Рішення

від 27.05.2013 по справі 908/908/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/21/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.13 Справа № 908/908/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тортон», (юридична адреса: 72431, АДРЕСА_2; адреса для листування : 69037, м. Запоріжжя, а/с № 411)

до відповідача Фізичної особи ОСОБА_2, (72431, АДРЕСА_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство «Нерухомість - П» Приазовської районної ради Запорізької області, (72401, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, вул. Горького, буд. 101/11)

про визнання права власності на нежитлову будівлю

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Нікітенко М.О. - ліквідатор (на підставі постанови господарського суду Запорізької області від 03.11.2011 р. по справі № 29/5009/6395/11);

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

13.03.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Тортон», с. Ботієве Приазовського району Запорізької області (ТОВ «Тортон») з позовною заявою до Фізичної особи ОСОБА_2, с. Ботієве Приазовського району Запорізької області про визнання за ТОВ «Тортон» права власності на нежитлову будівлю цеху по розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.03.2013 р. порушено провадження у справі № 908/908/13-г, справі № 908/908/13-г присвоєно номер провадження справи 4/21/13, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі № 908/908/13-г у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Комунальне підприємство «Нерухомість - П» Приазовської районної ради Запорізької області, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області (далі за текстом скорочено - КП «Нерухомість - П»), розгляд справи призначено на 10.04.2013 р., у сторін і третьої особи витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2013 р. у справі № 908/908/13-г судом за клопотанням позивача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України продовжений процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/908/13-г на п'ятнадцять днів, до 28.05.2013 р., у зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача і третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 15.05.2013 р.

У зв'язку із повторною неявкою в судове засідання представників відповідача і третьої особи розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 27.05.2013 р.

В судовому засіданні 27.05.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, обґрунтований відзив на позовну заяву та витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки себе особисто або свого уповноваженого представника суд завчасно не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

30.04.2013 р. на адресу господарського суду Запорізької області за вх. № 09-06/8904 від Обласного адресно-довідкового сектору ГУ МВС України в Запорізькій області на запит суду надійшла інформація, що гр. ОСОБА_2, 1967 р.н., станом на 16.04.2013 р. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, оскільки судом було з'ясовано, що адреса відповідача, яка зазначена в позовній заяві, не відповідає фактичній адресі його реєстрації, разом з супровідними листами від 22.04.2013 р. та від 16.05.2013 р. на адресу ОСОБА_2: АДРЕСА_1, судом були направлені копії ухвал господарського суду Запорізької області по справі № 908/908/13-г від 13.03.2013 р., від 10.04.2013 р. і від 15.05.2013 р.

Зазначені супровідні листи та ухвали суду по справі від 13.03.2013 р., від 10.04.2013 р. і від 15.05.2013 р. повернулися на адресу суду відділенням підприємства поштового зв'язку з відміткою: «За зазначеною адресою не проживає».

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце вирішення справи № 908/908/13-г.

Представник КП «Нерухомість - П» в судові засіданні у справі № 908/908/13-г не з'являвся, 04.04.2013 р. третя особа звернулася до господарського суду Запорізької області з клопотанням, яким просить суд вирішити по суті спір у справі № 908/908/13-г за наявними в справі матеріалами, з урахуванням наданих третьої особою пояснень, без участі в судових засіданнях уповноваженого представника КП «Нерухомість - П». Зазначене клопотання судом задоволено.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на закінчення процесуального строку вирішення спору у справі № 908/908/13-г, встановленого ст. 69 ГПК України, суд вирішив за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача та третьої особи.

Заявлені позивачем вимоги полягають у тому, що постановою господарського суду Запорізької області від 03.11.2011 р. по справі № 29/5009/6395/11 ТОВ «Тортон» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначено Нікітенко М.О. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. В ході реалізації наданих законом повноважень ліквідатором ТОВ «Тортон» було з'ясовано, що Статутний фонд ТОВ «Тортон» сформовано засновником підприємства ОСОБА_2 шляхом внесення до Статутного фонду підприємства нежитлової будівлі цеху по розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Актом оцінки майна, що передається у якості внеску у Статутний фонд ТОВ «Тортон», від 10.07.2006 р. та актом приймання-передачі майна в Статутний фонд. В подальшому, позивачем як власником нежитлової будівлі цеху по розливу мінеральної води з Ботієвською сільською радою Приазовського району Запорізької області був укладений договір оренди земельної ділянки № 685 від 16.08.2007 р., за умовами якого позивачу було надано в оренду земельну ділянку площею 0,5107 га, що знаходиться в АДРЕСА_2, для розміщення цеху по розливу мінеральної води, який є власністю орендаря. Крім того, 22.08.2006 р. ТОВ «Тортон» з ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Приазовського РЕМ був укладений договір № 336 про постачання електричної енергії на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2. Однак, ліквідатором відповідно до інформаційних довідок КП «Нерухомість - П» № 285 від 21.02.2012 р. і № 292 від 02.04.2012 р. було встановлено, що нерухоме майно за ТОВ «Тортон» не зареєстровано, а цех по розливу мінеральної води, внесений учасником Товариства до Статутного фонду, ТОВ «Тортон» не належить. Отже, учасником Товариства після внесення нерухомого майна та формування Статутного фонду ТОВ «Тортон», а також директором Товариства не була зареєстрована в компетентному органі інформація про перехід права власності на спірне майно від засновника Товариства до ТОВ «Тортон». Внаслідок зазначеного, позивач позбавлений можливості повноцінно реалізувати свої справа власника майна, зокрема реалізувати спірне майно, що внесене до Статутного фонду Товариства, з метою погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що порушує як права самого підприємства, такі і його кредиторів. Враховуючи викладене, із посиланням на норми ст., ст. 15, 16, 144, 328, 329, 334 ЦК України, позивач просить суд позов задовольнити.

Третя особа в поясненнях по суті спору повідомило, що 15.11.2004 р. КП «Нерухомість - П» була здійсненна первинна технічна інвентаризація будівлі магазину, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. 20.12.2004 р. здійснена державна реєстрація права власності на зазначений об'єкт нерухомості за Приазовським споживчим товариством на підставі свідоцтва про право власності від 20.12.2004 р. 18.01.2005 р. право власності на будівлю магазину, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу реєстр. № 2342 від 24.12.2004 р. Рішенням Виконавчого комітету Ботієвської сільської ради № 72 від 25.05.2005 р. ОСОБА_4 дозволено змінити цільове призначення будівлі магазину на будівлю цеху по розливу мінеральної води. 30.11.2005 р. КП «Нерухомість - П» була проведена поточна технічна інвентаризація, виготовлений технічний паспорт, сформовано свідоцтво про право власності та здійснена державна реєстрація права власності на будівлю цеху по розливу мінеральної води, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, за ОСОБА_4 20.06.2006 р. право власності на зазначений об'єкт нерухомості зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу реєстр. № 915 від 16.06.2006 р. Рішенням Виконавчого комітету Ботієвської сільської ради № 41 від 28.12.2011 р. будівлі цеху по розливу мінеральної води присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_2. Станом на 31.12.2012 р. право власності на будівлю цеху по розливу мінеральної води розташовану за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано за ОСОБА_2.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що в травні 2012 року арбітражний керуючий Нікітенко М.О. як ліквідатор ТОВ «Тортон» звернувся до Приазовського районного суду Запорізької області з позовом від імені ТОВ «Тортон» до ОСОБА_2, в якому просив визнати за ТОВ «Тортон» право власності на нежитлову будівлю цеху по розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 24.05.2012 р. у справі № 2-172/2012 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ТОВ «Тортон» до ОСОБА_2, в якому просив визнати за ТОВ «Тортон» право власності на нежитлову будівлю цеху по розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, з тієї підстави, що позовна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства і її розгляд підвідомчий господарському суду.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 11.07.2012 р. у справі № 22ц-3951/12 ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 24.05.2012 р. у справі № 2-172/2012 залишено без змін.

Враховуючи вище зазначені обставини, в березні 2013 року ТОВ «Тортон» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про визнання за ТОВ «Тортон» права власності на нежитлову будівлю цеху по розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Враховуючи приписи постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» господарським судом Запорізької області було порушено провадження у даній справі за позовом ТОВ «Тортон» до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлову будівлю цеху по розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Тортон» (код ЄДРПОУ 34461016), наданих на вимогу суду державним реєстратором Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області, 10.07.2006 р. державним реєстратором Приазовської РДА Запорізької області за номером запису 10931020000000473 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Тортон».

Згідно з п. 1.2 Статуту ТОВ «Тортон», затвердженого рішенням засновника Товариства № 1 від 06.07.2006 р., засновником Товариства та єдиним його учасником є громадянин України ОСОБА_2.

Пунктами 6.1 і 6.2 Статуту ТОВ «Тортон» в цій же редакції передбачено, що Статутний капітал Товариства становить 55 280,00 грн. і формується за рахунок одного майнового внеску Учасника Товариства, що становить 100 %. До моменту державної реєстрації Товариства Учасник перелає до Статного капіталу майновий внесок в повному розмірі вартістю 55 280,00 грн.

Також в матеріалах реєстраційної справи ТОВ «Тортон» міститься Акт приймання-передачі майна до Статутного фонду, за підписами засновника ТОВ «Тортон» ОСОБА_2 і директора ТОВ «Тортон» Роженюк О.М., у відповідності до якого засновник ТОВ «Тортон» ОСОБА_2 в рахунок внесення свого внеску в Статутний фонд ТОВ «Тортон» передає будівлю цеху по розливу мінеральної води, яка знаходиться в с. Ботієве Приазовського району Запорізької області, вартістю 55 280,00 грн.

Крім того, Актом оцінки майна, переданого в якості внеску до Статутного фонду ТОВ «Тортон», від 10.07.2006 р., за підписами засновника ТОВ «Тортон» ОСОБА_2 і директора ТОВ «Тортон» Роженюк О.М., нежитлова будівля цеху по розливу мінеральної води, яка знаходиться в с. Ботієве Приазовського району Запорізької області, оцінена на суму 55 280,00 грн., що базується на Виписці з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Нерухомстіь - П» Приазовської районної ради Запорізької області від 15.06.2006 р. за № 10946568.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать, що на момент передачі у якості внеску до Статутного фонду ТОВ «Тортон» нежитлової будівлі цеху по розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, право власності на цю будівлю належало ОСОБА_2 на підставі нотаріального посвідченого договору купівлі-продажу від 16.06.2006 р. реєстр. № 915 та було зареєстровано за ним, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10993299 від 20.06.2006 р.

Звернувшись до суду з вимогою у даній справі про визнання права власності на будівлю цеху по розливу мінеральної води, позивач посилається на те, що після порушення господарським судом Запорізької області справи про банкрутство ТОВ «Тортон» ліквідатором з інформаційних довідок КП «Нерухомість - П» № 285 від 21.02.2012 р. і № 292 від 02.04.2012 р. було встановлено, що нерухоме майно за ТОВ «Тортон» не зареєстровано, а нежитлова будівля цеху по розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка внесена ОСОБА_2 до Статутного фонду ТОВ «Тортон», позивачу не належить. Отже, ОСОБА_2 як учасником Товариства після внесення спірного нерухомого майна та формування Статутного фонду ТОВ «Тортон», а також директором Товариства не була зареєстрована в компетентному органі інформація про перехід права власності на спірне майно від засновника Товариства до ТОВ «Тортон».

В силу приписів статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, за яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана правова норма кореспондується з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Ними є: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Виходячи з загальних норм цивільного права якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо такого права сумнівів або претензій третіх осіб, або існує інша невизначеність у праві власності, викликана поведінкою таких осіб, то права заінтересованої особи підлягають захисту шляхом подання позову про визнання права власності на належне їй майно.

З наведеного слідує однозначний висновок, що за відсутності доказів оспорювання чи невизнання відповідачем права власності позивача на певне майно відсутні й підстави для визнання права власності на це майно, оскільки право позивача не порушене .

Відповідач в жодне судове засідання у даній справі не з'явився, проти позову не заперечив та не заявив суду про невизнання або оспорювання права власності ТОВ «Тортон» на нежитлову будівлю цеху по розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Статтею 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV (у редакції Закону України від 11.02.2010 р. № 1878-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 16.10.2012 р. № 5461-VI) речові права на нерухоме майно, їх обтяження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Статтею 2 цього ж Закону закріплено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками). (пункт 3 частини 1 статті 18).

Таким чином, оформлення права власності на нерухоме майно, що є внеском до статутного фонду товариства здійснюється в порядку, встановленому Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», уповноваженими на це органами державної реєстрації прав.

Як встановлено судом з дослідженим матеріалів справи, у даному випадку право власності ТОВ «Тортон» на спірну нежитлову будівлю цеху по розливу мінеральної води, що є внеском засновника до Статутного фонду Товариства, не було оформлено у встановленому законом порядку, однак господарський суд не має повноважень здійснювати таке оформлення (підтвердження такого права) та не може своїм рішенням підміняти функції інших державних органів, уповноважених законом здійснювати відповідні дії, що мають юридичне значення.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про невизнання або оспорювання відповідачем чи будь-якою іншою особою права власності на спірну будівлю цеху по розливу мінеральної води.

Крім того, позивач не навів суду жодної норми матеріального права, на підставі якої можливе визнання за ним права власності на нежитлову будівлю цеху по розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, за рішенням суду. Норми права, на які посилається позивач у позові, є лише загальними нормами цивільного законодавства, які регулюють інститут права приватної власності.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог та вважає їх документально не підтвердженими і нормативно необґрунтованими.

На підставі зазначеного, в позові відмовляється повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

Керуючись ст., ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Тортон», с. Ботієве Приазовського району Запорізької області до Фізичної особи ОСОБА_2, с. Ботієве Приазовського району Запорізької області про визнання права власності на нежитлову будівлю цеху по розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "28" травня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.