Ухвала

від 22.05.2013 по справі 1570/2462/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 р.Справа № 1570/2462/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшов адміністративний позов ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000622302 від 01.07.2011 року, посилаючись на такі обставини.

Ізмаїльська ОДПІ на підставі актів перевірки № 04872302/00412033 від 24.03.2011 року та № 09142302/00412033 від 25.05.2011 року винесла податкове повідомлення-рішення № 0000622302 від 01.07.2011 року, яким встановила порушення позивачем п.п. 4.1, 4.5 ст. 4, п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 б) п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 1 114 263, 00 грн. за основним платежем та 278 566, 00 грн. за штрафними фінансовими санкціями.

Позивач вказує на те, що висновки ДПІ щодо заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в сумі 2 079 179, 00 грн. за листопад, грудень 2010 року, а також щодо завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 17 512 грн., викладені в акті № 04872302/00412033 від 24.03.2011 року та в акті № 09142302/00412033 від 25.05.2011 року, є такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства, оскільки оподатковані податком на додану вартість господарські операції з ПП «Альфа-Юг», TOB «Торгово-промислова спілка», TOB «Євросектор» - мали місце, документально підтверджені належним чином. Придбаний товар, в результаті зазначених операцій, використовується в основній діяльності товариства, у зв'язку з чим, податковий кредит за період, що перевірявся, було сформовано правомірно, на підставі податкових накладних отриманих від вищезазначених постачальників, що знайшло своє відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, наполягав на законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000622302 від 01.07.2011 року Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби.

Не погодившись з таким рішенням Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що у період з 24.02.2011 р. по 11.03.2011 р. з продовженням терміну з 12.03.2011 р. по 17.03.2011 р. Ізмаїльською ОДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по деклараціям з податку на додану вартість за листопад та грудень 2010 року.

Перевіркою було встановлено порушення ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод» п. 4.1, 4.5 ст. 4, п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.2 б), п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 2 079 179, в тому числі за: листопад 2010 року - 1006928 грн.; грудень 2010 р. - 1072251 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26 за грудень 2010 р.) на суму 17512 грн., про що було складено акт перевірки № 04872302/00412033 від 24.03.2011 р.

В період з 12.05.2011 р. по 18.05.2011 р. Ізмаїльською ОДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку з питань часткового перегляду результатів акту перевірки «Про результати позапланової перевірки ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по деклараціях з ПДВ за листопад та грудень 2010 року» від 24.03.2011 р. № 04872302/00412033.

За результатами перевірки було встановлено порушення товариством 4.1, 4.5 ст. 4, п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.2 б), п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», про що було складено акт перевірки № 0914230200412033 від 25.05.2011 р.

Враховуючи додаткові документи, надані під час проведення перевірки № 09142302 від 25.05.2011 р., Ізмаїльська ОДПІ підтвердила достовірність відображення сум податку на додану вартість в деклараціях за листопад 2010 року в сумі 291976 грн., за грудень 2010 року в сумі 152 504 грн., а також підтвердила взаємовідносини з ПП «Альфа Юг» в сумі 213840 грн. за листопад 2010 року та з ТОВ «Торгово-промислова спілка» в сумі 21731, 67 грн. за листопад 2010 р. та за грудень 2010 р.-76955 грн.

Таким чином, за результатом виїзної позапланової перевірки з питань часткового перегляду результатів акту перевірки «Про результати позапланової перевірки ПАТ «Ізмаїльський винзавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по деклараціях з ПДВ за листопад та грудень 2010 року» від 24.03.2011 р. № 04872302/00412033, було встановлено заниження ПАТ «Ізмаїльський винзавод» суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (ряд 27 декларації) у сумі 1 114263, 00 грн., в т.ч. за листопад 2010 р. - 290 658, 00 грн.; грудень 2010 р. - 823605,00 грн.; встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 17 512 грн.

На підставі актів перевірок №04872302/00412033 від 24.03.2011 р. та №0914230200412033 від 25.05.2011 р. Ізмаїльською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000622302 від 01.07.2011 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 114 263 грн. за основним платежем, 278 566 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач просив визнати протиправним та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення № 0000622302.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Євросектор» судом встановлено наступне.

Сума ПДВ від ТОВ «Євросектор» у складі податкового кредиту листопада 2010 року складає 302 715 грн. у складі податкового кредиту за грудень 2010 року в сумі 791 580 грн.

З метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту від ТОВ «Євросектор» позивачем було представлено ряд документів, а саме: договір купівлі-продажу винограду №01/10 від 01.10.2009 р., згідно якого продавець ТОВ «Євросектор» зобов'язувався передати у власність ЗАТ «Ізмаїльський вин завод» виноград у кількості 10 000 тонн, а покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити його на умовах договору. Здача товару оформлялась актом прийому-передачі, умови поставки ЕХW згідно Правил Інкотермс 2000 р.; договір купівлі-продажу винограду № 02-06/18 від 18.06.2010 р., згідно положень якого продавець ТОВ «Євросектор» зобов'язувався передати у власність покупця ЗАТ «Ізмаїльський винзавод» виноград у кількості 10 000 тонн, а покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити його на умовах договору. Здача товару оформлялась актом прийому-передачі, умови поставки ЕХW згідно Правил Інкотермс 2000 р.; на підтвердження факту видачі товару позивачем були надані видаткові накладні; на підтвердження факту перевезення товару товарно-транспортні накладні; для формування податкового кредиту позивачу були видані податкові накладні: № 96 від 30.10.2010 р. на суму ПДВ 100415, 00 грн. за придбання винограду «сапераві» у кількості 16670 кг, «совиньон» у кількості 5000 кг, «каберне» у кількості 35000 кг, «ркацителі» у кількості 122570 кг, суміш мускатних сортів у кількості 6330 кг та № 97 від 30.11.2010 р. на суму ПДВ 202 300 грн. за придбання винограду «ізабелла» у кількості 22080 кг, «Одеський чорний» у кількості 255 420 грн., суміш мускатних сортів у кількості 90 500 кг.

За результатами перевірки відповідач зробив висновок про необгрунтоване зарахування ПАТ «Ізмаїльський виноробний завод» до складу податкового кредиту за листопад та грудень 2010 року, сум податку, сплаченого по взаємовідносинам з ТОВ «Євросектор».

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що для підтвердження отримання винограду від ТОВ «Євросектор» позивачем були надані товарно-транспортні накладні, складені з порушеннями, та які не відповідають вимогам Наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 488/346 від 29.12.1995 р., а саме: у накладних не вказана назва автопідприємства, номер подорожнього листа, адреса пункту навантаження та пункту розвантаження, посада особи яка дозволила відпуск продукції та підписалася; посада, підпис ПІБ особи яка здала вантаж, ПІБ водія-експедитора, який прийняв вантаж до перевезення та підписався, посада, підпис, ПІБ особи яка одержала вантаж, не заповнено розділ «вантажно-розвантажувальні операції», графи 15-23.

Разом з цим відповідачем зазначено, що ТОВ «Євросектор» не спланує податок на землю, не надає розрахунок земельного податку. Статутний фонд 63000 грн. Основним видом діяльності підприємства згідно з довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є оптова торгівля напоями. Чисельність працюючих складає одну особу - ОСОБА_2, він же засновник, директор та головний бухгалтер, у підприємства відсутні основні засоби, у тому числі транспортні засоби, складські приміщення для закупівлі, зберігання, транспортування сільгосппродукції (винограду) для виробництва вин. За таких обставин ТОВ «Євросектор», визначений у ТТН, як вантажовідправник, на думку відповідача не мав виробничих ресурсів для виробництва та зберігання винограду.

Згідно з системою автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Євросектор» визнано банкрутом, знято з обліку № 1/124-10-4975 від 22.12.2010 р.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не підтверджують факт перевезення товару, а надані до перевірки первинні документи складені з метою штучного формування податкового кредиту.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно безпідставності вказаного висновку податкового органу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення.

Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 визначена дата виникнення права на податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами, відповідно пп.7.2.6, п.7.2 ст.7 Закону). Підпунктом 7.2.3 цієї статті встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця.

Тобто, єдиним документом, який надає право на включення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту, є податкова накладна. Податковий орган не заперечує, що податкові накладні отримані від ТОВ «Євросектор» наявні, зауважень щодо правильності їх оформлення відповідачем також не зазначено. При цьому апелянт ставить під сумнів поставку товару (винограду), у зв'язку з неналежним чином оформленими товарно-транспортними накладними, які, на думку апелянта, не надають права на формування податкового кредиту.

Відповідач в акті перевірки від 24.03.2011 р. зазначає, що постановою господарського суду Одеської області від 22.12.2010 року по справі № 1/124-10-4975 ТОВ «Євросектор» було визнано банкрутом. При цьому, як вірно вказав суд першої інстанції, предметом розгляду даної справи є формування податкового кредиту за господарськими операціями, які мали місце у червні, жовтні 2010 року, тобто у час, коли обидва суб'єкта господарської діяльності мали повну цивільну правосуб'єктність.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 24.05.2013 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький