Ухвала

від 23.05.2013 по справі 2а-12401/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12401/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Андріюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Балтія-Нова» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Балтія-Нова» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Балтія-Нова» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2010р. № 0005322312/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, працівниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва було проведено документальну планову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Балтія-Нова» (код ЄДРПОУ 35136158) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з АТЗТ «Авіс» (код за ЄДРПОУ 25465616) за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року.

На підставі Акту № 1576/2312/35136158 від 09.07.2010 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005322312/0 від 20.07.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи між TOB «ТД «Балтія-Нова» та АТЗТ «Авіс» було укладено Договір №14/07 від 14.07.2009р., на підставі якого TOB «ТД Балтія-Нова» проводило фінансово-господарські відносини з АТЗТ «Авіс» щодо реалізації білково-вітамінної домішки.

Згідно п. 4 договору та специфікації від 14.07.09 №1 до договору №14/07 від 14.07.2009 загальна кількість білково-вітамінної домішки складає 134 т. на загальну суму 1503480,00грн. в т.ч. ПДВ-250580,00грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі: (згідно картки по pax. 63.1 бухгалтерського обліку) за період 01.01.09-12.10.09 TOB «ТД»Балтія - Нова» було перераховано грошові кошти АТЗТ «Авіас» на загальну суму 401 000,0 грн., в т.ч. ПДВ -66 833,33грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів виконання господарських зобов'язань за договором із АТЗТ «Авіс», а також доказів використання придбаного товару в господарській діяльності позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що між позивачем та АТЗТ «Авіс» було укладено договір щодо реалізації білково-вітамінної домішки. Однак, судом першої інстанції не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від АТЗТ «Авіс» підприємству ТОВ «Торговий дім «Балтія-Нова», у зв'язку із відсутністю (не наданням) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Відповідно до умов договору поставка товару повинна була здійснювати на З/С Київ-Петрівка, жодного документа на підтвердження надходження товару від АТЗТ «Авіс» на З/С Київ-Петрівка для позивача, до матеріалів справи позивачем не додано, хоча на представлені таких не одноразово наполягав суд першої інстанції.

Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що операції контрагента АТЗТ «Авіс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи вище вказаних підприємств не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до тверджень позивача про те, що контрагент АТЗТ «Авіс» зареєстровано в м. Харкові та може орендувати складські, торгівельні, виробничі та інші приміщення в будь-якому місті України, оскільки належних доказів позивачем не було надано.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, до товарно-транспортних документів належить товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8. Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що позивачем було завищено податок на додану вартість, включений до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість, внаслідок чого відповідачем правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення рішення.

Отже таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги адміністративного позову задоволенню не підлягають, а судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Балтія-Нова» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.