Ухвала

від 28.05.2013 по справі 9/191/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28 травня 2013 р. Справа № 9/191/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Незамай Д.Д.,

за участю представників сторін:

від стягувача: Каленюк Т.А. - за довіреністю;

від боржника: - не з"явився;

від відділу ДВС - Ридзевський В.О. - начальник ВДВС, наказ №161/К від 22.02.2013р.;

розглянувши в приміщенні суду скаргу № 02-12/946 від 23.04.2013 р. Липовецького районного центру зайнятості на дії посадових осіб відділу виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції у справі

за позовом : Липовецького районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, код ЄДРПОУ 20088161 (вул. Леніна, 63, м. Липовець, Вінницька область, 22500)

до : суб'єкта підприємницької діяльності Бойчук Любові Михайлівни, ідентиф.№ 1914405267 (вул. Щорса, 10, м. Липовець, Вінницька область, 22500)

третя особа: ТОВ "Виробничо - навчальний центр" (вул. Леніна,53 м. Липовець, Вінницька область, 22500)

третя особа: регіональне відділення Фонду державного майна України (вул.Гоголя, 10, м.Вінниця, 21100)

про звільнення частини орендованого приміщення ,-

В С Т А Н О В И В :

25.04.2013 р. від Липовецького районного центру зайнятості до господарського суду Вінницької області надійшла скарга № 02-12/946 від 23.04.2013р. про визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.04.2013р. по виконанню виконавчого документа ВП №35258478, та зобов'язання здійснити заходи примусового характеру щодо виконання наказу господарського суду Вінницької області у справі №9/191/2011/5003.

Скарга мотивована наступним. 05.06.2012р. господарський суд Вінницької області на підставі рішення від 27.01.2012р., яке набуло законної сили 09.04.2012р., видав наказ про звільнення суб"єктом підприємницької діяльності Бойчук Л.М. частини нежилого приміщення площею 33,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Липовець вул. Леніна, 53 та перебуває на балансі Липовецького районного центру зайнятості. 11.03.2013р. за № 02-26/1673 до центру зайнятості надійшов лист від державного виконавця з пропозиціцєю взяти на відповідальне зберігання майно, яке знаходиться за адресою, вказаною у виконавчому документі. У своїй відповіді №02-12/665 від 18.03.2013р. стягувач зазначив, що не відмовляється взяти на відповідальне зберігання майна, яке знаходиться за адресою: вул. Леніна, 53, м. Липовець, однак звернув увагу на те, що у нього відсутнє складського приміщення, законом не передбачено обов"язок стягувача брати на відповідальне зберігання майно боржника, вносити авансовий внесок. 22.04.2013р. за вх. №8230 до центру заянятості надійшов супровідний лист №2539/02-86 від 19.04.2013р. з постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.04.2013р., винесену в ході виконання наказу №9/191/2011/5003. постановою встановлено, що стягувач відмовився прийняти на відповідальне зберігання майно, яке знаходилось у приміщенні. За обставин вказаних вище, постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві є недійсною та такою, що порушує законні права та інтереси Липовецького районного центру зайнятості.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 04.04.2013р. скаргу передано на розгляд судді Грабику В.В..

Ухвалою суду від 26.04.2013 року скаргу призначено до розгляду в засіданні на 28.05.2013 року.

22.05.2013р. від відділу ДВС Липовецького районного управління юстиції надійшли пояснення по суті скарги в яких зазначається про безпідставність поданої скарги (т.3 а.с.121-122).

В судовому засіданні 28.05.2013р представник стягувача підтримав скаргу з підстав, вказаних у ній.

Представник органу ДВС заперечив проти задоволення скарги з підстав, вказаних в письмових поясненнях, а також зазначив, що виконавчі дії проводилися відповідно до вимог ст.78 ЗУ "Про виконавче провадження" , а не ст.75 цього Закону, оскільки суд не зобов"язував боржника вчинити певні дії.

Представник боржника не з"явився, незважаючи на те, що про час та місце розгляду скарги повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення вх.№ 4554 від 13.05.13 р.(т.3 а.с.120).

При розгляді скарги судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням господарського суду від 27.01.2012р. позов задоволено та, окрім іншого, запропоновано суб"єкту підприємницької діяльності Бойчук Л.М. звільнити частину нежилого приміщення площею 33,6 кв. м., що розташоване за адресою: м. Липовець вул. Леніна, 53 та перебуває на балансі Липовецького районного центру зайнятості (т.2 а.с.9-13).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. рішення господарського суду Вінницької області від 27.01.12 р. у справі №9/191/2011/5003 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача суб"єкта підприємницької діяльності Бойчук Любов Михайлівни на рішення господарського суду Вінницької області від 27.01.2012р. у справі №9/191/2011/5003 - без задоволення (т. 2 а.с.86-89).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2012р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. у справі №9/191/2011/5003 залишено без змін. (т.2 а.с. 148-152).

Ухвалою суду від 05.11.2012р. виправлено описку у п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Вінницької області від 27.01.12 р. у справі № 9/191/2011/5003. Пункт 2 резолютивної частини рішення суду від 27.01.12 р. у справі №9/191/2011/5003 викладено в наступній редакції: "Суб"єкту підприємницької діяльності Бойчук Любов Михайлівні, ідентиф. №1914405267 (вул. Щорса, 10, м. Липовець, Вінницька область, 22500) звільнити частину нежилого приміщення площею 33,6 кв. м., що розташоване за адресою: м. Липовець, вул. Леніна, 53 та перебуває на балансі Липовецького районного центру зайнятості" (т.3 а.с.41-42).

Ухвалою суду від 05.11.2012р. внесено виправлення до наказу суду від 05.06.12р. у справі № 9/191/2011/5003, викладено його в наступній редакції:"Суб"єкту підприємницької діяльності Бойчук Любов Михайлівні, ідентиф. №1914405267 (вул. Щорса, 10, м. Липовець, Вінницька область, 22500) звільнити частину нежилого приміщення площею 33,6 кв. м., що розташоване за адресою: м. Липовець, вул. Леніна, 53 та перебуває на балансі Липовецького районного центру зайнятості" (т.3 а.с. 43-44).

06.11.2012р. головним державним виконавцем відділу ДВС Липовецького РУЮ Пасічником Ю.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Вінницької області №9/191/2011/5003 від 05.06.2012р., в якій з поміж іншого, боржнику СПД Бойчук Л.М. встановлено строк до 30.11.2012р. для добровільного виконання рішення суду (т.3 а.с.105).

Ухвалою суду від 10.01.2013р. відстрочено виконання судового рішення до 10.03.2013р. (т.3 а.с.94-95).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. скасовано ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.01.2013р. та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви СПД Бойчук Л.М. від 25.12.2012р. про відстрочення виконання рішення у справі №9/191/2011/5003.

Листом від 08.01.2013р. №30/03-31 Бойчук Л.М. зобов"язано до 14.01.2013р. виконати рішення суду (т.3 а.с.106).

Листом від 22.02.2013р. №02-26/1316 Бойчук Л.М. зобов"язано до 01.03.2013р. виконати рішення суду (т.3 а.с.107).

Згідно акту від 01.03.2013р. підписаного представниками стягувача, відділом державної виконавчої служби Липовецького РУЮ не проведено заходів примусового виконання рішення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та листа державного виконавця Пасічника Ю.В. від 22.02.2013р. за №02-26/1316, та запропоновано державним виконавцем - директору Липовецького районного центру зайнятості Ямпільському В.І. болгаркою спилювати навісний замок (т.3 а.с. 108).

Згідно листа відділу ДВС Липовецького РУЮ від 11.03.2013р. №1673, Липовецькому районному центру зайнятості запропоновано взяти на відповідальне зберігання майно, яке знаходиться за адресою вказаною у виконавчому документі для повного фактичного виконання та надати відповідь в 15-денний термін з дня отримання даного листа. В листі зазначено, що в разі ненадходження відповіді на даний лист у вищевказаний термін, це буде вважатися відмовою внести авансовий внесок, що потягне за собою повернення виконавчого документа без виконання (т.3 а.с. 109).

У відповіді Липовецького районного центру зайнятості від 18.03.2013р. №02-12/655, адресованого начальнику відділу ДВС Липовецького РУЮ, йдеться про те, що центр зайнятості не відмовляється взяти на відповідальне зберігання майно, яке знаходиться за адресою вул. Леніна, 53, м. Липовець, однак звертає увагу, що у стягувача для цього не має складського приміщення і Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено обов"язок стягувача брати на відповідальне збергання майно боржника, вносити авансовий внесок (т.3 а.с. 110).

17.04.2013р. головним державним виконавцем Липовецького ВДВС Липовецького РУЮ винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв"язку з відмовою стягувача прийняти на відповідальне зберігання майно, яке знаходилось у приміщенні (т.3 а.с.112).

Законом України "Про виконавче провадження" передбачено наступне: державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача (ст.11); витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються, окрім іншого, з авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій (ч.2, 3 ст. 41);з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом (ст.42).

Відповідно до п.9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд дійшов до переконання в тому, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перш за все, суд акцентує увагу на тому, що ні резолютивна частина рішення, ні виданий на його підставі наказ не містять вказівки про виселення боржника із займаного приміщення, а тому твердження представника органу ДВС в судовому засіданні про здійснення виконавчих дій відповідно до ст.78 ЗУ "Про виконавче провадження" не грунтуються на вимогах цього Закону. За відсутності у виконавчому документі вказівки про виселення боржника та наявності вказівки боржнику звільнити частину нежитлового приміщення має застосовуватися ст.75 ЗУ "Про виконавче провадження", якою взагалі не передбачено авансування витрат на проведення та організацію виконавчих дій. Крім того, виконавцем не враховані положення ст.42 цього Закону, якою не передбачено обов"язковості проведення авансування стягувачем. У всякому випадку державний виконавець у разі наявності обгрунтованих сумнівів не позбавлений був можливості в порядку, передбаченому ст.11ч.3 ЗУ "Про виконавче провадження" звернутися до суду із відповідною заявою.

Крім того, мотивуючи постанову про повернення виконавчого документу, виконавець зазначив підставою повернення відмову стягувача прийняти на відповідальне зберігання майно, яке знаходилось у приміщенні та послався на ст.47ч.1п.4 закону. Разом з тим вказана норма передбачає , що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом , незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. При цьому виконавець не надав суду доказів в підтвердження того, що в приміщенні взагалі знаходиться будь-яке майно боржника, а також не прийняв до уваги зміст відповіді стягувача від 18.03.2013р., яка не містить відмови у прийняття на зберігання майна, а містить інформацію про відсутність у нього складського приміщення та необов"язковість авансового внеску. Отже підстави вказані в постанові про повернення виконавчого документу не відповідають підставам, вказаним в ст.47ч.1п.4 ЗУ "Про виконавче провадження".

Сукупність вказаних вище обставин переконує суд в тому, що доводи заявника є правомірними, що в свою чергу є підставою для задоволення скарги та визнання окаржуваної постанови недійсною та зобов"язання органу ДВС всі, передбачені ЗУ "Про виконавче провадження", дії з виконання наказу господарського суду .

Керуючись ст. ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу № 02-12/946 від 23.04.2013 р. Липовецького районного центру зайнятості задовольнити.

2. Визнати недійсною постанову, винесену 17.04.2013р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області Пасічником Ю.В. про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконанню наказу №9/191/2011/5003, виданого 05.06.2012р. господарським судом Вінницької області про звільнення СПД Бойчук Л.М. частини нежилого приміщення площею 33,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Липовець, вул. Леніна, 53 .

3. Зобов"язати посадових осіб відділу ДВС Липовецького районного управління юстиції Вінницької області здійснити усі передбачені ЗУ "Про виконавче провадження" заходи примусового характеру щодо виконання наказу господарського суду Вінницької області № 9/191/2011/5003 про звільнення СПД Бойчук Л.М. частини нежилого приміщення площею 33,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Липовець, вул. Леніна, 53 та перебуває на балансі Липовецького районного центру зайнятості.

4. Копію ухвали надіслати боржнику, стягувачу та органу ДВС.

Суддя Грабик В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Липовецькому районному центру зайнятості (вул. Леніна, 63, м. Липовець, Вінницька область, 22500);

3 - СПД Бойчук Л. М. (вул. Щорса, 10, м. Липовець, Вінницька область, 22500);

4 - ВДВС Липовецького районного управління юстиції (вул. Леніна,63, м. Липовець, Вінницька обл., 22500).