Справа № 815/3420/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Потоцької Н.В.
при секретарі Паровенко І.П.
за участю сторін:
представника позивача (за довіреністю) Єгорова О.О.
представника відповідача (за довіреністю) Бойко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом виробничо - комерційного колективного підприємства «ВЄЛЄС» до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області ДПС про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем № 0000012310 від 08.01.2013 року по податку на додану вартість на загальну суму 53618,25 грн., в тому числі застосованих штрафних санкцій в розмірі 7336,25 грн.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у місті Южному Одеської області ДПС про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем №0000022310 від 08.01.2013 року по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 53425,00 грн., в тому числі застосованих штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн.
В обґрунтування своєї правової позиції він зазначив, що відповідач не перевіряв реальність господарських операцій, рух активів та використання придбаних матеріалів, а виключно на власних припущеннях здійснив висновок про безтоварність операцій, що суперечить чинному законодавству.
А отже, збільшення суми грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулось з порушенням норм чинного законодавства та порушує його права і законні інтереси, а тому підлягає захисту.
Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000012310 від 08.01.2013 року та податкове повідомлення - рішення №0000022310 від 08.01.2013 року.
Представник відповідача (ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС) в судовому засіданні проти заявленого адміністративного позову заперечував, в обґрунтування своєї правової позиції надав суду письмові заперечення та зазначив, що висновки відображені податковим органом у Акті перевірки № 463/53/22-1007/25415736 від 11.12.2012 р. і винесені на їх підставі податкові повідомлення - рішення відповідають приписам чинного податкового законодавства та винесені в межах повноважень та у спосіб визначений законом.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу виданого ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 27.11.2012 року №285 та повідомлення від 27.11.2012 року, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства виробничо - комерційного колективного підприємства «ВЄЛЄС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Тала Груп», ТОВ «Маркет-Строй КО» та ТОВ «Таверс» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року.
Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За результатами перевірки було складено акт № 463/53/22-1007/25415736 від 11.12.2012 р. яким встановлено порушення:
1) п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 46 282 грн., у тому числі:
- за березень 2011 року на суму ПДВ 2000 грн.,
- за червень 2011 року на суму ПДВ 14 941 грн.,
- за липень 2011 року на суму ПДВ 5012 грн.,
- за серпень 2011 року на суму ПДВ 18 329 грн.,
- за вересень 2011 року на суму ПДВ 6 000 грн.
2) п.п. 5.2.1 п. 5.2. п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п. 138.2 ст. 138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 53 424 грн., а саме:
- за 1 квартал 2011 року на суму 2 500 грн.,
- за 2 квартал 2011 року на суму 17 182 грн.,
- за 3 квартал 2011 року на суму 33 742 грн.
3) порушення ч.1,5 ст.203, ч. 2 ст. 215, ст.228 Цивільного кодексу України недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямова настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з TOB «Тала Груп» (код за ЄДРПОУ 37170667), TOB «Маркет-Строй КО» (код за ЄДРПОУ 37420365) та ТОВ «Таверс» (код за ЄДРПОУ 37170667) (а/с.18-29).
На підставі акту перевірки від 11.12.2012 р. № 463/53/22-1007/25415736 ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС прийняті податкові повідомлення - рішення №0000012310 та №0000022310 від 08.01.2013 р. (а/с. 41-44).
Не погоджуючись із висновками посадових осіб ДПІ у м. Южному, позивач надав заперечення па акт від 11.12.2012. року.
Податковий орган надав відповідь за №12372/10/22-1009 від 26.12.2012 року за результатами розгляду заперечення на акт перевірки, у якій зазначив, про відсутність підстав для зміни висновку Акту.
Нe погоджуючись із оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до ДПС в Одеській області зі скаргою від 16.01.2013 року.
За результатами розгляду скарги ДПС в Одеській області прийняла рішення №443/10/10-2007 від 21.02.2013 року про результати розгляду первинної скарги, якою скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до ДПС України з повторною скаргою від 04.02.2013 року та отримав рішення про результати розгляду скарги №4522/6/10-2115 від 22.03.2013 року, яким скарга позивача залишена без задоволення.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків податкових повідомлень рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд встановив наступне.
Основним видом діяльності позивача є будівництво будівель, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, діяльність у сфері інжинірингу. Для виконання своїх основних видів діяльності позивач придбаває будівельні матеріали, які використовуються для здійснення будівництва, капітального ремонту поточного ремонту об'єктів замовників.
15 серпня 2011 року між TOB «Таверс» та ВККП «ВЄЛЄС» укладений договір купівлі продажу № 15/08. ВККП «ВЄЛЄС» за видатковою накладною №15/08 від 15.08.2011 року отримав будівельні матеріали на загальну суму 36535,74 грн., у т.ч. ПДВ 6089,29 грн.
Зазначені будівельні матеріали закуповувались для виконання капітального ремонту дитячого садку «Пролісок» с.Візирка Комінтернівського району Одеської області.
TOB «Таверс» виписано податкову накладну №299 від 15.08.2011 року, яка включена до податкового кредиту серпня 2011 року.
За умова п. 4.1, п. 4.2 договору, придбаний товар був отриманий шляхом самовивозу власним транспортом ВККП «ВЄЛЄС».
Згідно платіжного доручення №132 від 29 серпня 2011 року, оплата товару за п. 6.1 договору була здійснена протягом 60 днів з дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок контрагента в установі банку.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що всі будівельні матеріали були використані у капітальному ремонті дитячого садку, про що свідчить акт виконаних робіт КБ-2в №1 за серпень 2011 року складеного ВККП «ВЄЛЄС» та Визирською сільською радою Комінтернівського району Одеської області з якого вбачається використання придбаних будівельних матеріалів та довідки №КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року.
Крім того, для ремонту власних транспортних засобів ВККП «ВЄЛЄС» на підставі договору №26/08 від 26 серпня 2011 року укладеного з TOB «Таверс» придбав запчастини на автомобілі ЗІЛ 133 ГЯ, КаМАЗ, КаМАЗ-5511, що підтверджується рахунком - фактурою №26/08 від 26.08.2011 року, видатковою накладною від 26.08.2011 року №26/08, податковою накладною №430 від 26.08.2011 року, платіжним доручення №189 від 07.11.2011 року, №218 від 01.12.2011 року.
ВККП «ВЄЛЄС» має власні транспортні засоби, які використовуються у господарській діяльності, у тому числі для перевезення власного вантажу від місця продажу до місця виконання будівельних робіт. В підтвердження зазначеного позивачем наданий розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин за 2010 рік, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів та іншими документами, а також подорожніми листами відповідно до приписів чинного законодавства.
Крім того, судом встановлено, що позивач придбав у TOB «Тала - Груп» гідроциліндр підйому стріли КС3575А для підйомного крану, а у TOB «Маркет-СТРОЙ КО» запчастини на КАМАЗ.
В свою чергу податковим органом у акті перевірки було встановлено, що до ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС надійшов акт ДПІ у Приморської Одеси від 24.02.2012 №506/23-5/37420365 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Маркет-Строй КО» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період березень, травень - грудень 2011 року.
На підприємство TOB «Маркет-Строй КО» складено запит керівнику від №10164/10/23-513, який було передано до відділу ВПМ ДПІ у Приморському районі (службова записка від 23.02.2012 №304/23-5).
Стан TOB «Маркет-Строй КО» згідно бази АІС «РПП» ДПІ у Приморському районі м. Одеси « 14» ВИЗНАНО БАНКРУТОМ.
У висновку ВПМ ДПІ у Приморському м. Одеси зазначено, що в результаті проведених заходів встановлено: «гр. ОСОБА_5 знаходиться у Ізмаїльському районі Одеської області та доглядає хвору матір, та не має можливості вести господарську діяльність у м. Одесі».
За результатами проведених заходів, основних засобів ведення фінансово - господарської діяльності, а саме: складських, виробничих приміщень, наявності транспортних засобів трудових ресурсів за підприємством не встановлено. Керівник підприємства ОСОБА_5 протягом 2010-2011 років взагалі не отримувала доходи на території України.
З метою запобігання та руйнування схеми можливого ухилення від сплати підприємствами віднесеними до ризикових категорій, здійснений виїзд на юридичну адресу ТОВ «Маркет - Строй Ко» (код за ЄДРПОУ 37420365) м. Одеса вул. Михайлівська, буд. 25 та за результатами відвідування адреси встановлено, що на 3 поверсі будинку знаходиться бізнес центр, на прохідній у бесіді охоронець повідомив, що не чув про ТОВ «Маркет - Строй Ко».
Крім того встановлено, що за адресою реєстрації директора підприємства ОСОБА_5.: АДРЕСА_1 вона не мешкає., квартира належить її кумі - ОСОБА_6, яка пояснила, що гр. ОСОБА_5 лише прописана за зазначеною адресою, а проживає у Ізмаїльському районі Одеської області.
Відповідно до інформації отриманої від управління обліку та звітності ДПС в Одеській області згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів (по 1 ДР) громадянка ОСОБА_5 протягом року доходи на території України неотримувала.
Щодо контрагенту ТОВ «Тала Груп» (код ЄДРПОУ 37170667) податковим органом встановлено наступне.
До ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС надійшов акт ДПІ у Приморські районі м. Одеси від 24.02.2012 року № 494/23-513/37170667 «Про неможливість проведення звірки TOB «Тала Груп» (код ЄДРПОУ 37170667) щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень - грудень 2011 року».
Так, згідно інформації з бази даних АІС «РПП» ДПІ у Приморському районі м.Одеси станом на 24.02.2012 року значиться стан платника « 4» - порушено провадження у справі про банкрутство. До відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси надійшов висновок ВПМ ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 24.02.2012 № 1344/2653, згідно якого: здійснено виїзд на юридичну адресу та встановлено, що підприємство за вищевказаною адресою: м.Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 92/94 не знаходиться.
В ході офіційного з'ясування по справі суд прийшов до висновку про правомірність прийнятого податковим органом рішення з огляду на наступне.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 2 цього Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансова звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються наданих бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового облік). Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю га впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.
Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Суд, дослідивши в судовому засіданні письмові докази, надані позивачем в підтвердження господарської операції, не приймає данні докази як належні з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що запитом ДПІ у м. Южному Одеської області ДПС від 18.04.2012 р. № 2048/10/22-0218 директору ВККП «ВЄЛЄС» запропоновано надати пояснення та підтверджуючі документи щодо подальшої реалізації та/або здійснених послуг, виконаних робіт, отриманих від контрагентів ТОВ «Тала Груп», ТОВ «Маркет Строй Ко», ТОВ «Таверс».
Листом вих. № 30 від 26.04.2012 року позивачем були надані завірені копії документів щодо здійснення господарських операцій, повноти декларування податкового кредиту з контрагентами згідно запиту на 94 аркушах.
Однак, які саме документи були надані податковому органу на запит, позивач в судовому засіданні не пояснив, оскільки у відповіді відсутній перелік. А тому неможливо з'ясувати чи підтверджували надані документи факи реального здійснення господарської операції позивачем.
Позивачем були укладені договори купівлі продажу № 15/08 від 15.08.2011 р. та №26/08 від 26.08.2011 р., предметом яких є купівля продаж товарів, згідно рахунку - фактурі, що є невід'ємною частиною Договору. Згідно п. 4.1 відвантаження товару проводиться покупцем транспортом покупця.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що всі будівельні матеріали були використані у капітальному ремонті дитячого садку, однак доказів використання придбаних за вказаними договорами будівельних матеріалів (товару) в повному обсязі, судом не встановлено.
Суд критично ставиться до наданого представником позивача акту виконаних робіт КБ-2в №1 за серпень 2011 року складеного ВККП «ВЄЛЄС» та Визирською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, оскільки суду не надано належних доказів оприбуткування та передачу таких матеріалів на об'єкт для виконання робіт.
Крім того, представником позивача надані подорожні листи вантажного автомобіля від 15.06.2011 р., 29.06.2011 р., 26.07.2011 р., 15.08.2011 р., 26.08.2011 р., 29.09.2011 р., в підтвердження перевезення придбаного згідно договорів № 15/08 від 15.08.2011 року та № 26/08 від 26.08.2011 року товару, дослідивши які суд прийшов до висновку, що товари за визначеними договорами перевозились до 29.09.2011 року, однак згідно Акту прийняття виконаних робіт ці товари були використані у серпні 2011 року при виконання ремонту дитячого садку «Пролісок» с. Візирка.
Судом в ході дослідження подорожніх листів встановлено, що позивачем не надано доказів в підтвердження того, що особи прізвище яких зазначені у подорожньому листі є працівниками підприємства.
Також в судовому засіданні з'ясовувалось, що слугувало правовим підґрунтям для виконання капітального ремонту дитячого садку «Пролісок» с. Візирка. Представник позивача зазначив, що ВККП «ВЄЛЄС» було укладено договір на виконання зазначених робіт, однак ні на перевірку, ні до суду договір не надано. А відтак, з'ясувати об'єм будівельних робіт неможливо..
Крім того, в матеріалах справи наявний Акт списання матеріалів № 1, згідно якого було здійснено списання будівельних матеріалів по капітальному ремонту дитячого садку «Пролісок», однак ВККП «ВЄЛЄС» не надало суду доказів оприбуткування зазначених будівельних матеріалів.
В свою чергу, суд звертає увагу на «Роз'яснення щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-кб (місячна) «Звіт про виконання будівельних робіт» Державної служби статистики України від 28.11.2012 р. № 18/1-12/4, з якого вбачається наступне.
Розділ 1 «Обсяг виконаних робіт» відображає інформацію щодо обсягів будівельних робіт, виконаних власними силами юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємств) за укладеними договорами підряду (у тому числі з фізичними особами) у звітному місяці, та уточнені дані за попередній місяць.
Обсяг будівельних робіт уключає вартість будівельних, монтажних та інших робіт, які виконані під час нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, капітального та поточного ремонту будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств.
Обсяг будівельних робіт уключає вартість матеріалів замовника (у тому числі наданих на давальницьких умовах) за фактичною вартістю їх придбання.
Обсяг будівельних робіт відображає лише вартість робіт з монтажу устатковання, без урахування вартості його придбання, за винятком обладнання, що забезпечує функціонування будівель: внутрішнього водопроводу, каналізації, опалення, газопостачання, вентиляції та кондиціювання повітря (уключаючи вартість опалювальних котлів, радіаторів, калориферів, бойлерів та інших санітарно-технічних виробів, кондиціонерів та іншого обладнання), а також інших внутрішніх трубопроводів.
Відображена у звіті вартість обсягів виконаних будівельних робіт ґрунтується на даних первинного обліку без ПДВ.
Розділ 2 «Обсяг реалізованих робіт» уміщує інформацію про обсяги реалізованих будівельних робіт, які визначені за вартістю їх виконання за договорами підряду, відповідно до оформлених, як підстава для розрахунків із замовниками, формах первинного обліку (незалежно від надходження платежів).
Обсяг реалізованих будівельних робіт уключає вартість реалізованих будівельних і монтажних робіт, які виконані під час нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення підприємств і ремонту будівель і споруд.
Обсяг реалізованих будівельних робіт не включає зворотні суми, надані замовником від розбирання матеріалів, виробів і конструкцій, авансову плату й вартість матеріалів, утримані з вартості будівельних робіт, виконані за договорами підряду, а також не включає вартість будівельних робіт для власних потреб підприємства (капітальний ремонт власних приміщень тощо).
У разі залучення підприємством (підрядником) іншого підприємства (субпідрядника) до виконання будівельного договору рядок 02 вміщує інформацію відповідно до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затвердженого наказом Мінфіну від 28.04.2001 № 205, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2001 за № 433/5624 (зі змінами), про загальний обсяг реалізованих будівельних робіт, уключаючи обсяг робіт субпідрядника.
Вказаних доказів, які б мали підтвердити виконання будівельних робіт, позивачем не надано.
З урахуванням викладених обставин суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні не підтверджено реальне здійснення господарських операцій за вказаними договорами, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження обсягів виконання робіт, які встановлені приписами договорів та про відображення виконаних робіт з використанням придбаних згідно договорів купівлі продажу товарів в бухгалтерському обліку.
Також в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на конкретно визначений перелік робіт за місцем їх здійснення; визначення матеріалів які були використані на виконання визначених у договорі обсягів робіт.
Також судом були досліджені надані представником позивача свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів - реєстраційний номер НОМЕР_2 та реєстраційний номер НОМЕР_3, однак суду не надані належним чином оформлені документи, які вказували б на осіб, які мають право здійснювати перевезення вантажу. Крім того, відсутні довіреності на отримання вантажу для перевезення, або інші документи, тоді як згідно Накладних, наявних в матеріалах справи, товари передавались через директора Мілованова В.О. згідно довіреностей, однак в ході розгляду справи вони надані не були.
Отже, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував придбання необхідних матеріалів, їх перевезення, оприбуткування та передачу таких матеріалів.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були винесені відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому вони є законним і не підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Потоцька Н.В.
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю
Повний текст постанови складено 27 травня 2013 року.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2013 |
Оприлюднено | 29.05.2013 |
Номер документу | 31443048 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Потоцька Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні