Постанова

від 24.05.2013 по справі 812/3868/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.2.8

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2013 року Справа № 812/3868/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Калашнікові Д.О.,

за участю

представників позивача Черепнова Є.О. (директор) Рибаса А.С. (довіреність від 01.06.12.)

представника відповідача Третьякової О.В. (довіреність від 23.11.12.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма «Делос» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.13 № 0000111710 на суму 510,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма «Делос» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.13 № 0000111710 на суму 510,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення прийнято податковим органом на підставі акта про результати камеральної перевірки податкової звітності, за результатами якої встановлено порушення вимог п.49.18. ст. 49, п.51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме, неподання (несвоєчасне подання) та подання з помилками податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку.

Суть виявлених порушень полягає у тому, що за період з І кварталу 2011 року по ІІІ квартал 2012 року позивачем подавались розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку (форма 1ДФ) з помилками у заповненні. Проте, 21.11.12. позивачем було подано уточнюючі розрахунки за вказані періоди з виправленими помилками.

Незважаючи на усунення недоліків відповідно до вимог Податкового кодексу до проведення перевірки, податковим органом застосовано відповідальність, передбачену ст. 119 Податкового кодексу України.

Позивач зазначає, що врахуванню також підлягає те, що допущені під час подання звітності порушення не призвели до втрат бюджету. Тому за таких обставин відповідач не мав підстав застосовувати штрафні санкції.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, та підстави, якими їх обґрунтовано, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких, зокрема, не заперечуючи обставин, вказаних позивачем, зазначила, що норми п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, які передбачають відповідальність платника за неподання (несвоєчасне подання) та подання з помилками податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку, мають застосовуватись незалежно від настання будь-яких наслідків, в тому числі втрат державного бюджету, оскільки вказане порушення є правопорушенням вже тоді, коли відбувся факт подачі податкового розрахунку з помилками.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Делос» , ідентифікаційний код 20152545, зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради 30.03.1993, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 30.03.1993, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області з 29.04.1993 (а.с. 20-28).

Позивачем до відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби було подано податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку Форми 1ДФ: 15.04.2011. - за 1 квартал 2011 року; 06.07.2011 - за 2 квартал 2011 року; 10.10.2011 - за 3 квартал 2011 року; 12.01.2012 - за 4 квартал 2011 року; 04.04.2012 - за 1 квартал 2012 року; 02.07.2012. - за 2 квартал 2012 року; 04.10.2012. - за 3 квартал 2012 року (а.с. 29-35).

21 листопада 2012 року позивачем було подано до відповідача уточнюючі розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку за вказані податкові періоди (а.с. 36-42).

Відповідачем проведено камеральну перевірку щодо виявлених помилок вказаних уточнюючих податкових розрахунків, за результатами якої складено акт за № 131/17-20152545 від 29.01.2013. (а.с. 10-11).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України. Як зазначено в акті перевірки, Зміст виявлених порушень полягає в тому, що в кожному із звітних податкових розрахунків, наданих позивачем, по реєстраційному номеру облікової картки 2847318516 зазначено суму доходу 600,00 грн. з ознакою доходу «101» - доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

В уточнюючих розрахунках, поданих позивачем 21.11.12. по реєстраційному номеру облікової картки 2847318516 суму доходу 600,00 грн. з ознакою доходу «101» вилучено.

Натомість, в уточнюючих розрахунках зазначено по реєстраційному номеру облікової картки 2847318516 суму доходу з ознакою доходу «102» - суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

На підставі акта перевірки та норм п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 19.02.13 № 0000111710 про застосування до позивача штрафних санкцій за подання з помилками податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку на суму 510,00 грн.(а.с. 18-19).

Порядок складення та подання податкової звітності врегульовано главою 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі - ПК України).

Згідно зі ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, в тому числі, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Стаття 51 ПК України визначає порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам.

Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до п. 176.1 ст. 176 ПК України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

В силу норм п. 176.2. ст. 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010р. №1020 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (надалі - Порядок).

Відповідно до Порядку податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Розрахунок надається до органу ДПС за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або її відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за податковою адресою фізичної особи - податкового агента. Він може бути наданий органу державної податкової служби в електронній формі за добровільним рішенням податкового агента.

Податковий розрахунок подається податковими агентами із штатною чисельністю працівників до 1000 осіб єдиним документом на всіх, що працюють, з обов'язковим заповненням їхніх податкових номерів або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) - однією порцією. Якщо штатна чисельність працівників є більшою ніж 1000 осіб, можливе подання податкового розрахунку кількома порціями, кожна з яких являє собою окремий податковий розрахунок із своїм номером порції. Строк подання останньої порції не повинен перевищувати встановленого строку подання податкового розрахунку. Аркуші окремого податкового розрахунку зшиваються.

Пунктом 171.1 ст.171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Як зазначалось, на виконання вказаних норм позивачем було подано до відповідача податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку і сум утриманого з них податку за 1-4 квартали 2011 року та 1-3 квартали 2012 року. Крім того, позивачем було подано до відповідача уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за вказані податкові періоди. Саме у зв'язку з отриманням уточнюючих розрахунків відповідачем проведено камеральну перевірку. Тобто позивачем уточнюючі розрахунки подано до проведення перевірки, що не заперечувалось представником відповідача.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПК України передбачено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку передбачена п. 119.2 ст.119 ПК України.

Наведена норма передбачає застосування штрафних санкцій, в тому числі, за подання податкової звітності з помилками.

Проте, у спорі, що розглядався, на думку суду, обов'язковому врахуванню підлягає факт самостійного та своєчасного (в межах строку давності, та до моменту проведення перевірки) усунення позивачем виявлених помилок. Тобто, у зв'язку з таким усуненням, слід вважати, що податкову звітність позивачем подано без помилок.

Суд не приймає тверджень відповідача, що подання звітності із помилками є порушенням само по собі незалежно від їх усунення та настання будь-яких наслідків, оскільки наведені норми ст. 119 ПК України слід застосовувати у сукупності із іншими приписами цього Кодексу.

Положеннями ст. 109 ПК України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Протиправність податкового правопорушення є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковим Кодекс України вимагає від податкових агентів своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку, своєчасно подавати у строки податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування та усувати самостійно виявлені помилки.

Оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки, крім того, згідно з висновком податкового органу, бюджет не зазнав втрат, тому, суд вважає необґрунтованим рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних санкцій. Відтак, з урахуванням також норм ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При подачі позову, позивачем відповідно до платіжного доручення № 179 від 16.04.2013 було сплачено судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Таким чином вказана сума підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма «Делос» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби від 19.02.13 № 0000111710 на суму 510,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково виробнича фірма «Делос» витрати по сплаті судового збору в розмірі 114,70 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 29 травня 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко