Рішення

від 23.05.2013 по справі 919/455/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року справа № 919/455/13

За позовом приватного підприємства "Омар"

(99040, м. Севастополь, вул. Геловані, 26, кв. 62)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш"

(99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 9;

99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 23, кв. 3)

про стягнення заборгованості у розмірі 137 424,00 грн,

Суддя Плієва Н.Г.

За участю:

представника позивача - Макеєва Б.Ю., довіреність б/н від 10.01.2011;

представник відповідача - не з'явився

Суть спору:

Приватне підприємство "Омар" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" про стягнення заборгованості у розмірі 137 424,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.04.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.04.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 23.05.2013.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з викладених у позові підстав, наполягав на задоволенні позову.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку за адресою, яка співпадає з даними, що містяться в інформаційно-ресурсному центрі - пошук в ЄДР (99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 9), а також за адресою, яка міститься в матеріалах справи (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 23 кв. 3). Ухвали суду були повернені поштовим відділенням з відміткою «адресат вибув» та «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2010 Приватне підприємство "Омар"(продавець) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш"(покупець) дизельне паливо у кількості 40890 літрів за ціною 6 грн 27 коп. за один літр на загальну суму 256380,30 грн за видатковою накладною №РН-000355 від 06.05.2010, а покупець зобов'язався оплатити паливо, таким чином між сторонами був укладений у спрощений спосіб, у порядку, передбаченому частиною першою статті 181 Господарського кодексу України, договір купівлі-продажу товару (палива).

Відповідачем сума боргу належним чином та в повному обсязі сплачена не була.

Листом від 06.04.2011 (в редакції листа №36 від 12.05.2011) позивач звертався до відповідача з проханням сплатити суму заборгованості у розмірі 256380,30 грн, проте будь-яку відповідь на означені листи позивачем отримано не було.

Частина заборгованості за дизельне паливо у розмірі 134591,00 грн стягнута за відповідача на користь позивача рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.04.2012 у справі № 5020-704/2012.

Несплата решти заборгованості за дизельне паливо і стала причиною для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача частини суми основного боргу у розмірі 128 190,15 грн, а також 3% річних у розмірі 7715,28 грн та інфляційних витрат у розмірі 129600,24 грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги про стягнення частини заборгованості за отриманий відповідачем товар за видатковою накладною №РН-000355 від 06.05.2010, а саме - 128 190,15 грн суми основної заборгованості, 7715,28 грн - 3 % річних, 129709,37 грн - інфляційних втрат.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.07.2012 у справі № 5020-704/2012 за позовом приватного підприємства «Омар» до товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Фиш» про стягнення заборгованості встановлено, що між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу товару - дизельного палива у кількості 40890 літрів за ціною 6 грн 27 коп за один літр у формі обміну письмовими документам та встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар в сумі 256380,30 грн.

Сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції склала - 261238,44 грн, а 3% річних - 7944,28 грн.

Оскільки позивачем з метою зменшення судових витрат у справі № 5020-704/2012 було заявлено позовні вимоги про стягнення половини основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, судом було прийнято рішення в межах заявлених позовних вимог та стягнуто з відповідача на користь позивача 134591,00 грн.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 23.07.2012 у справі № 5020-704/2012 залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2013, та набрало законної сили. Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2013 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Фиш» залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Севастополя від 23.07.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 у справі № 5020-704/2012 залишено без змін.

За приписами частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факт наявність частини заборгованості у відповідача перед позивачем розмірі 128 190,15 грн встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому не підлягає доведенню.

В порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів сплати заборгованості у встановленому розмірі відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги частині стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати вартості товару, отже, інфляційне збільшення суми боргу та нарахування позивачем 3% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає правомірним.

Суд перевірив розрахунок позивача 3 % річних та інфляційних втрат та зробив власний розрахунок

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 18.03.2011 - 10.04.2013 128190.15 1.011 1410.09 129600.24 Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції за розрахунком суду складає 129600,24 грн, а тому позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню частково у зазначеному розмірі.

Розрахунок процентів:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 128190.15 18.03.2011 - 10.04.2013 755 3 % 7954.81 Отже, загальна сума процентів за договором складає 7954,81 грн, проте, оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 7715,28 грн суд задовольняє позовні вимоги в заявленому розмірі.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 137 315,52 грн з яких 128190,15 грн - частина основної заборгованості, 7715,28грн - 3 % річних, 1410,09 грн - інфляційні втрати.

Згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідно судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2746,31 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Фиш" (ідентифікаційний код 33366082, 99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 9, відомості щодо рахунків відсутні) на користь приватного підприємства "Омар" (ідентифікаційний код 32332264, м. Севастополь, вул. М. Геловані, будинок 26, кВ. 62, р/р 26006114071 в ПАТ "Укрбізнесбанк", МФО 334969, або на інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 137 315,52 грн (сто тридцять сім тисяч триста п'ятнадцять гривень 52 коп.) з яких 128 190,15 грн - частина основної заборгованості, 7 715,28 грн - 3 % річних, 1 410,09 грн - інфляційні втрати, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 746,31 грн (дві тисячі сімсот сорок шість гривень 31 коп).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.05.2013

Суддя підпис Н.Г. Плієва