Рішення

від 05.03.2009 по справі 19/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2009 р.   Справа № 19/1   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

При секретарі судового засідання:  Гринюк О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:          Державного науково-реставраційного управління

                              Івано-Франківської області

                              76000, м. Івано-Франківськ, вул. Шашкевича, 2

до відповідача:   Товариства з обмеженою відповідальністю

                              «Спільне українсько-німецьке підприємство «Станім»

                              76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 67а                            

про:                      стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 8582 грн. 41 коп.

За участі представників сторін:                                                                                                          

від позивача:      Федотова О.Г. - представник, (довіреність  № 11107-б від 04.02.09.)

від відповідача:  не з»явився;                                                           

          Суть спору: державним науково-реставраційним управлінням Івано-Франківської області заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі                       8582 грн. 41 коп.

          Представник відповідача тричі в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 12.01.09. (вих. № 0547), від 05.02.09. (вих. № 1230) та від 17.02.09. (вих. № 2282), що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №1671535 (а.с.25) та № 11167044 (а.с.29).          

          Відповідно до п. 3.5.11. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

          Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вищенаведених  вимог Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

          Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач  належним чином  повідомлений  про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.           

          26.02.09. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог № 24/07-6 від 26.02.09. (вх. № 1528 від 26.02.09.) в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 8582 грн. 41 коп., з яких: 5508 грн. 01 коп. борг по орендній платі, 3074 грн. 40 коп. - плата за користування приміщеннями.

          Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно вищезазначеної заяви.          

          Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.          

          Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та зібрані судом із  врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно  з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються його вимоги та, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив, що  між сторонами укладено охоронно-орендні договори  № 31 від 1 листопада 1998 року та № 19 від 1 січня 2000 року відповідно до яких, позивач (орендодавець, балансоутримувач) передав відповідачу (орендарю) в строкове платне користування частину приміщень другого поверху, мансардні приміщення загальною площею 278,48 м.кв.  (договір № 31) та приміщення першого поверху загальною площею 103, 59 м.кв.,  які знаходяться   за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 11.

          Будинок на вул. Галицькій, 11 є пам»яткою архітектури та перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та перебуває на балансі Державного науково-реставраційного управління  Івано-Франківської області (позивача).  

          Внаслідок систематичного невиконання відповідачем договірних зобов»язань щодо орендної плати, вищевказані охоронно-орендні договори розірвано в судовому порядку та зобов»язано відповідача повернути орендовані приміщення балансоутримувачу (рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.07. по справі № П-8/247).

          Вищезазначене рішення набрало законної сили 25.03.08., згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду.

          Закон України  «Про судоустрій України»у ст. 11 встановлює, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими  до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об»єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій територій України. Обов»язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом. У цьому аспекті преюдиціальність судових рішень для господарських судів установлено ст. 35 ГПК України.  

          Згідно вищезазначеної статті, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          ТзОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Станім»орендувало приміщення до набрання законної сили рішення по справі № П-8/247 (25.03.08.). За період з 01.01.08. по 25.03.08. нараховувалась орендна плата, яка становить 5508 грн. 01 коп.     

          На виконання вищезазначеного рішення, орендовані приміщення були передані балансоутримувачу 19 травня 2008 року, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення.

          На момент передачі приміщення  відповідачем не сплачена заборгованість по орендній платі  в сумі 5508 грн. 01 коп.

          Договір оренди є оплатним, і тому основний обов»язок орендаря –своєчасно вносити плату за користування майном.

          Згідно з ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов»язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.     

          З часу набрання законної сили рішення по справі № П-8/247 (25.03.08.) до моменту передачі орендованого майна балансоутримувачу - 19.05.08., відповідач фактично користувався приміщеннями будинку на вул. Галицькій, 11. За вищевказаний період відповідачу нараховано плату за фактичне користування приміщеннями в розмірі 3074 грн. 40 коп.       

          Відповідно до п.1 ст. 762 ЦК України, якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з  урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

          За таких обставин вважається, що діють порядок, умови і терміни внесення плати, звичайно застосовувані при оренді аналогічного майна в порівняних обставинах. В даному випадку нарахована плата за фактичне користування приміщеннями, виходячи з умов попередньо укладених договорів оренди.          

     Цивільним законодавством України передбачений обов'язок сторін виконувати зобов'язання належним чином та в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.  Одностороння відмова від виконання зобов»язання не допускається  /ст. ст. 161, 162  ЦК УРСР  та ст.ст. 525,526 ЦК України, в редакції, що чинна з 01.01.04р  та згідно  п.4 Перехідних   його положень   підлягає застосуванню до тих прав і обов»язків, що продовжують існувати після  01.01.04р./.          

За наведених обставин та правових норм, вимоги позивача щодо стягнення                        8582 грн. 41 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.                       

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.          

          На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України,                              ст.ст. 4-6, 151, 161, 162 ЦК УРСР в редакції, чинній до 01.01.04., п.4 Перехідних  положень  чинного Цивільного кодексу  України, ст.ст. 525, 526, 762 Цивільного кодексу України,  Закону України  «Про оренду державного та комунального майна», керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

          позов задоволити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство «Станім»,  76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 67а  (код 20548303) на користь Державного науково-реставраційного управління Івано-Франківської області, 76000,                       м. Івано-Франківськ, вул. Шашкевича, 2  (код  23802133) –8582 грн. 41 коп.,  102 грн. витрат по сплаті  державного мита та 118 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                                      Максимів Т.В.

          Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  10.03.09.

          Виготовлено в АС «Діловодство суду»

          помічник судді Кузишин У.Б.