Постанова

від 23.05.2013 по справі 826/5779/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 27/116

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2013 року 15:15 № 826/5779/13-а

за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України прозабов'язання вчинити дії Судова колегія у справі:

Головуючий суддя О.В.Головань,

судді О.О.Власенкова, О.В.Кротюк

секретар О.С.Макаренко

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: Рак О.В. - п/к (дов. від 19.07.12 р. №139/10-10-12)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про

визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться у Голосіївському районі АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:90:376:0063, за ОСОБА_1;

зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Державної реєстраційної служби України - внести відомості про дану земельну ділянку в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдину державну інформаційну систему, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єкти цих прав;

зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Державної реєстраційної служби України - видати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на дану земельну ділянку.

В судовому засіданні 23.05.13 р. оголошено резолютивну частину ухвали суду про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України в частині позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться у Голосіївському районі АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:90:376:0063, за ОСОБА_1.

В судовому засіданні 23.05.13 р. оголошено резолютивну частину постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 18.03.04 р. №108/1318 "Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд" затверджено проект відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1; передано гр. ОСОБА_1 у приватну власність вказану земельну ділянку за рахунок земель міської забудови (п. 9 рішення).

08.07.04 р. ОСОБА_3 отримано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серія КВ №2123271; кадастровий номер 8000000000:90:376:0063, про що міститься інформація в Державному земельному кадастрі.

Пізніше оригінал державного акту на право власності на вказану земельну ділянку втрачено, про що розміщено оголошення в газеті Aviso PLUS №14 від 18.02.13 р.

Позивач - ОСОБА_4 - зазначає, що він неодноразово звертався до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з проханням видати дублікат державного акту, на що отримав відмову.

Також позивач зазначає, що 12.04.13 р. він звернувся до Державної реєстраційної служби України (в усній формі на прийомі) з проханням надати витяг та внести відомості про дану земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - єдину державну інформаційну систему, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єкти цих прав, на що отримав відмову.

Відповідач - Державна реєстраційна служба України - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач зазначає, що Державна реєстраційна служба України як центральний орган виконавчої влади в межах покладених на неї повноважень не має права проводити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, тоді як згідно ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" це є функція реєстраційних служб відповідних управлінь юстиції.

В додаткових поясненнях до заперечень відповідач зазначив, що 02.04.13 р. Міністерством юстиції України прийнято наказ №607/5 "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", згідно якого визначено випадки вчинення реєстраційних дій державними реєстраторами Укрдержреєстру відповідно до Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб.

Проте, і згідно цього наказу реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,1 га не відноситься до компетенції Державної реєстраційної служби України, а є компетенцією реєстраційних органів місцевого рівня.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача та представника відповідача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно ст. 6 Закону систему органів державної реєстрації прав становлять - Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.

При цьому, ст. 7-1, 8 Закону визначено компетенцію Державної реєстраційної служби України та місцевих органів державної реєстрації щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, і повноваження проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації віднесено саме до повноважень органу державної реєстрації прав (місцевого рівня).

Таким чином, позивач у будь-якому випадку мав звертатися з заявою про реєстрацію прав на нерухоме майно або надання витягу щодо наявності такого права не до Державної реєстраційної служби України як центрального органу виконавчої влади, а до Реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києва.

Відповідно до Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.13 р. №607/5, державна реєстрація, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу, проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703.

П. 1 Порядку не поширюється на земельні ділянки розміром 0, 1 га, що надаються фізичним особам для будівництва, експлуатації та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд.

Відповідно до ст. 16 Закону передбачено подачу заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, звернення до органу реєстрації щодо вчинення реєстраційної дії передбачено лише у вигляді письмової заяви (в простій письмовій або електронній формі).

Згідно пояснень позивача він звернувся до Державної реєстраційної служби України в усній формі шляхом відвідання прийому посадової особи, що фактично означає відсутність будь-якого звернення позивача про вчинення реєстраційної дії або отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З врахуванням вищевикладеного відсутні будь-які рішення, дії або бездіяльність відповідача як суб'єкта владних повноважень, що не відповідали би вказаним вимогам, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Головуючий Суддя О.В. Головань

Судді О.О. Власенкова

О.В. Кротюк

Повний текст постанови

виготовлено і підписано 27.05.13 р.