель».

Відповідач –СГВК «Шепель», - не погодившись з винесеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, за вих. № 90/5 від 18.12.2008 р., в якій покликається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм чинного законодавства, неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, виходячи з наступного.

Скаржник, зазначає, що Позивачем ні в клопотанні, ні в оскаржуваній ухвалі не обґрунтовано, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову унеможливить виконання рішення, чим порушено вимоги ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України. А саме: Скаржник зазначає, що складання будь-якого балансу, в тому числі і ліквідаційного, полягають у статистичному відображені в даному документі посадовими особами інформації про фінансовий стан юридичної особи. Зміниться інформація про фінансовий стан, а саме: за рішенням суду відкорегується сума дебіторської чи кредиторської заборгованості, відповідно і відкорегуються дані, які вказані в балансі.

Відповідно до цього, Скаржник вважає, що забезпечення позову шляхом заборони складати ліквідаційний баланс жодним чином не може вплинути на виконання рішення по суті, у випадку задоволення позову, посадові особи ліквідаційної комісії зобов»язанні внести відповідні зміни в ліквідаційний баланс.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду.

Відповідач –ФГ «Волиньагрохолдинг», - у відзиві на апеляційну скаргу, б/н від 23.01.2009 р. та його представник в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги, зазначивши при цьому, що посилання Скаржника на те, що судом заборонено складати усі ліквідаційні баланси не відповідає дійсності, з огляду на те, що підприємство при проведенні ліквідаційної процедури щодо самоліквідації складає проміжні ліквідаційні баланси. У відповідності до п. 3 ст. 111 Цивільного кодексу України після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Відповідач також зазначає, що Підприємство СГВК «Шепель»має заборгованість перед ФГ «Волиньагрохолдинг», тому існує загроза порушення майнових прав ФГ «Волиньагрохолдинг»щодо неповернення грошових коштів у випадку ліквідації підприємства. А відтак, ухвала місцевого господарського суду є вірною, такою яка прийнята у відповідності до норм чинного законодавства з повним дослідженням матеріалів та обставин справи, а відтак просить залишити її без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про не відповідність ухвали Господарського суду Волинської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Обов‘язок доказування та надання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному випадку це стосується Позивача, який повинен довести наявність тих обставин, на підставі яких він пропонував вжити заходи до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред»явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов»язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов»язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивач –ФГ «Волиньагрохолдинг»- у заяві, за вих. №90 від 01.12.2008 р. (Т-1,а.с.16-17) в обґрунтування своїх вимог щодо забезпечення позову посилається на те, що у зв»язку із виробничою діяльністю ФГ «Волиньагрохолдинг»та СГВК «Шепель»в останнього утворилась заборгованість перед Позивачем у сумі 472 056, 40 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.07.2008 р., яка Відповідачем у добровільному порядку не сплачена і не включено останнім дану вимогу до ліквідаційного балансу. У зв»язку з тим, що ліквідаційна процедура СГВК «Шепель»триває з червня місяця 2008 р. та підходить до закінчення, існує загроза порушення майнових прав ФГ «Волиньагрохолдінг». Тому, необхідно здійснити забезпечення позову у вигляді заборони ліквідаційній комісії складати ліквідаційний баланс та ліквідувати СГВК «Шепель», з чим погодився місцевий господарський суд.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що з моменту прийняття рішення про ліквідацію до виключення юридичної особи з Державного реєстру, ліквідаційна комісія зобов»язана скласти не один баланс, і всі вони є ліквідаційними ,одним з яких є проміжний ліквідаційний баланс.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред»явлення вимог кредиторів складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред»явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Позивач в своїй заяві про забезпечення позову зазначає, що ліквідаційна процедура СГВК «Шепель»триває з червня місяця 2008 р. та підходить до закінчення, а відтак існує загроза порушення майнових прав ФГ «Волиньагрохолдінг», огляду на те, що вимога останнього до ліквідаційного балансу не включена.

У відповіді від 15.09.2008 р. СГВК «Шепель»вказано, що заборгованість, яку просить Позивач визнати, включити до проміжного ліквідаційного балансу та погасити, на сьогоднішній день не є безспірною, так як щодо неї існує судовий спір

Згідно п. 1 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведуть безперервно з дня реєстрації до його ліквідації. Відповідальність за його ведення, згідно п. 8 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»покладається на ліквідаційну комісію.

За правилами статей 66 і 67 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд вирішуючи питання про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих Позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу Відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати Позивач, позовним вимогам.

Частиною 2 ст.112 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутись із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволенні за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Позивачем в заяві про забезпечення позову не наведено та документально не обґрунтовано наявність обставин, які можуть в подальшому утруднити виконання рішення місцевого господарського суду.

З наведеного вище, судова колегія прийшла до висновку про безпідставність вжиття місцевим господарським судом заходів забезпечення позову у відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом не встановлено та документально не обґрунтовано в спірному випадку наявність обставин, передбачених вищевказаною нормою, які є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про не відповідність ухвали місцевого господарського суду нормам чинного законодавства та дійсним обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу СГВК «Шепель», за вих. №90/5 від 18.12.2008 р. - задоволити.

2.          Ухвалу Господарського суду Волинської області від 11.12.2008 року у справі № 06/52-71, якою вжито заходи до забезпечення позову шляхом заборони ліквідаційній комісії сільськогосподарського виробничого кооперативу «Шепель»(45620 Волинська область, Луцький район, с. Шепель, код ЄДРПОУ 03737244) складати ліквідаційний баланс по ліквідації СГВК «Шепель»- скасувати. В задоволенні заяви ФГ «Волиньагрохолдинг», за вих. №90 від 01.12.2008 р. про забезпечення позову в даній справі –відмовити.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Справу № 06/52-71 повернути Господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя                                                                      Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                          Мурська Х.В.