Вирок

від 20.12.2012 по справі 0112/4343/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

№ справи:0112/4343/2012 Головуючий у 1 інстанції:Романова Любов Владиславівна № провадження:11/0190/2198/2012 Доповідач апеляційної інстанції:Язєв С. О.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЯзєва С.О. СуддівКуртлушаєва І.Д., Євдокимової В.В. За участю прокурораМатвійчук С.Л. при секретарі засудженого Солодовник Т.С. ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по апеляції прокурора на вирок Красноперекопського міськрайонного суду АРК від 10.10.2012 року яким,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с Дальверзін Бекабадського району Ташкентської області Республіки Узбекистан, громадянин України, зареєстрований і проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

засуджений:

- за ч. 1 ст. 2032 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 170 000 грн. без конфіскації гральних автоматів.

Вирішено питання щодо речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за те, що він в період часу з грудня 2011 р. по 29 травня 2012 року з корисливих мотивів, в порушення ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. з метою отримання прибутку, організував і здійснив діяльність з проведення азартних ігор.

Так, із застосуванням 26 шт. гральних автоматів в нежилій будівлі за адресою АДРЕСА_2 з грудня 2011 р. точна дата в ході досудового слідства не встановлена по 15.02.2012 р. ОСОБА_7 цілодобово надавав відвідувачам можливість проведення віртуальних азартних ігор. В яких обов'язковою умовою було внесення гравцем грошових коштів (ставок), що дає можливість отримання грошового виграшу, результат якого залежить від випадковості.

ОСОБА_7 в січні 2012 року точна дата в ході досудового слідства не встановлена з корисливих мотивів, в порушення ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. з метою отримання прибутку, організував і здійснив діяльність з проведення азартних ігор із застосуванням 10 шт. гральних автоматів в будівлі на території центрального ринку за адресою АДРЕСА_3. Де з січня 2012 р. по 20.02.2012 р. цілодобово надавав відвідувачам та бажаючим можливість проведення віртуальних азартних ігор. В яких обов'язковою умовою було внесення гравцем грошових коштів (ставок), що дає можливість отримання грошового виграшу, результат якого залежить від випадковості.

ОСОБА_7 в квітні 2012 р. точна дата в ході досудового слідства не встановлена з корисливих мотивів, в порушення ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. з метою отримання прибутку, організував і здійснив діяльність з проведення азартних ігор із застосуванням 13 шт. гральних автоматів в торговому павільйоні на території міні-ринку за адресою АДРЕСА_4. Де з квітня 2012 р. по 29.05.2012 р. надавав відвідувачам та бажаючим можливість проведення віртуальних азартних ігор. В яких обов'язковою умовою було внесення гравцем грошових коштів (ставок), що дає можливість отримання грошового виграшу, результат якого залежить від випадковості.

В апеляції прокурор просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Постановити новий вирок яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 1 ст. 2032 КК України у вигляді штрафу в розмірі 170 000 тисяч грн. з конфіскацією грального обладнання.

Свої доводи мотивує тим, що відповідно до ст. 52 КК України якщо додаткове покарання безпосередньо передбачене в санкції статті особливої частини КК України, то порядок його призначення залежить від особливостей конструкції цієї санкції. Відповідно до ч. 1 ст. 2032 КК України санкція вказаної норми передбачає додаткове покарання конфіскацію грального обладнання як обов'язкове.

Незастосування додаткового покарання яке є обов'язковим, можливо лише за наявності підстав передбачених ст. 69 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 1 ст. 2032 КК України відноситься до особливо тяжких. В зв'язку з чим не призначення додаткового покарання ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 2032 КК України не відповідає вимогам ст. 52 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора який підтримав доводи викладені в апеляції, засудженого ОСОБА_7 який просив апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи судом було визнано недоцільним дослідження тих доказів стосовно фактичних обставин справи які ніким не оспорюються. Справа судом розглянута в спрощеному порядку за ч. 3 ст. 299 КПК України.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи. Висновки про доведеність вини засудженого ОСОБА_7 в скоєному злочині підтверджується сукупністю зібраних доказів, яким надана належна правова оцінка. Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 1 ст. 2032 КК України правильно. Що в апеляційному порядку не оскаржується.

Мотивуючи своє рішення про не застосування конфіскації грального обладнання суд керувався ст. 59 КК України. Зазначивши, що гральні автомати не належать ОСОБА_7 на праві власності а були передані йому за цивільно правовою угодою. В зв'язку з чим не можуть бути конфісковані.

Але цей висновок суду є хибним. Враховуючи, що гральні автомати є знаряддям злочину за допомогою яких ОСОБА_7 отримував незаконне збагачення. А із змісту ч. 2 ст. 59 КК України вбачається, що конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в особливій частині КК України. Санкція ч. 1 ст. 2032 КК України передбачає як основне так і додаткове покарання яке є обов'язковим.

Призначаючи покарання ОСОБА_7 без конфіскації грального обладнання суд не врахував, що не застосування конфіскації безпосередньо передбаченої санкцією статті можливо лише на підставі ст. 69 КК України, це рішення у вироку має бути вмотивовано.

Із мотивувальної і резолютивної частини вироку не вбачається, що суд не призначаючи додаткове покарання яке є обов'язковим застосував положення ст. 69 КК України.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що доводи прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону в частині не призначення додаткового покарання є обґрунтованими.

За таких обставин вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_7 підлягає скасуванню на підставі ст. 371 КПК України в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

При призначенні покарання колегія суддів враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, особу засудженого, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання.

Керуючись п. 11 перехідних положень КПК України (в ред. 2012 р.) ст.ст. 362, 365-367, 371, 378, 379 КПК України (в ред. 1960 р.) колегія суддів, судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

ЗАСУДИЛА:

Апеляції прокурора - задовольнити.

Вирок Красноперекопського міськрайонного суду АРК від 10.10.2012 року, відносно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - скасувати.

Постановити в цій частині новий вирок яким призначити покарання ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 2032 КК України у вигляді штрафу 170 000 тисяч грн. з конфіскацією грального обладнання.

В решті вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ через Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом одного місяця з моменту проголошення вироку.

СУДДІ:

І.Д. Куртлушаєв С.О. Язєв В.В. Євдокимова