Постанова

від 27.05.2013 по справі 826/4975/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2013 року № 826/4975/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" до третя особаДержавного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1 Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві провизнання незаконним та скасування рішення від 14.03.2013, зобов'язання вчинити дії.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1, третя особа Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві про визнання незаконними та скасувати рішення № 874908 від 14 березня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_1 за заявою №246565 від 20 лютого 2013 року поданою від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон» ОСОБА_2; зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_1 за результатами розгляду заяви № 246565 від 20 лютого 2013 року поданою від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон» ОСОБА_2, видати свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс, що розташований у АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8 000000000:90:144:0016; зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_1 здійснити державну реєстрацію прав та обтяжень на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого за результатами розгляду заяви №246565 від 20 лютого 2013 року поданою від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон» ОСОБА_2 видати свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс, що розташований у АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8 000000000:90:144:0016 зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_1 внести запис до Державного реєстру прав про прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ОСОБА_1 видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон» свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс, що розташований у АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8 000000000:90:144:0016 та витяг з Державного реєстру прав.

Позовні вимоги ґрунтувались на тому, що бездіяльність відповідача порушує права позивача та охоронювані законом інтереси, суперечить чинному законодавству України, а саме, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», «Тимчасовому положенню про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно».

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що право власності на будівлі і споруди позивач набув за: Договором купівлі-продажу нежилої будівлі від 05.08.2000 р., посвідченим ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що зроблено запис у реєстрі за № 2805, зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації 15.08.2000 р., запис у реєстрову книгу № 4з-21 за реєстровим № 453з; Договором купівлі-продажу частини цілісного майнового комплексу від 16.08.2000 р., посвідченим ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що зроблено запис у реєстрі за № 3007, зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації 30.08.2000 р. , запис у реєстрову книгу № 4з-22 за реєстровим № 453- з/528-з; Договором купівлі-продажу майнового комплексу від 06.06.2006 р., посвідченим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що зроблено запис у реєстрі за № 3219, зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації 07.07.2006 р., запису реєстрову книгу №4з-172 за реєстровим № 528-з; Договором купівлі-продажу нежилої будівлі від 06.06.2006 р., посвідченим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що зроблено запис у реєстрі за № 3221, зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації 07.07.2006 р., запису реєстрову книгу № 14з-15 за реєстровим № 837-з.

Київською міською радою 02.04.2009 р. було прийнято рішення № 316/1372 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон» земельної ділянки для реконструкції будівель і споруд під станцію технічного обслуговування з подальшими її експлуатацією та обслуговуванням на вул. Здолбунівській, 3 у Дарницькому р-ні м. Києва».

Відповідно до п. 2 вищезазначеного рішення позивачу передано у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 1, 38 га для реконструкції будівель і споруд під станцію технічного обслуговування з подальшими її експлуатацією та обслуговуванням у зв'язку із переходом права власності на майновий комплекс (договір купівлі-продажу майнового комплексу від 06.06.2006 № 3219, договір купівлі-продажу частини цілісного майнового комплексу від 16.08.2000 № 3007, договори купівлі-продажу нежитлової будівлі від 05.08.2000 № 2805, від 06.06.2006 № 3221, договір купівлі-продажу трансформаторної підстанції від 03.09.2007 р., акт прийому - передачі трансформаторної підстанції від 30.04.2008 р., акти прийому-передачі від 06.06.2006 р., від 16.08.2000р., від 05.08.2000р.).

На виконання вищезазначеного рішення, 23.02.2010 р. між позивачем та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Здолбунівській, 3 у Дарницькому р-ні м. Києва, розміром 1,3714 га для реконструкції існуючих будівель і споруд під станцію технічного обслуговування з подальшими її експлуатацією та обслуговуванням, присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:144:0016. Договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що зроблено запис в реєстрі за № 149. Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис від 24 лютого 2010 р. за № 63-6-00577 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Позивач зазначає, що ним було проведено реконструкцію будівель та споруд цілісного майнового комплексу, проведено технічну інвентаризацію з виготовленням технічних паспортів на реконструйовані будівлі і споруди та відповідно до вимог п.п. 2, 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, прийнято об'єкти реконструкції в експлуатацію шляхом реєстрації державною архітектурно-будівельною інспекцією у м. Києві декларації про готовність об'єкта до експлуатації (№КВ143130360034 від 05.02.2013 р.), право власності на будівлі і споруди позивач набув за: Договором купівлі-продажу нежилої будівлі від 05.08.2000 р., посвідченим ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що зроблено запис у реєстрі за № 2805, зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації 15.08.2000 р., запис у реєстрову книгу № 4з-21 за реєстровим № 453з; Договором купівлі-продажу частини цілісного майнового комплексу від 16.08.2000 р„ посвідченим ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що зроблено запис у реєстрі за № 3007, зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації 30.08.2000 р. , запис у реєстрову книгу № 4з-22 за реєстровим № 453- з/528-з; Договором купівлі-продажу майнового комплексу від 06.06.2006 р., посвідченим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що зроблено запис у реєстрі за № 3219, зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації 07.07.2006 р., запису реєстрову книгу №4з-172 за реєстровим № 528-з; Договором купівлі-продажу нежилої будівлі від 06.06.2006 р., посвідченим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що зроблено запис у реєстрі за № 3221, зареєстрованим в Київському міському бюро технічної інвентаризації 07.07.2006 р., запису реєстрову книгу № 14з-15 за реєстровим № 837-з.

Київською міською радою 02.04.2009 р. було прийнято рішення № 316/1372 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон» земельної ділянки для реконструкції будівель і споруд під станцію технічного обслуговування з подальшими її експлуатацією та обслуговуванням на вул. Здолбунівській, 3 у Дарницькому р-ні м. Києва».

Відповідно до п. 2 вищезазначеного рішення позивачу передано у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 1, 38 га для реконструкції будівель і споруд під станцію технічного обслуговування з подальшими її експлуатацією та обслуговуванням у зв'язку із переходом права власності на майновий комплекс (договір купівлі-продажу майнового комплексу від 06.06.2006 № 3219, договір купівлі-продажу частини цілісного майнового комплексу від 16.08.2000 № 3007, договори купівлі-продажу нежитлової будівлі від 05.08.2000 № 2805, від 06.06.2006 № 3221, договір купівлі-продажу трансформаторної підстанції від 03.09.2007 р., акт прийому - передачі трансформаторної підстанції від 30.04.2008 р., акти прийому-передачі від 06.06.2006 р., від 16.08.2000р., від 05.08.2000р.).

На виконання вищезазначеного рішення, 23.02.2010 р. між позивачем та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої по вул. Здолбунівській, 3 у Дарницькому р-ні м. Києва, розміром 1, 3714 га для реконструкції існуючих будівель і споруд під станцію технічного обслуговування з подальшими її експлуатацією та обслуговуванням, присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:144:0016. Договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що зроблено запис в реєстрі за № 149. Договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), про що зроблено запис від 24 лютого 2010 р. за № 63-6-00577 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Позивач зазначає, що ним було проведено реконструкцію будівель та споруд цілісного майнового комплексу, проведено технічну інвентаризацію з виготовленням технічних паспортів на реконструйовані будівлі і споруди та відповідно до вимог п.п. 2, 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, прийнято об'єкти реконструкції в експлуатацію шляхом реєстрації державною архітектурно-будівельною інспекцією у м. Києві декларації про готовність об'єкта до експлуатації (№КВ143130360034 від 05.02.2013 р.).

Позивач в 20.02.2013 р. звернувся до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з заявою про державну реєстрацію прав на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ. вул. Здолбунівська, 3, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:144:0016, яку було зареєстровано в 14:48:56 годин за номером 246565.

Позивач зазначає, що до вищезазначених заяв було долучено копії документів, передбачені Порядком,

Рішенням від 4 березня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_1, Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві було відмовлено у державній реєстрації прав та обтяжень, та зазначено, що розглянуто подану заяву № 246565 від 20.02.2013 р. та прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі п.п. 16, 23 Порядку та ст. 24 Закону № 1952. Підставою для відмови слугувало, що під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підставі документа, за яким право набувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Для з'ясування всіх обставин справи судом було витребувано у Відповідача матеріали реєстраційної справи.

Проте витребуваних документів до суду не було надано.

Суд вважає, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Умови та порядок здійснення реєстрації прав на нерухоме майно встановлені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. №IV та Порядком КМ України, від 22.06.2011, № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" (надалі по тексту Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Орган державної реєстрації прав проводить: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна; державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно незалежно від місця розташування такого майна; облік безхазяйного нерухомого майна.

Якщо нерухоме майно розміщене в межах території, на якій діє два і більше органів державної реєстрації прав, державна реєстрація права власності та інших речових прав, облік безхазяйного нерухомого майна проводяться одним з таких органів, обраним заінтересованою особою або уповноваженою нею особою (далі - заявник).

Нотаріус проводить державну реєстрацію прав: реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчиняється така дія); у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчинено таку дію).

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Підставою для проведення державної реєстрації прав, згідно із ст. 19 Закону № 1952-IV, є Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою. Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо. У разі коли виникнення, перехід або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду відбувається одночасно з виникненням, переходом або припиненням у відповідної заінтересованої особи речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію щодо таких об'єктів.

Згідно п. 10 Порядку, Заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. У разі коли заінтересована особа відповідно до закону звільнена від сплати державного мита, плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита та документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, не подаються. Документи, необхідні для проведення державної реєстрації, що подані з порушенням вимог, установлених законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами, є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію або відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, а не для відмови в прийнятті заяви про державну реєстрацію. Орган державної реєстрації прав, нотаріус не приймає заяву про державну реєстрацію у разі відсутності документа, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документа про сплату державного мита, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

У відповідності до п. 27 Порядку, Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Пунктом 46 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на реконструйований об'єкт нерухомого майна, що до проведення реконструкції належав на праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав письмову згоду всіх співвласників об'єкта нерухомого майна щодо проведення його реконструкції. Якщо розмір відповідних часток у праві спільної власності змінився у зв'язку з проведенням реконструкції об'єкта нерухомого майна, заявник подає органові державної реєстрації прав письмову заяву співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна. У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося двома і більше особами, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав документ, яким визначено окрему частину об'єкта нерухомого майна, що набувається у власність кожною з таких осіб, або письмову заяву даних осіб про розподіл часток у спільній власності на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна у зв'язку з набуттям права спільної власності на такий об'єкт. У разі коли державна реєстрація прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно проводиться на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті спільної діяльності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає органові державної реєстрації прав договір про спільну діяльність або договір простого товариства.

Згідно п. 29 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

З рішення відповідача від 14.03.2013 р. вбачається, що позивачем не надано документів, якими Позивач набув право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку

Позивачем не надано суду переконливих доказів того, що ним було подано під час реєстрації документів на право власності на нерухоме майно ще й на земельну ділянку та подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Згідно п. 16 Порядку, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п. 23 Порядку, Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У відповідності до п.4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

З огляду на наведене, у суду відсутні підстави для спонукання відповідача оформити право власності на об'єкти нерухомого майна.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук