Рішення

від 05.03.2009 по справі 18/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.09           Справа № 18/13-09.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумипресторг», м. Суми      

До відповідача: Приватного підприємства «Тристан», м. Охтирка, Сумська область   

Про стягнення 8131 грн. 73 коп.            

                                                                                                  Суддя    С.В.  ЗАЄЦЬ

                                                       При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

Від позивача – Кулак О.І.

Від відповідача – не з`явився

     Суть спору: Позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з   

 відповідача на свою користь 8131 грн. 73 коп. заборгованості відповідно до договору на реалізацію видань № 297 від 10.07.2007р., а також стягнути 102 грн. 00 коп. держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Представник відповідача в судові засідання 26.01.2009р., 19.02.2009р. та 05.03.2009р. не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином.

    Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Представник відповідача не скористався своїм правом на участь у розгляді справи, про причини неявки в судові засідання та неподачу письмового відзиву з правовим обґрунтуванням своєї позиції по справі суд не повідомив.

   19.02.2009р. господарським судом Сумської області винесена окрема ухвала по справі, яка була направлена директору Приватного підприємства «Тристан» для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.  

    Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

         Розглянувши матеріали справи,  оцінивши надані докази, суд встановив:

      Між позивачем та відповідачем був укладений договір на реалізацію видань № 297 від 10.07.2007р., відповідно до п. 1.1. та 1.2. якого Постачальник (позивач) пропонує для реалізації в роздріб періодичні видання згідно з додатком № 1, який є невід`ємною частиною даного договору, а Розповсюджувач (відповідач) реалізує періодичні видання через власну торговельну мережу.

 Додатком № 1 до зазначеного договору визначено назву періодичного видання – газета «Ваш шанс», ціну 1 примірника 1 грн. 95 коп. без ПДВ та рекомендовану роздрібну ціну 2 грн. 50 коп.  

      Відповідно до п. 3.1 та 3.2 строк реалізації видань складає 7 днів. Грошові кошти на рахунок позивача повинні перераховуватись на протязі 3-х днів після закінчення строку реалізації видань.

        Відповідач свої зобов‘язання за договором № 297 від 10.07.2007р. виконав частково, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті коштів від реалізації періодичних видань склала 6624 грн. 47 коп.

     Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на момент укладення договору відповідач також мав перед позивачем заборгованість за попередніми зобов`язаннями в сумі 1507 грн. 26 коп. Зазначена заборгованість утворилась на момент складання Акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2008р. і зафіксована в Акті звірки як початковий залишок на 01.08.2007р.  

   Таким чином, на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала  8131 грн. 73 коп., що підтверджується матеріалами справи, а саме Актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.11.2008р., який підписаний директорами та головними бухгалтерами сторін та скріплений їх печатками.

      Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

   Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

   У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

   Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору на реалізацію видань № 297 від 10.07.2007р. (пункт 3.1), а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

     Таким чином позовні вимоги, є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 8131 грн. 73 коп. заборгованості відповідно до договору на реалізацію видань № 297 від 10.07.2007р.   

         Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

  Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову". Зокрема в п. 4 Постанови зазначається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, «суд (суддя) має з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність».

    П. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. передбачає, що «Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків».

     Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України і 21.10.2008 року № 01-8/633, у вирішенні питань, пов'язаних із забезпеченням позову господарським судам України необхідно враховувати викладене в Постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

   На підставі вищевикладеного, заява позивача № 65 від 29.12.2008р. про забезпечення позову, не підлягає задоволенню за необґрунтованістю.

       Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.  

       Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80,  82, 85, Господарського процесуального кодексу України,   суд, -

                                                    В И Р І Ш И В :

1.          В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумипресторг» (40000, Сумська область, с. Піщане, вул. Лугова, б. 13, код 33390311) про забезпечення позову – відмовити.

2.          Позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Тристан» (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Жовтнева, б. 4, ід. код 31877110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумипресторг» (40000, Сумська область, с. Піщане, вул. Лугова, б. 13, код 33390311) 8131 грн. 73 коп. боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ                                                                                                        С.В.  ЗАЄЦЬ