Постанова

від 16.05.2013 по справі 820/3524/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 травня 2013 р. Справа № 820/3524/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представників позивача - Козлової І.М., Волкової А.Б.,

представника відповідача - Сосонного В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал Юкрейн" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медікал Юкрейн" (надалі за текстом - ТОВ "Медікал Юкрейн", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, відповідач), в якому просить суд: визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 00101115001, винесене відповідачем 24.12.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено позивачем з порушенням права платника податків на внесення змін до податкової звітності, передбачене п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), оскільки позивачем усунено самостійно виявлену помилку шляхом надання уточнюючих Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, з додержанням вимог п. 154.6 ст. 154 ПК України. Таким чином, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає визнанню недійсним, тому звернувся до суду з цим позовом.

Представники позивача в судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в їх обґрунтування в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засідання заперечував проти задоволення позову, посилаючись на зміст письмових заперечень, які приєднані до матеріалів справи та додатково зазначив, що податковий орган, під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені податковим законодавством України.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ТОВ "Медікал Юкрейн", місцезнаходження:61166, м. Харків, вул. Серпова, 4, ЄДРПОУ 33607873, зареєстрований виконкомом Харківської міської ради 14.07.2005 року за № 1 480 102 0000 012169, та 11.01.2012 року переведено на податковий облік до ДПІ у Київському районі м. Харкова, правонаступником якої є відповідач, після реєстрації 27.07.2005 року за № 5988 в ДПІ Жовтневого району м. Харкова.

Фахівцями податкового органу згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, 30.11.2012 року з 10:00 год., проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, якою встановлено порушення п. 154.6 ст. 154 ПК України з урахуванням п. 151.1 ст. 151, п. 10 підр. 4 розд. ХХ, п. 152.1 ст. 152 ПК України, а саме: заниження податку на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню по р. 11 Податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 р. на суму 2319 грн., за ІІ кв. 2012 р. на суму 6122 грн., та за ІІІ кв. на суму 2275,00 грн..

За результатами перевірки податковим органом 30.11.2012 року складено відповідний акт № 5501/1501/33607873, який вручено 10.12.2012 року директору платника податків за довіреністю.

На підставі висновків акту, в.о. начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС 24.12.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0010111501, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 11016,00 грн., та застосовано штрафні санкції в розмірі 2754,00 грн..

Позивачем пройдено процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0010111501 від 24.12.2012 р., однак всі скарги залишено без задоволення.

Згідно пункту 154.6 статті 154 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні і плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб".

З матеріалів справи вбачається, що платником податків до ДПІ Дзержинського району м. Харкова подано звіт за формою 1- ДФ „Податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" за І квартал 2012 року, ІІ квартал 2012 року та ІІІ квартал 2012 року, в якій зазначено нараховану заробітну платню по працівникам, які перебувають з ТОВ «Медікал Юкрейн» у трудових відносинах нижче ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом.

Суд зазначає, що платники податку, які застосовують норми пункту 154.6 статті 154 ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Пунктом 151.1 статтею 151 з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено ставку податку на прибуток підприємств з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток.

Також пунктом 152.1 статті 152 ПК України передбачено, що податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 ПК України, від податкової бази визначеною відповідно до вимог ст. 149 ПКУ. Таким чином, положення п. 151.1 ст. 151 з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX „Перехідних положень" Податкового кодексу України та пунктом 152.1 ст. 152 ПКУ передбачають, що підприємства за підсумками першого кварталу, півріччя, трьох кварталів та року повинні нарахувати на об'єкт оподаткування та сплачувати податок на прибуток в розмірі 21 відсотка.

Таким чином, законодавець визначив, що платник податку на прибуток має нараховувати та саме сплачувати 21 відсоток, податок на прибуток. Однак, позивач зазначає, що виплата донарахованих сум заробітної плати та перерахування всіх відповідних податків була проведена 04.12.2012 року, тобто вже після встановлення податковим органом порушення податкового законодавства.

Зі змісту акту камеральної перевірки вбачається, що податковим органом встановлено, неправомірність застосування ТОВ "Медікал Юкрейн" пільги з податку на прибуток передбачену Пунктом 154.6 статті 154 ПКУ та подано Спрощену декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену Наказом КМУ від 15.02.2012 р. за № 98), замість Податкової декларації з податку на прибуток, затверджену Наказом МФУ від 28.09.211р. за №1213), за І квартал 2012 року, ІІ півріччя 2012 року та ІІІ квартали 2012 року. Згідно Податкової декларації з податку на прибуток за:

- І квартал 2012 р., рядок 07 Декларації „Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності" повинен складати 11042,00 грн., рядок 10 Декларації „Ставка податку на прибуток у відсотках" повинна складати 21 відсоток, рядок 11 Декларації „Податок на прибуток від діяльності що не підлягає патентуванню" повинен дорівнювати 2319,00 грн., рядок 14 Декларації „Податок на прибуток за звітній період" повинен складати 2319,00 грн.;

- І півріччя 2012 року рядок 07 Декларації „Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності" повинен складати 41622,00 грн., рядок 10 Декларації „Ставка податку на прибуток у відсотках" повинна складати 21 відсоток, рядок 11 Декларації, Податок на прибуток від діяльності що не підлягає патентуванню" повинен дорівнювати 8741,00 грн.. рядок 14 Декларації „Податок на прибуток за звітній період" повинен складати 8741,00 грн.;

- ІІІ квартал 2012 року рядок 07 Декларації „Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності" повинен складати 52453,00 грн., рядок 10 Декларації, ставка податку на прибуток у відсотках" повинна складати 21 відсоток, рядок 1 1 Декларації „Податок на прибуток від діяльності що не підлягає патентуванню" повинен дорівнювати 11015,00 грн., рядок 14 Декларації „Податок на прибуток за звітній період" повинен складати 11 015,00 грн..

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність висновку податкового органу про те, що платником податків, в порушення пункту 154.6 статті 154 з урахуванням пункту 151.1 статті 151 з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX „Перехідні положення" Податкового кодексу України та пункту 152.1 статті 152 ПКУ занижено податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню по рядку 11 Податкової декларації з податку на прибуток.

Відповідно до положень п. 154.6 ст. 154 ПК України на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв: а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року; б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб; в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб. При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Згідно з п. 151.1 статті 151 з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, визначено ставку податку на прибуток підприємств з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток.

Суд не може прийняти до уваги твердження представників позивача щодо самостійного виявлення помилки у листопаді 2012 року та донарахування заробітної плати та подачі уточнюючих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (звіт за формою 1 ДФ), виходячи з наступного.

Відповідно до квитанції № 2, ТОВ "Медікал Юкрейн" подано документ J0500103 Ф.1 № 1 ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІІ квартал 2012 року, який доставлено до районного рівня ДПС України 30.11.2012 року о 17:27 годині, реєстр. № 9075647434.

Крім того, відповідно до квитанції № 2, ТОВ "Медікал Юкрейн" подано документ J0500103 Ф.1 № 1 ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ІІ квартал 2012 року, який доставлено до районного рівня ДПС України 30.11.2012 року о 17:12 годині, реєстр. № 9075639111.

Також, відповідно до квитанції № 2, ТОВ "Медікал Юкрейн" подано документ J0500103 Ф.1 № 1 ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за І квартал 2012 року, який доставлено до районного рівня ДПС України 30.11.2012 року о 16:43 годині, реєстр. № 9075622627.

Суд також наголошує, що відповідно до вимог п. 50.2 ст. 50 ПК України передбачено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги наведені норми податкового законодавства, а також той факт, що податковим органом перевірку розпочато 30.11.2012 року о 10:00 годині, суд констатує, що позивач виявив помилку після проведення перевірки, а отже, твердження представників позивача, що платником податків самостійно виявлено помилку, під час розгляду справи свого підтвердження не знайшло.

Доказів на спростування зазначеного факту представниками позивача суду не надано, а судом під час розгляду справи не встановлено.

Що стосується зауваження представників позивача на те, що під час проведення позапланової виїзної перевірки платника податків 04.04.2012 року податковим органом не встановлено неправомірного застосування пільги з податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, то суд звертає увагу, що зазначене порушення податкового законодавства встановлено актом перевірки від 30.11.2012 року за № 5501/1501/33607873. Крім того, на підставі висновків зазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення, а зазначені обставини, встановлені актом № 5501/1501/33607873 від 30.11.2012 року, вже не були предметом перевірки під час складання акту № 1346/22-10/33607873 від 04.04.2013 року.

Відповідно до змісту Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1171, а саме п. 12, встановлено, що платник податку, який виявив помилки у декларації з податку на прибуток за 2012 рік, що призвело до збільшення чи зменшення задекларованих зобов'язань з податку на прибуток, має право подати уточнену річну декларацію і змінити задекларовані зобов'язання та відповідно суми авансових внесків.

При цьому змінені в уточненій річній декларації зобов'язання змінюють (збільшують або зменшують) суми авансових внесків за всі періоди їх нарахування.

Крім того, у разі коли в уточненій декларації збільшується сума зобов'язань з податку на прибуток за 2012 рік, платник податку зобов'язаний сплатити суму недоплати та штраф відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу за кожен звітний період, термін сплати авансових внесків за яким на дату подання уточненої декларації настав.

Як передбачено у пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Підпунктом 52.4 ст. 52 Податкового кодексу України встановлено, що консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведеної норми процесуального закону та враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини спірних правовідносин, суд доходить висновку, що позивачем не надано суду під час розгляду справи належних та допустимих в контексті ст. ст. 69-72 КАС України доказів на підтвердження своєї позиції по справі, а відтак не довів правомірності та законності своїх вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що податковий орган, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача не правомірними та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином не обґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Медікал юкрейн" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23.05.2013 року.

Суддя Ю.О.Супрун