Рішення

від 17.02.2009 по справі 12/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/36

17.02.09

За позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім"

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство "Укруніверсалсервіс"

Про                              стягнення 127 871,72 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                Лебідко Ю.І. – предст. (дов. № 799 від 19.12.2008 р.)

Від відповідача                  не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство "Укруніверсалсервіс" про стягнення 127 871,72 грн. (83252,25 грн. -  основного боргу, 16 231,10 грн. -  втрат від інфляції, 4 318,90 грн. -  3% річних, 25 069,47 грн. - пені), що виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу № 223/0706 від 05.07.2006 року.

Ухвалою суду від 16.01.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/36 та призначено розгляд справи на 17.02.2009 р.

Представник відповідача в судове засідання 17.02.2009 р. не з'явився,  відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.02.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2006 р. між сторонами укладено договір фінансового лізингу  № 223/0706, згідно з умовами якого позивач передає, а відповідач отримує   в платне користування на умовах фінансового лізингу  майно.

На підставі вищевказаного договору позивач передав відповідачу майно за Актами прийому-передачі обладнання  від 05.08.2006 року, 18.10.2006р., 25.10.2006р., 28.10.2006р., підписаними представниками сторін.

Відповідач, в порушення умов договору, не виконав зобов'язань по сплаті лізингових платежів (в терміни, визначені в додатку до договору), розрахувався частково, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, складає  63252,25  грн. на день розгляду спору ( з  урахування погашення відповідачем 2.02.2009 року 20 000 грн. –основного боргу).

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про  стягнення 16231,10 грн. -  втрат від інфляції, 4318,90 грн. -  3% річних, 25069,47 грн. –пені.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають  частковому задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, та повністю визнав позовні вимоги.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 63 252,25 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі, провадження  у справі в частині стягнення 20 000 грн. -  основного боргу підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 9.2 3 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,15% від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 25 069,47 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені   відповідачем суду не надано, розрахунок пені  відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 25 069,47  грн.   підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума збитків від інфляції складає –16 231,10 грн., 3% річних –4 318,90 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми   збитків від інфляції та 3% річних відповідачем суду не надано, розрахунок збитків від інфляції та 3% річних відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення   збитків від інфляції у розмірі 16 231,10 грн. та 3% річних у розмірі  4318,90 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити  частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове підприємство "Укруніверсалсервіс"   (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34б, п/р 2600318014143 у КРФ ВАТ КБ  "Хрещатик", МФО 300830, код ЄДРПОУ 25395784, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (79057,  м. Львїв, вул. Коновальця, 103/605, п/р 260060134500 у Першій ЛФ  АТ "Кредобанк", МФО 325365, код ЄДРПОУ 31730064) основний борг у розмірі 63 252,25 грн.,    збитки від інфляції у розмірі 16 231,10 грн., 3% річних –4 318,90 грн.,  пеню у розмірі 25 069,47  грн.,   державне мито у розмірі 1278,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення 20 000 грн.  основного боргу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

               Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко