Рішення

від 20.05.2013 по справі 908/886/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 17/18/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.13 Справа № 908/886/13-г

м. Запоріжжя

за позовною заявою: обласного комунального закладу "Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг", 50012, м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 27

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТИК", 69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровського, 48а

про стягнення 4 900,96 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Поштаренко С.В., довіреність від 01.04.13 № 15-04

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

11.03.13 до господарського суду Запорізької області звернувся обласний комунальний заклад "Психоневрологічний диспансер м. Кривій Ріг" (далі ОКЗ "Психоневрологічний диспансер м. Кривій Ріг") з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТИК" (надалі ТОВ "ПЛАСТИК") 4 900,96 грн. суми основного боргу за договором підряду від 24.04.08 № 66/1.

У відповідності до ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) 11.03.13 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ОКЗ "Психоневрологічний диспансер м. Кривій Ріг" за вих. від 05.03.12 № 483 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 11.03.13 судом порушено провадження у справі № 908/886/13-г та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 17/18/13. Судове засідання призначено на 03.04.13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

Ухвалою від 03.04.13 судом за клопотанням представника позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів - до 26.05.13. Розгляд справи № 908/886/13-г відкладено на 20.05.13.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 20.05.13, на підставі ст. ст. 82 1 , 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення в повному обсязі.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, у поясненні за вих. від 26.04.13 № 772 та у додаткових поясненнях від 30.04.13 № 889, зазначав наступне. 24.04.08 між сторонами у справі укладено договір № 66/1, на виконання умов якого за актом виконаних робіт № 1 за серпень 2008 р. відповідач здійснив демонтаж трубопроводів водопостачання каналізаційних труб. Зобов'язання з оплати виконаних робіт позивач виконав повністю, перерахувавши на рахунок відповідача суму коштів в розмірі 121 000 грн. Разом з тим, за наслідками проведеної контрольно-ревізійним управлінням перевірки фінансово-господарської діяльності ОКЗ "Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг" виявлено факт нестачі металобрухту в кількості 1 361,38 кг після проведення демонтажу трубопроводів водопостачання та каналізаційних труб по капітальному ремонту системи гарячого та холодного водопостачання стаціонарного корпусу 6-ти поверхової будівлі за договором від 24.04.08 № 66/1. Так, згідно із додатком 82(2) до акту КРУ не оприбуткований метал ТОВ "ПЛАСТИК" складає - 1 361,38 кг, що в свою чергу становить 2 450,48 грн. У відповідності до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 представниками КРУ було подвоєно суму нестачі до 4 900,96 грн. Отже, на думку позивача, у зв'язку з встановленим фактом нестачі металобрухту за актом КРУ за відповідачем на підставі спірного договору обліковується заборгованість в розмірі 4 900,96 грн. На підставі викладеного, позивач, керуючись ст.ст. 509, 510, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 179, 180, 181 Господарського кодексу України, приписами Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 4 900,96 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 19.03.13, тобто станом на час розгляду справи в суді, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТИК" є: 69076, м. Запоріжжя, вул. Задніпровського, 48а, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.08 між обласним комунальним закладом "Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТИК" (Підрядник) укладено договір підряду № 66/1, за умовами якого (п. 1.1. договору) Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався забезпечити на свій власний ризик відповідно до проектної документації та умов договору виконання капітального ремонту системи гарячого та холодного водопостачання стаціонарного корпусу 6-ти поверхової будівлі обласного комунального закладу "Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг" в м. Кривому Розі по вул. Дишинського, 27, яке знаходиться на балансі Замовника, у відповідності з затвердженим кошторисом, проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами та Правилами, умовами цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору, і складає 121 000 грн. з ПДВ.

Замовник проводить попередню оплату на протязі 14 календарних днів з моменту підписання договору у розмірі 12,5% від суми вартості договору на закупівлю матеріалів, а саме 15 125 грн. (п. 3.6. договору).

У відповідності до п. 3.7. договору, після виконання робіт Підрядник зобов'язаний надати Замовнику для підписання належним чином оформлені форми КБ-2, КБ-3 до 28 числа місяця, наступного за звітним.

За змістом п. 3.8. договору, Замовник проводить оплату виконаних робіт на протязі 30 банківських днів після підписання сторонами акту фактично виконаних робіт, форм КБ-2, КБ-3 шляхом перерахування залишку суми по договору, за мінусом сплаченого 30%-го авансу на розрахунковий рахунок Підрядника, вказаний в договорі, а саме 105 875 грн.

Договір набуває чинності з моменту його укладення, а саме з 24.04.08 та діє до 31.12.08. Закінчення строку не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 13.2. договору).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектну-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як свідчать матеріали цієї справи, виконання сторонами договору підряду від 24.04.08 № 66/1 підтверджується результатами виконаних робіт, які викладені на паперових носіях, а саме: підписаними між сторонами актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року (типова форма КБ-2в), довідкою щодо вартості виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року (типова форма № КБ-3) та оплатою ОКЗ "Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг" коштів за цим договором в сумі 121 000 грн. платіжними дорученнями 09.09.08 № 1484, від 05.08.08 № 1484 та від 25.04.08 № 810.

Вбачається, що за наслідками проведеної контрольно-ревізійним відділом в м. Кривому Розі (далі - КРВ в м. Кривому Розі) планової ревізії фінансово-господарської діяльності ОКЗ "Психоневрологічний диспансер м. Кривий Ріг" за період з 01.11.05 по 30.11.10 виявлено факт не оприбуткування металобрухту загальною вагою 1 361,38 кг, утвореного після проведення ремонтних робіт за договором підряду від 24.04.08 № 66/1, про що складено акт ревізії від 11.02.11 № 5-19/013. Із змісту вказаного акту вбачається, що на момент проведення ревізії нестачу металобрухту було оцінено за вартістю 1 кг чорного металу - 1,80 грн.

Отже, виявлене порушення, як вказує позивач, призвело до матеріальної шкоди (збитків) на суму 2 450,48 грн. Як пояснював представник позивача в ході розгляду цієї справи в суді, представниками КРВ в м. Кривому Розі було подвоєно суму нестачі у відповідності до п. 2 Порядку визначення розмірів збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116, що склало - 4 900,96 грн.

Предметом позовних вимог у справі № 908/886/13-г є стягнення з відповідача 4 900,96 грн. за договором підряду від 24.04.08 № 66/1. Підставою для такого стягнення, на думку позивача, є факти встановленні КРВ в м. Кривому Розі в акті від 11.02.11 № 5-19/013 за наслідками проведеної планової ревізії.

Відповідно до вимог ст. 35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування (ч. 1). Факти, встановлені рішенням господарського суду (…) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч. 2). Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені (ч. 3). Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору (ч. 4). Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку (ч. 5).

Поняття і види доказів визначено статтею 32 ГПК України, відповідно до якої, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та ін. осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та ін. осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (ч. 2).

Розглядаючи справу суд виходить з того, що відповідно до вимог ст. 4 2 ГПК України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із положеннями ст. 4 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та ін. особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33). Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи. Які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34).

Як зазначалось вище судом, позивач обґрунтовує свої вимоги фактами, які викладені в акті ревізії КРВ в м. Кривому Розі від 11.02.11 № 5-19/013.

Разом з тим, акт ревізії КРВ в м. Кривому Розі від 11.02.11 № 5-19/013 та зазначені в ньому відомості в силу вимог ст. 35 ГПК України, не є підставою для звільнення від доказування.

Матеріали цієї господарської справи свідчать, що позивачем в ході розгляду справи не надано належних доказів на підтвердження того, що нестача спірного майна виникла саме за наслідками протиправних дій чи бездіяльності відповідача у справі № 908/886/13-г - ТОВ "ПЛАСТИК".

Докази звернення позивача з цього приводу до правоохоронних органів в матеріалах справи відсутні як відсутні і докази порушення кримінальної справи відповідними правоохоронними органами за результатами такого звернення ОКЗ "Психоневрологічний диспансер м. Кривій Ріг" чи обвинувальний вирок суду за результатами розгляду кримінальної справи щодо підтвердження чи спростування доводів того, що нестача спірного майна виникла саме за наслідками протиправних дій чи бездіяльності посадових (службових) осіб ТОВ "ПЛАСТИК" (відповідача у справі № 908/886/13-г).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, з моменту укладення договір є обов'язковими для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, ін. актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, з огляду на вищевикладені приписи ст. ст. 627, 629 ЦК України, виявлені контролюючим органом в ході перевірки порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору, не можуть їх змінювати та не можуть бути підставою як для повернення грошових коштів, які були сплачені позивачем саме на виконання спірного договору, так і за виявленим контролюючим органом фактом нестачі металобрухту в кількості 1361,38 кг після проведення демонтажу трубопроводів водопостачання та каналізаційних труб.

З огляду на викладене, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, у задоволенні позову судом відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2 1 , 4 2 , 4 3 , 4 5 ,22,33, 34, 49, 69, 75, 82, 82 1 , 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 27.05.13.

Суддя В.Л. Корсун