Постанова

від 04.04.2013 по справі 21/21-64/310-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р. Справа№ 21/21-64/310-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Чорної Л.В.

Гончарова С.А.

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від прокуратури: Шевченко О.В. посвідчення № 002629 від 15.10.2012 року

від позивача : не з'явилися

від відповідачів 1-5: не з'явилися

від третіх осіб 1-4: не з'явилися

від третьої особи 5: Мостепанюк В.І. дов. № 100/2803/нк від 13.02.2013 року

від третьої особи 6: Зражевська Н.В. дов. № 300-122/08-5738 від 01.06.2013 року

від третьої особи 7: не з'явилися

від третьої особи 8: не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду м. Києва

від 17.01.2013 року

у справі № 21/21-64/310-2012 (головуючий суддя Бондарчук В.В., судді -

Баранов Д.О., Марченко О.В.)

за позовом Міністерства охорони здоров'я України

до 1.) Державної акціонерної компанії "Держмедпром"

2.) Gerist Invest Limited (Геріст Інвест Лімітед)

3.) Storke Holdings Limited (Беліз)

4.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонанза"

5.) Закритого акціонерного товариства "КБ "Російський міжнародний

банк"

Треті особи: 1.) Закрите акціонерне товариство "Індар"

2.) Відкрите акціонерне товариство "Перший інвестиційний банк"

3.) Кабінет Міністрів України

4.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фінансова

компанія "Респект"

5.) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

6.) Антимонопольний комітет України,

7.) Міністерство фінансів України,

8.) Фонд державного майна України

про визнання недійсними правочинів

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Міністерства охорони здоров'я України до Державної акціонерної компанії "Держмедпром", Gerist Invest Limited (Геріст Інвест Лімітед) про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 03.03.2008р. №801-9-1; Б94, укладеного між ДАК "Держмедпром" (в особі ТОВ "Бонанза") та Gerist Invest Limited (в інтересах якого виступало ТОВ "Українська фінансова компанія "Респект"); витребування в компанії Storke Holdings Limited 70.7016% статутного фонду ЗАТ "Індар" або 11 437 581 акцій та повернути їх ДАК "Укрмедпром"; зобов'язання Відкритого акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк" списати з рахунку в цінних паперах Storke Holdings Limited 70.7016% статутного фонду ЗАТ "Індар" або 11 437581 акцій та зарахувати їх на рахунок ДАК "Укрмедпром"; визнання недійсним договору доручення від 29.02.2008р. №Б93, укладеного між ДАК "Держмедпром" та ТОВ "Бонанза; визнання недійсним договору дарування від 14.03.2008р., укладеного між Gerist Invest Limited та Storke Holdings Limited; визнання недійсним договору застави від 17.03.2008р., укладеного між Storke Holdings Limited та ЗАТ "КБ "Російський міжнародний банк".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміст спірних договорів суперечить положенням деяких законів, зокрема, ст. 11 ЗУ "Про управління об'єктами державної власності", а тому відповідно до ст.ст. 203,215 ЦК України спірні договори можуть бути визнані судом недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2012 року у справі за № 21/21, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 року у справі за № 21/21 скасовано. Справу №21/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 р. припинено провадження у справі в частині витребування в компанії Storke Holdings Limited 70.7016% статутного фонду ЗАТ "Індар" або 11 437 581 акцій та повернення їх ДАК "Укрмедпром"; зобов'язання Відкритого акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк" списати з рахунку в цінних паперах Storke Holdings Limited 70.7016% статутного фонду ЗАТ "Індар" або 11 437581 акцій та зарахувати їх на рахунок ДАК "Укрмедпром" на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.01.2013 р. у справі № 21/21-64/310-2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки нікчемність оспорюваних правочинів прямо встановлена у рішенні Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. у справі №50/380, яке набрало законної сили, то у відповідності до приписів ст. 35 ГПК України наведені обставини не потребують повторного доказування, а отже підстави у суду для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, прокурор звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2013 р. у справі № 21/21-64/310-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнко В.В. № 21/21-64/310-2012 від 27.02.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 21/21-64/310-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст..4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 21/21-64/310-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року по апеляційній скарзі порушено провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Гончаров С.А. та призначено розгляд скарги на 14.03.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 року у зв'язку з неявкою представників позивача, відповідачів 1-5, третіх осіб 1-4,7 розгляд справи було відкладено на 04.04.2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. № 21/21-64/310-2012 від 04.04.2013 року враховуючи перебування судді Смірнової Л.Г. у відпустці, керуючись ст. ст. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 21/21-64/310-2012 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Гончаров С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Гончаров С.А.,Чорна Л.В.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2013 р. у справі № 21/21-64/310-2012 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представники третьої особи 5,6 підтримали вимоги прокурора та просили суд апеляційну скаргу задовольнити.

Представники позивача, відповідачів, третіх осіб 1-4,7,8 в судове засідання 04.04.2013 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача, відповідачів,третіх осіб 1-5,7,8.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представників третіх осіб 5,6 перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2000 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №897 "Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості", згідно з якою з метою здійснення структурної перебудови медичної та мікробіологічної промисловості, створення конкурентного середовища та гарантованого забезпечення населення необхідними ліками постановлено, прийняти пропозицію Міністерства охорони здоров'я, погоджену з Фондом державного майна, Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Антимонопольним комітетом України, щодо утворення Державної акціонерної компанії "Укрмедпром"; установити, що засновником Компанії є держава в особі Міністерства охорони здоров'я; установити, що статутний фонд Компанії створюється шляхом передачі майна державних підприємств, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я і на базі яких утворюються дочірні підприємства Компанії, та пакетів акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2000р. №897 було створено Державну акціонерну компанію "Укрмедпром"; Міністерством охорони здоров'я України та Фондом державного майна України затверджено та погоджено статут компанії; Ленінградською районною державною адміністрацією 04.08.2000 р. зареєстровано статут.

У статуті ДАК "Укрмедпром" зазначено, що засновником компанії є держава в особі Міністерства охорони здоров'я України. Компанія є відкритим акціонерним товариством.

Згідно з Додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України №897, до статутного капіталу ДАК "Укрмедпром" державою в особі Фонду державного майна України було внесено 70,7% акцій ЗАТ "Індар", що підтверджується актом № 366 прийому-передачі 11 437 581 шт. акцій ЗАТ "Індар" до статутного капіталу ДАК "Укрмедпром" та розпорядженням про виконання облікової операції, згідно з яким було списано з рахунку у цінних паперах Фонду державного майна України 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів "Індар" на рахунок у цінних паперах ДАК "Укрмедпром".

До статуту ЗАТ "Індар" було зареєстровано відповідні зміни в частині зміни складу акціонерів з держави в особі Фонду державного майна України на ДАК "Укрмедпром".

28 листопада 2006 року згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України № 230-0 найменування ДАК "Укрмедпром" змінено на ДАК "Держмедпром", цим же наказом генеральним директором ДАК "Держмедпром" призначено Бірюкова О.В., а також затверджено статут ДАК "Держмедпром" в новій редакції.

12 грудня 2006 року Святошинською районною державною адміністрацією м. Києва був зареєстрований статут ДАК "Держмедпром" в новій редакції, затверджений Міністерством охорони здоров'я України.

Відповідно до статуту в редакції від 12.12.2006 року: засновником Компанії є держава в особі Міністерства охорони здоров'я України (п. 4.1.); статутний фонд Компанії формується за рахунок вартості майна державних підприємств, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я, пакетів акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності (п.6.1).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 10 січня 2008 року ДАК "Держмедпром" в особі Бірюкова О.В. видала довіреність на користь Собори Бориса Васильовича. Цією довіреністю Соборі Б.В. надано право укладати від імені ДАК "Держмедпром" договори щодо розпорядження будь-яким майном ДАК "Держмедпром", в тому числі у вигляді акцій.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.02.2008 р. між ДАК "Укрмедпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бонанза" був укладений договір доручення №Б93, за умовами якого ДАК "Укрмедпром" доручила, а ТОВ "Бонанза" зобов'язалося виконати наступні юридично значущі дії: від імені та за рахунок ДАК "Держмедпром" укласти договір з покупцем на продаж цінних паперів ДАК "Держмедпром" на наступних умовах:

- вид цінних паперів - акції, прості іменні; форма випуску - бездокументарна; код цінних паперів 000; емітент - ЗАТ по виробництву інсулінів "Індар" (код ЄДРПОУ 21680915); номінальна вартість цінних паперів - 5,00 грн.; кількість цінних паперів - 11 437 581 шт.; загальна номінальна вартість пакета цінних паперів - 57 187 905,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору доручення загальна договірна вартість продажу цінних паперів - не менше 6 351 700,00 грн.

Пунктами 1.3., 1.4. договору доручення визначено, що ДАК "Укрмедпром" передає цінні папери покупцеві шляхом їх списання з рахунку в цінних паперах у зберігача рахунок №390600 в ЗАТ "Мегабанк". Оплата за цінні папери, що є предметом даного договору, здійснюється покупцем шляхом перерахування їх договірної вартості на рахунок Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області: п/р 37313003004513, банк отримувача -ГУДКУ в Харківській області, код банку - 851011, код 34859512.

Також 29.02.2008р. відбулося укладення між Компанією Геріст Інвест Лімітед та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська фінансова компанія "Респект" додаткової угоди до договору комісії №Б801-9 від 31.01.2008р., якою сторони внесли зміни в договір комісії та визначили, що Компанія Геріст Інвест Лімітед доручає ТОВ "УФК "Респект", а ТОВ "УФК "Респект"зобов'язується від свого імені та за рахунок Компанії Геріст Інвест Лімітед придбати для Компанії Геріст Інвест Лімітед цінні папери, а саме:

- найменування емітента цінних паперів - Закрите акціонерне товариство по виробництву інсулінів "Індар";

- номінальна вартість одного цінного паперу - 5,00 грн.;

- загальна кількість цінних паперів - 11 437 581 шт.;

- загальна номінальна вартість цінних паперів - 57 187 905,00 грн.;

- договірна вартість одного цінного паперу - визначається, виходячи із поділу загальної договірної вартості цінного паперу на кількість цінних паперів;

- загальна договірна вартість цінних паперів не більше як 1 267 327,00 доларів США, що еквівалентно 6 400 000,00 грн. за курсом НБУ України станом на 29.02.2008р.

03.03.2008р. ТОВ "Бонанза" на виконання договору доручення №Б93 від 29.02.2008р. від імені та в інтересах ДАК "Укрмедпром" та ТОВ "УФК "Респект" на виконання договору комісії №Б801-9 від 31.01.2008 р. та додаткової угоди до нього від 29.02.2008 р. від свого імені та за рахунок Компанії Геріст Інвест Лімітед уклали договір №801-9-1; Б94 купівлі-продажу цінних паперів. За цим договором ТОВ "УФК "Респект" зобов'язалося сплатити, ДАК "Держмедпром" зобов'язалася передати у власність Компанії Геріст Інвест Лімітед, а Компанія Геріст Інвест Лімітед зобов'язалася прийняти прості іменні акції ЗАТ "Індар" в кількості 11 437 581 шт. Сума договору визначена сторонами як 6 400 000,00 грн.

Розділом 2 договору купівлі-продажу акцій зазначено, що ДАК "Укрмедпром" та ТОВ "УФК "Респект" домовились виконати грошові розрахунки за цим договором в такому порядку і виходячи з таких обставин: ДАК "Укрмедпром" є боржником в межах виконавчого провадження, відкритого на підставі постанови від 25.02.2008р. Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 22.02.2008р. на простому векселі серія АА №0260640 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбаль Н.О. про стягнення з ДАК "Укрмедпром" 6 351 700,00 грн. На цінні папери, які є об'єктом цього договору накладено арешт на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2008р., що винесена Відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області. В порядку ч. 3 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" листом від 26.02.2008р. Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області погодив у строк, встановлений для добровільного виконання рішення, реалізацію ДАК "Укрмедпром" цінних паперів в рахунок повного погашення боргу ДАК "Укрмедпром" за виконавчим написом нотаріуса, вчиненого 22.02.2008р., у розмірі 6 351 700,00 грн. Сплата суми договору здійснюється ТОВ "УФК "Респект" в термін до 06.03.2008р. шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку на розрахунковий рахунок Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області.

Як вбачається з матеріалів справи, умови договору купівлі-продажу акцій щодо передачі пакету акцій в кількості 11 437 581 шт. Компанії Геріст Інвест Лімітед, а також сплати грошових коштів за акції були виконані сторонами.

Таким чином, згідно договору №Б801-9-1; Б94 купівлі-продажу цінних паперів відбулося відчуження акцій Державною акціонерною компанією "Укрмедпром" до Компанії Геріст Інвест Лімітед.

Також, Компанія Геріст Інвест Лімітед згідно договору дарування цінних паперів від 14.03.2008р. передала Компанії Сторк Холдінгс Лімітед безоплатно (подарувала) цінні папери в кількості 11 437 581 шт., емітовані ЗАТ "Індар".

Згідно розпорядження зберігачеві ВАТ "Перший інвестиційний банк" на виконання облікової операції №03/3 від 14.03.2008р. акції ЗАТ "Індар"в кількості 11 437 581 шт. зараховані на рахунок Компанії Сторк Холдінгс Лімітед.

17.03.2008р. Компанія Сторк Холдінгс Лімітед передала акції емітента ЗАТ "Індар" в кількості 11 437 581 шт. в заставу Закритому акціонерному товариству "Російський міжнародний банк" згідно Договору застави від 17.03.2008р., якою забезпечила виконання всіх вимог банку до ПК "Челмер Еллаенс Лімітед" по договору №11-ВК/08 від 29.01.2008р. та всім додатковим угодам до Договору №11-ВК/08 від 29.01.2008р.

04.11.2008 року наказом Міністерства охорони здоров'я України "Про внесення змін до наказу МОЗ від 18.09.2008 року № 202-0"№ 250-0 було змінено назву ДАК "Держмедпром" на ДАК "Укрмедпром".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що зміст спірних договорів суперечить положенням деяких законів, зокрема, ст. 11 ЗУ "Про управління об'єктами державної власності ", а тому відповідно до ст.ст. 203,215 ЦК України спірні договори можуть бути визнані судом недійсними.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);

- правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203)

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ „Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-ІУ), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ „Про оренду землі" (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно матеріалів справи даний господарський спір за результатами розгляду касаційної скарги було передано Вищим господарським судом України на повторний розгляд до Господарського суду м. Києва.

Частиною 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ці вказівки є обов'язковими під час нового розгляду для суду першої інстанції, який розглядатиме справу. Під час нового розгляду місцевий господарський суд зобов'язаний діяти згідно з цими вказівками і не має права ухилитися від їх виконання.

У постанові від 04.07.2012 Вищий господарський суд України вказав на наявність рішення господарського суду м. Києва від 19.09.2011 р. №50/380, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 р., яке не було взято до уваги при розгляді справи судами попередніх інстанцій.

Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до статті 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Усі судові рішення викладаються у письмовій формі

Згідно п. 2-4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Частини 2 - 4 цієї статті вказують на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 р. №8 передбачено, що за змістом частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Відповідно до пунктів 33 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі „Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу „Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. у справі №50/380 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі: 1) Міністерства охорони здоров'я України; 2) Державної акціонерної компанії "Укрмедпром" до 1) Компанії "Сторк Холдінгс Лімітед" (Storke Holdings Limited"); 2) Відкритого акціонерного товариства "Перший інвестиційний банк" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Приватне акціонерне товариство "По виробництву інсулінів "Індар"; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська фінансова компанія "Респект"; 3) Компанія Геріст Інвест Лімітед (Invest Limited); 4) Товариство з обмеженою відповідальністю "Боназа" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Закрите акціонерне товариство "Комерційний банк "Російський міжнародний банк" про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, залишеного без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 р. у справі №50/380 позов задоволено повністю, визнано право власності на 11 437 581 акцій Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар", що становить 70,7% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" за державою в особі Державної акціонерної компанії "Укрмедпром"; витребувано в компанії "Сторк Холдінгс Лімітед" (Storke Holdings Limited) 11 437 581 акцій Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар", що становить 70,7% статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" та зобов'язано повернути їх Державній акціонерній компанії "Укрмедпром"; зобов'язано Відкрите акціонерне товариство "Перший інвестиційний Банк" списати 11 437 581 акцій Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" з рахунку в цінних паперах компанії "Сторк Холдінгс Лімітед"( Storke Holdings Limited) та зарахувати їх на рахунок Державної акціонерної компанії "Укрмедпром, після чого видати Державній акціонерній компанії "Укрмедпром" виписку з рахунку у цінних паперах; стягнуто з Компанії "Сторк Холдінгс Лімітед" (Storke Holdings Limited) на користь Державного бюджету України 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 31.01.2012 Київського апеляційного господарського суду по вказаній справі рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Отже факти встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. у справі №50/380, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення при вирішенні даного спору.

Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 р. у справі №50/380, судом встановлено, що 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів "Індар" були передані Фондом державного майна України до статутного капіталу ДАК "Укрмедпром" та закріплені за ДАК "Укрмедпром" лише на праві господарського відання.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" об'єктами управління державної власності є корпоративні права, які належать державі в статутних фондах господарських товариств (далі - корпоративні права держави).

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" корпоративні права держави, надані господарським структурам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

У ч. 2 ст. 11 "Про управління об'єктами державної власності" зазначено, що корпоративні права держави, передані в управління уповноваженій особі, не можуть бути відчужені уповноваженою особою з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України, на них не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями уповноваженої особи, щодо них уповноваженою особою не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження з державної власності цих корпоративних прав. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що ДАК "Укрмедпром" не мала права вчиняти дії з відчуження 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів "Індар" та вчиняти дії які б призвели до вибуття з державної власності 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів "Індар". Вказаний пакет акцій міг бути відчужений лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що правочини щодо відчуження ДАК "Укрмедпром" 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів "Індар", що є державною власністю, є такими, що порушують публічний порядок, тобто є нікчемними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на положення процесуального законодавства нікчемність спірних договорів купівлі-продажу цінних паперів від 03.03.2008р. №801-9-1; Б94, укладеного між ДАК "Держмедпром" (в особі ТОВ "Бонанза") та Gerist Invest Limited (в інтересах якого виступало ТОВ "Українська фінансова компанія "Респект"), доручення від 29.02.2008р. №Б93, укладеного між ДАК "Держмедпром" та ТОВ "Бонанза, дарування від 14.03.2008р., укладеного між Gerist Invest Limited та Storke Holdings Limited, застави від 17.03.2008р., укладеного між Storke Holdings Limited та ЗАТ "КБ "Російський міжнародний банк" , встановлена іншим судовим актом, не підлягає повторному доведенню під час розгляду справи №21/21-64/310-2012.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тому договори, недійсність яких визначена безпосередньо у правовій нормі, вважаються недійсними з моменту їхнього укла дення, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на встановлення нікчемності оспорюваних договорів купівлі-продажу цінних паперів від 03.03.2008р. №801-9-1; Б94, укладеного між ДАК "Держмедпром" (в особі ТОВ "Бонанза") та Gerist Invest Limited (в інтересах якого виступало ТОВ "Українська фінансова компанія "Респект"), доручення від 29.02.2008р. №Б93, укладеного між ДАК "Держмедпром" та ТОВ "Бонанза, дарування від 14.03.2008р., укладеного між Gerist Invest Limited та Storke Holdings Limited, застави від 17.03.2008р., укладеного між Storke Holdings Limited та ЗАТ "КБ "Російський міжнародний банк" рішенням Господарського суду у іншому судовому процесі, яке набрало законної сили, що у відповідності до положень цивільного законодавства свідчить про недійсність таких правочинів з моменту їх укладення.

З огляду на вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2013 року по справі № 21/21-64/310-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 21/21-64/310-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Чорна Л.В.

Гончаров С.А.