Постанова

від 17.12.2012 по справі 2а/0470/13912/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13912/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Решетніка Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМ» до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2012 у Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМ» (код ЄДРПОУ 30815560) - далі Позивач, звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) в якому просить:

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001290220 від 06 листопада 2012 року про визначення ТОВ «ІНФО-КОМ» суми податкового зобов'язання щодо донарахування податку на додану вартість у розмірі 1577 грн.;

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001280220 від 06 листопада 2012 року про визначення ТОВ «ІНФО-КОМ» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1322972 грн.;

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001270220 від 06 листопада 2012 року про визначення ТОВ «ІНФО-КОМ» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 699801 грн.;

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №27094/0000872303 від 06 листопада 2012 року про визначення ТОВ «ІНФО-КОМ» суми податкового зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 8299,90 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити в повному обсязі. Суду пояснив, що підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень явився Акт виїзної позапланової перевірки №3609/175/22-306/30815560 від 25.10.2012 року (надалі - Акт перевірки), відповідно до якого, відповідачем було встановлено наступні порушення з боку ТОВ «ІНФО-КОМ»: заниження скоригованого валового доходу на загальну суму 2648121,0 грн.; заниження валових витрат на загальну суму 2648121,0 грн.; завищення податкового кредиту на загальну суму 558004,0 грн.; неоприбуткування готівкових коштів на суму 1659,98 грн.; недорахування податку на прибуток у сумі 1153621,0 грн. Вважає, що викладені в Акті перевірки висновки податкового органу є помилковими, оскільки господарські відносини між позивачем і ТОВ «ПКФ Нонвесттех» відбувались в межах правочину, який повністю відповідає закону, означені господарські взаємовідносини мали реальний характер, складені за цими відносинами первинні документи оформлені належним чином, підписані повноважними особами. Враховуючи наведені доводи, позивач вважає, що винесені за результатами зазначеного акту перевірки податкові повідомлення - рішення про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 1322972 грн.; та податку на додану вартість в розмірі 699801 грн. є протиправними та підлягають скасуванню. Підлягають також визнанню протиправними та скасуванню і податкові повідомленні - рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 р. у розмірі 1577 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки суми, витрачені працівниками підприємства були ними відшкодовані у повному обсязі в установлений законодавством строк, у зв'язку з чим нарахування штрафних санкцій за вказане правопорушення у розмірі 8299,90 грн. є протиправним.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав до суду письмові пояснення у яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені правомірно з урахуванням норм діючого законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМ» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 17.05.2000 року та перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області, як платник податків.

До видів діяльності позивача, визначених у статуті, належить, зокрема, зовнішньоекономічна діяльність.

Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі направлень від 08.10.2012 року №688, №689 та №690, керуючись пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу №1060 від 08.10.2012 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІНФО-КОМ» (код ЄДРПОУ 30815560) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ТОВ «СтройСитиЛайт», Росія; ТОО «Global Business» - Глобол Бізнес», Казахстан, «ПавлодарМетизЦентр», Казахстан, ТОО фірма «Центр Снаб», Казахстан, ТОВ «ЕГА-2007», Грузія, ТОВ «Авентура», Росія, ТОВ «Беркон», Росія, ІП Ю.В.Тихонов, Росія, ТОВ «Нуміна», Молдова, ТОВ «Бепрі», Білорусь, фірма SRL TORERU-OPV, Молдова, VERKATO (UK) LTD, Великобританія, ОП ТОВ «Техпром», Росія, в грудні 2010 року, січні - листопаді 2011 та ТОВ «Авентура», Росія, Linkway International Limited, Китай, ТОВ «Технопром», Росія, ВАТ «Молдавський металургійний завод» (Молдова), у січні - березні, травні - серпні 2012 року та відображення їх у податковому обліку. Перевірка проводилася в період з 08.10.2012 по 18.10.2012 року.

За результатами перевірки складений Акт №3609/175/22-306/30815560 від 25.10.2012 року, яким встановлено порушення :

1. пп.14.1.13, пп.14.1.36. п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, пп.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2 п.138.4 п.138.8.1 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток 1153621 гривень, у тому числі за 2-й квартал 2011 року на суму 127512 гривень, 3-й квартал 2011 року на суму 238149 гривень, 4-й квартал 2011 року на суму 110556 гривень, 1-й квартал 2012 року на суму 353716 гривень, 2-й квартал 2012 року на суму 323688 гривень;

2. пп.14.1.191, 14.1.202. п.14.1 ст.14, п.185.1. ст.185, пп.196.1.12 ст.196 та п.198.4 ст.198, пп.14.1.191, пп.14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 585906 гривень, у тому числі за лютий 2011 року на суму 2608 гривень, за березень 2011 року на суму 9719 гривень, за квітень 2011 року на суму 12433 гривень, червень 2011 року на суму 55852 гривень, липень 2011 року на суму 47823 гривень, серпень 2011 року на суму 22952 гривень, вересень 2011 року на суму 35498 гривень, жовтень 2011 року на суму 48068 гривень, січень 2012 року на суму 145800 гривень, лютий 2012 року на суму 22636 гривень, квітень 2012 року на суму 46597 гривень, травень 2012 року на суму 69214 гривень, червень 2012 року на суму 38326 гривень, липень 2012 року на суму 28380 гривень;

3. п.2.6 ст.2 постанови правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (із змінами та доповненнями).

30.10.2012 року позивач надав заперечення (вих. №901) на акт позапланової виїзної перевірки, на які отримана відповідь від 05.11.2012 року за №27018/ 7/22-306.

На підставі даного Акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06 листопада 2012 року за :

- №0001270220, яким визначено зобов'язання щодо донарахування податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 699801 грн.;

- №0001280220, яким визначено зобов'язання щодо донарахування податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1322972 грн.;

- №0001290220, яким визначено зобов'язання щодо донарахування податку на додану вартість у розмірі 1577 грн.;

- №27094/0000872303, яким визначено зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 8299,90 грн..

В акті перевірки зазначено, що до перевірки наданні усі первинні та бухгалтерські документи ТОВ «ІНФО-КОМ» із контрагентами за перевіряємий період, зокрема : Договір №201110 Поставки оптової партії товарів від 14 червня 2011 року, Договір №201111 Комісії від 14 червня 2011 року, Договір №201135 Поставки від 19.12.2011р., Договір №201136 Комісії від 19.12.2011р., Договір №201206 Поставки від 06.02.2012 року, Договір №201207 Комісії від 06.02.2012 року укладені з ТОВ «ПКФ «Нонвесттех», згідно із якими позивач придбав у ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» товари : екзотермічну суміш марки СЕТ ТУ У 27.42-25523590-001:2006, розкислюючу суміш марки СП-2 ТУ У 27.42 - 25523590-001:2006, сировину промислову металургійну марки ТУ У 27.1-33185589-011-2007 на загальну суму 3348024,60 грн., а в подальшому реалізовував придбаний товар на експорт. Також надано податкові та видаткові накладні, акти прийому-передачі товару, транспортування продукції здійснювалось автомобільним та залізничним транспортом, що засвідчують відповідні з/д та транспортні накладні, доказами проведених розрахунків між підприємствами є платіжні доручення. На виконання умов договорів комісії ТОВ «ІНФО-КОМ» отримано від ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» комісійні послуги, які підтверджуються звітами комісіонеру, за якими складено акти виконаних робіт, вантажно-митні декларації, що засвідчують рух товарів за кордон, отримано податкові накладні. Суми податку на додану вартість по податковим накладним включено до податкового кредиту за лютий, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, 2011 року та січень, лютий, квітень, травень, червень, липень 2012 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ. На виконання цих договорів комісії ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» у 2011-2012 роках реалізував по зовнішніх договорам товари та до перевірки були наданні первинні документи.

Однак перевіряючими зроблено висновок, що ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» фактично не мав змоги постачати на адресу ТОВ «ІНФО-КОМ» екзотермічну суміш марки СЕТ ТУ У 27.42-25523590-001:2006, розкислюючу суміш марки СП-2 ТУ У 27.42 - 25523590-001:2006, сировину промислову металургійну марки ТУ У 27.1-33185589-011-2007,оскільки власником таких ТУ є інші підприємства, до перевірки не надано сертифікатів якості продукції, специфікацій, виявлені розбіжності у коді та номенклатурі товару при реалізації товару, враховуючи відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності в розумінні ст.3 Господарського кодексу України та маються ознаки, що така діяльність не є господарською в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, таким чином проведенні підприємствами операції мають ознаки нереальності.

Перевіркою також встановлено, що у період з 2010-2012 роки ТОВ «ІНФО-КОМ» здійснювало експортні операції з продажу шпалер та аналогічних настінних покриттів, фотошпалерів в асортименті, виробів з чорних металів без різьби, а саме шплінтів із низьковуглецевої сталі без покриття по ГОСТ 397-79, вугілля антрациту (25-100) за договорами комісії, де ТОВ «ІНФО-КОМ» (Комітент) : від 12.04.2006 року №12/04/06 з ТОВ «Арле» (код ЄДРПОУ 32965065) (Комісіонер) - шпалери та аналогічні настінні покриття, фотошпалери в асортименті; від 10.02.2010 року №10-02/10К з ТОВ «Укрметсервіс» (код ЄДРПОУ 31184276) (Комісіонер) - шплінти із низьковуглецевої сталі без покриття по ГОСТ 397-79, від 17.03.2011 року №ДК17/3 з ДП «ГОФ «Богучарська» ТОВ «Антрацитсервіс» (код ЄДРПОУ 34746496) (Комісіонер) - вугілля антрациту сорт АКО (25-100).

Експортований товар ТОВ «ІНФО-КОМ» придбано від : ПП «Поліслав» (код ЄДРПОУ 31491692) та ТОВ «Типографія «Україна»» (код ЄДРПОУ 34410368) - шпалери та аналогічні настінні покриття, фотошпалери в асортименті на загальну суму 957852,60 грн.; ТОВ «Метизний завод Шплінт.УА» (код ЄДРПОУ 36826164) - шплінт із низьковуглецевої сталі без покриття по ГОСТ 397-79 на загальну суму 474735,10 грн.; ПП «Ново-Ком» (код ЄДРПОУ 36917481) - вугілля антрациту сорт АКО (25-100) на загальну суму 459540 грн.. По усім вище переліченим операціям отримано податкові та видаткові накладні. Податковий орган дійшов висновку, що зміст цих угод та наступні дії платника податку, який продав товар за ціною, нижчою від ціни придбання, вбачається навмисне здійснення ним діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного користування податком на додану вартість і що зазначені дії свідчать про зловживання правом на користування цього податку з метою мінімізації інших операцій, що оподатковуються за 20% ставкою.

Крім того, в ході перевірки з питання дотримання вимог порядку ведення касових операцій в національній валюті України встановлено, що 12.08.12 року підприємство проводило готівковий розрахунок на суму 1500,00 грн. (сплата за брокерські послуги та комісійна винагорода), про що свідчать документи додані до авансового звіту №00000005 від 12.08.11 року. Зазначені готівкові кошти не відображені в касовій книзі в цей день (відсутній запис про отримання та видачу вказаної готівки). Також, 02.11.11 року підприємство проводило готівковий розрахунок на суму 159,98 грн. (придбання килимів гумових), про що свідчить документ доданий до авансового звіту №00000008 від 02.11.11 року. Зазначені готівкові кошти не відображені в касовій книзі в цей день (відсутній запис про отримання та видачу вказаної готівки).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI (надалі - ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться : а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу).

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положення зазначеної статті не містять конкретного переліку документів, необхідних для віднесення витрат платником податку до складу валових витрат. При цьому, суд вважає, що по операціях з поставки товару належним первинним документом, що підтверджує факт передачі та отримання товару, є видаткова накладна або акт приймання-передачі товару, а не сертифікат якості товару. Перелік видаткових накладних, за якими здійснювалося придбання товару, а також податкових накладних, за якими суми сплаченого ПДВ включалися до складу податкового кредиту, наведено безпосередньо в акті перевірки. Зауваження до форми і змісту видаткових накладних та податкових накладних в акті перевірки відсутні.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Із аналізу положень підпункту 198.6 статті 198 ПК України випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.

Тобто законодавець пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пп. 198.3 ст. 198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податковим органом при проведенні перевірки не встановлена невідповідність первинних документів, а саме податкових та видаткових накладних вимогам законодавства, саме тих з якими законодавець пов'язує поставку товару та право на податковий кредит та не встановлено порушення позивачем правил бухгалтерського та податкового обліку. Виявлені розбіжності у коді та номенклатурі товару за даними вантажно-митних декларацій при продажу товару не є наслідком протиправних дій позивача, оскільки вантажно-митні декларації та залізо-дорожні накладні ним не заповнювались.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу, що факт реальності господарських операцій ТОВ «ІНФО-КОМ» з ТОВ «ПКФ Нонвесттех», не може спростовуватися посиланнями перевіряючих на відсутність господарських відносин ТОВ «ПКФ Нонвесттех» з ТОВ «Прайм КТМ», згідно пояснень директора ТОВ "Прайм КТМ" Макаренко С.І. викладених в службовій записці від 05.10.2012 року №1316/07/50.

Натомість, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій та проведення розрахунків за ними долучено до матеріалів справи засвідчені копії усіх первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які мали місце укладатися у період 2010-2012 роках.

Щодо посилання відповідача на лист від 22.08.2012 року №18640/10/07-05, в якому викладено, що власником ТУ У 27.3 - 25523590-006:2006 та ТУ У 27.4 - 25523590-006:2006, є не ТОВ «ПКФ «Нонвесттех», а інші підприємства, то це не є належним доказом нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами, так як законодавством не встановлено обов'язок встановлювати власників ТУ, крім того, ТОВ «ІНФО-КОМ», на час отримання такого товару, не мало відповідної технічної можливості для з'ясування таких відомостей.

Згідно зі статтею 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що у змісті угод ТОВ «ІНФО-КОМ» з : ТОВ «ПКФ «Нонвесттех» по придбанню екзотермічної суміші марки СЕТ ТУ У 27.42-25523590-001:2006, розкислюючої суміші марки СП-2 ТУ У 27.42 - 25523590-001:2006, сировини промислової металургійної марки ТУ У 27.1-33185589-011-2007 на загальну суму 3348024,60 грн.; ПП «Поліслав» (код ЄДРПОУ 31491692) та ТОВ «Типографія «Україна»» (код ЄДРПОУ 34410368) - придбання шпалер та аналогічних настінних покриттів, фотошпалер в асортименті на загальну суму 957852,60 грн.; ТОВ «Метизний завод Шплінт.УА» (код ЄДРПОУ 36826164) - придбання шплінту із низьковуглецевої сталі без покриття по ГОСТ 397-79 на загальну суму 474735,10 грн.; ПП «Ново-Ком» (код ЄДРПОУ 36917481) - вугілля антрациту сорт АКО (25-100) на загальну суму 459540 грн.; і наступний продаж товарів за ціною, нижчою від ціни придбання, вбачається навмисне здійснення ним діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного користування ПДВ і що зазначені дії свідчать про зловживання правом на користування цього податку з метою мінімізації інших операцій, що оподатковуються за 20% ставкою.

Так, пп.14.1.36 ст.14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідач стверджує, що купівля вище перелічених товарів та їх подальша реалізація на експорт згідно з договором комісії за ціною, нижчою від ціни придбання, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності ТОВ «ІНФО-КОМ», оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Намір мінімізувати об'єкт оподаткування з податку на додану вартість в обраний СГ спосіб - шляхом користування податковим кредитом з ПДВ - не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що факт реалізації товару за ціною, нижчою від ціни придбання, не свідчить про безумовну і беззаперечну відсутність здійснення зазначеним підприємством господарської діяльності, підприємство має право самостійно обирати способи отримання своїх доходів та розподілу своїх видатків. Під час судового розгляду справи встановлено та не спростовано відповідачем, що наслідки виконання зазначених договорів спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, що є визначальною ознакою господарської операції, та свідчить про правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту за даними договорами.

Суд зауважує, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту. Таких доказів відповідачем до суду не надано.

Також, у ході розгляду справи відповідач не надав до суду жодних доказів, які б стосувалися порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним, судового рішення про стягнення одержаного (сплаченого) за нікчемним правочином, як і доказів протиправної поведінки обох сторін договору.

З боку відповідача не підтверджено й те, що позивач був обізнаний про порушення, допущені його контрагентом, або що самостійною діловою метою здійснення ним зазначених господарських операцій було одержання податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність ТОВ «ІНФО-КОМ», як платника податків. Необхідність придбання товарно-матеріальних цінностей за вказаними господарськими операціями пояснюється сутністю та характером здійснюваної ним господарської діяльності. Тобто, висновок податкового органу ґрунтується лише на припущеннях щодо нереальності угод між позивачем та його контрагентами, оскільки не доведений належними та допустимими доказами.

Щодо встановлення наявності не оприбуткованих готівкових коштів в сумі 1659,98 грн. (п.3.3.3 Акту перевірки), то судом встановлено, що дані первинного бухгалтерського обліку (авансових звітів) свідчать про те, що розрахунки проводило не ТОВ «ІНФО-КОМ», а його працівники : ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Як вбачається з квитанції про сплату комісійної винагороди та брокерських послуг на суму 1500,00 грн. платником є ТОВ «ІНФО-КОМ», розрахунки ж були проведені директором ТОВ «ІНФО-КОМ» ОСОБА_4, як підзвітною посадовою особою. Розрахунок на суму 159,98 грн. було здійснено працівником ОСОБА_5 у магазині "МЕТРО", під час перебування у відрядженні в м. Дніпропетровську, що підтверджують авансовий звіт та посвідчення про відрядження. Позивачем доведено, що вищезазначені дії були вчинені працівниками підприємства в інтересах останнього. Наявні банківські виписки свідчать про те, що вказані суми були відшкодовані працівникам у повному обсязі у встановлений законодавством строк.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд вважає, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМ» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, дослідивши усі докази, які наявні в матеріалах справи, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 06.11.2012 року №0001270220, №0001280220, №0001290220 та №27094/0000872303 та відповідно і застосування штрафних (фінансових) санкцій, висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМ» до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001290220 від 6 листопада 2012 року про визначення суми податкового зобов'язання щодо донарахування податку на додану вартість у розмірі 1577 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001280220 від 6 листопада 2012 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1322972 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001270220 від 6 листопада 2012 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 699801 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 27094/0000872303 від 6 листопада 2012 року про визначення суми податкового зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 8299,90 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМ» (код ЄДРПОУ 30815560, фактична адреса: м.Дніпродзержинськ, пр.Леніна, буд. 43) витрати по оплаті судового збору в розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева