Рішення

від 22.05.2013 по справі 910/4487/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4487/13 22.05.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного підприємства "Веста Груп 1"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Селентіс"

про стягнення 20 182,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Станкевич О.М. - адвокат

від відповідача: Жигадло С.П. - юрисконсульт

За клопотанням відповідача, з метою проведення звірки розрахунків, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Веста Груп 1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селентіс" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 19 897,19 грн. та пені в сумі 285,41 грн. відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 010912 від 01.09.2012 року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах. Відповідач проти позову не заперечує, заборгованість визнає.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України надав клопотання про зменшення розміру своїх позовних вимог у частинах стягнення з відповідача основного боргу та пені, у зв'язку з тим, що 11.03.2013 року відбулося часткове погашення заборгованості відповідачем, але доказів на підтвердження цього суду не надав. Судом прийнято до уваги, що згідно пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що стаття 22 ГПК України передбачає право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Матеріали справи підтверджують, що фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог, що відповідає вимогам ГПК України, оскільки вони були заявлені у позові під час звернення позивача до суду, у зв'язку з чим, ціна позову по даній справі дорівнює 17 211,12 грн. і складається із:

· суми основного боргу з орендної плати в розмірі 16 947,19 грн.;

· пені в сумі 263,93 грн. за період з 11.03.2013 по 19.04.2013.

Позов мотивовано тим, що 01.09.2012 року між Приватним підприємством "Веста Груп 1", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селентіс", далі Орендар, укладений договір оренди нежитлового приміщення № 010912, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1 Договору) Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне орендне використання нежилі приміщення, які розташовані на 2-му поверсі корпусу А1 адміністративного будинку № 15 по вулиці Сім'ї Хохлових в м. Києві для використання його під офіс, що зафіксовано у акті здачі-приймання орендованого приміщення від 01.09.2012 року.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору та п. 2.1 Договору Орендар за користування приміщенням сплачує Орендодавцю щомісяця орендну плату, розмір якої становить 6 698,75 грн., в тому числі ПДВ 1 116,46 грн. Орендна плата нараховується з дня передачі приміщень по акту здачі-приймання приміщення.

Згідно п. 2.6 Договору орендна плата, оплата послуг, ПДВ та інші платежі сплачуються Орендарем шляхом перерахування оплати щомісячно не пізніше 15-го числа поточного місяця шляхом перерахування зазначеної суми на розрахунковий рахунок Орендодавця.

У випадку несвоєчасного виконання стороною своїх грошових зобов'язань за цим Договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочення виконання (п. 6.2 Договору).

Свої зобов'язання за Договором відповідач не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за несплату орендної плати в сумі 16 947,19 грн., яку позивач і намагається стягнути.

Позивач стверджує, що відповідно до п. 6.2 Договору Орендар зобов'язаний сплатити пеню, яку нарахована за період з 11.03.2013 по 19.04.2013, сума якої становить 263,93 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, і між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Належність доказів та їх правова оцінка здійснюється судом згідно вимог статті 43 ГПК України, оскільки ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом на підставі внутрішнього переконання керуючись законом.

Позивачем згідно ст. 33 ГПК України доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування приміщенням. Відповідач доказів повного виконання обов'язків за договором оренди щодо внесення орендних платежів суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 16 947,19 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені, передбаченої пунктом 6.2 Договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України обґрунтовані та підлягають задоволенню. Звернення позивачем до суду з позовом відбулося 11.03.2013 року, часткове погашення заборгованості, у зв'язку з чим відбулося зменшення розміру позовних вимог, відповідач здійснив також 11.03.2013 року, тому з урахуванням приписів ст. 51 ГПК України пеню потрібно нараховувати з 12.03.2013, сума якої становить 263,93 грн.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Селентіс", згідно вимог частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.05.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 638, 759, 760, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 232, 283 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 22, 33, 43, 49, 51, 69, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Веста Груп 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селентіс" - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селентіс", 02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 11, кв. 149, код ЄДРПОУ 38195986, на користь:

- Приватного підприємства "Веста Груп 1", 03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 1А, код ЄДРПОУ 37816932, заборгованості з орендної плати в сумі 16 947,19 грн., пеню в сумі 263,93 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 27.05.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко