Постанова

від 23.05.2013 по справі 816/1574/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/1574/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Інтернафтосервіс» до до управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною, дій неправомірними та скасування вимоги та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2013 року Закрите акціонерне товариство «Інтернафтосервіс» (далі - позивач, ЗАТ «Інтернафтосервіс») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (далі - відповідач УПФУ в м. Кременчуці) про визнання протиправною бездіяльності УПФУ в м. Кременчуці у зв'язку з невиконанням дій щодо належного оформлення акту перевірки, визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки з висновками про заниження позивачем страхових внесків за 2002-2003 роки на суму 2399,50 грн (без викладення в акті перевірки виявлених під час перевірки фактів порушень, а також викладених всіх суттєвих обставин, які мають відношення до фактів виявлених порушень, при відсутності посилань на належні докази щодо вчинення порушень), скасування вимоги про сплату боргу від 25.02.2013 №Ю-257 та рішення від 05.03.2013 №90 як такі, що прийняті з значними процесуальними порушеннями та всупереч діючому законодавства.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч вимогам підпункту «а» пункту 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 у акті перевірки відсутній детальний опис виявленого порушення пенсійного законодавства. Крім того, в акті перевірки відсутній систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства щодо нарахування та сплати страхових внесків та інших платежів, відсутній детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідну вимогу законодавства та відповідні первинні документи та інші документи бухгалтерського обліку та не викладені всі суттєві обставини, які мають відношення до фактів виявлених порушень законодавства. Позивач вважає, що відповідач безпідставно дійшов до висновку про заниження ТОВ «Інтернафтосервіс» страхових внесків за 2002-2003 роки на суму 2399,50 грн, виніс вимогу та рішення.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіславши суду клопотання (вх. №13760/13 від 20.05.2013) про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіславши суду заперечення на позовну заяву у яких просив розглядати справу за відсутності уповноваженого представника (вх. №14050/13 від 21.05.2013).

У надісланих суду письмових запереченнях на позовну заяву відповідач вимоги позову не визнав, у їх задоволенні просив відмовити. Відповідач зазначив, що форма акту, складеного за результатами перевірки ЗАТ «Інтернафтосервіс», відповідає постанові Правління Пенсійного фонду України 31.03.2011 №9-1 «про затвердження Переліку питань для здійснення планових перевірок органами ПФУ та форми Акта, що складаються за їх результатами», а також з урахуванням положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того, акт перевірки підписано головою ліквідаційної ЗАТ «Інтернафтосервіс» Івановим Л.І. без зауважень. Відповідач зазначив, що вимога винесена з дотриманням діючого законодавства, а сума вимоги сплачена позивачем. Оскаржуване рішення винесено на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після сплати ЗАТ «Інтернафтосервіс» суми, визначеної вимогою №Ю-257.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

23.10.1995 ЗАТ «Інтернафтосервіс» зареєстроване у якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області (ідентифікаційний код 23543281) /арк. с. 17/.

У період з 22.02.2013 по 25.02.2013 УПФУ в м. Кременчуці проведено позапланову перевірку ЗАТ «Інтернафтосервіс» щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України за період з 01.01.2002 по 25.02.2013, а також достовірність відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2004 по 25.02.2013.

У ході перевірки встановлено порушення пункту 2 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в результаті чого виявлено самостійне коригування платником зайво утриманих внесків у звіті за листопад 2004 року на суму 10,25 грн, за лютий 2004 року, а також порушення вимог статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» в результаті чого донараховано збору (внесків) в сумі 2399,50 грн за період до 01.01.2004 /арк. с. 13/.

За результатами перевірки складено відповідний акт від 25.02.2013 №54 (далі - акт перевірки) /арк. с. 12-13/.

25.02.2013 УПФУ в м. Кременчуці винесено вимогу про сплату боргу №257, якою визначено суму недоїмки зі сплати страхових внесків у розмір 2399,50 грн /арк. с.10/.

05.03.2013 УПФУ в м. Кременчуці винесено рішення №90 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким до ЗАТ «Інтернафтосервіс» застосовано фінансову санкцію у розмірі 0,86 грн та нараховано пеню у розмірі 292,82 грн за період з 22.03.2004 по 25.02.2013 /арк. с. 11/.

Позивач не погодився із діями органу пенсійного фонду та вищезазначеними вимогою і рішенням та звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність позовних вимог, судом встановлено наступне.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право проводити не частіше ніж один раз на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, - позапланову перевірку на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Перелік питань для здійснення планових перевірок органами Пенсійного фонду України та форма акту, що складається за їх результатами, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 31.03.2011 №9-1.

Перевіркою має бути перевірено ведення бухгалтерських документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), у тому числі правильність відображення в бухгалтерських документах сум єдиного внеску, штрафів, пені та інших платежів до Пенсійного фонду України на підставі документів органів Пенсійного фонду України (повідомлень про перерозподіл коштів відповідно до календарної черговості виникнення боргу, рішень про застосування штрафів та пені, розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій). Також, правильність нарахування та сплати єдиного внеску , правильність нарахування та сплати страхових внесків, правильність нарахування страхових внесків за окремі категорії застрахованих осіб, правильність нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, перевірка достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до звіту ЗАТ «Інтернафтосервіс» за 2001 рік залишок несплаченого збору за 2001 рік становить 1198,95 грн.

Відповідно до звітів позивача за січень-грудень 2002 року, сума нарахованих зобов'язань за 2002 рік становить 1175,57 грн, із них позивачем сплачено 1112,20 грн, таким чином згідно акту перевірки позивачеві донараховано 63,37 грн.

Згідно звітів позивача за січень-грудень 2003 року сума нарахованих зобов'язань за 2003 рік становить 1137,18 грн.

Зазначене відображено у додатку №3 до акту перевірки, а порушення норми закону - у пункті 3.3. розділу ІІІ та ІV акту.

Акт перевірки підписаний головою ліквідаційної комісії ЗАТ «Інтернафтосервіс» Івановим Л.І. без зауважень / арк. акту 13/.

Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

УПФУ в м. Кременчуці встановивши за результатами перевірки суму недоїмки у розмірі 2399,50 грн винесено вимогу №Ю-257 від 25.02.2013 на цю суму.

Суму недоїмки, визначену оскаржуваною вимогою, позивач сплатив у добровільному порядку.

Відповідно до пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (редакція якої діяла на час несвоєчасної сплати недоїмки), за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що під час складання акту перевірки, вимоги та рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Інтернафтосервіс» до управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною, дій неправомірними та скасування вимоги та рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 травня 2013 року.

Суддя К.І. Клочко