Рішення

від 17.05.2013 по справі 910/537/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/537/13 17.05.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс", Київська область, с. Крячки

Приватного підприємства "Автомагістраль", Київська область с. Синяк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99", м. Київ

про стягнення 568 808, 00 грн.

за участю представників сторін:

від першого позивача: Корзаченко В.М. - адвокат

від другого позивача: Корзаченко В.М. - адвокат

від відповідача: Ковков В.Ю. - керівник

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 06.03.2013 року справу № 910/537/13 було передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 12.04.2013 року по 17.05.2013 року згідно вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс", Приватне підприємство "Автомагістраль" звернулися до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99" про стягнення штрафних санкцій в сумі 327 000, 00 грн., трьох процентів річних в сумі 52 564, 93 грн. на користь першого позивача та збитків в сумі 636 404,16 грн. на користь другого позивача відповідно до Контракту № 3578 від 27.05.2011 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012 року скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 26.01.2012 року по справі № 8/5009/7354/11 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Автомагістраль" про стягнення 536 604, 62 грн. збитків. В цій частині справу передано на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Господарського суд Запорізької області від 24.12.2012 року справу передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва, призначено її до розгляду в судовому засіданні під номером 910/537/13.

Судом прийнято до уваги, що вказівки які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи відповідно до вимог статті 111-12 ГПК України. У якості фактів, які повинні бути досліджені судом під час нового розгляду спору по даній справі є:

· з'ясування наявності усіх елементів цивільного правопорушення для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді збитків.

Позивач у судовому засіданні наполягав на заявлених позовних вимогах, просив позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами, зокрема:

· розрахунок збитків здійснено невірно;

· відсутня у встановлений строк телеграма покупця про готовність станції призначення на адресу станції відвантаження прийняти вантаж;

· коректування розрахунку збитків здійснюється з дати передбачуваного відвантаження (10.06.2011 року) не менш ніж 45 діб, тобто 25.07.2011 року плюс нормативний час у дорозі, а розрахункова дата - 08.08.2011 року;

· після ліквідації правочину за контрактом № 3578 від 27.05.2011 року в податковому обліку України, позивач втратив право на претензію для відповідача;

· за приписами п. 9.6. Договору у Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс" відсутне право передачі своїх вимог та зобов'язань будь-якій третій особі (ПП "Автомагістраль") за відсутності письмової згоди на то іншої сторони (ТОВ "Металпостачресурси-99").

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, приймаючи до уваги доводи позивача та відповідача, суд встановив:

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції, Приватне підприємство "Автомагістраль" подало до суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно яких просить стягнути з відповідача збитки в сумі 536 604, 62 грн. Тобто фактично зменшив свої позовні вимоги.

До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 568 808, 00 грн. Так, в розумінні положень пунктів 3.10, 3.11 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року за № 18, далі Пленум, позивач фактично збільшив розмір своєї вимоги. Таким чином, відбулося формування нової ціни позову, яка заявлена позивачем, і з якої спір вирішується судом по суті.

Заява позивача про уточнення (збільшення) позовних вимог, подана до суду 15.05.2013 року, за приписами ст. 22 ГПК України, фактично не направлена на зміну предмету або підстав позову, зменшення або збільшення позовних вимог в розумінні пунктів 3.10, 3.11 Пленуму.

Відповідач, в розумінні ст. ст. 22, 38 ГПК України, надав суду клопотання про витребування доказів від Податкової адміністрації України. Втім, подане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено суду обставин, з якими закон пов'язує витребування доказів за приписами ст. 38 ГПК України, з урахуванням обов'язку доказування, визначеного ст. 33 названого кодексу, а питання відображення правочину в податковому обліку не відносяться до предмету доказування по справі. При цьому судом враховано положення ст. 1 ЦК України щодо застосування норм цивільного законодавства.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99", як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс", як Покупцем, укладено контракт № 3578, далі Контракт, предметом якого є поставка останньому бітуму БНД 60/90 та бітуму БНД 90/130 ГОСТ 22245-90 (ДСТУ 40044-2001) у кількості 1 000 метричних тон на залізничну станцію "Васильків-1" Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" не пізніше 10.06.2011 року.

Додатком № 3 до Контракту сторони визначили, що вантажоодержувачем вантажу є Приватне підприємство "Автомагістраль", далі Вантажоодержувач.

Листом № 448 від 19.08.2011 року Відокремлений підрозділ "Київська дирекція залізничних перевезень" Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" повідомила Вантажоодержувача що по станції "Васильків-1" Південно західної залізниці простоюють 8 цистерн з вантажем - бітум, що надійшли на його адресу 13.07.2011 року.

Період простою в зоні митного контролю вказаних цистерн становить з 13.07.2011 року по 20.09.2011 року, що підтверджується листом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" № 35 від 14.03.2012 року.

Додатковою угодою від 15.09.2011 року до Контракту, в зв'язку із тривалою затримкою виконання Постачальником умов Контракту, останній зобов'язався компенсувати Покупцю а також Вантажоодержувачу всі збитки (штрафи та інші платежі залізниці за простій та охорону вагонів) які пов'язані із відсутністю можливості отримати вантаж внаслідок е сплати Постачальником послуг митниці та виконання своїх зобов'язань за контрактом.

Втім, взяті на себе зобов'язання відповідачем не виконані, збитки в сумі 568 808, 00 грн. Вантажоодержувачу не компенсовані, а тому Приватне підприємство "Автомагістраль" намагається стягнути з нього зазначену суму.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи із наступного, зокрема:

Розрахунки між залізницями і суб'єктами господарювання за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються згідно вимог Правил розрахунків за перевезення вантажів, далі Правила. Так, п.п. 1.3 п. 1 Правил передбачено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Згідно п.п. 2.3 п. 2 Правил, безготівкові розрахунки між залізницею та суб'єктом господарювання проводить розрахунковий підрозділ залізниці - Технологічний центр з оброблення перевізних документів, який, на підставі укладеного договору, зараховує отримані в порядку передоплати суми на особовий рахунок платника і списує їх за здійснені перевезення, надані послуги та штрафи, на підставі розрахункових документів, якими є перевізні документи, накопичувальні картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами.

Пунктом 2.7 Правил передбачено сплату додаткових провізних платежів, зборів та штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення. Їх сплата провадиться в такому ж самому порядку - через Технологічний центр з оброблення перевізних документів, незалежно від терміну видачі вантажу станцією.

Платежі та штрафи, не включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, вносяться в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках та підтверджуються підписами працівника станції і платника.

Відповідно до п. 8 Правил регламентоване право залізниці нараховувати збір за зберігання вантажів у вагонах, у разі затримки їх з вини одержувача, який сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) з врахуванням нормативно встановленого п. 5 Правил зберігання вантажів терміну безоплатного зберігання - протягом доби. При затримці термін безоплатного зберігання обчислюється - з моменту затримки.

При цьому, статтею 46 Статуту залізниць визначено, що вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про стягнення Південно-західною залізницею з Приватного підприємства "Автомагістраль", як з Вантажоодержувача , коштів на загальну суму 568 808, 00 грн., які нараховані в зв'язку із відсутністю грошових коштів у Постачальника для розмитнення вагонів, що підтверджується накопичувальними картками № 23071590 від 23.07.2011 року, № 23092006 від 23.09.2011 року, № 23091998 від 23.09.2011 року, № 23091999 від 23.09.2011 року.

Стаття 623 ЦК України та стаття 224 ГК України передбачають, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником він повинен відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки.

На час стягнення збитків, на позивача покладається обов'язок довести суду згідно ст. 33 ГПК України наступне:

· по-перше, факт заподіяння йому збитків;

· по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;

· по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Згідно з приписами ст. 22 ЦК України, ч. 2 ст. 224 ГК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на положення статті 22 ЦК України та статті 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Таким чином, у разі заподіяння збитків боржник може бути звільненим від цієї відповідальності, якщо він доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання, про що зазначає норма ст. 614 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджено наявність у Приватного підприємства "Автомагістраль" збитків в сумі 568 808, 00 грн., а також вини відповідача у їх заподіянні, що підтверджується укладеною сторонами Додатковою угодою від 15.09.2011 року до Контракту.

Твердження відповідача щодо невірно здійсненого розрахунку збитків не приймаються судом до уваги з огляду на приписи ст. ст. 33, 36, 43 ГПК України, з урахуванням обов'язку доказування і подання доказів, оскільки не знайшли свого документального підтвердження.

Відсутність у встановлений строк телеграми Покупця про готовність станції призначення на адресу станції відвантаження прийняти вантаж за умовами Контракту не спростовує факту простою вагонів під час митного оформлення та завдання збитків.

Питання ліквідації правочину за Контрактом № 3578 від 27.05.2011 року в податковому обліку України та наявності податкових перевірок приймаються судом до уваги за приписами ст. 1 ЦК України.

Фактичні обставин справи та докази на їх підтвердження свідчать про відсутність будь яких змін та доповнень до Контракту щодо передачі за приписами його п. 9.6. прав та обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль-Будсервіс" на користь Приватного підприємства "Автомагістраль", в т. ч. з урахуванням положень п. 9.3. Контракту.

Щодо збитків Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99" на суму більшу ніж 1045000, 00 грн., то такі твердження відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки не знайшли свого документального підтвердження з огляду на приписи ст. ст. 33, 36, 43 ГПК України..

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Контрактом, наявність збитків підтверджена фактичними обставинами справи, доведено причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань та утворенням збитків. Відповідач доказів відсутності вини у заподіяних позивачеві збитках суду не надав.

За такими обставинами позовні вимоги Приватного підприємства "Автомагістраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99" про стягнення 568 808, 00 грн. збитків, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита (судового збору) за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат за приписами ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Судовий збір в сумі 12 728, 08 грн. за подання позову покладається на другого відповідача у справі - Приватне підприємство "Автомагістраль".

Судовий збір в сумі 5 366, 05 грн. за перегляд рішення у апеляційному порядку покладається на другого відповідача у справі - Приватне підприємство "Автомагістраль".

Судовий збір в сумі 12 728, 08 грн. за перегляд рішення у касаційному порядку покладається на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99".

У судовому засіданні, яке відбулося 17.05.2013 року, згідно ч. ч. 2, 3 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 69, 77, 81-1, 82, 82-1, 84, ч. 2, 3 ст. 85, 111-12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Автомагістраль", Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпостачресурси-99", 69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, буд. 16, кв. 105, код ЄДРПОУ 30055022, на користь:

- Приватного підприємства "Автомагістраль", 07351, с. Синяк, вул. Леніна, буд. 68, код ЄДРПОУ 31481658, збитки в розмірі 568 808, 00 грн., судовий збір в сумі 12728, 08 грн. за перегляд рішення у касаційному порядку, видавши наказ.

3. Судовий збір в сумі 12 728, 08 грн. за подання позову покладається на Приватне підприємство "Автомагістраль".

4. Судовий збір в сумі 5 366, 05 грн. за перегляд рішення у апеляційному порядку покладається на Приватне підприємство "Автомагістраль".

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 22.05.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко