Рішення

від 28.05.2013 по справі 901/1397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.2013Справа № 901/1397/13 за позовом - Сімферопольської міської ради

до відповідача - гаражно-будівельного кооперативу «Ромашка»,

про визнання неправомірними дій та стягнення 1291,35 грн. шкоди

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Рашевський Ю.Л., , керівник, довідка АА№527645, представник ;

від відповідача - Кадиров А.Р., довіреність № б/н від 14.05.2013, паспорт серії ЕС 063395, представник;

Суть спору :

Сімферопольська міська рада звернулася до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до гаражно-будівельного кооперативу «Ромашка», м.Сімферополь про визнання протиправними дій відповідача стосовно нецільового використання земельної ділянки, що розташована за адресою: м.Сімферополь, вул.Балаклавська, 35 та стягненні 1291,35 грн. шкоди яка виникла внаслідок нецільового використання земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивовані фактом нецільового використання відповідачем земельної ділянки що розташована за адресою: м.Сімферополь, вул.Балаклавська, 35. Позивачем також зазначено що вказаний факт порушення був встановлений за результатами здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, про що складені акти перевірки від 17.12.2011, 17.02.2012, 19.03.2012, протоколи про адміністративне правопорушення від 17.02.2012 № 002044, 20.12.2011 № 002022, постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.02.2012, 20.12.2011 № 10-01-29/171.

У Розгляді справи оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухав пояснення представників відповідачів, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до державного акту № 004370 від 20.10.1997 року на право користування землею гаражно-будівельному кооперативу «Ромашка» у постійне користування надана земельна ділянка площею 1,36 га, яка розташована у м.Сімферополь, вул.Балаклавська, 35 для будівництва гаражів (а.с. 21-22).

19.12.2011, 17.02.2012, 19.03.2012 року головним державним інспектором сектора Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Управління Держкомзема в м.Сімферополь АР Крим, Ходикіним М.О. проведені перевірки дотримання вимог земельного законодавства гаражно-будівельного кооперативу «Ромашка», при використанні земельної ділянки за адресою: м.Сімферополь, вул.Балаклавська, 35, за результатами яких складені акти (а.с. 11, 13, 18).

Вказаними актами встановлено, що гаражно-будівельний кооператив «Ромашка» використовує земельну ділянку площею 0,0331 га не за цільовим призначенням.

На підставі вказаних актів 20.12.2011, 17.02.2012 головним державним інспектором сектора Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Управління Держкомзема в м.Сімферополь АР Крим відносно директора гаражно-будівельного кооперативу «Ромашка» складені протоколи № 002022 від 20.12.2011, № 002044 від 17.02.2012 про адміністративне правопорушення та видані приписи № 002022 від 20.12.2011 № 003741 від 17.02.2012 про усунення порушення на протязі 30 діб (а.с. 15, 19).

За вказане правопорушення гаражно-будівельному кооперативу «Ромашка» також нарахована сума шкоди, спричиненої внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, яка складає 1291,35 грн.

Стверджуючи, що використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням гаражно-будівельний кооператив «Ромашка» порушує вимоги закону, Сімферопольська міська рада звернулась до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення 1291,35 грн. Разом з цим, в частині визнання протиправними дій відповідача позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом. В даному випадку предмет позову в частині визнання протиправними дій «Гаражно-будівельного кооперативу «Ромашка», які виражені в нецільовому використанні земельної ділянки що розташована за адресою: вул.Балаклавська, 35 у м.Сімферополі не відповідає способам захисту права, передбаченим законом.

Такий спосіб захисту не міститься в переліку способів захисту права, що визначені в ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, не передбачений він й іншими нормами права. Це свідчить про відсутність у суду правових підстав для застосування обраного позивачем способу захисту права і унеможливлює задоволення позову в цій частині.

Стаття 16 ЦК України передбачає такий спосіб захисту як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Проте відповідач не є органом державної влади або місцевого самоврядування.

Висновок суду про неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону, договору і не приводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п.3 Інформаційного листа від 25.11.2005 р. N 01-8/2229, а також із правовою позицією ВСУ викладеною в його постановах від 13.07.2004 у справі №10/732 та від 14.12.2004 у справі №6/11.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 1291,35 грн. шкоди яка виникла внаслідок нецільового використання земельної ділянки, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Згідно з п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 1 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до частини 5 вказаної статті види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Згідно зі статтею 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Як зазначалося вище, відповідно до державного акту № 004370 від 20.10.1997 року земельна ділянка площею 1,36 га, яка розташована у м.Сімферополь, вул.Балаклавська, 35, передана у користування відповідачу за цільовим призначенням - будівництво гаражів.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до актів від 20.12.2011, 17.02.2012, які складені головним державним інспектором сектора Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Управління Держкомзема в м.Сімферополь АР Крим, земельна ділянка площею 0,0331 га використовується відповідачем не за цільовим призначенням, а саме: на території розміщені комерційні об`єкти: лазня (орієнтовною площею 0,0072 га), диспетчерська служба радіо-таксі «Лідер», (орієнтовною площею 0,0195 га).

З ціллю усунення виявленого порушення позивачем на адресу голови гаражно-будівельного кооперативу «Ромашка» були направлені приписи від 20.12.2011 № 002022 та від 17.02.2012 № 003741, з якими відповідач був ознайомлений, про що свідчить його підпис на лицьовому боці припису.

Зазначені приписи відповідачем не були виконані, в зв`язку з чим голова гаражно-будівельного кооперативу «Ромашка» Рашевський Ю.Л. був притягнутий до адміністративної відповідальності, про що свідчать протоколи № 002022 від 20.12.2011, № 002044 від 17.02.2012 про адміністративне правопорушення.

Вказані протоколи не були оскаржені відповідачем в установленому порядку та є дійсними.

Позивачем було здійснено розрахунок шкоди у розмірі 1291,35 грн. згідно «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням….» від 25.07.2007 № 963.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення шкоди у розмірі 1291,35 грн.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 1291,35 грн. шкоди.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено та підписано 30.05.2013р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з гаражно-будівельного кооперативу «Ромашка», (вул.Балаклавська, 35, м.Сімферополь, 95000, ідентифікаційний код 22259000) на користь Сімферопольської міської ради, (вул.Толстого, 15, м.Сімферополь, 95000, код 04055630)1291,35 грн. шкоди, 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В інший частині позову відмовити.

Суддя С.С. Потопальський