Постанова

від 22.05.2013 по справі 826/5134/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/86

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2013 року 14:51 № 826/5134/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-К" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 № 0000942230 та № 0000952230, за участі представників сторін:

представник позивача Дутковський Б.В.;

представник відповідача Коновал Т.В.,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет-К" (далі - позивач, ТОВ "Паритет-К") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 № 0000942230 та № 0000952230 (далі - ППР № 0000942230, ППР № 0000952230).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5134/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/5134/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 10.12.2012 по 28.12.2012 працівниками ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 08.01.2013 № 23/22-30/21488112 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.9 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123, п. 6 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0000942230, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 213 458,00 грн. (за основним платежем - 186 280,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 178,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на прибуток підприємств за 2011 рік на суму 77 568,63 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року на суму 1 653,13 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 75 915,50 грн., та за 9 місяців 2012 року на суму 108 711,36 грн., в т.ч. за 1 квартал 2012 року на суму 66 010,70 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 42 040,12 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 660,50 грн.

Крім цього, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз. 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0000952230, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 646,00 грн. (за основним платежем - 4 517,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 129,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на додану вартість за 2011 рік на суму 2 363,00 грн. та за 2012 рік на суму 2 154,00 грн., а саме по періодам: за липень 2011 року на суму 386,00 грн., за серпень 2011 року на суму 447,00 грн., за вересень 2011 року на суму 604,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 248,00 грн., за листопад 2011 року на суму 247,00 грн., за грудень 2011 року на суму 431,00 грн., за січень 2012 року на суму 192,00 грн., за лютий 2012 року на суму 461,00 грн., за березень 2012 року на суму 211,00 грн., за квітень 2012 року на суму 257,00 грн., за травень 2012 року на суму 235,00 грн., за червень 2012 року на суму 361,00 грн., за липень 2012 року на суму 483,00 грн., за серпень 2012 року на суму 418,00 грн., за вересень 2012 року на суму 89,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ТОВ "Паритет-К", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV); Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 № 85/96-ВР (далі - Закон № 85/96-ВР).

ТОВ "Паритет-К" зареєстровано 21.06.1993 за № 10741200000001378 Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 21488112). Місцезнаходження позивача: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 17, корп. 2.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.04.1997 за № 1400/5188, в періоді, що перевірявся, був зареєстрований платником податку на прибуток, податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, основними видами діяльності позивача є виробництво інших готових металевих виробів; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; будівництво житлових і нежитлових будівель.

Основними видами діяльності контрагента позивача - приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Мост" (далі - контрагент позивача, ПрАТ "СК "Мост") є інші послуги у сфері страхування.

Основними видами діяльності контрагента позивача - приватного акціонерного товариства "Нова лінія" (далі - контрагент позивача, ПрАТ "Нова лінія") є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; рекламні агентства; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Судом встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (далі - ТОВ "Епіцентр К") було укладено договір поставки № 2072/40/10 від 01.04.2010. Предметом даного договору була поставка позивачем ТОВ "Епіцентр К" товару у встановлені строки, та приймання ТОВ "Епіцентр К" такого товару і сплата за нього на умовах даного договору. Найменування товару зазначено у специфікаціях (Т. 1, арк. 9 - 16 матеріалів справи).

За укладеним з ТОВ "Епіцентр К" вищевказаним договором поставки позивачем було застраховано свої майнові інтереси наступними договорами, укладеними з ПрАТ "СК "Мост":

- договір страхування фінансових ризиків № ФР_ЕК/40S-0046 від 01.10.2011. Предметом даного договору були майнові інтереси позивача, пов'язані з матеріальними збитками позивача внаслідок невиконання (неналежного виконання) його контрагентами фінансових зобов'язань у відповідності з договором поставки № 2072/40/10 від 01.04.2010, умови якого були узгоджені з ПрАТ "СК "Мост". Страховий платіж за виконання умов вказаного договору становив 162 720,00 грн.;

- договір страхування фінансових ризиків № ФР_ЕК/40S-0091 від 01.11.2011. Предметом даного договору були майнові інтереси позивача, пов'язані з матеріальними збитками позивача внаслідок невиконання (неналежного виконання) його контрагентами фінансових зобов'язань у відповідності з договором поставки № 2072/40/10 від 01.04.2010, умови якого були узгоджені з ПрАТ "СК "Мост". Страховий платіж за виконання умов вказаного договору становив 162 720,00 грн.;

- договір страхування фінансових ризиків № ФР_ЕК/40S-0158 від 03.01.2012. Предметом даного договору були майнові інтереси позивача, пов'язані з матеріальними збитками позивача внаслідок невиконання (неналежного виконання) його контрагентами фінансових зобов'язань у відповідності з договором поставки № 2072/40/10 від 01.04.2010, умови якого були узгоджені з ПрАТ "СК "Мост". Страховий платіж за виконання умов вказаного договору становив 155 488,89 грн.;

- договір страхування фінансових ризиків № ФР_ЕК/f40s.12-0010 від 01.02.2012. Предметом даного договору були майнові інтереси позивача, пов'язані з матеріальними збитками позивача внаслідок невиконання (неналежного виконання) його контрагентами фінансових зобов'язань у відповідності з договором поставки № 2072/40/10 від 01.04.2010, умови якого були узгоджені з ПрАТ "СК "Мост". Страховий платіж за виконання умов вказаного договору становив 155 488,89 грн.;

- договір страхування фінансових ризиків № ФР_ЕК/s40.12-0059 від 02.04.2012. Предметом даного договору були майнові інтереси позивача, пов'язані з матеріальними збитками позивача внаслідок невиконання (неналежного виконання) його контрагентами фінансових зобов'язань у відповідності з договором поставки № 2072/40/10 від 01.04.2010, умови якого були узгоджені з ПрАТ "СК "Мост". Страховий платіж за виконання умов вказаного договору становив 195 992,00 грн.

Так, судом встановлено, що позивач на виконання вказаних договорів отримав від ПрАТ "СК "Мост" відповідні послуги зі страхування.

Крім цього, судом встановлено, що між позивачем та ПрАТ "Нова лінія" було укладено договори про надання маркетингових послуг № 8032/091104П від 01.01.2011 та № 8032/120101П від 01.01.2012. Предметом даних договорів було надання ПрАТ "Нова лінія" позивачу за завданням позивача маркетингових послуг стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів та послуги по передпродажній підготовці товару, які постачались, постачаються або плануються в майбутньому до постачання позивачем через торговельну мережу ПрАТ "Нова лінія", та своєчасне прийняття позивачем таких послуг і оплата їх відповідно до умов договору.

Так, судом встановлено, що позивач на виконання вказаних договорів отримав від ПрАТ "Нова лінія" відповідні маркетингові послуги.

Позиція відповідача стосовно правомірності прийнятого ним ППР № 0000942230 ґрунтується на аналізі вищевказаних договорів страхування фінансових ризиків № ФР_ЕК/40S-0046 від 01.10.2011, № ФР_ЕК/40S-0091 від 01.11.2011, № ФР_ЕК/40S-0158 від 03.01.2012, № ФР_ЕК/f40s.12-0010 від 01.02.2012, № ФР_ЕК/s40.12-0059 від 02.04.2012, внаслідок чого відповідач не визнав зв'язку укладених між позивачем та ПрАТ "СК "Мост" договорів страхування фінансових ризиків позивача із господарською діяльністю останнього. Відповідач зазначив, що вказані договори страхування фінансових ризиків суперечать п. 2.4 договору поставки № 2072/40/10 від 01.04.2010, укладеного між позивачем та ТОВ "Епіцентр К", оскільки ним передбачено, що право власності і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить від позивача до ТОВ "Епіцентр К" з моменту, коли товар поставлено ТОВ "Епіцентр К" вивантаженим на приймальну платформу гіпермаркету. При цьому, відповідач зазначив, що сторони підписали накладну, що засвідчує отримання товару ТОВ "Епіцентр К".

У зв'язку з таким визначенням переходу права власності на товар, відповідач дійшов помилкового висновку, що встановити характер, мету, економічну обґрунтованість та зв'язок наданих послуг від ПрАТ "СК "Мост" з господарською діяльністю позивача неможливо. Враховуючи наведене, відповідач дійшов помилкового висновку, що у зв'язку з переходом права власності на товар зникає й фінансовий ризик позивача у неотриманні оплати цього товару, який був застрахований позивачем.

Позиція відповідача стосовно правомірності прийнятого ним ППР № 0000952230 ґрунтується на тому, що відповідно до наведеного в актах прийому-здачі виконаних робіт формулювання наданих послуг, а саме: вивчення та аналіз динаміки попиту на товар та впроваження, розвиток та аналіз перспективних видів торгових операцій - неможливо визначити, яку саме інформацію для позивача було надано ПрАТ "Нова лінія" і які вигоди буде мати позивач від понесення витрат на придбання даних послуг. Враховуючи наведене, відповідач дійшов помилкового висновку, що неможливо встановити мету, економічну обґрунтованість та зв'язок отриманих від ПрАТ "Нова лінія" маркетингових послуг з господарською діяльністю позивача, оскільки вважає факт переходу права власності на товар з моменту його поставки покупцеві, яким є також ПрАТ "Нова лінія".

Разом з тим, з такими позиціями відповідача погодитись не можна, виходячи з наступного.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Позивачем належними доказами доведено фактичне отримання відповідних послуг зі страхування від ПрАТ "СК "Мост". Дані факти підтверджуються наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями актів надання послуг по страхуванню № 001-ФР_ЕК/40S-0046 від 31.10.2011, № 001-ФР_ЕК/40S-0091 від 30.11.2011, № ФР_ЕК/40S-0158 від 31.01.2012, № ФР_ЕК/f40s.12-0010 від 29.02.2012, № ФР_ЕК/s40.12-0059 від 30.06.2012, банківських виписок (Т. 1, арк. 22 - 26, 32 - 35, 41 - 43, 49 - 50, 56 - 59 матеріалів справи).

Судом встановлено, що реальність вищевказаних послуг зі страхування та дійсність договорів страхування фінансових ризиків № ФР_ЕК/40S-0046 від 01.10.2011, № ФР_ЕК/40S-0091 від 01.11.2011, № ФР_ЕК/40S-0158 від 03.01.2012, № ФР_ЕК/f40s.12-0010 від 01.02.2012, № ФР_ЕК/s40.12-0059 від 02.04.2012 відповідач не заперечував. Однак, відповідачем було поставлено під сумнів можливість страхування фінансового ризику щодо оплати товару товариством з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", якщо право власності на товар переходить до його оплати.

Разом з тим, як зазначено у ст. 4 Закону № 85/96-ВР предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані, у тому числі, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 85/96-ВР страхування може бути добровільним або обов'язковим. У свою чергу, п. 18 ч. 4 ст. 6 Закону № 85/96-ВР передбачає страхування фінансових ризиків як один із видів добровільного страхування

Пунктом 1.1 кожного з вищевказаних договорів страхування фінансових ризиків передбачено, що їх предметом є страхування майнових інтересів позивача, які пов'язані з матеріальними збитками позивача внаслідок невиконання його контрагентами фінансових зобов'язань у відповідності з договором поставки № 2072/40/10 від 01.04.2010.

Згідно п. 9.2 договору поставки № 2072/40/10 від 01.04.2010 оплата за поставлений позивачем товар здійснювалась ТОВ "Епіцентр К" після його реалізації споживачам один раз на тиждень.

Вищевказане свідчить, що договори страхування фінансових ризиків № ФР_ЕК/40S-0046 від 01.10.2011, № ФР_ЕК/40S-0091 від 01.11.2011, № ФР_ЕК/40S-0158 від 03.01.2012, № ФР_ЕК/f40s.12-0010 від 01.02.2012, № ФР_ЕК/s40.12-0059 від 02.04.2012 укладені в рамках чинного законодавства, оскільки відповідають умовам статей 4, 5 та 6 Закону № 85/96-ВР, а також містять економічну обгрунтованість, адже за договором поставки № 2072/40/10 від 01.04.2010 не передбачено умови 100% передоплати за поставку, тобто до отримання позивачем повної оплати існує фінансовий ризик її неотримання.

В свою чергу, відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 ПК України передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування , зокрема, фінансових , кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності , в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору.

Таким чином, страхування фінансових ризиків позивачем за договором поставки № 2072/40/10 від 01.04.2010 є одним із видів його інших витрат , які на підставі п. 138.1 ст. 138 ПК України враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за умови їх підтвердження первинними документами.

Крім цього, згідно наявної в матеріалах справи копії листа Державної податкової служби в Одеській області від 04.12.2012 № 32819/10/15-0213 (Т. 7, арк. 106 - 109 матеріалів справи) інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому їх було здійснено (п. 138.5 ст. 138 ПК України). Отже, до складу витрат платника податку звітного (податкового) періоду включається лише відповідна сума витрат, пов'язана із страхуванням, незалежно від наявності здійснення попередньої оплати.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність зв'язку укладених між позивачем та ПрАТ "СК "Мост" договорів страхування фінансових ризиків № ФР_ЕК/40S-0046 від 01.10.2011, № ФР_ЕК/40S-0091 від 01.11.2011, № ФР_ЕК/40S-0158 від 03.01.2012, № ФР_ЕК/f40s.12-0010 від 01.02.2012, № ФР_ЕК/s40.12-0059 від 02.04.2012 із господарською діяльністю позивача, що доводить відсутність порушення позивачем вимог пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.9 ст. 138 ПК України, а наявність належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, доводить відсутність порушення позивачем вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

Крім цього, згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом - ПрАТ "Нова лінія", в той же час Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Крім цього, позивачем належними доказами доведено фактичне отримання відповідних маркетингових послуг від ПрАТ "Нова лінія" та виконання сторонами умов договорів, які було поставлено під сумнів відповідачем. Дані факти підтверджуються наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями податкових накладних, актів здачі-прийняття послуг, довіреностей, банківських виписок (Т. 1, арк. 63 - 75, 79 - 96, 184, 189, 194, 202, 215, 220, 221, 228, 232, 240, 247, 255, 270, 274, 280, 286; Т. 2, арк. 5 - 109, 122 - 238 матеріалів справи).

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів не надано.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

При цьому, судом встановлено, що первинні документи складені відповідно до вимог законодавства.

Також Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з ПрАТ "Нова лінія" зроблено на підставі первинних документів, а саме податкових накладних, сума ПДВ по яким була включена до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за липень - грудень 2011 року, січень - вересень 2012 року.

Податкові накладні, які зазначені в Акті перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи, видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим п. 201.4 ст. 201 ПК України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Закону № 996-XIV.

ПрАТ "Нова лінія" на час вчинення правочину було зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Реальність господарських операцій між позивачем та ПрАТ "Нова лінія" органом державної податкової служби під час перевірки не досліджувалась, факт сплати податку контрагентом позивача не перевірявся.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, належним чином виписаних зареєстрованим платником податку.

Також судом встановлено факт поставки виробленої позивачем продукції (сейфів) товариству з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" перевізником - товариством з обмеженою відповідальністю "Ін-Тайм" та фізичними особами - підприємцями. Зокрема, позивачем на вимогу суду надані наступні копії документів: договору надання послуг з організації перевезення вантажу № КИЕ 121 від 06.01.2012, договору надання послуг з перевезення вантажу № 3-02 КИЕ 171 від 26.02.2010, договору на транспортно-експедиційне обслуговування з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом на території України № 01/09-3 від 01.09.2011, договору на транспортно-експедиційне обслуговування з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом на території України № 01/09-1 від 01.09.2011, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей (Т. 3, арк. 5 - 131, 136 - 272; Т. 4, арк. 5 - 127, 132 - 272; Т. 5, арк. 5 - 138, 143 - 300; Т. 6, арк. 7 - 249; Т. 7, арк. 4 - 86 матеріалів справи).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено, що позивачем не було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на майновий стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, оскільки факт надання позивачу відповідних маркетингових послуг підтверджується матеріалами справи.

Аналогічна позиція відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.04.2013 у справі № К/800/11410/13 (колегія суддів у складі головуючого Маринчак Н.Є., суддів Вербицької О.В., Муравйова О.В.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 у справі № 2а-15537/12/2670 (колегія суддів у складі головуючого Грибан І.О., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 у справі № 826/1000/13-а (колегія суддів у складі головуючого Беспалова О.О., суддів Парінова А.Б., Грибан І.О.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 у справі № 2а-16085/12/2670 (колегія суддів у складі головуючого Петрика І.Й., суддів Борисюк Л.П., Собківа Я.М.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 у справі № 826/1198/13-а (колегія суддів у складі головуючого Бужак Н.П., суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 у справі № 2а-15437/12/2670 (колегія суддів у складі головуючого Мацедонської В.Е., суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що висновок відповідача про порушення позивачем пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.9 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України є протиправним, тому ППР № 0000942230 та ППР № 0000952230 підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Паритет-К" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-К" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 24.01.2013 № 0000942230.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 24.01.2013 № 0000952230.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-К" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 191,04 грн. (дві тисячі сто дев'яносто одна грн. 04 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова