Рішення

від 21.05.2013 по справі 905/2412/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.2013р. Справа № 905/2412/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Москвітіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія», м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс», м.Сімферополь

Приватного підприємства «Імпекс Трейд», м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 2032841,90 грн.,

за участю представників:

від позивача: Гуляк О.О., за довір. від 25.03.2013р.,

від відповідача1: не з'явився,

від відповідача2: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс», Приватного підприємства «Імпекс Трейд» про стягнення заборгованості в розмірі 2032841,90 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 15, 16, 525, 526, 530, 553, 629, 664, 692 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем1 зобов'язань за договором від 28 лютого 2011 року №022811. Зазначив, що відповідачем1 не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. Окрім цього, виконання відповідачем1 перед позивачем зобов'язань за вищевказаним договором забезпечене договором поруки №20/04/2012-2 від 20 квітня 2012 року з Приватним підприємством «Імпекс Трейд».

На підставі вищевикладеного, просив стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості в розмірі 2032841,90 грн.

Разом з позовною заявою позивачем була надана заява №179 від 01 квітня 2013 року про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування заяви позивач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, в підтвердження чого, надав банківську довідку про залишки коштів на поточних рахунках останнього.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674- VI (далі - Закон України «Про судовий збір»), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою суду від 08 квітня 2013 року задоволена заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» про відстрочення сплати судового збору. Відстрочено сплату судового збору до 25 квітня 2013 року.

Ухвалою суду від 25 квітня 2013 року відстрочено сплату судового збору до винесення рішення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, але до суду повернуся конверт з поштовим відправленням з відміткою про повернення у зв'язку з тим, що підприємство не зареєстровано. Поштове відправлення надсилалось відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: 95011, АРК, місто Сімферополь, вул. Чехова, 4. Причини неявки суду невідомі, заперечень не надійшло.

Представник відповідача2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі. 16 травня 2013 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог до Приватного підприємства «Імпекс Трейд» з огляду на наступне. Згідно умов договору поруки від 20 квітня 2012 року останній частково відповідає перед позивачем за неналежне виконання відповідачем1 зобов'язань за договором №022811 від 28 лютого 2011 року. Відповідно до приписів статті 553 Цивільного кодексу України поручитель може поручитися за виконання основного зобов'язання в повному обсязі або частково. Зазначив, що часткова порука має місце тоді, коли поручитель поручився не за все зобов'язання боржника, а лише в певній частині, обмеженій наперед визначеним обсягом. Під час укладання договору поруки від 20 квітня 2012 року №20/04/2012-2 сторонами залишився неузгодженим розмір відповідальності Приватного підприємства «Імпекс Трейд» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія», який у розумінні статті 638 Цивільного кодексу України, є істотною умовою договору.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс» (Покупець) укладений договір № 022811 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити металопродукцію в кількості, сортаменті, по цінам та в строки відповідно до специфікацій до чинного договору, які є невід'ємною його частиною (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, ціну та загальну суму договору, строки та умови поставки, умови платежу, прийомку товару, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 2.1 договору металопродукція, яка поставляється за чинним договором оплачується за ціною, яка вказана в специфікаціях до договору.

Згідно із пунктом 2.2 договору загальна сума договору орієнтовано становить 20000000,00 грн. (двадцять мільйонів гривень).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що Продавець поставляє металопродукцію Покупцю в строки, які вказані в специфікаціях до договору, автомобільним транспортом по узгодженому графіку відвантаження. Датою відвантаження вважається дата товарно-транспортної накладної. Продавець залишає за собою право припинити відвантаження на адресу Покупця у разі невиконання Покупцем строків оплати за поставлену раніше металопродукцію.

Продавець надає з відвантаженою продукцією наступну документацію: сертифікат якості, рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну (пункт 4.4 договору). Відповідно до пункту 4.5 договору умови поставки продукції оговорюються в кожній окремій специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що прийомка товару за кількістю здійснюється відповідно до Інструкції «Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу №П-6 від 16 червня 1965 року з доповненнями та змінами від 14 листопада 1974 року та якості - Інструкцією «Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу №П-7 від 25 квітня 1966 року зі змінами та доповненнями від 14 листопада 1974 року та сертифікати якості заводу виробника.

У наявних в матеріалах справи Специфікаціях міститься інформація про найменування, кількість, ціну, строк поставки, які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до Специфікації №1 від 28 лютого 2011 року, загальна вартість товару становить 2225881,57грн. з ПДВ; строк поставки - березень 2011 року (а.с.69).

Відповідно до Специфікації №2 від 31 березня 2011 року, загальна вартість товару становить 5169965,56грн. з ПДВ; строк поставки - квітень 2011 року (а.с.68).

Відповідно до вищевказаних Специфікацій, позивачем виписані рахунки-фактури №20 від 26 квітня 2011 року на суму 514337,96 грн., №27/04-1 від 27 квітня 2011 року на суму 171662,40 грн., №27/04-2 від 27 квітня 2011 року на суму 869357,04 грн., №28/04-3 від 28 квітня 2011 року на суму 617913,49 грн., №28/04-5 від 28 квітня 2011 року на суму 170716,06 грн. на загальну суму 2343986,95 грн., які містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивачем поставлений товар, що підтверджується видатковим накладними №26/04-01 від 26 квітня 2011 року на суму 514337,96 грн., №27/04-1 від 27 квітня 2011 року на суму 171662,40 грн., №27/04-2 від 27 квітня 2011 року на суму 869357,04 грн., №28/04-3 від 28 квітня 2011 року на суму 617913,49 грн., №28/04-4 від 28 квітня 2011 року на суму 170716,06 грн. на загальну суму 2343986,95 грн., які підписані та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Згідно із пунктом 5.1 договору оплата за поставлену металопродукцію здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця протягом 30 календарних днів з дати відвантаження. Можлива 100% передоплата.

На кожну партію відвантаженої продукції Продавець виставляє покупцю рахунки-фактури, які є підставою для взаємних розрахунків (пункт 5.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач1 здійснив часткову оплату за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками.

З урахуванням часткової сплати відповідачем1 за отриманий товар, сума заборгованості становить 2032841,90 грн.

Відповідач1 отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2011 року сторони склали акт звірки взаєморозрахунків на суму 2032841,90 грн. (а.с.41).

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.

Позивачем на адресу відповідача1 була надіслана претензія №446 від 24 липня 2012 року на суму 2032841,90 грн., що підтверджується фіскальним чеком про поштове відправлення (а.с.42,43).

Окрім цього, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» (надалі -Кредитор) та Приватним підприємством «Імпекс Трейд» (далі - Поручитель) укладений договір поруки №20/04/2012-2 (надалі - договір поруки), за умовами якого, Поручитель частково відповідає перед Кредитором за несвоєчасне виконання Боржником (Товариством з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс») його зобов'язань з оплати за металопродукцію за договором №022811 від 28 лютого 2011 року з урахуванням змін та доповнень (додатків).

Згідно із пунктом 3.1 договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених статтею 559 Цивільного кодексу України.

10 жовтня 2012 року на адресу відповідача2 позивачем направлена претензія №655 від 10 жовтня 2012 року про перерахування грошових коштів в сумі 2032841,90 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем1 (Боржником) зобов'язань та відповідно до приписів статті 554 Цивільного кодексу України (а.с.44).

Факт надсилання та отримання вищевказаної претензії підтверджується фіскальним чеком та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.45).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем1 товару та не сплати в повному обсязі відповідно до накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 2032841,90 грн. підлягають задоволенню та стягненню з відповідача1.

Що стосується позовних вимог до відповідача 2 необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частиною 2 статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 554 Цивільного кодексу України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 3 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з договору поруки №20/04/2012-2 від 20 квітня 2012 року сторони не дійшли згоди щодо предмету договору, оскільки пунктом 1.1 цього договору визначено, що відповідач2 частково відповідає за несвоєчасне виконання відповідачем1 своїх зобов'язань з оплати за металопродукцію. При цьому, розміру цієї частини договір поруки не містить, тому неможливо встановити обсяг забезпечення виконання, який прийняв на себе поручитель.

Отже, вищевказаний договір поруки не містить умов щодо предмету поруки.

Відповідно до частини 8 статті 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Таким чином, внаслідок неузгодженості сторонами умов щодо предмету поруки, за висновками суду, договір поруки №20/04/2012-2 від 20 квітня 2012 року є неукладеним.

Обґрунтовуючи позов в частині вимог до відповідача2, позивач посилається на наявність в нього обов'язку як поручителя виконати зобов'язання відповідача1 за договором № 022811 від 28 лютого 2011 року з оплати за поставлений товар.

Але, за висновками суду, договір поруки №20/04/2012-2 від 20 квітня 2012 року є неукладеним. Тобто, за відсутністю між сторонами укладеного договору, недоведеною є наявність договірних відносин, на підставі яких виникли відповідні права та обов'язки сторін, а отже відсутні правові підстави для стягнення з відповідача2 будь-якої заборгованості як з солідарного боржника по зобов'язаннях відповідача1.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача2 на користь позивача заборгованості у розмірі 2032841,90 грн., заявлені на підставі договору поруки №20/04/2012-2 від 20 квітня 2012 року не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач1 свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України, та у зв'язку із задоволенням заяви позивача про відстрочення сплати судового збору, судові витрати підлягають стягненню з відповідача1 на користь державного бюджету.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс», Приватного підприємства «Імпекс Трейд» про стягнення заборгованості в розмірі 2032841,90 грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс» (95011, Автономна республіка Крим, М.Сімферополь, вул. Чехова, 4, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 31459842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопроволочна компанія» (83011, м.Донецьк, вул. Мала Будівельна, 5а, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 33417411) заборгованість в розмірі 2032841 (два мільйони тридцять дві тисячі вісімсот сорок одну) грн., 90 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпромсервіс» (95011, Автономна республіка Крим, М.Сімферополь, вул. Чехова, 4, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 31459842) в доход Державного бюджету витрати по сплаті судового збору у розмірі 40656 (сорок тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн., 83 коп.

У судовому засіданні 21 травня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 27 травня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява