Постанова

від 21.04.2009 по справі 06/52-71

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

06/52-71

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 21 квітня 2009 р.                                                                                    № 06/52-71  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:Панової І.Ю.,Заріцької А.О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Фермерського господарства "Волиньагрохолдинг", с. Маяки, Волинська обл.

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2009

у справі№06/52-71 господарського суду Волинської області

за позовом

доФермерського господарства "Волиньагрохолдинг", с. Маяки, Волинська обл.Ліквідаційної комісії Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Шепель", с. Шепель, Волинська обл.

 прозобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача:від відповідача:     не з'явилисяне з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Волиньагрохолдинг" (надалі –ФГ "Волиньагрохолдинг") у грудні 2008 звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про зобов'язання ліквідаційну комісію  Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Шепель" (надалі –СГВК "Шепель") включити до проміжного ліквідаційного балансу вимогу фермерського господарства на суму 472056,40 грн. та здійснити погашення заборгованості у відповідності до Цивільного кодексу України.

03.12.2008 ФГ "Волиньагрохолдинг" звернулося до місцевого господарського суду із заявою про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом заборони ліквідаційній комісії складати ліквідаційний баланс та ліквідовувати СГВК "Шепель" до розгляду судом позовної заяви по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.12.2008 (суддя: Дем'як В.М.) заява позивача задоволена, вжито заходи до забезпечення позову в справі №06/52-71 шляхом заборони ліквідаційній комісії СГВК "Шепель" складати ліквідаційний баланс по ліквідації підприємства.

За апеляційною скаргою СГВК "Шепель" указана ухвала переглянута в апеляційному порядку та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 (судді: Давид Л.Л. –головуючий, Кордюк Г.Т., Мурська Х.В.) скасована. У задоволенні заяви ФГ "Волиньагрохолдинг" про забезпечення позову відмовлено.

Зазначена постанова суду апеляційної інстанції оскаржена ФГ "Волиньагрохолдинг" у касаційному порядку.

При цьому, скаржник вважає, що судом першої інстанції правомірно вжито заходи у вигляді заборони ліквідаційній комісії СГВК "Шепель" складати ліквідаційний баланс по ліквідації кооперативу.

Господарство зауважує на тому, що відповідач має заборгованість перед ним, а тому існує реальна загроза порушення майнових прав фермерського господарства щодо неповернення грошових коштів у випадку ліквідації підприємства.

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 06.04.2009, надіслана сторонам у справі –09.04.2009 року), проте, сторони не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга –відхиленню з наступних підстав.

Застосований судом першої інстанції захід щодо забезпечення позову у вигляді заборони ліквідаційній комісії СГВК "Шепель" складати ліквідаційний баланс по ліквідації СГВК "Шепель" суд апеляційної інстанції визнав помилковим, оскільки заборгованість, яку просить позивач включити до ліквідаційного балансу, не є безспірною, щодо неї існує судовий спір, отже захід є таким, що не відповідає статті 66 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

На спірні процесуальні правовідносини поширюється дія статей 66-67 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 66  Господарського процесуального кодексу України господарський  суд  за  заявою  сторони,  прокурора  чи  його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути адекватним заявленим вимогам, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.

Предметом даного спору є зобов'язання ліквідаційну комісію СГВК "Шепель" включити до проміжного ліквідаційного балансу вимогу фермерського господарства на суму 472056,40 грн. та здійснити погашення цієї заборгованості.

Вимога обґрунтована приписами статті 112 Цивільного кодексу України, за якими, зокрема, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Проте, ухвалою господарський суд Волинської області від 11.12.2008 заборонив ліквідаційній комісії складати ліквідаційний баланс, який відповідно до статті 111 Цивільного кодексу України складається після завершення розрахунків з кредиторами, у той час як проміжний ліквідаційний баланс складається ліквідаційною комісію після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами і містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

А відтак, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про безпідставність вжиття місцевим господарським судом заходу щодо забезпечення позову, що не пов'язаний з розглядом справи за заявленим позовом та виконанням можливого рішення суду, а також у зв'язку з відсутністю підстав для вжиття такого заходу.

Враховуючи викладене, постанова відповідає вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Волиньагрохолдинг" –залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2009 у справі №06/52-71 –залишити без змін.

Головуючий:                                                                              І.Панова

Судді:                                                                                           А. Заріцька

                                                                                          Л. Продаєвич