Ухвала

від 22.05.2013 по справі 2а-1670/7360/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р.Справа № 2а-1670/7360/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року по справі за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби до Підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємства «Художньо-виробничі майстерні» Кременчуцької міської організації національної спілки художників України про стягнення коштів та накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, -

В с т а н о в л е н о:

У листопаді 2012 року позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області Державної податкової служби (далі - Кременчуцька ОДПІ), звернувся до суду з адміністративним позовом до підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) підприємства «Художньо-виробничі майстерні» Кременчуцької міської організації національної спілки художників України (далі - підприємство Художньо-виробничі майстерні») про стягнення коштів на погашення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 23.184,00 грн. та накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку, посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 23.184,00 грн., що виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб, у зв'язку з відсутністю зареєстрованого за відповідачем рухомого та нерухомого майна для внесення в податкову заставу.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Підприємства "Художньо-виробничі майстерні" кошти на погашення податкового боргу з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в розмірі 23184 грн. 00 коп., в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судове рішення вмотивоване тим, що за відповідачем значиться податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, сума узгодженого податкового зобов'язання відповідача з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) з урахуванням переплати та нарахованої пені складає 23.184,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача до місцевого бюджету м. Кременчука, однак відсутні підстави для застосування адміністративного арешту, оскільки відсутні обставини, передбачені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, наявність у відповідача у відповідача податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках у банку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що підприємство «Художньо-виробничі майстерні», ідентифікаційний код 22527435, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 16 травня 2000 року (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 127796) та перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ.

За даними Кременчуцької ОДПІ за відповідачем значиться податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 23.184,00 грн., що виник за наступних обставин.

Відповідачем до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 14 лютого 2012 року № 3262, відповідно якої самостійно задекларована відповідачем сума податкового зобов'язання з плати за землю, що підлягає сплаті до бюджету за сім місяців 2012 року, складає 21.683,20 грн.

02 квітня 2012 року Кременчуцькою ОДПІ винесено податкову вимогу № 349/68 на суму 3093,40 грн., яка 26 квітня 2012 року вручена відповідачу і не оскаржувалась.

12 жовтня 2012 року відповідачем до Кременчуцької ОДПІ подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 47649, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання та штрафних санкцій, пені в розмірі 1.505 грн.

Погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі, коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що узгоджена сума податкових зобов'язань у встановлені строки відповідачем не сплачена.

Пунктом 59.1. ст. 59 ПК України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення ( п. 59.4. ст. 59 ПК України).

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно із п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно із п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, враховуючи наявність податкового боргу у відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Кременчуцької ОДПІ в частині стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 23.151,57 грн. шляхом стягнення коштів з банківських рахунків підприємство Художньо-виробничі майстерні» у банках, обслуговуючих платника податків, підстави, визначені ст.ст. 201, 202 КАС України, для зміни чи скасування судового рішення у даній частині відсутні.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог Кременчуцької ОДПІ в частині накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків колегія суддів, погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції, зазначає наступне.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що умовою застосування норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, що має бути підтверджена під час судового розгляду. При цьому сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування вимог щодо накладення арешту на кошти відповідача податковий орган посилається загалом на факт відсутності майна у підприємство Художньо-виробничі майстерні», яке могло би бути джерелом погашення податкового боргу. На підтвердження чого надано:

- відповідь Кременчуцького ВРЕВ ДАІ від 27.04.2012 року № 34/2267 про відсутність реєстрації за підприємство Художньо-виробничі майстерні» транспортних засобів;

- відповідь Кременчуцького міжміського бюро технічної інвентаризації Полтавської обласної ради від 14.05.2012 року № 61/2203 про відсутність реєстрації станом на 10.05.2012 року за підприємство Художньо-виробничі майстерні», згідно реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухомого майна.

Позивачем також зазначено про відсутність додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року, що свідчить, на думку позивача, про відсутність основних фондів підприємство Художньо-виробничі майстерні», що в свою чергу унеможливлює забезпечення виконання платником податків обов'язків у вигляді сплати податкового боргу.

Між тим, на думку колегії суддів, зазначена позивачем інформація не може вважатися безумовним доказом факту відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Так, згідно із положеннями ст. 20 ПК України органи податкової служби можуть отримувати інформацію про фінансовий і майновий стан та операції платника податків від банків, нотаріусів, митниці, інших органів державної влади, мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу (ст. 20 ПК України).

Судам першої та апеляційної інстанцій позивачем не наданий Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, на виконання рішенням керівника податкового органу від 19.07.2012 року про опис майна підприємство Художньо-виробничі майстерні» у податкову заставу (п. 89.5 ст. 89 ПК України).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про місцезнаходження підприємство Художньо-виробничі майстерні» за адресою: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вулиця Цюрупи, будинок № 12, підтверджені. А факт неподання підприємство Художньо-виробничі майстерні» додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток за П квартал 2012 року не є безумовним свідченням відсутності у платника податків основних фондів.

Таким чином, аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги Кременчуцької ОДПІ і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року по справі № 2а-1670/7360/12 - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27 травня 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова