Вирок

від 29.05.2013 по справі 121/2923/13-к

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/2923/13-к

1-кп/121/135/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі головуючого судді: ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.

суддів: ГАНИЧА М.Ф., КУЛЄШОВОЇ О.І.

при секретарі : ТОХТАМИШ Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду матеріали кримінального провадження № 12013130420000571 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Кадуй, Кадуйського району, Вологодської області Росії, татарина, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, судимого:

1) 11.08.2005 року Ялтинським міським судом за ст. 185 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі: на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком в 2 роки:

2) 19.07.2006 року Алуштинським міським судом за ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 17.04.2009 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяця 10 днів,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора Ватрас Н.Ю., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3, суд

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 09 лютого 2013 року в вечірній час знаходився на кухні квартири АДРЕСА_1 м. Ялти, де з ОСОБА_3 вживали спиртні напої. Після спільного вживання спиртних напоїв, приблизно о 22 годині між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стався конфлікт, в ході якого обвинувачений, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з метою вбивства ОСОБА_3, взяв зі столу кухонний ніж, яким умисно завдав удар в живіт ОСОБА_3 від якого останній впав на підлогу, та почав гукати на допомогу присутню в квартирі ОСОБА_4

Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на позбавлення життя ОСОБА_3, обвинувачений, сівши зверху над потерпілим, притуливши ніж до його горла, почав різати шию. Однак свій умисел до кінця не зміг довести у зв'язку з тим, що потерпілий почав активно опиратися, взявши лезо ножа в руку, чим не дав обвинуваченому порізати його горло. Крім того, ОСОБА_4, яка на крики ОСОБА_3 про допомогу зайшла на кухню, де відбувався конфлікт, та побачивши дії ОСОБА_1 стала кричати на нього та вимагати припинення протиправних дій.

Не змігши подолати опір ОСОБА_3 та злякавшись криків ОСОБА_4, обвинувачений з місця скоєння злочину втік, а потерпілий з отриманими тілесними ушкодженнями був доставлений в Ялтинську міську лікарню.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням великого сальника, яке небезпечне для життя, а також легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, як незакінчений замах на вбивство, тобто замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке не було доведено до кінця з причин, не залежних від волі обвинуваченого .

Перша причина - активний опір потерпілого і друга причина те, що на крики про допомогу в кухню забігла свідок ОСОБА_4 і прогнала обвинуваченого, який не зміг з цих причин довести свій умисел на вбивство до кінця.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав частково. Не заперечує, що в той вечір розпивав спиртні напої з раніше незнайомим йому ОСОБА_3 в квартирі останнього і, що в ході виниклого за ініціативою потерпілого конфлікту він (обвинувачений) заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, ударив його кухонним ножем в живіт. Однак пояснив, що наміру вбивати його він не мав, удар стався з необережності. Не заперечує, що сидів на лежачому на підлозі потерпілому і наносив йому удари, а потерпілий, чинячи опір, вкусив його за палець. На крики ОСОБА_3 прибігла ОСОБА_4 і вигнала його (обвинувачуваного) з квартири.

Потерпілий в судовому засіданні відмовився від дачі свідчень.

Свідок ОСОБА_4 в суді показала, що 09.02.2013 року близько о 22 годині додому прийшов її співмешканець ОСОБА_3 і незнайомий ОСОБА_1 та стали на кухні розпивати горілку. Сама вона перебувала в кімнаті і чула, що вони говорили з приводу роботи, життя. Потім ОСОБА_1 зайшов до неї в кімнату, попросив зварити каву, став варити каву, а ОСОБА_3 знаходився на кухні. Потім між ними виник якийсь конфлікт, вона вийшла до них, побачила, як вони тягали один одного за грудки і пішла в свою кімнату, звідки чула, як ОСОБА_3 вимагав, щоб ОСОБА_1 пішов, але останній не йшов. Потім почула крики ОСОБА_3 про допомогу, забігла на кухню, ОСОБА_3 лежав на спині на підлозі, ОСОБА_1 - на ньому і тримав ніж біля горла ОСОБА_3, а останній намагався рукою відібрати ніж. Сальник випав з живота ОСОБА_3. Вона стала виганяти ОСОБА_1 і він втік, кинувши ніж.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 мали місце наступні пошкодження: проникаюче колото-різане поранення лівої половини живота з пошкодженням великого сальника, що ускладнилося кровотечею в черевну порожнину (300 мл крові), що привело ушивання операції (10.12.2013 р); різана рана правої щоки, що зажадала ушивання, різана рана правої бічної поверхні шиї, різана рана 5-го пальця правої кисті, що зажадала ушивання; депігментованої ділянці шкіри на передній поверхні шкіри шиї.

Рана на лівій половині живота є колото-різаною, що підтверджується формою рани, превалюванням глибини рани над довжиною й наявністю ранового каналу і утворилася в результаті дії плоского колюче-ріжучого предмета. Рани на правій щоці, правій половині шиї і 5-му пальці правої кисті є різаними і утворилися в результаті дії (дій) ріжучого предмета. Депігментована ділянка шкіри на передній поверхні шиї є слідом загоєння садна.

Давність виникнення пошкоджень може відповідати 09.02.2013 року про що свідчить час звернення за медичною допомогою при наявності зазначених ушкоджень. Давність виникнення депигментированної ділянки на передній поверхні шиї може відповідати 10-14 доби до моменту огляду, що підтверджується кольором депигментированної ділянки шкіри.

За ступенем тяжкості проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням великого сальника відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечним для життя. Рани, що зажадали ушивання, відносяться до легких, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я. Останні пошкодження не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я і відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.к.п. 58-60).

Суд вважає, що показання свідка ОСОБА_4, дані в суді, є правдивими і узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи.

Крім того, вина обвинуваченого підтверджена:

- показаннями свідка ОСОБА_5, даними в суді про те, що 09.02.2013 року після 24 годин в сел. Краснокам'янка біля магазину він зустрів раніше незнайомого обвинуваченого, який запитав: "чи є тут опорний пункт міліції?" і попросив викликати міліцію, сказавши, що він в сел. Гурзуф у сварці ножем порізав людину;

- протоколом огляду місця події: квартири АДРЕСА_1, в ході якого на кухні зі столу був вилучений столовий ніж із зеленою ручкою загальною довжиною 25, 5 см, довжина леза 14 см, сліди пальців рук з чашки, зі скляної пляшки з-під пива «Крым Жилулевское», з поверхні скляної пляшки з-під горілки «Медоф» 0,7 л і з кімнати змиви плям бурого кольору з підлоги і зі стіни (а.к.п. 28-38);

- висновком дактилоскопічної експертизи, згідно якого слід папілярного узору пальця руки, виявлений на скляної пляшки з під пива «Крым Жигулёвское», залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_1, а слід папілярного узору пальця руки, виявлений на поверхні скляної пляшки з під горілки «Медофф» 0,7 л, залишений мізинцевим пальцем правої руки ОСОБА_3 (а.к.п.47-54);

- висновком імунологічної експертизи, згідно з яким, у вилучених при огляді місця події змивах плям бурого кольору виявлено кров, яка могла статися від потерпілого ОСОБА_3 (а.к.п. 76-81);

- довідкою Ялтинської міської лікарні згідно якої ОСОБА_3 знаходився на лікуванні з 10.02.2013 року з діагнозом: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини, поранення великого сальника, різані рани правої щоки, правої кисті (а.к.п. 40);

- протоколом огляду чоловічих джинсів, в яких ОСОБА_1 знаходився в квартирі у ОСОБА_3 9 лютого 2013 року і на яких згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи встановлена наявність крові людини, яка могла статися від крові потерпілого ОСОБА_3 (а.к.п. 67-71).

- постановами про визнання та залучення речових доказів, зокрема відбитки пальців рук, дактилокарти, джинси надані підозрюваним ОСОБА_1, ножа, вилученого з місця події (а.к.п. 55-56, 64, 73-74, 82-83, 85).

Викладені докази у своїй сукупності підтверджують винність обвинуваченого у пред'явленому обвинуваченні.

Обвинувачений не згоден з кваліфікацією його дій за ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, оскільки він не бажав смерті ОСОБА_3 Але суд вважає таку кваліфікацію правильною, виходячи з положень постанови Пленуму Верховного суду України від 07 лютого 2003 року "Про судову практику у справах проти життя і здоров'я людини", згідно з яким необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що пройшов з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

Як встановлено судом, нанесення в процесі конфлікту удару потерпілому колючо-ріжучим предметом (ножем) в життєво-важливий орган - живіт, і подальше його намір перерізати шию потерпілому, свідчать про умисел обвинуваченого, спрямованого на позбавлення життя потерпілого.

Свій умисел він не зміг довести до кінця, з причин від нього незалежних.

Перша причина - це активний опір потерпілого, про що свідчить факт наявності у нього різаної рани 5-го пальця правої руки і наявністю у обвинуваченого садна першого пальця лівої кисті, яка, як пояснив останній, утворилася від того, що потерпілий вкусив його, коли він намагався нанести йому черговий удар.

Друга причина це те, що на крики потерпілого про допомогу прибігла свідок ОСОБА_4 і обвинувачений змушений був з місця злочину зникнути.

Тому до показань обвинуваченого, даних в суді, про те, що він не мав умислу на вбивство потерпілого, суд ставиться критично, оскільки вони спрямовані на бажання пом'якшити відповідальність.

Згідно зі ст. 65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Встановлено, що ОСОБА_1 скоєно злочин, що відноситься до особливо тяжких.

До обтяжуючою відповідальність обставин належать: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Пом'якшувальних провину обставин у справі не встановлено.

Як особистість, обвинувачений характеризується наступним чином: раніше судимий, не працює, за місцем проживання характеризуються посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. (а.к.п. 90, 92, 93, 94).

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 яким-небудь психічним захворюванням не страждає, як в даний час, так і не страждав в період інкримінованого йому діяння. Міг на період інкримінованого йому діяння усвідомлювати свої дії та керувати ними. У стані тимчасового розладу психічної діяльності на момент інкримінованого йому діяння не перебував. У застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує (а.к.п. 61-63).

З урахуванням всіх обставин по справі, даних, які характеризують особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі, як необхідне і достатнє для його покарання, виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів.

При цьому суд враховує і вимоги ст. 68 ч. 3 КК України, згідно якої за скоєння замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати 2/3 максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів "рівних можливостей" і "справедливого судового розгляду", встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не знаходить.

У позові потерпілому ОСОБА_3 в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 2807 гривень слід відмовити, так як останнім не надано доказів, що цю суму він витратив на лікування.

Позов про моральну шкоду в сумі 27000 гривень полежить повному задоволенню.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями або бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка заподіяла його, за наявності її вини.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, випробуваних фізичною особою у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 1168 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Потерпілий просив відшкодувати збиток одноразово.

Встановлено, що потерпілий в результаті неправомірних і винних дій обвинуваченого отримав фізичний біль і душевні страждання, здоров'я його було суттєво пошкоджено.

Позов прокурора прокуратури м. Ялти в інтересах держави в особі Ялтинської міської лікарні на суму 3921 гривню 75 копійок підлягає задоволенню, так як він підтверджений матеріалами справи і визнаний обвинуваченим.

Встановлено, що потерпілий знаходився від неправомірних дій обвинуваченого на стаціонарному лікуванні у Ялтинській міській лікарні з 10.022013 року по 25.02.2013 року

З обвинуваченого в дохід держави підлягають стягненню і судові витрати в сумі 392 гривні, які складаються з витрат з проведення дактилоскопічних експертиз при розслідуванні кримінальної провадження.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - особисте забов'язання змінити на тримання під вартою.

ОСОБА_1 взяти під варту із залу суду після проголошення вироку.

Строк покарання йому обчислювати з 29 травня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1, виданий Алуштинським МВ ГУ МВС України в Криму 22 березня 2012 року, на користь держави судові витрати в сумі 392 (триста дев'яносто дві) гривні.

Позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду 27000 (двадцять сім тисяч) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Позов прокурора прокурори м. Ялти в інтересах держави в особі Ялтинської міської лікарні задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ялтинської міської лікарні (р/р 35425002001446 в Управлінні державного казначейства м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 20672090) 3921 (три тисячі дев'ятсот двадцять одну) гривню 75 копійок.

Речові докази:

- відбитки слідів пальців рук, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження (а.к.п. 55-56) - зберігати в матеріалах провадження;

- змиви речовини бурого кольору, зразки крові, які долучені до матеріалів кримінального провадження (а.с. 82-83) - знищити;

- джинси, які знаходяться на зберіганні у обвинуваченого ОСОБА_1 (а.к.п. 64, 73-74) - залишити останньому за належністю;

- ніж з зеленою ручкою, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (а.к.п. 85, 86,) - залишити останньому за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів: для засудженого з моменту вручення йому копії вироку, для останніх учасників процесу - з моменту його оголошення, через Ялтинський міський суд.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у Ялтинському міському суді.

Копію цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.

Головуючий суддя:

Судді: 1.

2.