Постанова

від 28.05.2013 по справі 908/589/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2013 р. справа №908/589/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників: від позивача: Семеняка Д.В. за довіреністю б/н від 01.03.2013р. від відповідача:не прибув розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 27.03.2013р. по справі№908/589/13-г (суддя Корсун В.Л.) за позовомприватного підприємства «Веста-К», м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя простягнення 79 682,19грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Веста-К" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення 79 682,19грн.

Заявою від 04.03.2013р. про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з відповідача за договором поставки від 28.12.2011р. № 20/2011/2131 загальну суму заборгованості в розмірі 79 682,19 грн., з якої: 73 846,11 грн. - основний борг, 364,76 грн. - 1% річних та 5 471,32 грн. - пеня.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.03.2013р. позов задоволений, стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь приватного підприємства "Веста-К" 73 846,11грн. основного боргу, 5 471,32грн. пені, 364,76грн. 1 % річних та 1 720,50грн. судового збору.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає відсутність доказів виконання пункту 5.1 договору поставки №20/2011/2131 від 28.12.2011р., щодо вручення відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя відповідного повного пакету документів та пункту 4.4. договору щодо направлення постачальнику письмової заявки покупця. На думку скаржника, видаткові накладні №87 від 15.06.2012р., №88 від 15.06.2012р., №95 від 20.06.2012р. не є належними доказами поставки товару, оскільки виписано позивачем з порушенням вимог чинного законодавства та оформлено в односторонньому порядку і містять виправлення.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомив.

Представники позивача у судове засідання прибув, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін, проти розгляду справи за відсутністю представника відповідача не заперечував.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 29.04.2013р. сторін повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому статтями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

28.12.2011р. між приватним підприємством "Веста-К" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Вєк" (Покупець) укладено договір поставки №20/2011/2131, за умовами якого Постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а Покупець - на умовах цього договору прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовну кількість якої визначена у специфікації (-ях), яка (-і) є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору якість продукції повинна відповідати маркуванню, визначеного в специфікації (-ях), визначених в пункті 1.1. цього договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору, орієнтовна сума цього договору складає 38607,24грн. з урахуванням ПДВ. Остаточна сума договору визначається шляхом сумування вартості продукції, визначеної в заявках Покупця.

Пунктами 4.1., 4.3. договору передбачено, що Постачальник відвантажує продукцію на адресу Покупця автотранспортом. Транспортні видатки оплачує Постачальник. Перелік товаросупровідних документів: накладна; сертифікат якості; рахунок; податкова накладна. В транспортній накладній повинен бути підпис кому належить вантаж, а також посилання на номер цього договору. Всі зазначені в цьому пункті документи надаються не пізніше 3-х банківських днів з моменту поставки. При цьому, документи за всю фактичну поставку продукції звітного місяця, а також за продукцію, строк поставки якої приходиться на останні дні звітного місяця, надаються Покупцю не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 4.4. договору, поставка продукції здійснюється протягом 15 днів з моменту направлення Постачальнику письмової заявки Покупця підписаної уповноваженою посадовою особою. Кількість продукції, що належить поставити, зазначається в відправленій Постачальнику письмовій заявці Покупця.

Цей договір вступає в дію з моменту його підписання та скріплення печатками обох сторін і діє до 01.12.12 або його розірвання в установленому порядку (пункт 11.2. договору).

Предметом позовних вимог є стягнення боргу за товар, який поставлений на підставі договору поставки №20/2011/2131 від 28.12.2012р.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки (купівлі-продажу), який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктом 5.1 договору, яким передбачено, що розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з розділом 6 на підставі наданих документів.

Згідно з пунктом 5.1. договору, розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності до розділу 6 на підставі наданих документів, визначених в пункті 4.3. цього договору.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов спірного договору поставки від 28.12.2011р. та узгодженої між сторонами специфікації № 1, ПП "Веста-К" поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 82 218,75 грн.

Факт здійснення поставки продукції відповідачу на вказану суму підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме: від 11.06.2012р. №85, від 15.06.2012р. за №№ 87,88 та від 20.06.2012р. №95, рахунками на оплату від 11.06.2012р. №95, від 15.06.2012р. №№101, 102 та від 20.06.2012р. №105, податковими накладними від 11.06.2012р. №6, від 15.06.2012р. за №№12, 13 та від 20.06.2012р. №14 та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей за договором від 28.12.2011р. №20/2011/2131 від 11.06.2012р. серія ЯВЮ №094145/2448 та від 15.06.2012р. серія ЯВЮ № 095932/2548.

З наведених документів вбачається, що продукція була отримана уповноваженим представником відповідача на підставі виданих відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя довіреностей без жодних претензій та зауважень.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача відносно того, що у видаткових накладних від 15.06.2012р. за № № 87, 88 відсутній підпис особи, уповноваженої відповідачем на отримання переліченої у видаткових накладних продукції, оскільки із змісту накладних від 15.06.2012р. за №№87, 88 вбачається, що продукція була отримана Горобець Є.В. за довіреністю від 15.06.2012р. серії ЯВЮ №095932/2548. Підпис вказаної особи наявний як в накладній від 15.06.2012р. № 87, так і в накладній від 15.06.2012р. № 88.

Стосовно посилань апелянта на відсутність у видаткових накладних відтиску печатки відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704 (далі Положення), первинні документи - документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.2. цього Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.5. Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

За змістом частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або ін. дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, наведені вище положення чинного законодавства України не містять імперативної норми щодо обов'язковості скріплення підпису особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції печаткою підприємства, від імені якого така особа діє.

З огляду на викладене,господарський суд дійшов правильного висновку, що спірні видаткові накладні від 11.06.2012р. № 85, від 15.06.2012р. за №№ 87,88 та від 20.06.2012р. № 95 мають всі обов'язкові реквізити первинних облікових документів, які визначенні чинним законодавством України та є належними і допустимими доказами у розумінні статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу, які підтверджують отримання продукції.

Отже, твердження відповідача, що спірні видаткові накладні складені не є належними доказами поставки, не відповідає матеріалам справи.

Доводи скаржника відносно того, що поставка продукції за видатковими накладними від 15.06.2012р. за №№ 87, 88 та від 20.06.2012р. № 95 здійснювалась поза межами договору поставки від 28.12.2011р. № 20/2011/2131 є необґрунтованими. оскільки всі спірні видаткові накладі, рахунки на оплату, податкові накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи, містять посилання на договір від 28.12.2011р. № 20/2011/2131. Докази на підтвердження існування між сторонами будь-яких інших господарських операцій поза межами договору від 28.12.2011р. №20/2011/2131 в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що поставка продукції на суму 82218,75 грн. за видатковими накладними від 11.06.2012р. № 85, від 15.06.2012р. за №№ 87, 88 та від 20.06.2012р. № 95 здійснювалась в рамках договору поставки від 28.12.2011р. №20/2011/2131.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив частково оплату в сумі 8 372,64 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку від 03.08.2012р., в якій зазначено, що оплату було здійснено за будівельні матеріали згідно договору №20/2011/2131 від 28.12.2011 та відповідно до рахунку №95 від 11.06.2012р., що також свідчить про узгодження між сторонами переліку продукції, що підлягала поставці за договором від 28.12.2011р. №20/2011/2131.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність заявок на поставку продукцію, як на відсутність факту узгодження сторонами переліку продукції, оскільки сам факт видачі відповідачем уповноваженому працівнику відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя довіреностей від 11.06.2012р. серія ЯВЮ №094145/2448 та від 15.06.2012р. серія ЯВЮ №095932/2548 на отримання від приватного підприємства "Веста-К" товарно-матеріальних цінностей, в яких чітко визначено найменування цінностей, що належить отримати, їх кількість із посиланням на спірний договір поставки підтверджує узгодження між сторонами переліку продукції, що підлягала поставці за договором від 28.12.2011р. № 20/2011/2131.

Отже, відповідач своїми конклюдентними діями погодив перелік товару, ціну, видав довіреності на товар, які не були повернуті.

Стосовно доводів апелянта про відсутність доказів виконання пункту 5.1 договору поставки №20/2011/2131 від 28.12.2011р., з урахуванням змісту пункту 4.3 зазначеного договору щодо вручення відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя відповідного повного пакету документів колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4.3 договору визначено перелік документів, якими супроводжується поставка і при відсутності яких строк розрахунків переноситься до моменту їх отримання. Цим пунктом визначено, що постачальник надає покупцю супровідні документи: накладну, сертифікат якості, рахунок та податкову накладну. Відповідачем заперечується факт надання постачальником рахунків.

Водночас, статтею 666 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте, відповідач не надав доказів скоєння дій, передбачених зазначеною нормою права або умовами договору.

Сторони в розділі 6 договору погодили, що поставка в рамках договору здійснюється з додержанням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. № П-6 (надалі Інструкція П-6).

За вимогами пункту 12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться по транспортним та супровідним документам відправника, і в разі відсутності товаросупровідних документів складається акт, в якому вказується які документи відсутні.

Таким чином, не складення відповідачем за відповідними поставками згідно вимог Інструкції П-6 акту про відсутність рахунку-фактури в пакеті товаросупровідних документів є підтвердженням надання позивачем спірних рахунків.

Відповідач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає та не довів факту порушення постачальником (позивачем по справі) строків передачі товаросупроводжувальних документів, зокрема, рахунку на оплату отриманої відповідачем продукції.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений договором термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов пункту 5.1 договору. Відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар в строк, визначений у договорі здійснив частково в сумі 8 372,64 грн., чим порушив умови договору.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що в порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав та за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 73 846,11 грн.

Отже, вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 73846,11грн. колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що за прострочення оплати згідно пункту 5.1. цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочки від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1% річних за неправомірне користування чужими коштами, здійснюється в період не більше 6-ти місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правильність розрахунку пені та 1% річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність стягнення пені за період з 01.08.2012р. по 31.01.2013р. в розмірі 5471,32грн. та 1 % річних за період з 01.08.2012р. по 31.01.2013р. в розмірі 364,76грн. Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідач не обґрунтував відповідними доказами обставини, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.03.2013р. у справі №908/589/13-г підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 27.03.2013р. у справі №908/589/13-г залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.03.2013р. у справі №908/589/13-г - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 6 прим.:

1-2. Позивачу;

3. Відповідачу;

4. У справу,

5. ДАГС,

6. ГСЗО