Постанова

від 20.05.2013 по справі 35/350

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2013 р. Справа№ 35/350

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: представник - Стоколос В.В. (за дов. № 33-21/37395 від 27.12.2012р.)

від відповідача : представник - Макаренко Ю.О. ( за дов. б/н від 27.05.2012р.)

від третьої особи : представник - Сорокіна А.В. (ліквідатор).

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі"

на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2012 року

у справі № 35/350 (суддя:- Літвінова М.Є.)

за позовом публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю „Юкон мобіл"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 р. по справі № 35/350 позовні вимоги задоволенні в повному обсязі. В рахунок погашення заборгованості ТОВ "Тіволі" за кредитним договором №11193612000 від 03.08.2007 у розмірі 1 797 090,23 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.09.2011 становить 14 325 864,18 грн., та 1 079 291,41 грн.

та в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Юкон мобіл" за кредитним договором №11368764000 від 07.07.2008 у розмірі 1 516 674,95 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.09.2011 становить 12 090 477,70 грн.

перед ПАТ "УкрСиббанк" звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 07.07.2008 реєстровий №2736, а саме:

житловий будинок, загальною площею 874,30 кв.м., що находиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 63.

Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки від 07.07.2008 реєстровий №2736 шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде визначена в ході виконавчого провадження.

Встановлено початкову ціну продажу вказаного предмету іпотеки за договором іпотеки від 07.07.2008 реєстровий №2736 у розмірі 14 448 050,00 грн.

Стягнути з ТОВ «Тіволі» в дохід Державного бюджету України 25 500,00 грн.- державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ „Тіволі" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва № 35/350 від 05.11.2012 р. змінити, зменшити розмір пені, що підлягає сплаті ПАТ "УкрСиббанк" з вартості предмета іпотеки, на 7 314 грн. 19 коп. Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що останній не звертався до майнового поручителя з вимогою, передбачено ст.35 Закону України "Про іпотеку", крім того, позивачем безпідставно заявлено позовні вимоги щодо визнання за ним права продажу предмета іпотеки. Апелянта також не погоджується із висновком позивача про ринкову оціночну вартість ціни продажу предмета іпотеки.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ТОВ „Тіволі" та призначено розгляд справи № 35/350 на 24.01.2013 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Остапенко О.М., Скрипка І.М.

Розпорядженням секретаря судової палати від 24.01.2013р. змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Руденко М.А., судді Остапенко О.М., Пономаренко Є.Ю.

14.01.2013р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшло письмове клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.

24.01.2013р. представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Колегією суддів було відкладено розгляд справи на 21.02.2013р.

21.02.2013 у судове засідання у судовому засіданні представник позивача надав заяву в якій просить відкласти розгляд справи, в зв'язку з тим, що апелянт недоплатив державне мито.

21.02.2013р. заслухавши пояснення представників сторін колегією суддів було відкладено розгляд справи на 14.03.2013р.

12.03.2013р. через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі та заява, в якій останній просив виправити описку, допущену в п. 2 рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2012р. у справі №35/350, та викласти п.2 резолютивної частини рішення у відповідності до позовних вимог, викладених в заяві про уточнення позовних вимог від 17.10.2012р.

Також, 12.03.2013р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі та клопотання, в якому останній просив зупинити провадження у справі №35/350 до вирішення справи №44/244-б що розглядається господарським судом міста Києва.

14.03.2013р. у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи. Колегія суддів заслухавши пояснення представників сторін, ухвалила клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи, задовольнити, продовжити строк розгляду апеляційної скарги та відкласти розгляд справи на 11.04.2013р.

11.04.2013р. Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів, та призначено новий склад колегії: головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

11.04.2013р. через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли заперечення щодо проведення повторної експертизи.

Також через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява про залишення без розгляду заяви про виправлення описки та клопотання, в якому представник ПАТ "УкрСиббанк" просив суд апеляційної інстанції звернути увагу на заяву ПАТ "УкрСиббанк" від 17.10.2012р. №51-33-4/793 про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні 11.04.2013р. представники сторін надали свої пояснення по справі. Колегія суддів заслухавши пояснення представників сторін, ухвалила відкласти розгляд справи на 25.04.2013р.

24.04.2013р. через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли заперечення щодо розгляду заяви про призначення повторної судової експертизи.

25.04.2013р. у судовому засіданні представники сторін надали свої пояснення по справі. Розгляд справи було відкладено на 20.05.2013р.

17.05.2013р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

20.05.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про відкликання заяв, які були подані 12.03.2013р. та 11.04.2013р.

У судове засідання, 20.05.2013р. з'явились представники сторін та надали свої пояснення по справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.08.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", яке в подальшому було перейменоване у Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тіволі" (Позичальник, відповідач) було укладено кредитний договір №1193612000 (Кредитний договір-1) (т.1 а.с.13).

За умовами п.1.1. Кредитного договору-1 Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 1 500 000,00 дол. США у порядку і на умовах, визначених цим Договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 7 575 000,00 грн. на день укладення цього Договору.

Відповідно до пп.1.3.1., 1.3.2. Кредитного договору-1 за використання кредитних коштів за цим Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 11,5% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього Договору. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 17,25% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором.

28.05.2008р. сторонами будо укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору1, (т.1 а.с.21), за умовами якої сторони дійшли згоди, що за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка в розмірі 12% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього Договору.

Крім того, за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 18% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором. Нарахування та облік таких процентів Банк здійснює відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України. Зокрема, нормативних актів НБУ.

07.07.2008р. між сторонами було укладено Додаткова угода №2 до Кредитного договору-1 (т.1 а.с.22), за умовами якої сторони дійшли згоди, що у забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за даним Договором Банком прийнято: заставу нерухомості, а саме: житлового будинку розташованого на земельній ділянці площею 0,0553 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 63; поруку ТОВ "ЮКОН МОБІЛ", при цьому Позичальник має право клопотання про розірвання договору поруки після підписання договору іпотеки вище зазначеної будівлі.

19.09.2008р. між сторонами було укладено Додаткова угода №3 до Кредитного договору-1 (т.1 а.с.22а), за умовами якої сторони дійшли згоди, що за використання кредитних коштів за цим Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 12,5% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно цього Договору.

За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором.

Нарахування подвійної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або неповної сплати платежу встановленого у Договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

15.12.2008 року між сторонами було укладено Додаткова угода №4 до Кредитного договору-1 (т.1 а.с.23а), за умовами якої сторони дійшли згоди, що у забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за даним Договором Банком прийнято в заставу нерухомості, а саме: житловий будинок та земельна ділянка площею 0,0553 га, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 63; порука ТОВ "ЮКОН МОБІЛ", при цьому позичальник має право клопотати про розірвання договору поруки після підписання договору іпотеки вище зазначеної будівлі; заставу майнових прав, згідно Договору застави майнових прав №2929 від 15.12.2008.

Як свідчать матеріали справи, Банком були виконані зобов'язання за Кредитним договором та наданий кредит. У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором, позивач звернувся до суду з вимогою щодо погашення кредитної заборгованості. Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2009 у справі №33/658 стягнуто солідарно з відповідача та третьої особи на користь позивача заборгованість за Кредитним договором-1, а саме суму неповернутого кредиту в розмірі 1 258 000,00 дол. США, що еквівалентно 10 065 639,73 грн., прострочені проценти в розмірі 13 841,47 дол. США, що еквівалентно 110 688,85 грн., пеню за порушення Позичальником термінів повернення кредиту в розмірі 995,63 дол. США, що еквівалентно 7 961,95 грн., пеню за порушення термінів повернення процентів за кредит в розмірі 418,10 дол. США, що еквівалентно 3 343,51 грн.(т.2 а.с.76)

07.07.2008 між позивачем та третьою особою був укладений Кредитний договір № 11368764000 ( Кредитний договір-2), за умовами якого позивач зобов'язався надати третій особі кредит у формі поновлювальної кредитної в іноземній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1 030 000,00 дол. США у порядку і на умовах, визначених у договорі. Сума кредиту дорівнює еквіваленту 4 985 303,00 грн.

Банком були виконані зобов'язання за Кредитним договором та наданий кредит. У зв'язку з простроченням заборгованості за даним договором, за позовом банку, рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2009 у справі №33/659 стягнуто з третьої особи на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі неповернутого кредиту в розмірі 1 030 000,00 дол. США, що еквівалентно 8 236 807,00 грн., прострочені проценти в розмірі 48 066,67 дол. США, що еквівалентно 384 384,35 грн., пеню за порушення строків повернення кредиту в розмірі 406,28 дол. США, що еквівалентно 3 248,98 грн., пеню за порушення терміну повернення процентів в розмірі 10,14 дол. США, що еквівалентно 81,10 грн.(т.2 а.с.76)

07.07.2008р. між позивачем та відповідачем як майновим поручителем було укладено договір іпотеки (Договір іпотеки), в забезпечення виконання зобов'язань позичальників за вищезазначеними кредитними договорами, нотаріально посвідчений, зареєстрований в реєстрі за №2736,. (т.1 а.с.24)

За умовами Договору іпотеки Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателям наступне майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 63, та належить Іпотекодавцю на праві власності. Площа предмета іпотеки становить 874,30 кв.м. за домовленістю сторін вартість Предмета іпотеки становить 14 448 050 грн.

Предметом спору є заборгованість позичальників що становить 3 313 765,18 дол. США, що еквівалентно 26 416 341,88 грн. за курсом НБУ станом на 06.09.2011 та 1 091 175,94 грн., та на час розгляду в суді не погашена, у зв'язку з чим позивач просить звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки, шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідач не звертався до майнового поручителя з вимогою, передбачено ст.35 Закону України "Про іпотеку", крім того, позивачем безпідставно заявлено позовні вимоги щодо визнання за ним права продажу предмета іпотеки. Апелянта також не погоджується із висновком позивача про ринкову оціночну вартість ціни продажу предмета іпотеки.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем та третьою особою заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом, в свою чергу матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості кредиторів за Кредитними договорами в розмірі 3 313 765,18 дол. США, що еквівалентно 26 416 341,88 грн. за курсом НБУ станом на 06.09.2011 та 1 091 175,94 грн.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як передбачено ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Згідно ч. 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 зазначеної статті звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 5.7. Кредитних договорів передбачено, що у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та плати за кредит Банк має право стягнути з Позичальника суму боргу, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення (заставу, поручительство тощо).

Згідно пп.4.1.1 п.4.1 Договору іпотеки Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення Іпотекодавцем та/або Боржником будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором. Звернення стягнення здійснюється на підставах зазначених в п.4 Договору іпотеки (т.1 а.с.25)

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2011р. Банк відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" надіслав відповідачу та третій особі повідомлення про порушення основного зобов'язання за вих.. №135-33-7/372 (т.1 а.с.90), у якому висунув вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором та попередив, що у випадку несплати заборгованості, Банк буде звертати стягнення на заставлене (іпотечне) майно.

Відповідно до ст.591 ЦК України реалізація предмету застави на яке звернуто стягнення проводиться шляхом його продажу с публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації публічних торгів встановлюється Законом України. Зокрема ст.5 закону України «Про іпотеку» передбачено, що вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмету іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

При цьому ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішення суду, зокрема, зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи сторонами на момент звернення стягнення на предмет іпотеки не було досягнуто згоди щодо ціни його продажу.

Згідно висновку судової експертизи призначено ухвалою суду від 28.11.2011р. вартість предмета іпотеки становила 11 548400,00 грн. Від так сторонами не було досягнуто згоди щодо ціни продажу предмета іпотеки, тоді як вартість майна була визначена у розмірі 11 548400,00 грн.

Наведене дає підстави для висновку про необґрунтоване встановлення у рішенні суду першої інстанції початкової ціни продажу предмета іпотеки у розмірі 14 448 50,00 грн., оскільки судом не було спростовано відповідно до ст.ст. 42, 43 ГПК України висновок судової експертизи про меншу вартість майна.

Клопотання про призначення повторної експертизи з підстав того, що висновок експертизи №3061/3062/12-42 від 18.07.2012року визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить матеріалами справи , або викликає сумнів у його правильності - задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити, встановити початкову ціну продажу вказаного предмету іпотеку в розмірі 11 548 400,00 грн. відповідно до висновку експерта № 3061/3062/12-42 від 18.07.2012року.

Щодо вимог апеляційної скарги відносно зменшення пені 7 314 грн. 19 коп., у зв'язку тим що порушення зобов'язання за кредитним договором №11368764000 від 07.07.2008 року мало місце з боку процентної ставки ТОВ „Юкон мобіл" та з врахуванням тяжкого фінансового стану ТОВ «Тіволі», колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки , відповідно до п.3 ст. 13 ГПК України господарський суд має право зменшувати розмір пені у виняткових випадках, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зазначені апелянтом підстави не є винятковими, а пов'язані з ризиком здійснення ТОВ «Тіволі» власної господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач та третя особа не надали доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у встановлені договором строки та обсягах і не навели підстав для звільнення їх від зазначеного обов'язку. Отже, позовні вимоги правомірно були задоволенні судом першої інстанції в повному обсязі.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Тіволі» подало апеляційну скаргу на рішення в якому оскаржувало судове рішення в частині пені в сумі 7 314,19 грн., відповідач відповідно сплатив судовий збір в розмірі 804,75 грн., розрахований із суми пені.

21.02.2013р. в судовому засіданні відповідач наголосив на тому, що суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 101 ГПК України зобов'язаний переглянути рішення першої інстанції в повному обсязі, незалежно від доводів апеляційної скарги, та подав заяву про призначення повторної судової експертизи від 14.01.2013р. , щодо встановлення ринкової вартості предмету іпотеку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідно до ст.. 101 ГПК України відповідач збільшивши свої вимоги, зобов'язаний доплатити суму судового збору. Відповідач сплатив судовий збір у розмірі 804,75 грн., зобов'язаний був сплатити 12750,00 грн., отже сума недоплаченого судового збору складає (12750,00 грн.-804,75 грн.=)11 945,25 грн. Таким чином, колегія суддів вважає, що з відповідача необхідно достягнути в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 11 945,25 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2012 року у справі № 35/350 слід змінити в частині встановлення початкової ціни продажу предмету іпотеки.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі" на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2012 року у справі № 35/350 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2012 року у справі № 35/350 змінити в частині Встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки, пп.2 п.2 резолютивної частини викласти в наступній редакції:

«Встановити початкову ціну продажу вказаного предмету іпотеки в розмірі 11 548 400,00 грн. (одинадцять мільйонів п'ятсот сорок вісім тисяч чотириста гривень 00 ком)»

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2012р. залишити без змін.

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіволі» (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 17, оф. 86, ідентифікаційний код 32830533) в дохід державного бюджету України 11 945,25 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять грн. 25 коп.) доплата судового збору за подання апеляційної скарги.»

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 35/350 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.